Постанова

від 18.12.2024 по справі 138/3466/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 138/3466/23

Провадження № 22-ц/801/2263/2024

Категорія: 80

Головуючий у суді 1-ї інстанції Цибульський О. Є.

Доповідач:Рибчинський В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 рокуСправа № 138/3466/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати

у цивільних справах:

судді-доповідача Рибчинського В.П.,

суддів Оніщука В.В., Берегового О.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Кобенди Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Яришівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 22 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Козлівського ліцею Яришівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області, Яришівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, зобов`язання нарахувати та виплатити різницю між середнім заробітком і виплаченими 2/3 заробітку, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом доКозлівського ліцею Яришівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області, Яришівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, зобов`язання нарахувати та виплатити різницю між середнім заробітком і виплаченими 2/3 заробітку, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, мотивуючи свої вимоги тим, що вона працювала у Козлівському ліцеї Яришівської сільської ради на посаді вчителя. Рішенням Яришівської сільської ради №1651-34/2023 від 24.08.2023 призупинено діяльність Козлівського ліцею Яришівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області.

Розпорядженням Яришівського сільського голови № 23-ОС було зобов`язано директора Козлівського ліцею Яришівської сільської ради попередити працівників ліцею про наступне вивільнення.

Розпорядженням Яришівського сільського голови №115-ОД від 28.08.2023 вирішено на період простою здійснювати оплату праці працівникам ліцею у розмірі 2/3 посадового окладу від середнього заробітку з 28.08.2023 р. до 30.10.2023. В.о. директора ліцею 29.08.2023 видано наказ № 27-к про попередження щодо вивільнення позивача та наказ № 43-к згідно з яким позивачка та інші працівники закладу виходили на роботу.

Простій у Козлівському ліцеї виник не з вини працівників, а тому час простою повинен був оплачуватись в розмірі середньої заробітної плати. 30.10.2023 наказом в.о. директора школи №34-к, на підставі розпорядження №23-ОС, позивача було звільнено з роботи. Позивач зазначає, що таке звільнення є безпідставним та протиправним, оскільки відбулось з порушенням, бо поняття «призупинення» діяльності закладу освіти у чинному законодавстві відсутнє. Також, відповідачами порушено вимоги ст.40, 49-2 КЗпП України, оскільки не запропоновано позивачу іншої роботи при звільнені. Крім того, не було отримано згоди на звільнення працівника, як члена профспілки. Штат у Козлівському ліцеї не скорочувався, у тому числі і посада позивача.

Оскільки вважає, що її звільнення відбулось з порушенням, а тому просить суд зобов`язати Яришівську сільську раду Могилів-Подільського району нарахувати та виплатити їй різницю між її середнім заробітком та виплаченими 2/3 заробітку за період з 28.08.2023 по 30.10.2023; визнати протиправним та скасувати наказ виконуючого обов`язки директора Козлівського ліцею Яришівської сільської ради Могилів-Подільського району №34-к від 30.10.2023 про звільнення її з роботи та поновити її на роботі; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу по день поновлення на роботі.

Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 22 серпня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасувати наказ виконуючого обов`язки директора Козлівського ліцею Яришівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області №34-к від 30.10.2023 про звільнення ОСОБА_1 з посади вчителя української мови та літератури.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді вчителя української мови та літератури в Козлівському ліцеї Яришівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області.

Стягнуто з Яришівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області (код ЄДРПОУ 04326879) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31.10.2023 по 22.08.2024 включно, в розмірі 123 356 (сто двадцять три тисячі триста п`ятдесят шість) гривень 82 копійки.

Стягнуто з Яришівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області (код ЄДРПОУ 04326879) судовий збір в розмірі 2307 (дві тисячі триста сім) гривень 17 копійок на користь Державної судової адміністрації України.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

На підставі п. 2 ч. 1 ст.430ЦПКУкраїни допущено дане рішення до негайного виконання у частині присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

На підставі п. 4 ч.1 ст.430ЦПКУкраїни допущенодане рішеннядо негайноговиконання участині поновленняна роботі.

Не погоджуючись з таким рішенням суду представник Яришівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області - адвокат Грабар С.А. подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

Судом встановлено, що з копії трудової книжки ОСОБА_1 , вбачається, що вона працювала в закладах освіти села Козлів, в тому числі на посаді вчителя Козлівської школи Могилів-Подільського району Вінницької області, яка згодом була перейменована в ліцей (а.с. 11-14).

На підставінаказу в.о.директора Козлівськоголіцею Яришівськоїсільської ради№34-квід 30.10.2023«Про звільненняпрацівників ліцею»позивач булазвільнена іззайманої посадивчителя українськоїмови талітератури.Підставою длязвільнення зазначенорозпорядження №23-ОСвід 28.08.2023«Про попередженняпрацівників Козлівськоголіцею пронаступне вивільненняу порядкуст.49-2КЗпП». Разом зтим,в даномунаказі невказано напідставі якоїнорми КЗпПУкраїни звільненопозивача,тобто чомурозірвано трудовийдоговір укладенийна невизначенийстрок (а.с.23).

Згідно запису№ 30у трудовійкнижці позивача,підставою їїзвільнення зазначеноп.1ч.1ст.40КЗпП Україниу зв`язкуіз закриттямліцею (а.с.14).

Рішенням № 1651-34/2023 34 сесії 8 скликання Яришівської сільської ради від 24 серпня 2023 року призупинено діяльність з 01 вересня 2023 року Козлівського ліцею Яришівської сільської ради. Запропоновано директору Козлівського ліцею вжити заходів щодо вивільнення працівників Козлівського ліцею у зв`язку зі зміною в організації виробництва і праці через призупинення діяльності Козлівського ліцею, згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 15).

Розпорядженням Яришівського сільського голови № 23-ОС від 28 серпня 2023 року попереджено працівників Козлівського ліцею про наступне вивільнення у зв`язку з призупиненням роботи закладу (а.с.16-17).

Розпорядженням Яришівського сільського голови № 115-ОД від 28 серпня 2023 року оголошено в Козлівському ліцеї простій не з вини працівника, всім педагогічним та непедагогічним працівникам закладу з 28 серпня 2023 року по 28 жовтня 2023 року (а.с.18-19).

Наказом в. о. директора Козлівського ліцею № 27-к від 29 серпня 2023 року попереджено працівників Козлівського ліцею про наступне вивільнення у зв`язку з призупиненням роботи закладу, у тому числі: ОСОБА_2 вчителя української мови та літератури (а.с. 20-21).

Наказом в.о. директора Козлівського ліцею № 43-к від 29 серпня 2023 року оголошено простій в Козлівському ліцеї не з вини працівників, всім педагогічним та непедагогічним працівникам закладу з 28 серпня 2023 року по 28 жовтня 2023 року (а.с. 22).

Наказом в.о. директора Козлівського ліцею № 34-к від 30 жовтня 2023 року звільнено наступного працівника ліцею 30 жовтня 2023 року (останній робочий день) ОСОБА_1 , вчителька української мови та літератури. Із наказом ознайомлена ОСОБА_1 . В наказі зазначено, що звільнення проведено на підставі розпорядження № 23-ОС від 28 серпня 2023 року «Про попередження працівників Козлівського ліцею про наступне вивільнення у порядку ст. 49-2 КЗпП України» (а.с. 23).

Згідно довідки про доходи № 145 від 23 листопада 2023 року, що видана ОСОБА_1 , вона працює у Козлівському ліцеї на посаді вчителя; за період з вересня 2022 року по жовтень 2023 року їй нарахована заробітна плата в загальній сумі 191 799,49 грн (а. с. 25-26).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивачки відбулося із порушенням норм трудового законодавства, тому наказ в.о. директора про її звільнення є протиправним та підлягає скасуванню, а позивачка підлягає поновленню на роботі на посаді вчителя української мови та літератури. Судом встановлено, що у Козлівському ліцеї змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників не відбулося, тому поновлення на роботі є можливим.

Оскільки звільнення було проведено незаконно, тому на користь позивачки підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 123356,82 грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується із такими висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Відповідно до статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Право громадян на працю забезпечується державою, а трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбаченому трудовим законодавством (статті 2, 36, 40, 41 КЗпП України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Попередження це письмова пропозиція працівникові продовжити роботу після того, як власник з дотриманням установленого законодавством двомісячного строку, змінить істотні умови праці. Працівник може прийняти цю пропозицію та продовжувати роботу при змінених істотних умовах праці або ж відмовитися від неї. Двомісячний строк попередження передбачено для того, щоб працівник міг знайти собі іншу роботу, якщо його не влаштовує зміна істотних умов праці.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників (стаття 49-2 КЗпП України).

Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення. Такого висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 01 квітня 2015 року в справі № 6-40цс15.

Отже, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Відсутність підтвердження про те, що роботодавець запропонував позивачу вакансії, у випадках передбачених КЗпП України, є порушенням трудового законодавства.

В поясненнях до позовної заяви представник відповідача послався на те, що інша посада позивачу ОСОБА_1 у Козлівському ліцеї не пропонувалася, оскільки ліцей призупинив свою роботу.

У матеріалах справи також відсутні докази, які б свідчили про те, що Яришівською сільською радою пропонувалася позивачці будь-яка інша робота, у тому числі в освітніх закладах Яришівської територіальної громади, зокрема у Хоньковецькому ліцеї чи Липчанській гімназії, куди були переведені діти, які навчалися в Козлівському ліцеї.

При розгляді даної справи необхідним є з`ясування питання чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

При цьому суд не вирішує питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників, а перевіряє наявність підстав для звільнення (чи відбувалося скорочення штату або чисельності працівників) та дотримання відповідної процедури.

Судом першої інстанції встановлено, що на день звільнення позивачки Козлівський ліцей не було ліквідовано чи реорганізовано, він не став банкрутом та не відбулось його перепрофілювання, так як і не було скорочення чисельності або штату працівників, що не було заперечено і спростовано належними доказами представником відповідача Яришівської сільської ради, а також встановлено, що відповідачем не виконані належним чином вимоги частини 2 статті40 і частини 3 статті49-2 КЗпП України щодо працевлаштування позивача, оскільки їй не було запропоновано роботу.

Вказане спростовує доводи апеляційної скарги про те, що при звільненні позивачці неможливо було запропонувати працевлаштування в Козлівському ліцеї у зв`язку із вивільненням всіх працівників ліцею, що зумовлено відсутністю необхідних умов праці.

За таких обставин справи, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про незаконність звільнення позивачки із займаної нею посади, у зв`язку з чим ухвалив рішення про поновлення позивача на посаді вчителя української мови та літератури Козлівського ліцею Яришівської сільської ради.

Відповідно дочастин 1і 2статті 235КЗпП Україниу разізвільнення беззаконної підставиабо незаконногопереведення наіншу роботу,у томучислі узв`язку зповідомленням пропорушення вимогЗакону України"Прозапобігання корупції"іншою особою,працівник повиненбути поновленийна попереднійроботі органом,який розглядаєтрудовий спір (ч. 1). При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (ч. 2).

Суд першої інстанції, застосувавши зазначені норми матеріального права, прийшов до вірного висновку про поновлення позивачки на роботі і стягнення на її користь із відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 31 жовтня 2023 року по 22 серпня 2024 року в сумі 123 356,82 грн.

Безпідставними є доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не врахував рішення 33-ї сесії Яришівської сільської ради від 03 серпня 2023 року «Про організацію проведення громадського обговорення (слухання) щодо ліквідації Козлівського ліцею Яришівської сільської ради»; рішення № 1651-34/2023 34 сесії 8 скликання Яришівської сільської ради від 24 серпня 2023 року про призупинення з 01 вересня 2023 року діяльності Козлівського ліцею у зв`язку з недостатньою кількістю учнів та наказ № 27-к в. о. директора Козлівського ліцею від 29 серпня 2023 року «Про попередження працівників Козлівського ліцею про наступне вивільнення у порядку ст. 49-2 КЗпП України», яким попереджена ОСОБА_1 за 2 місяці про наступне вивільнення у зв`язку з призупиненням роботи закладу, під особистий підпис, чого вона не заперечувала під час розгляду справи.

Такі докази судом враховані та їм надана відповідна оцінка, яка зводиться до того, що ці докази не є належними доказами на підтвердження законності звільнення позивача та правової підстави для її звільнення із займаної посади, оскільки із наказу № 38-к від 30 жовтня 2023 року про звільнення ОСОБА_1 не вбачається визначеної Кодексом законів про працю України підстави звільнення. Зазначена у цьому наказі підстава звільнення позивача розпорядження № 23-ОС від 28 серпня 2023 року «Про попередження працівників Козлівського ліцею про наступне вивільнення у порядку статті 49-2 КЗпП України», є недоречною, оскільки стаття 49-2 КЗпП України передбачає порядок вивільнення працівників, а не підстави звільнення працівників і у тому числі у випадках змін в організації виробництва і праці. Такого випадку судом у даній справі встановлено не було.

Доводи апеляційної скарги про те, що при прийнятті оскаржуваних позивачем рішень та дій, відповідач керувався статтею 34 КЗпП України, якою регламентується поняття простою не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Згідно вимогстатті 34КЗпП Українипростій це зупиненняроботи,викликане відсутністюорганізаційних аботехнічних умов,необхідних длявиконання роботи,невідворотною силоюабо іншимиобставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Згідно розпорядження Яришівського сільського голови № 115-ОД від 28 серпня 2023 року оголошено в Козлівському ліцеї простій не з вини працівника, всім педагогічним та непедагогічним працівникам закладу з 28 серпня 2023 року по 28 жовтня 2023 року. Директора Козлівського ліцею зобов`язано забезпечити виконання розпорядження, шляхом видачі відповідного наказу.

Наказом в.о. директора Козлівського ліцею № 43-к від 29 серпня 2023 року оголошено простій в Козлівському ліцеї не з вини працівників, всім педагогічним та непедагогічним працівникам закладу з 28 серпня 2023 року по 28 жовтня 2023 року.

Наказ № 34-к про звільнення ОСОБА_1 із займаної нею посади вчителя української мови та літератури в Козлівському ліцеї Яришівської сільської ради прийнятий в.о. директора Козлівського ліцею 30 жовтня 2023 року.

Отже, на момент звільнення ОСОБА_1 , що мало місце 30 жовтня 2023 року, не було простою, оскільки такий закінчився, згідно розпорядження Яришівського сільського голови та наказу в. о. директора Козлівського ліцею, 28 жовтня 2023 року.

Будь-яких інших доводів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення суду в оскарженій частині слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Яришівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області залишити без задоволення.

Рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 22 серпня 2024 року залишити без змін .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 18 грудня 2024 року.

Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський

Судді: О.Ю. Береговий

В.В. Оніщук