Ухвала

від 18.12.2024 по справі 758/16142/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/16142/24

У Х В А Л А

про залишення позову без руху

18 грудня 2024 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі судді Гребенюка В.В., розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кепіталкемп»</a>, про стягнення збитків та відновлення становища

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кепіталкемп»</a>, про стягнення збитків та відновлення становища.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При цьому, позов за змістом і формою повинен відповідати вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 177 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюють ся.

Разом з тим, позивачем не надано обґрунтованого розрахунку позовних вимог про стягнення 1 673 594,00 грн.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Так, позивач просить суд: «Відновлення становища, яке існувало до порушення опорних ділянок двох плит підвального перекриття та провести роботи по відновленню пошкодженої ділянки фундаментну повздовжньої зовнішньої стіни будинку внаслідок пошкодження відповідачем несучих і огороджувальних конструкцій в цьому будинку».

Як вбачається з тексту позову, позивач є власницею квартири у багатоквартирному будинку за адресою АДРЕСА_1 , в якому проживають інші мешканці, а невиконання відповідачем ремонтних робіт за версією позтвача становить небезпеку для позивача та інших мешканців будинку та спричинило руйнування квартир вцілому.

Водночас, позивачем не надано доказів того, що вона є уповноваженою особою на представництво інтересів співвласників багатоквартирного будинку, адже, відповідно до ч.1 ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач вказує, що їй було завдано шкоду невиконанням відповідачем умов Мирової угоди, що затверджена Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2014 у справі №910/4690/14.

Однак, позивачем не надано доказів завдання конкретно їй збитків діями / бездіяльністю відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону № «Про судовий збір`від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Отже, згідно наведеного положення Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, які звертаються до суду.

Суд звертає увагу, що основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

За приписами ст. 2 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що соціальний захист осіб з інвалідністю є складовою діяльності держави щодо забезпечення прав і можливостей осіб з інвалідністю нарівні з іншими громадянами та полягає у наданні пенсії, державної допомоги, компенсаційних та інших виплат, пільг, соціальних послуг, здійсненні реабілітаційних заходів, встановленні опіки (піклування) або забезпеченні стороннього догляду.

Пільги особам з інвалідністю надаються на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності (для повнолітніх осіб), категорію "дитина з інвалідністю" (для дітей), а також у відповідних випадках вказано їх основні нозологічні форми захворювань (по зору, слуху та з ураженням опорно-рухового апарату).

Аналізуючи вищенаведені норми права, суд приходить до переконання, що пільги особам з інвалідністю надаються на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги.

Звертаючись до суду з позовом, позивач вказує, що звільнена від сплати судового збору, оскільки «віднесений до 1 категорії постраждалих внаслідок та звільнений від сплати судового збору».

На підтвердження вказаної обставини, позивач надав до суду висновок МСЕК 42084 від 01.12.2023.

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що долучений до матеріалів позову висновок МСЕК не є належним доказом звільнення позивача від сплати судового збору, а відтак, позивачем не надано доказів звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 ст. 4 вищевказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», у 2024 році один прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 3028 грн.

Таким чином, за подання даної позовної заяви позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 15140,00 грн., або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Позивач вказує, що спір виник із приводу завданих збитків нерухомому майну позивача.

Поруч з цим, позивач просить стягнути з відповідача кошти не обґрунтовуючи які саме збитки (пошкодження, характер шкоди) були завдані відповідачем позивачу, а відтак, позивачем не обґрунтовано підстав для застосування правил виключної підсудності.

Зважаючи на зазначені недоліки позовної заяви, її необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Згідно зі ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Керуючись положеннями ст. ст. 175-177, 185, 260 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кепіталкемп»</a>, про стягнення збитків та відновлення становища - залишити без руху;

Встановити позивачеві 10-денний строк з дня отримання копії Ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків;

Роз`яснити позивачу, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну позовна заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута;

Копію цієї ухвали направити позивачу;

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.В. Гребенюк