Рішення

від 12.12.2024 по справі 572/4638/23

САРНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сарненський районний суд

Рівненської області

Справа № 572/4638/23

Провадження № 2/572/286/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2024 року Сарненський районний суд Рівненської області

в складі:

головуючого судді - ВЕДЯНІНОЇ Т.О.

при секретарі - ТАРАСЮК О.М.

за участю :

позивача - ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

третьої особи ОСОБА_3

відповідачів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5

представника відповідачів ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сарни цивільну справу №572/4638/23 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про усунення від спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить усунути ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від права на спадкування за законом спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , вирішивши питання розподілу судових витрат, шляхом стягнення їх з відповідачів на користь позивача.

В обґрунтування заявлених вимог в позовній заяві зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний брат позивача, ОСОБА_1 ОСОБА_10 .

В даному випадку спадкування після смерті ОСОБА_10 здійснюється за законом. Спадкоємцями першої черги спадкування за законом є діти померлого - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в той час як позивач відноситься до другої черги спадкування за законом.

Згідно із змістом позовної заяви за життя ОСОБА_10 тяжко хворів, мав ряд хронічних захворювань, з приводу яких протягом 2019-2023 року проходив лікування, через що потребував сторонньої допомоги.

Позивач вказує, що доглядом за ОСОБА_10 та наданням йому необхідної допомоги займались лише вона та племінниця ОСОБА_3 . З огляду на наведене, позивач вважає, що право на спадкування після смерті брата має виключно вона та племінниця ОСОБА_3 , які опікувались померлим.

Діти спадкодавця, які є відповідачами у справі, проживали із батьком ОСОБА_10 , в одному селі, однак, не лише не надавали йому необхідну допомогу, але і ставились до нього зневажливо, насміхались над його безпорадним станом.

ОСОБА_1 вказує, що вона з метою оформлення спадщини, що залишилась після брата, звернулась до нотаріуса, від якого дізналась, що відповідачі також здійснили певні дії, спрямовані на прийняття спадщини, подавши відповідні заяви про прийняття спадщини.

Позивач вважає, що за наведених вище обставиин, відповідачі не мають права на спадкування після смерті батька, через що мають бути усунуті від спадкування.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , представник позивача - ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_3 заявлені позовні вимоги підтримали повністю, дали пояснення відповідно до змісту позовної заяви.

Позивач та третя особа додали, що померлий потребував догляду, який надавали йому саме сестра та третя особа із своїм чоловіком, які здійснювали у житлі ОСОБА_10 ремонтні роботи, купували йому продукти харчування, в подальшому відвозили до лікаря, купували ліки.

Сторона вважає, що відповідачі мали змогу надавати таку допомогу батьку, але ігнорували свій обов`язок.

Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та представник відповідачів ОСОБА_6 заявлені позовні вимоги не визнали повністю.

ОСОБА_4 в обґрунтування заперечень пояснив, що батько ніколи не приймав участь в їх з братом утриманні та вихованні, в сім`ї поводився протиправно, застосовував відносно мами насильство, внаслідок чого вони залишили будинок та переїхали з мамою в інший населений пункт.

Відповідач пояснив, що батько зловживав алкоголем, в безпорадному стані не перебував, дійсно іноді при зустрічі просив у нього грошей, але виключно на придбання алкоголю.

Представник відповідачів просив врахувати, що позивачем не доведено тривалості лікування померлого, оскільки такі докази надані за невеликий період часу, що передував смерті спадкодавця, а також наявності у останнього безпорадного стану.

Під час підготовчого провадження сторонами було заявлено клопотання про виклик та допит свідків, яке судом задоволено.

Крім цього, сторонами суду надані додаткові письмові докази, які долучені до матеріалів справи.

Представником третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору Сарненською РДНК, заявлено клопотання про розгляд справи у відсутності представника вказаної особи, яке судом також задоволено.

Інших клопотань до суду не надходило.

Так, правовідносини між сторонами по справі виникли з приводу права на спадкування майна померлого.

Вказані правовідносини регулюються нормами ЦК України.

Із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 26 березня 2023 року, встановлено, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 51 року у с.Немовичі Сарненського району Рівненської області.

Копія свідоцтва про народження позивача - ОСОБА_11 (прізвище змінено з « ОСОБА_12 » на « ОСОБА_13 » внаслідок реєстрації шлюбу із ОСОБА_14 , що мало місце 14 березня 1980 року та підтверджено копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від цього ж числа) та копія свідоцтва про народження спадкодавця - ОСОБА_10 , доводять, що вони дійсно є рідними братом та сестрою, оскільки їх батьками є ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .

Таким чином, позивач є спадкоємцем другої черги спадкування після смерті брата, відповідно до ст.1262 ЦК України, за змістом якої - у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Однак, відповідно до наданої суду позивачем копії Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, сформованому станом на 25 квітня 2013 року, повідомлення в.о.завідувача Сарненської РДНК за №423/02-14 від 26 вересня 2023 року та за №466/01-14 від 10 жовтня 2023 року окрім позивача із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_10 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , до нотаріуса звернулись його діти : ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які відносяться до спадкоємців першої черги спадкування, через що ОСОБА_1 не може спадкувати після смерті брата.

Між сторонами дійсно існує спір щодо отримання спадкового майна, а саме 32/100 частини житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , що доводиться повідомленням №910 від 17 квітня 2024 року за підписом Немовицького сільського голови.

Однак, позивач вважає, що відповідачів слід позбавити права на спадкування.

Відповідно до ч.5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухиляється від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Статтею 203 СК України передбачено, що дочка, син крім сплати аліментів зобов`язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.

Сторони визнали та не заперечують, що відповідачі є синами померлого ОСОБА_10 .

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною п`ятою статті 1224 ЦК України визначено, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.

Правило частини п`ятої статті 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК України не були зобов`язані утримувати спадкодавця.

Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Аналогічні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 712/4709/15-ц (провадження № 61-8023св18), від 04 березня 2019 року у справі № 321/1573/17-ц (провадження № 61-45879св18) та від 17 липня 2019 року у справі № 676/5086/15-ц (провадження № 61-25032св19).

Крім того, у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 337/6000/15-ц (провадження № 61-1302св 18) та від 04 липня 2018 року у справі № 404/2163/16-ц (провадження № 61-15926св18) зроблено висновок, що ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що правило абзацу другого частини третьої статті 1224 ЦК України стосується особи, яка зобов`язана була утримувати спадкодавця згідно з нормами СК України. Факт ухилення особи від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов`язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов`язку. Непред`явлення спадкодавцем, який мав право на утримання, позову про стягнення аліментів до особи, яка претендує на спадщину, не є достатньою підставою для відмови в позові про усунення від права на спадкування.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Із наданої суду довідки №68 від 09 жовтня 2023 року, виданої Немовицькою сільською радою Сарненського району Рівненської області, встановлено, що ОСОБА_10 , 1971 року народження, на день смерті був зареєстрований в АДРЕСА_1 та за даною адресою проживав один.

Копія рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 12 червня 2008 року доводить, що шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_17 , який був зареєстрований 14 листопада 1996 року Зносицькою сільською радою Сарненського району Рівненської області, був розірваний.

Крім цього, рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 19 травня 2010 року відповідачів та їх мати за позовом ОСОБА_15 визнано такими, що втратили право користування житлом будинком АДРЕСА_2 , як таких, що не проживають у вказаному житлі з 01 січня 2008 року.

Рішенням цього ж суду від 24 червня 2008 року з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_17 стягнуті аліменти на утримання неповнолітніх дітей : ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) платника, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 09 червня 2008 року і до повноліття дітей.

Наведені вище докази доводять ту обставину, що відповідачі з дитинства із померлим батьком не проживали, із пояснень сторін встановлено, що протягом цього періоду вони стосунків не підтримували та не спілкувались.

Допитані судом свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_19 в суді підтвердили, що відповідачі з часу розлучення батьків проживали із матір`ю. Батько з часу розлучення із дружиною, життям дітей не цікавився, жодним чином їм допомоги не надавав, взагалі про них ніколи не згадував.

Отже, в ході судового провадження встановлено, що відповідачі не спілкувались із батьком, а тому не були обізнані щодо умов його проживання та стану здоров`я.

Доказів того, що відповідачів повідомляли про необхідність надання будь-якої допомого батькові, вони були обізнані про таку необхідність, однак, свідомо ухилились від свого обов`язку, суду не надано.

Судом враховано, що спадкодавець помер у віці 51 року, а тому не був особою похилого віку, через що відповідачі мали б усвідомлювати обов`язок цікавитись станом батька, інвалідності останній не мав.

Окрім цього, позивач в обґрунтування заявлених вимог посилалась на ті обставини, що померлий ОСОБА_10 мав тяжке захворювання, внаслідок якого потребував сторонньої допомоги.

На доведення вказаних обставин стороною надано суду копію медичної документації та квитанцій про придбання ліків.

Суд вважає, що вказані докази не доводять факт важкої та тривалої хвороби спадкодавця та необхідність сторонньої допомоги в зв`язку із наявністю такого захворювання.

Так, відповідно до наданих суду доказів ОСОБА_10 звертався за допомогою до сімейного лікаря у 2018 та 2019 році з приводу скарг, які не є хронічними та тяжкими захворюваннями ( з приводу сонячного дерматиту та бронхіту, відповідно).

В подальшому спадкодавець проходив лікування у лютому 2023 року, встановлено діагноз: хронічний холецистит, цироз печінки, портальна гіпертензія, асцит.

У цей же період придбавались, відповідно до наданих квитанцій, ліки.

Помер ОСОБА_10 наприкінці березня 2023 року.

Отже, останній перебував на лікуванні нетривалий період часу. Доказів того, що під час лікування він знаходився у безпорадному стані, позивачем не надано.

Крім цього, допитані судом свідки за клопотанням відповідачів ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та за клопотанням позивача ОСОБА_20 пояснили, що ОСОБА_10 тривалий час зловживав алкоголем.

Свідок ОСОБА_20 вважає, що саме через зловживання алкоголем спадкодавець був таким, що потребував допомоги і постійно перебував у безпорадному стані.

Суд із такою позицією погодитись не може.

Позивачем суду додатково надані письмові пояснення свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , які підтвердили, що діти ОСОБА_10 ніколи до нього не приходили, по господарству останньому допомагали виключно сестра померлого, а також племінниця із чоловіком.

Однак, доказів того, що померлий спадкодавець потребував такої допомоги саме через безпорадний стан внаслідок хвороби, а не внаслідок зловживання алкоголем, про що заявляли відповідачі та підтвердив в суді свідок ОСОБА_20 , суду надано не було.

Отже, в ході судового провадження не здобуто доказів того, що мала місце сукупність обставин, за яких відповідачів слід усунути від спадкування після смерті батька (наявність безпорадного стану спадкодавця, умисні дії спадкоємців щодо ненадання допомоги батьку), через що позов є безпідставним та до задоволення не підлягає.

Позивачем заявлено вимогу про розподіл судових витрат шляхом їх стягнення з відповідачів на користь позивача.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 2 статті 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Оскільки суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позивачем вимог, не підлягають стягненню на її користь документально підтверджені понесені судові витрати.

На підставі наведеного, ст.ст. 1224, 1222 1258 ЦК України, ст.ст.203 СК України, керуючись ст.ст. 81, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (жительки АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (жителя АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ), ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (жителя АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_7 , РНОКПП НОМЕР_8 ), треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (жителька АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_9 , РНОКПП НОМЕР_10 ), САРНЕНСЬКА ДЕРЖАВНА НОТАРІАЛЬНА КОНТОРА (м.Сарни вул.Європейська,31 Рівненської області, код ЄДРПОУ 35906091) про усунення від спадкування за законом після смерті ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , вирішенні питання розподілу судових витрат на користь позивача відмовити, за безпідставністю позовної вимоги.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення. У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення виготовлено 18 грудня 2024 року.

Суддя: