Рішення

від 18.12.2024 по справі 752/11275/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №752/11275/24

Провадження №2/752/5271/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі - АТ «Акцент-Банк») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до укладеного договору б/н від 15.09.2021 відповідач отримав кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом за тарифами банку в розмірі 40,8% річних на суму залишку заборгованості за кредитом.

У зв`язку з неналежним виконанням своїх зобов`язань відповідачем за кредитним договором утворилась заборгованість, станом на 14.05.2024 становить 131 559,50 грн., яка складається з наступного: 79 804,30 грн. - заборгованість за кредитом, 51 755,20 грн. - заборгованість за відсотками.

Просив суд стягнути з відповідача на свою користь зазначену заборгованість та судові витрати.

28.05.2024 відкрито провадження у справі призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулися на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

15.07.2021 відповідач підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку. У цій анкеті-заяві відповідач погодився з тим, що ця заява разом із Умовами і Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з договором про надання банківських послуг до його укладення і згоден з його умовами та зобов`язується виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг.

Згідно з паспортом споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Зелена» тип кредиту - поновлювальна кредитна лінія з пільговим періодом використання, ліміт кредиту - до 200 000 грн., строк кредитування 240 місяців з правом автоматичного продовження, мета кредиту - на споживчі потреби, спосіб надання - встановлення кредитного ліміту на платіжну картку, пільгова ставка впродовж 62 днів - 0,000001%, базова процентна ставка - 40,80% річних, процентна ставка - фіксована, повернення кредиту - щомісяця, до останнього дня поточного місяця включно, в розмірі не менше 5% заборгованості та не менше нарахованих відсотків за користування кредитом, строк позовної давності - 5 років.

Паспорт споживчого кредиту відповідач підписав власним цифровим підписом 15.09.2021.

Згідно з випискою з карткового рахунку відповідача в період з 16.09.2021 по 23.04.2024 він користувався кредитними коштами шляхом оплати товарів та/або послуг, зняття готівки.

Відповідно до Довідки, складеної позивачем, ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано картку № НОМЕР_2 , за період з 15.09.2021 по 15.05.2024 відповідачу було встановлено кредитний ліміт, розмір якого неодноразово змінювався, останній ліміт у розмірі 79 900 грн. було встановлено 25.04.2024.

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість відповідача за договором, станом на 14.05.2024 становить 131 559,50 грн., яка складається з наступного: 79 804,30 грн. - заборгованість за кредитом, 51 755,20 грн. - заборгованість за відсотками.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в цьому випадку - АТ "АКЦЕНТ-БАНК").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону №1023-XII, споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року №543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Враховуючи наведене, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем банк дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону №1023-XII про повідомлення споживача про Умов та правил надання банківських послуг, про які вважав узгодженими банк.

Крім того, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «А-Банк» розміщеного на сайті http://a-bank.com.ua./green/tariffs в розділі «Умови та правила» розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та правила споживчого кредитування. До такого висновку дійшов і Верховний Суд України у постанові від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

На підтвердження позовних вимог про стягнення заборгованості з відповідача АТ «Акцент-Банк» надало суду розрахунок заборгованості, копію анкети-заяви відповідачки від 15.07.2021, копію паспорту споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Зелена», витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Акцент-Банку, витяг з Тарифів користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна Gold», «Зелена», копію виписки по картці на ім`я відповідача, копії довідки за лімітами заборгованості та довідки за картками, та копію паспорта відповідача.

Разом з тим, вказані документи не підтверджують погодження сторонами умов кредитування, а тому у суду відсутні підстави вважати, що кредитний договір між сторонами з вищевказаними умовами був укладений.

Наявні у матеріалах справи витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» та витяг з Тарифів користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна Gold», «Зелена», не містять підпису відповідача. Анкета-заява ОСОБА_1 містить лише його анкетні та контактну інформацію, проте не містить даних про умови кредитування, в ній відсутня відмітка, яку саме картку просив видати відповідач.

Надані суду розрахунок заборгованості, виписка з рахунку, довідка про видані кредитні картки, довідка за лімітами також не є документами, які посвідчують погодження сторонами умов щодо розміру та сплати процентів.

В постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.05.2022 у справі №393/126/20 викладена правова позиція, відповідно до якої ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Суд вважає, що паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Зелена» не є документом про погодження сторонами умов кредитування.

Оскільки позовні вимоги АТ «А-Банк» обґрунтовані наявними договірними зобов`язаннями відповідачем, а до позовної заяви не долучено належних та допустимих доказів погодження всіх істотних умов договору, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України позивачу за рахунок відповідача судові витрати по оплаті судового збору не відшкодовуються, оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354 - 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-банк» залишити без задовлення.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Автозаводська, б. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Рішення складене 18.12.2024.

Суддя Ж. І. Кордюкова