Ухвала

від 13.12.2024 по справі 2-а-1703/10/0270

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

13 грудня 2024 р. Справа № 2-а-1703/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Свентуха Віталія Михайловича,

за участю:

секретаря судового засідання: Коломієць М.А.,

представника ТОВ "Будівельна компанія "Нові мінерали": Сахарової М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом прокурора Шаргородського району Вінницької області в інтересах держави в особі Шаргородського районного центру зайнятості до Державного підприємства "Мурафський кар`єр" про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

в провадженні Вінницького окружного адміністративного перебувала адміністративна справа за позовом прокурора Шаргородського району Вінницької області в інтересах держави в особі Шаргородського районного центру зайнятості до Державного підприємства "Мурафський кар`єр" про стягнення заборгованості.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22.06.2010 року позов задоволено та стягнуто з Державного підприємства "Мурафський кар`єр" на користь Шаргородського районного центру зайнятості заборгованість в сумі 10 348 грн. 39 коп. (в т.р. 10 021 грн. 54 коп. - недоїмка, 326 грн. 85 коп. - пеня, за період з 01.01.20009р. по 01.01.2010р.).

26.07.2010 року Вінницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №2-а-1703/10/0270.

Ухвалою суду від 28.01.2022 року замінено сторону у виконавчому провадженні, а саме стягувача Шаргородський районний центр зайнятості його правонаступником - Вінницьким обласним центром зайнятості за виконавчим листом №2-а-1703/10/0270, виданого 26.07.2010 року.

03.12.2024 року на адресу суду від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження, а саме боржника Державне підприємство "Мурафський кар`єр" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Нові мінерали".

Ухвалою суду від 09.12.2024 року заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.12.2024 року з повідомленням учасників справи.

10.12.2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Нові мінерали" надійшли додаткові пояснення у яких вказано на відсутність правових підстав для заміни його правонаступником у виконавчому провадженні №37759816 з примусового виконання виконавчого листа №2-а-1703/10/0270, виданого 26.07.2010 року Вінницьким окружним адміністративним судом.

У судовому засіданні 13.12.2024 року представник ТОВ "Будівельна компанія "Нові мінерали" заперечувала щодо задоволення вимог заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Визначаючись щодо наявності підстав для заміни боржника у виконавчому провадженні №37759816, суд виходить із наступного.

Частиною 1 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно до абзацу 3 частини 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", після переходу в процесі приватизації права власності на єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну такого державного або комунального підприємства як сторони виконавчого провадження покупцем відповідного єдиного майнового комплексу.

Суд зауважує, що процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Судом встановлено, що 26.07.2010 року Вінницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №2-а-1703/10/0270.

Старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шаргородського районного управління юстиції 25.04.2013 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

У змісті заяви про заміну сторони виконавчого провадження зазначено, що в подальшому на виконання постанови начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області Сускова А.О. № 1/2.1-35/6 від 06.01.2015 виконавче провадження передано із відділу державної виконавчої служби Шаргородського районного управління юстиції до Відділу для подальшого примусового виконання та приєднання даного виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження № 38230483.

Ухвалою суду від 28.01.2022 року замінено сторону у виконавчому провадженні, а саме стягувача Шаргородський районний центр зайнятості його правонаступником - Вінницьким обласним центром зайнятості за виконавчим листом №2-а-1703/10/0270, виданого 26.07.2010 року.

В ході примусового виконання, ухвалою Господарського суду Вінницької області по справі № 902/1177/15 від 05.10.2015 року порушено провадження у справі про банкрутство державного підприємства "Мурафський кар`єр", у зв`язку з чим 14.12.2015 року винесено постанову про зупинення зведеного виконавчого провадження згідно пункту 8 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 18.12.2020 року закрито провадження у справі № 902/1177/15 про банкрутство ДП "Мурафський кар`єр", з огляду на що 04.02.2021 року винесено постанови про поновлення вчинення виконавчих дій.

Разом з цим, наказом Фонду державного майна України № 899 від 26.05.2020 року "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України" від 28.12.2019 року № 1574 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році" єдиний майновий комплекс ДП "Мурафський кар`єр" був включений до переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду, які підлягають приватизації в 2020 році.

Так, наказом Регіонального відділення Фонду по Вінницькій та Хмельницькій областях від 19.06.2020 року № 563 прийнято рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу ДП "Мурафський кар`єр".

З огляду на зазначене, 05.02.2021 року винесено постанову про зупинення зведеного виконавчого провадження на підставі пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".

04.10.2023 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях та ТОВ "Будівельна компанія "Нові мінерали" укладено договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу ДП "Мурафський кар`єр", за результатами електронного аукціону, оформленого протоколом про результати електронного аукціону № SРЕ001-UА-20230817-56933 від 07.09.2023 року та затвердженого наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях від 14.09.2023 року № 647.

Згідно з пунктом 1.1. цього Договору продавець зобов`язується передати у власність ТОВ "Будівельна компанія "Нові мінерали" (покупцю) об`єкт малої приватизації єдиний майновий комплекс державного підприємства "Мурафський кар`єр", а покупець зобов`язується прийняти об`єкт приватизації, виконати визначені в договорі умови.

За умовами пункту 2.1. Договору право власності на об`єкт приватизації переходить до покупця після укладення цього договору, його нотаріального посвідчення та підписання акта приймання-передачі об`єкта приватизації, але не раніше дати отримання дозволу Антимонопольного комітету країни на концентрацію, якщо отримання такого дозволу вимагається законом та наданням його засвідченої копії продавцю.

Згідно з пунктом 3.1. договору покупець, який придбав об`єкт приватизації як єдиний майновий комплекс, є правонаступником його майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків відповідно до умов Договору та законодавства України.

Наказом Фонду державного майна України від 14.03.2024 року № 499 було розпочато процес припинення юридичної особи - ДП "Мурафський кар`єр" реорганізувавши його шляхом приєднання до ТОВ "Будівельна компанія "Нові мінерали" як покупця єдиного майнового комплексу ДП "Мурафський кар`єр", на підставі пункту 7 частини 1 статті 11 та частини 1 статті 23 Закону України "Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України".

Суд вказує, що відповідно до частини 5 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Разом з тим, суд зауважує, що відомості з єдиного державного реєстру не місять записів щодо припинення юридичної особи ДП "Мурафський кар`єр".

Статтею 106 ЦК України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регламентовано статтею 107 ЦК України, за приписами якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом.

Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

Отже, законодавець визначив дві форми припинення юридичної особи - в результаті реорганізації або в результаті ліквідації, а також визначив наслідки припинення юридичної особи в результаті реорганізації, які, на відміну від припинення юридичної особи в результаті ліквідації, полягають, зокрема у переході майна, прав і обов`язків до правонаступників.

Таким чином, у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов`язаний з моментом передання прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника.

Так, у разі реорганізації юридичної особи шляхом приєднання складається передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань юридичної особи, що припиняється.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14.09.2020 року у справі № 296/443/16-ц дійшов висновку про те, що у статтях 104 ЦК та 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий.

Суд констатує, що чинне законодавство не містить загальної норми щодо моменту виникнення універсального правонаступництва юридичної особи, внаслідок приєднання.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.06.2020 року у справі №910/5953/17, якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями.

Натомість для вирішення питання про процесуальну заміну сторони у справі (боржника) на стадії виконання судового рішення, необхідною умовою є наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника, у той час як витяги з Єдиних державних реєстрів не містять обсягу прав і обов`язків, що передаються (переходять до іншої особи).

Виходячи з приписів пункту 3 частини 14 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації на підставі рішення про припинення юридичної особи, прийнятого учасниками юридичної особи або відповідного органу юридичної особи подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта - у разі припинення юридичної особи в результаті перетворення, злиття або приєднання.

При цьому, згідно з пунктом 12 частини 1 статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних підприємців та громадських формувань" передавальний акт (у разі злиття, приєднання, перетворення) та розподільчий баланс (у разі поділу або виділу) юридичної особи повинні відповідати вимогам, встановленим законом.

Суд наголошує, що у контексті наведених норм законодавства та умов договору доказами переходу таких прав та обов`язків у даному випадку є передавальний акт.

Водночас, у відповідності до підпункту "в" пункту 8 статті 4 Закону України "Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України" суб`єкт управління має право затверджувати передавальний акт (у разі реорганізації об`єкта припинення шляхом злиття, приєднання чи перетворення).

Так, відповідно до пункту 11 частини 1 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" підставою для відмови у державній реєстрації є те, що документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані щодо юридичної особи, що реорганізується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та відсутні відомості про узгодження плану реорганізації юридичної особи, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 16 Закону України "Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України" не пізніше 95 днів після внесення запису про державну реєстрацію рішення про припинення об`єкта припинення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань керуючий припиненням складає та подає на затвердження суб`єкту управління передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків об`єкта припинення, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх його кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Водночас, суд наголошує, що відповідно до підпункту 78.1.7. пункту 78.1. статті 78 ПК України у випадку початку процедури реорганізації юридичної особи здійснюється документальна позапланова перевірка.

Відповідно до матеріалів справи, таку перевірку проведено не було, з огляду на відсутність необхідних документів.

При цьому, через відсутність оформлених результатів податкової позапланової виїзної документальної перевірки Фонд державного майна України не затверджує передавальний акт Державного підприємства "Мурафський кар`єр", що унеможливлює припинення цього державного підприємства у встановленому законом порядку.

Відтак, у контексті наведеного, права та обов`язки ДП "Мурафський кар`єр" переходять до ТОВ "Будівельна компанія "Нові мінерали" лише після складання та затвердження передавального акту ДП "Мурафський кар`єр", який станом на момент розгляду заяву не затверджений.

Таким чином, суд констатує, що права та обов`язки ДП "Мурафський кар`єр" до ТОВ "Будівельна компанія "Нові мінерали" наразі не перейшли

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що заява Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про заміну сторони виконавчого провадження задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 379 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про заміну сторони виконавчого провадження - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 18.12.2024 року.

Суддя Свентух Віталій Михайлович