Рішення

від 17.12.2024 по справі 120/10373/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 грудня 2024 р. Справа № 120/10373/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради (вул. Покровська, 5, м. Могилів-Подільський, Вінницька обл., 24000)

до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 )

ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 )

про: зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Керівник Могилів-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі відповідачі) про зобов`язання відповідачів укласти із виконавчим комітетом Могилів-Подільської міської ради охоронний договір на частину об`єкта культурної спадщини місцевого значення «Торгово-купецький комплекс», а саме квартиру АДРЕСА_2 на умовах і в порядку, визначеними постановою КМУ від 28.12.2001 №1768.

В обґрунтування заявлених позовних вимог керівник Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області зазначає, що відповідачам на праві спільної часткової власності належить житлова квартира АДРЕСА_2 . Вказаний будинок є одним з об`єктів культурної спадщини на території району, який складається з будівель торгово-купецького комплексу з традиційним замкнутим двором, що побудований в середині ХХ ст, та прийнятий під охорону держави як пам`ятка архітектури місцевого значення. Позивач зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір. Водночас в порушення вищенаведених вимог закону, відповідачами, як власниками частини об`єкта культурної спадщини, охоронний договір не укладено. Наведено зумовило звернення керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області до суду з цим позовом.

07.08.2024, на виконання вимог ч. 3 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), судом надіслано запити до Адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України у Вінницькій області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідачів.

19.08.2024 за вх. №48282/24, №48284/24 та №48286/24 на адресу суду надійшли відповіді на ці запити, згідно з якими відповідачі значаться за адресою АДРЕСА_3 .

Ухвалою суду від 26.08.2024 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Суд зазначає, що ухвала про відкриття провадження отримана відповідачами засобами поштового зв`язку 18.09.2024, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідачі не скористались, відтак суд, керуючись приписами КАС України, розглядає справу за наявними матеріалами.

Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна відповідачам на праві спільної часткової власності належить житлова квартира АДРЕСА_2 .

Вказаний житловий будинок є одним із об`єктів культурної спадщини на території району, який складається з будівель торгово-купецького комплексу із традиційним замкнутим двором, що побудований у середині XIX століття, та прийнятий під охорону держави як пам?ятка архітектури місцевого значення (найменування об?єкта «Торгово-купецький комплекс») згідно розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації №248 від 25.07.1997 із присвоєнням йому охоронного номеру пам?ятки 101-М.

Відповідно до інформації виконавчого комітету Могилів- Подільської міської ради від 09.04.2024 за вих. №02-22/741 відповідачами як власниками частини об?єкта культурної спадщини «Торгово-купецький комплекс» охоронний договір не укладено.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачі не вчиняють жодних дій щодо укладення охоронних договорів на об`єкт культурної спадщини, що викликає сумніви у його збереженні без покладення на відповідачів законодавчо встановлених обов`язків, прокурор звернувся в інтересах держави до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Згідно зі ст. 54 Конституції України, культурна спадщина охороняється законом.

У відповідності до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-ІІІ (далі - Закон №1805-ІІІ).

Об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою.

Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 1 Закону №1805-III культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об`єктів культурної спадщини; об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; нерухомий об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності; пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України; охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини; виявлення об`єкта культурної спадщини - сукупність науково-дослідних, пошукових заходів з метою визначення наявності та культурної цінності об`єкта культурної спадщини; щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.

Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 6 Закону №1805-III до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: укладення охоронних договорів на пам`ятки.

Ч. 1 ст. 13 Закону №1805-ІІІ врегульовано, що об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до Реєстру на об`єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи, що становлять предмет його охорони, поширюється правовий статус пам`ятки.

За змістом п. «б» ч. 1 ст. 14 Закону №1805-ІІІ занесення до Реєстру пам`ятки місцевого значення здійснюється рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідачам на праві спільної часткової власності належить житлова квартира №5 у будинку, що розташований за адресою пл. Соборна, 14, м. Могилів-Подільський.

Розпорядженням Вінницької обласної державної адміністрації №248 від 25.07.1997 житловий будинок ("Торгово-купецький комплекс" охор. №101-М), що розташований по площі Соборній, 14, у м. Могилів-Подільському узято на державний облік як пам`ятка архітектури місцевого значення.

Відповідно до ч. 1 та 4 ст. 23 Закону №1805-III усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

Ч. 3 ст. 23 Закону №1805-III встановлено, що порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" Кабінет Міністрів України постановою від 28.12.2001 №1768 затвердив Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини (далі - Порядок №1768).

П. 1, 2 Порядку №1768 визначено, що охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини (далі - пам`ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.

Власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

П. 5 Порядку №1768 встановлено, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

Згідно з п. 6 Порядку №1768 до охоронного договору додаються: акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об`єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам`ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п`ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, знаходяться на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам`яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка (у масштабі 1:50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам`ятки.

Аналіз наведеного правового регулювання свідчить про те, що укладання охоронного договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким на власника покладається зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини. Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а лише встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму.

Охоронний договір, що укладений на підставі ст. 23 Закону №1805-III, згідно з висновком, сформульованим у постанові Верховного Суду від 23.12.2019 у справі №806/1536/18, є адміністративним договором.

Суд зазначає, що саме юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.

Такий висновок сформульований Верховним Судом у постановах від 13.12.2018 у справі №826/4605/16 та від 19.02.2021 у справі № 826/25854/15.

Суд зазначає, що згідно з матеріалами справи, звернень від відповідачів до виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради станом на день розгляду справи не надходило.

Отже, відповідачами не виконано обов`язок, передбачений ст. 23 Закону №1805-ІІІ щодо необхідності укладення охоронного договору щодо забезпечення збереження пам`ятки.

Зважаючи на встановлені судовим розглядом обставини справи та нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, суд визнає доведеним факт порушення відповідачами вимог ст. 23 Закону №1805-III.

Враховуючи обставини бездіяльності з боку Виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради та наявний визначений Конституцією України виключний випадок, який обґрунтовує представництво прокурором інтересів держави у цій справі, суд приходить до переконання про те, що пред`явлення прокурором позову зобов`язального характеру є ефективним способом захисту інтересів держави, що спрямований на реалізацію державою примусу в частині виконання вимог Основного Закону зі збереження об`єкта культурної спадщини місцевого значення.

Відтак, за наведених обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки позивач є суб`єктом владних повноважень у відповідності до положень ч. 2 ст. 139 КАС України судові витрати зі сплати судового збору розподілу не підлягають.

Керуючись Конституцією України, Законами України «Про прокуратуру», «Про охорону культурної спадщини», та ст. 2, 6, 53, 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Зобов?язати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 укласти з виконавчим комітетом Могилів-Подільської міської ради охоронний договір на частину об`єкта культурної спадщини місцевого значення «Торгово-купецький комплекс», а саме квартиру АДРЕСА_2 , на умовах і в порядку, визначеними постановою КМУ від 28.12.2001 №1768.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Керівник Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області (вул. Покровська, 5, м. Могилів-Подільський, Вінницька обл., 24000, код ЄДРПОУ 02909909)

Відповідачі: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 )

ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 )

Повний текст рішення складено та підписано суддею 17.12.2024 року.

СуддяМаслоід Олена Степанівна