Рішення

від 17.12.2024 по справі 740/3961/24

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/3961/24

Провадження № 2/740/1247/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2024 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Карпуся І.М.,

із секретарем судового засідання Кубрак Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ніжині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Друга Ніжинська нотаріальна контора, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить:

- встановити факт прийняття ним спадщини після померлого ОСОБА_3 ;

- визнати право власності на житловий будинок з надвірними будівлями (домоволодіння) за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ;

- визнати право на земельну частку (пай) розміром 6,0 в умовних кадастрових гектарах, в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Позов аргументує тим, що його дід ОСОБА_3 проживав у АДРЕСА_1 , і був єдиним власником даного домоволодіння.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшло вказане домоволодіння та право на земельну частку (пай) по колишньому КСП ім. Кірова с. Заньки Ніжинського району, розміром 6,0 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї ділянки в натурі, належне спадкодавцю на підставі сертифіката про право на земельну частку (пай).

Позивач прийняв спадщину, фактично вступивши у володіння спадковим майном, так як за життя ОСОБА_3 доглядав за ним, допомагав вести господарство, а після його смерті здійснив поховання за власні кошти, продовжував здійснювати догляд за будинком померлого та обробляти земельну ділянку.

Відповідачка ОСОБА_2 - дочка спадкодавця, відмовляється від спадкування на користь позивача. Інших спадкоємців після ОСОБА_3 немає.

Проте нотаріальна контора відмовляється видати свідоцтво про право на спадщину на вказане домоволодіння та земельну частку (пай), у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 своєчасно не оформила спадщину на себе.

Ухвалою судді 26.06.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді 08.07.2024 провадження у справі відкрито, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду 19.11.2024 за результатами підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду по суті.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися.

Представником позивача - адвокатом Кашубою М.О. подано заяву про розгляд справи за відсутності його та позивача та підтримку позову.

Відповідачка ОСОБА_2 подала заяву про визнання позову та проведення судового розгляду без її участі.

Представник відповідача Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності та прийняття рішення згідно чинного законодавства.

Представник третьої особи - Другої Ніжинської нотаріальної контори надіслала заяву про розгляд справи без їх участі.

У відповідності до ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідачка ОСОБА_2 є дочкою померлого ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 .

Позивач зазначив, що доводиться сином ОСОБА_2 та відповідно онуком померлого ОСОБА_3 , проте доказів на підтвердження його родинних зв`язків із спадкодавцем, свідоцтва про народження позивача чи інших, суду не надав.

Відповідно до довідки Великокошелівського старостинського округу від 05.03.2024 №03-05/13, ОСОБА_3 станом на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , інших зареєстрованих осіб за вказаною адресою не було (а.с. 18).

У матеріалах справи міститься довідка Великокошелівського старостинського округу Вертіївської сільської ради від 04.03.2024 № 03-05/10, згідно якої ОСОБА_1 фактично прийняв спадщину після ОСОБА_3 , так як доглядав за ним, допомагав вести господарство, здійснив поховання за власні кошти, на даний час доглядає за будинком померлого та обробляє присадибну земельну ділянку (а.с. 16).

Згідно відповіді з нотаріального архіву від 30.10.2024 № 3098/01-17 та витягу зі спадкового реєстру, спадкова справа до майна ОСОБА_3 не заводилась (а.с.15, 68).

За життя ОСОБА_3 згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0335656, виданого на підставі рішення Ніжинської райдержадміністрації Чернігівської області від 31.05.1996, належало право на земельну частку (пай) по колишньому КСП ім.Кірова в с. Заньки Ніжинського району, розміром 6,0 в умовних кадастрових гектарах, що підтверджується відповіддю ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області. Таким чином, до складу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , увійшло право на дану земельну частку (пай) (а.с. 28).

Крім того, позивач вказує про належність спадкодавцю на праві власності будинку АДРЕСА_1 . На підтвердження даної обставини подано технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду, виготовлений станом на грудень 1989 року БТІ з зазначенням власником ОСОБА_4 (а.с. 20 - 22).

Суд звертає увагу на те, що для спадкування згідно ст. 549 ЦК УРСР визначальне значення має факт вступу в управління або володіння спадковим майном, а вищевказана довідка не є беззаперечним доказом фактичного прийняття спадщини позивачем після померлого ОСОБА_3 , оскільки видана через 23 роки після смерті спадкодавця і не містить посилання на джерела інформації, що внесена у довідку, на підставі відомотей яких документів вона видана (даних погосподарських книг, актів чи інших документів). Суду не представлено показання свідків щодо даних обставин.

Крім того, довідки, які видані старостою мають суперечливі відомості. Так, довідка Великокошелівського старостинського округу Вертіївської сільської ради від 04.03.2024 №03-05/11 містить інформацію про те, що будинок АДРЕСА_1 (а.с. 17), що не узгоджується із відомостями у довідці від 04.03.2024 № 03-05/10 про те, що ОСОБА_1 здійснює догляд за будинком ОСОБА_4 (а.с. 16).

Судом установлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 14).

Цивільний кодекс України, який набрав чинності 01.01.2004, у книзі шостій «Спадкове право» містить норми, які врегульовують правовідносини, що виникають у зв`язку із спадкуванням.

У пункті 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України передбачено, що правила книги шостої цього Кодексу застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

На час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 , спадкові відносини були врегульовані відповідними нормами ЦК УРСР.

Так, статтею 525 ЦК УРСР передбачалось, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті (стаття 526 ЦК УРСР).

Згідно статті 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Відповідно до статті 530 ЦК УРСР при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

У частині першій та другій статті 549 ЦК УРСР передбачено, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У постанові Верховного Суду України від 18.12.2013 у справі № 6-138цс13 зроблено висновок, що відносини спадкування регулюються нормами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01.01.2004. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 01.01.2004) або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК УРСР.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.02.2019 у справі № 145/797/15-ц вказала, що у разі відкриття спадщини до 01.01.2004 застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 01.01.2004, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Таким чином суд, доходить висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин норм ЦК УРСР, оскільки ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже строк на прийняття спадщини після його смерті сплив до набрання чинності ЦК України.

При цьому, позивач ОСОБА_1 , стверджуючи, що є онуком померлого ОСОБА_3 , не надав документів на підтвердження цієї обставини.

Між тим, на час відкриття спадщини живою була ОСОБА_5 , дочка ОСОБА_3 , яка за доводами позивача є матір`ю позивача.

Положення ж статті 529 ЦК УРСР визначають, що онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Отже, позивач відповідно до приписів статей 529, 530, 555 ЦК УРСР не належить до спадкоємців ОСОБА_3 за законом та заповіт на нього не складався, а тому не може успадкувати майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_3 , який за доводами позивача є його дідом, за обставин коли на час відкриття спадщини після ОСОБА_3 була жива ОСОБА_5 , яка є дочкою ОСОБА_3 і його спадкоємцем, і за доводами позивача - матір`ю позивача, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.548-549 ЦК УРСР 1963 року, ст.ст. 2, 15, 81, 263-265, 315, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Друга Ніжинська нотаріальна контора, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності, відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. М. Карпусь