Рішення

від 09.12.2024 по справі 759/20185/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/20185/24

пр. № 2/759/6085/24

09 грудня 2024 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого- судді Петренко Н.О.

за участі секретаря судових засідань Ганнисика А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління (Центр) надання адміністративних послуг Святошинської РДА у м. Києві ( 03115, м.Київ, пр-кт Берестейський, 97) про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

У вересні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_2 .

Позовну заяву мотивує тим, що позивач ОСОБА_1 є наймачем квартири АДРЕСА_2 , згідно ордеру на жиле приміщення на право зайняття квартири, виданого Виконавчим комітетом Київської міської ради народних депутатів на підставі рішення № 218 від 14.02.1972 року. На даний час у квартирі зареєстровано місце проживання 5 ( п`яти ) осіб, в тому числі відповідача по справі. 3 2022 року і по сьогоднішній день ОСОБА_2 у квартирі не проживає, місце перебування його невідоме. Між Позивачем та відповідачем не має домовленості про збереження за відповідачем права користування квартирою на час його відсутності; вибір іншого місця проживання відповідачем здійснено добровільно за власним вибором. Ніяких перешкод у проживанні відповідача позивачем не чинилося , його речей у квартирі також не має. Відповідно до законодавства України Відповідач добровільно не знявся з реєстраційного обліку з квартири та не зареєстрував своє нове місце перебування . Його реєстрація у спірній квартирі носить виключно формальний характер . Позивач своїми силами утримує квартиру, проводить поточний ремонт. Відповідач не цікавиться житлом , не оплачує комунальні послуги та витрати на утримання будинку та прибудинкової території, не отримує кореспонденцію за даною адресою. Згідно відомостей рахунку - повідомлення , за адресою АДРЕСА_3 обліковуються три особові рахунки: НОМЕР_1 ( 25,81 кв.м. ) , НОМЕР_2 ( 16,96 кв.м. ) та 21023 ( 15,12 кв.м.). За особовим рахунком № НОМЕР_1 ( кімната житловою площею 25,81 кв.м. , яку займає Відповідач), станом на 01.09.2024 року нараховується борг за житлово- комунальні послуги в розмірі 67410,82 (шістдесят сім тисяч чотириста десять гривень 82 коп), які ОСОБА_2 не сплачує. Тобто усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення Відповідачем не виконуються. Офіційна реєстрація відповідача в квартирі створює позивачу певні перешкоди в користуванні житловою площею, а саме: плату за комунальні послуги з урахуванням реєстрації відповідача, неможливість скористатися субсидією по оплаті комунальних послуг. Крім того, в зв`язку з реєстрацію ОСОБА_2 в спірній квартирі, існують перешкоди в оформленні її приватизації . Відсутність Відповідача за адресою реєстрації підтверджується Актом житлово - експлуатаційної дільниці № 2 комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» від 21.04.2024 рок , складеним і затвердженим Директором в присутності свідків. Проведеною перевіркою встановлено, що Відповідач у квартирі не проживає декілька років. Просить позов задовольнити.

ІІ. Процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07.10.2024 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце повідомлений належним чином, просив розглядати справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце повідомлений належним чином.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом та норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Суд, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є наймачем квартири АДРЕСА_2 , згідно ордеру на жиле приміщення на право зайняття квартири, виданого Виконавчим комітетом Київської міської ради народних депутатів на підставі рішення № 218 від 14.02.1972 року.

Відповідно до акта житлово - експлуатаційної дільниці № 2 від 22.04.2024. встановлено, що ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_3 з 2022 року фактично не проживає.

Відповідно до акта № 374 житлово - експлуатаційної дільниці № 2 від 24.09.2024. встановлено, що ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_3 фактично не проживає

З інформації про заделароване/зареєстроване місце проживання особи ОСОБА_2 зареєстрований АДРЕСА_3 .

Згідно зі статтею 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Відповідно до статті 64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Згідно з частиною четвертою статті 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного приміщення або обмежений у праві користування ним інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до частини першої статті 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. У частині третій статті 71 ЖК України наведено випадки, у яких жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців. Вичерпного переліку поважності причин непроживання в житловому приміщенні законодавство не встановлює, у зв`язку з чим зазначене питання суд вирішує в кожному конкретному випадку, з урахуванням конкретних обставин справи.

Згідно зі статтею 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов`язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог. Саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції. Отже, позивач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість.

У справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. При вирішенні спору про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, необхідно встановити факт відсутності особи у жилому приміщення понад шість місяців та поважність причин такої відсутності. Поважність причин відсутності особи за місцем проживання визначаються судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та правил ЦПК України щодо оцінки доказів.

Доказів, що відповідач відсутній у спірній квартирі та не користується нею, суду не надано.

Належних доказів того, що відповідач не мешкає у квартирі без поважних причин суду не надано.

Згідно відомостей рахунку - повідомлення за адресою АДРЕСА_3 обліковуються три особові рахунки: НОМЕР_1 ( 25,81 кв.м. ) , НОМЕР_2 ( 16,96 кв.м. ) та НОМЕР_3 ( 15,12 кв.м. ).

Як зазначає позивач за особовим рахунком № НОМЕР_1 , кімната житловою площею 25,81 кв.м. яку займає ОСОБА_2 станом на 01.09.2024 року нараховується борг за житлово- комунальні послуги в розмірі 67410,82 ( шістдесят сім тисяч чотириста десять гривень 82 копійки)

Суд не приймає до уваги, надані позивачем акти від 22.04.2024 р. та 24.09.2024 р., оскільки не є достатнім та беззаперечним доказом для визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Враховуючи викладене та оцінивши усі надані стороною докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи принцип пропорційності у цивільному судочинстві та дотримання розумного балансу інтересів сторін, суд дійшов висновку, що допустимих доказів того, що відповідач з 2022 року не проживає в спірній квартирі, а також доказів того що він втратив інтерес до житла, позивач, не надав, а тому підстав для задоволення позову, суд не вбачає.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

За положеннями статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи норми ст. 141 ЦПК , оскільки суд відмовив у задоволенні позову, витрати щодо розгляду покладаються на позивача.

Керуючись ст. 9, 61, 64, 71, 72 ЖК України,, ст. ст. 81, 258, 259, 263-265, 268, 280, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління (Центр) надання адміністративних послуг Святошинської РДА у м. Києві ( 03115, м.Київ, пр-кт Берестейський, 97) про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.О. Петренко