Ухвала

від 18.12.2024 по справі 754/17567/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2-з/754/126/24

Справа № 754/17567/24

У Х В А Л А

Іменем України

18 грудня 2024 року м. Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В. В., розглянувши матеріали заяви адвоката Канюка Ярослава Юрійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову, доказів до подання позовної заяви,

УСТАНОВИВ:

Адвокат Канюка Я. Ю. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 із заявою про забезпечення позову, доказів до подання позовної заяви.

У своїй заяві про забезпечення позову просять суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на наступні транспортні засоби: DAF XF 95.430 12580, (2006 року випуску, колір білий ) № шасі НОМЕР_1 ; KRONE SDP 27, (2007 року випуску, колір чорний) № шасі НОМЕР_2 ; KOGEL S24, (2008 року виписку, колір сірий) № шасі НОМЕР_3 ; MAN TGX 18.440 10518, (2008 року виписку, колір червоний) № шасі НОМЕР_4 ; SCHMITZ SCS 24/L-13, (2007 року випуску, колір сірий) № шасі НОМЕР_5 ; SCHMITZ SPR 24, (2004 року виписку, колір сірий) № шасі НОМЕР_6 ; MAN TGA 18.480 12419, (2007) № шасі НОМЕР_7 ; RENAULT PREMIUM 10800, (2006 року виписку, колір білий) № НОМЕР_8 . Також просять суд витребувати від Головного сервісного центру МВС, інформацію про власників вищевказаних транспортних засобів.

Просять витребувати від Головного сервісного центру МВС, належним чином засвідчені копії договорів купівлі-продажу: № 6436/22/022466 від 16 лютого 2022 року, №6436/22022470 від 16 лютого 2022 року, № 6436/22/022468 від 16 лютого 2022 року, №6436/22/022471 від 16 лютого 2022 року, № 6436/22/022473 від 16 лютого 2022 року, №6436/22/022472 від 16 лютого 2022 року, № 6436/22/022467 від 16 лютого 2022 року, №6436/22/022469 від 16 лютого 2022 року, які укладені між ТОВ "Вавілон" та ОСОБА_2 .

Просять витребувати від Головного сервісного центру МВС належним чином засвідчені копії договорів купівлі-продажу транспортних засобів, які укладені ОСОБА_2 щодо відчуження транспортних засобів SCHMITZ SCS 24/L-13, (2007 року випуску, колір сірий) № шасі НОМЕР_5 та SCHMITZ SPR 24, (2004 року виписку, колір сірий) № шасі НОМЕР_6 .

Стаття 149 ЦПК України передбачає, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна відповідати ст. 151 ЦПК України.

У заяві про забезпечення позову, зокрема, повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, а також чи не перешкоджає такий вид забезпечення здійсненню господарської діяльності юридичної особи чи фізичної особи-підприємця.

Цивільне процесуальне законодавство не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна/закриття рахунків чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 932/14900/19.

Разом із тим, стороною заявника не надано достатнього обґрунтування та належних і допустимих доказів на підтвердження неправомірних дій, які спрямовані на незаконні наслідки відносно заявниці. Заява не містить обґрунтування необхідності забезпечення позову та не долучено жодних доказів на підтвердження необхідності такого забезпечення саме до подання позовної заяви до суду.

Крім того, в матеріалах справи відсутнє підтвердження первісної приналежності (власності) заявниці ОСОБА_1 транспортних засобів, на яких сторона заявника просить накласти арешт.

Крім того, як убачається із змісту заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, сторона заявника також просить суд вжити заходів забезпеченням доказів, шляхом витребування доказів від Головного сервісного центру МВС.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви, відповідно до ч. 3 ст. 116 ЦПК України.

Вимоги, що ставляться до форми та змісту заяви про забезпечення доказів, визначені положеннями ст. 117 ЦПК України.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 1, 2 ст. 117 ЦПК України, у заяві про забезпечення доказів зазначається в тому числі обставини, для доказування яких вони необхідні та обґрунтування необхідності забезпечення доказів. За подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом.

Отже, забезпечення доказів - це вжиття судом заходів, направлених на закріплення і збереження доказів. Підставою забезпечення доказів є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення доказів може утруднити чи зробити неможливим збирання чи подання доказів або засіб доказування може бути втрачений.

Інститут забезпечення доказів передбачає вжиття судом невідкладних заходів фіксації до закріплення у визначеному процесуальним законом порядку фактичних даних, з метою використання їх як доказів при розгляді цивільної справи. Підставою таких заходів ЦПК України визначає неможливість надання такого доказу стороною або вірогідність його втрати.

Тобто, забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення або потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Однак стороною заявника, належним чином не оформлена заява про забезпечення доказів. У поданій заяві до суду зазначена лише необхідність накладення арешту на транспортні засоби. Відсутнє будь-яке обґрунтування сторони заявника, щодо необхідності вжиття таких заходів забезпечення доказів до подання до суду позовної заяви.

Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Викладене вище дає підстави для висновку, що заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката Канюка Ярослава Юрійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову, доказів до подання позовної заяви - повернути, роз`яснивши право на повторне звернення з заявою, після усунення обставин, що стали підставою для її повернення.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала складена та підписана 18.12.2024.

Суддя В. В. Бабко