Рішення

від 28.11.2024 по справі 750/15908/23

НОВОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа №750/15908/23

Провадження №2/751/572/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Овсієнко Ю. К.

за участю секретаря Шульга В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Карпенко Ю.О., звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить: визнати відповідача батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (актовий запис про народження № 1180, виданий та складений 15 липня 2021 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми)); стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ОСОБА_1 , з 2019 року перебувала в близьких стосунках з ОСОБА_2 , без реєстрації шлюбу. Від цих стосунків ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . Однак відповідач відмовився записуватися батьком дитини (адже припинив спілкування з позивачем як тільки дізнався, що вона вагітна), тому такі відомості у свідоцтві про народження дитини були записані зі слів позивача на підставі ст. 135 СК України, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження №00032747997 від 23.09.2021.

Вказує, що відповідач взагалі не цікавиться сином, не визнає його, не надає матеріальної допомоги на його утримання, ухиляється від виконання своїх прямих батьківських обов`язків щодо нього та висловлює сумніви щодо свого батьківства. В той час, дитина проживає разом із позивачем та знаходиться на її утриманні.

Зазначає, що позивач тимчасово не працює, оскільки здійснює догляд за малолітньою дитиною. Відповідач за віком та станом здоров`я є працездатним, а тому має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання сина.

Стверджує, що позивач неодноразово зверталася до відповідача як особисто, так і в телефонній розмові з проханням надавати матеріальну допомогу сину, проте визнати своє батьківство у добровільному порядку та приймати участь у житті сина він відмовляється.

Ухвалою судді від 07.12.2023 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження в підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 22.01.2024 року призначено по справі судову молекулярно-генетичну експертизу на встановлення батьківства.

Ухвалою суду від 20.09.2024 року відновлено провадження у справі у зв`язку з надходженням до суду з Державної спеціалізованої установи «Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи» повідомлення про повернення ухвали суду від 22.01.2024 року без виконання у зв`язку з повторною неявкою відповідача у призначений для відібрання зразків генетичного матеріалу.

Ухвалою суду від 17.10.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач у судове засідання не з`явилась. Надала до суду заяву про проведення судового засідання без її участі. Додатково зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач судове засідання не з`явився. Про час та місце його проведення повідомлявся у встановленому порядку. Причини неявки відповідача суду не відомі, жодних заяв чи клопотань до суду не надходило. У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд визнав можливим справу розглянути у відсутність відповідача за наявними доказами у справі. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 281 ЦПК України.

Від третьої особи до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника. Додатково зазначають, що заперечень проти прийняття рішення не мають і покладаються на розсуд суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Частиною 3 статті 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 СК України.

Відповідно до ст. 7 Конвенції «Про права дитини» - дитина, наскільки це можливо повинна знати своїх батьків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Чернігові народився ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , де матір`ю дитини зазначено ОСОБА_1 , а батьком - ОСОБА_4 (а.с. 14).

ОСОБА_3 зареєстрований та проживає разом із матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та знаходиться на її матеріальному утримані (а.с. 13, 16).

Згідно копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №00032747997 від 23.09.2021, державна реєстрація народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , була проведена відповідно до ч.1 ст.135 СК України, яка передбачає, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові дитини записуються за її вказівкою (а.с. 15).

Отже, підставою актового запису про народження дитини є заява її матері, у зв`язку із чим запис про батька дитини вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Відповідно до ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, або за рішенням суду.

Визнання батьківства це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком дитини. Однак одного волевиявлення особи щодо визнання себе батьком певної дитини недостатньо для настання правових наслідків. Необхідно також ще й волевиявлення матері дитини, яке полягає у вираженні згоди на те, щоб чоловік був записаний батьком її дитини. Саме тому вимагається подання до органів реєстрації актів цивільного стану спільної заяви матері дитини та чоловіка, який вважає себе батьком цієї дитини.

Визнання батьківства є констатацією факту біологічного батьківства особи, яка подала заяву до органів реєстрації актів цивільного стану, метою якого є підтвердження вже існуючого біологічного (кровного) споріднення між чоловіком, який визнає себе батьком, та дитиною.

Згідно з ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Відповідно до ст.135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений батьком дитини.

Відповідно до роз`яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2008 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", за нормою статей 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.

Ухвалою суду від 22 січня 2024 року по справі була призначена судова молекулярно-генетична експертиза щодо встановлення факту біологічного батьківства (спорідненості) відповідача ОСОБА_2 та малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проведення судової молекулярно-генетичної експертизи доручено експертам Комунального закладу «Дніпровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської області. Відібрання зразків генетичного матеріалу доручено експертам Комунального закладу «Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи» (а.с. 45-46).

Згідно повідомлення КЗ «Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 09.04.2024 року №07-17/503 ухвала Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22.01.2024 року повернуто без виконання у зв`язку з неявкою відповідача ОСОБА_2 в призначений час (а.с. 64).

Згідно повідомлення КЗ «Дніпровське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 17.04.2024 року №244 ухвала Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22.01.2024 року повернуто без виконання у зв`язку з ненадходженням біологічних зразків (а.с. 67).

10.07.2024 року ухвалу суду від 22.01.2024 року повторно направлено до КЗ «Дніпровське обласне бюро судово-медичної експертизи» до виконання (а.с. 70).

Згідно повідомлення ДСУ «Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 06.08.2024 року №07-17/1126 ухвала Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22.01.2024 року повернуто без виконання у зв`язку з повторною неявкою відповідача ОСОБА_2 в призначений час (а.с. 76).

Згідно повідомлення КЗ «Дніпровське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 23.08.2024 року №287 ухвала Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22.01.2024 року повернуто без виконання у зв`язку з ненадходженням біологічних зразків (а.с. 80).

Відповідно ч. 1 ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Дані обставини дають підстави суду припустити, що відповідач ухиляється від участі в експертизі, а тому є підстави визнає факт, який треба було встановити експертизою, доведеним.

Тому на підставі доказів, що належним чином оцінені, суд дійшов висновку про те, що неодноразове ухилення відповідача від проведення судової молекулярно-генетичної експертизи шляхом нез`явлення до експертної установи для відібрання біологічних матеріалів та нез`явлення в судові засідання свідчить про його небажання отримати висновки щодо походження дитини та дає суду можливість визнати факт для з`ясування якого була призначена експертиза та наявність підстав встановити походження дитини від відповідача, виходячи з інтересів дитини.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за №55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, зважаючи на зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доцільність задоволення вимог позивача щодо визнання батьківства із внесенням відповідних змін до актового запису про народження дитини.

З приводу позовної вимоги про стягнення аліментів суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 180, 181 ч. 3, 183 ч. 1 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно із ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Із ч. 1 ст. 79, ч. 1 ст. 191 СК України слідує, що аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви, тобто у даній справі з 30.10.2023 року.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги встановлені судом обставини, зокрема те, що відповідач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачем (матір`ю) та перебуває на її утриманні, відповідач є особою працездатного віку, має обов`язок щодо утримання сина та його матері, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Суд визнає необхідним застосувати п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України і допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Відповідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до ч. 1 пунктів 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останньою документально підтверджені (а.с. 21) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 1073,60 грн., а також з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1073,60 грн. за одну вимогу немайнового характеру, від сплати якого позивач звільнений.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги від 16.10.2023 року (а.с. 12), квитанцію до прибуткового касового ордера №1 від 16.10.2023 року (а.с. 11), акт прийняття-передачі наданих послуг (а.с. 10), ордер та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 7, 8).

Враховуючи співмірність наданих адвокатом послуг зі складністю справи, витраченим адвокатом часом, обсягом наданих послуг, та беручи до уваги те, що позов було задоволено, з відповідача на користь позивача слід стягнути 10000 грн. витрат, понесених на надання професійної правничої допомоги.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 273, 353-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису №1180 від 15 липня 2021 року, вчинений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , змінивши в графі «Батько» ОСОБА_4 на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України, місце проживання: АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30 жовтня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп., а всього 11073 (одинадцять тисяч сімдесят три) гривні 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий - суддя Ю. К. Овсієнко