Ухвала

від 11.11.2024 по справі 757/49931/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

757/49931/24-к

1-кс-42700/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 рокуслідчий суддя Печерського районного суду м. Києва - ОСОБА_1 ,за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ТОВ «Інфініті Девелопмент» про скасування арешту майна накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.09.2021 року у справі №757/51479/21-к у кримінальному провадженні № 12021100060001462,-

В С Т А Н О В И В:

29.10.2024 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ТОВ «Інфініті Девелопмент» про скасування арешту майна накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.09.2021 року у справі №757/51479/21-к у кримінальному провадженні № 12021100060001462. В обґрунтування вказаного клопотання адвокат зазначає, що при накладенні арешту арештована квартира належала товариству, який є добросовісним набувачем та має ніякого відношення до кримінального провадження. Крім того, ТОВ «Інфініті Девелопмент» не є юридичною особою, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, з моменту накладення арешту пройшло більше двох років та за цей час досудове розслідування у кримінальному провадженні не закінчено, жодній особі не повідомлено про підозру. Вказане позбавляє товариство розпоряджатися своїм майном, яким володіє на законних підставах. У судове засідання представники власника майна не з`явились, про розгляд клопотання повідомлені належним чином. Адвокат ОСОБА_3 подав заяву про розгляд клопотання у відсутність. Прокурор у судове засідання не з`явився. Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників розгляду, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить наступного висновку. Судовим розглядом за наданими матеріалами встановлено, що Печерською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням по матеріалах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100060001462 від 17.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України. Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.09.2021 у справі №757/51479/21-к, накладено арешт на майно із забороною відчуження та розпорядження, а саме: на об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Київ, Кловський узвіз, будинок 15 квартира 4, який на право власності належить ТОВ «ІНФІНІТІ ДЕВЕЛОПМЕНТ» (код ЄДРПОУ 44027519). Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Так, як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 24.09.2021 при накладенні арешту слідчий суддя керувався вимогами ст. 173 КПК України, врахував, що арешт необхідний з метою забезпечення дієвості досудового розслідування та у слідчого судді були наявні обґрунтовані підстави вважати, що вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, є матеріальним об`єктом, який може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, набуте кримінально протиправним шляхом, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів. Наряду з вказаним, слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, встановив, що таке обмеження права власності є розумним та співмірним завданням кримінального провадження. При накладенні арешту на майно з метою збереження речових доказів, слідчий суддя самостійно перевіряє відповідність ознак майна критеріям, передбаченим ст. 98 КПКУ України Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Отже, арешт з метою забезпечення речових доказів, по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов`язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов`язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження. При дослідженні матеріалів клопотання про скасування арешту, слідчим суддею не встановлено обґрунтованості заявлених вимог, оскільки не доведено, що викладені обставини в клопотанні базуються на об`єктивних фактах і правових підставах. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності. Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98). Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в подальшому в застосуванні арешту відпала потреба, оскільки за встановлених обставин вбачається, що підстави на які посилається представник заявника, що на його думку, свідчать про необхідність скасування вказаного арешту, є предметом перевірки органу досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 12021100060001462 від 17.09.2021. За вказаних обставин, під час судового розгляду даного клопотання за наданими матеріалами, встановлено, що втручання органу досудового розслідування у право власності ТОВ «Інфініті Девелопмент» обумовлене законними критеріями, оскільки спірна квартира є предметом злочину у вказаному кримінальному провадженні, тобто з дотриманням відповідних положень національного законодавства та відповідності верховенства права,. Також, слідчим суддею встановлено, що даний час забезпечується «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав ТОВ «Інфініті Девелопмент» та відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти. Таким чином, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін не доведено необґрунтованості накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в продовженні дії такого заходу, а відтак слідчий суддя приходить до висновку, про наявність підстав для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності та вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 532 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ТОВ «Інфініті Девелопмент» про скасування арешту майна накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.09.2021 року у справі №757/51479/21-к у кримінальному провадженні № 12021100060001462 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1