Ухвала

від 18.12.2024 по справі 754/17546/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2-а/754/304/24

Справа № 754/17546/24

У Х В А Л А

Іменем України

18 грудня 2024 року м. Київ, Деснянський районний суд м. Києва, суддя О. Грегуль

ОСОБА_1 - позивач

ІНФОРМАЦІЯ_1 - відповідач

Глушка В.Е. - адвокат позивача

ВСТАНОВИВ:

Позивачем подано позов з проханням визнати протиправним рішення та скасувати постанову від 30.11.2024 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Документ сформований в системі «Електронний суд».

Справу головуючому передано 18.12.2024.

Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України, 3. До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У порушення ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви не додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (сума 1211,20 грн.).

Практика ЄСПЛ виходить з того, що реалізовуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16.12.1992 у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції).

Крім того до позову додано клопотання про витребування доказів.

Згідно ч. 1 і ч. 2 ст. 79 КАС України, 1. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. 2. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 80 КАС України, 2. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, 5. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.06.2020 у справі № 757/1782/18: «Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов`язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції. Застосовуючи принцип диспозитивності, закріплений у статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Отже, саме позивач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість. За своєю природою змагальність судочинства засновується на розподілі процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Розподіл процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності втілюється у площині лише прав та обов`язків сторін. Отже, принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає. Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.».

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 12.08.2021 у справі № 438/1673/13-ц: «Згідно з практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.».

У клопотанні про витребування доказів стороною позивача взагалі проігноровані вимоги ч. 1 і ч. 2 ст. 79 КАС України і п. 4 ч. 2 ст. 80 КАС України та вищевказані правові позиції Верховного Суду і в клопотанні про витребування доказів взагалі не зазначено заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Фактично сторона позивача на порушення принципу диспозитивності перекладає на суд свій обов`язок щодо по збиранню та поданню доказів.

За таких обставин адміністративний позов залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Недоліки мають бути усунуті шляхом подання документа про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Залишення позову без руху з наданням строку для усунення недоліків не є перешкодою у доступі до правосуддя, а є спонуканням до добросовісно користуватися процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки з метою уникнення затягування розгляду справи, а тим більше в умовах війни.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також увага сторони позивача до відкриття провадження звертається і на те, що у разі наявності наміру подавати і підтримувати клопотання про витребування, сторона позивача зобов`язана виконувати вимоги ч. 1 і ч. 2 ст. 79 КАС України і п. 4 ч. 2 ст. 80 КАС України.

Звертається увага сторони позивача і на те, що сторона позивача до суду подала не скаргу в порядку ст. 289 КУпАП, а позов у порядку КАС України. Поняття оскарження і оспорювання не є тотожними.

Керуючись ст. 169 КАС України,

ХВАЛИВ:

У справі № 754/17546/24 адміністративний позов ОСОБА_1 (відповідно до позову адреса: АДРЕСА_1 , адреса листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу або його представнику ухвали про залишення позову без руху.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів.

Згідно ст. 256 КАС України, 1. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. 2. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

СУДДЯ: