Ухвала

від 18.12.2024 по справі 120/17524/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

18 грудня 2024 р.Справа № 120/17524/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника позивача - адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.01.2024 у справі №120/17524/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 16.01.2024 вказаний позов задоволено частково. Зокрема, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 з 28.09.2023 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 28.09.2023 нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".

29.11.2024 на адресу суду надійшла заява представника позивача - адвоката Єрьоміної В.А. про встановлення судового контролю за виконанням вищевказаного рішення суду згідно ст. 382 КАС України, шляхом зобов`язання відповідача у встановлений судом строк подати звіт про виконання судового рішення.

Заява обґрунтовується тим, що всупереч судовому рішенню, яке набрало законної сили, з 01.09.2024 відповідач припинив виплату позивачеві вищевказаної щомісячної доплати до пенсії. На думку представника позивача, зазначені дії відповідача є свідченням невиконання ухваленого судом рішення, а тому звертається до суду з цією заявою щодо встановлення судового контролю в порядку ст. 382 КАС України.

Ухвалою від 05.12.2024 заяву представника позивача про встановлення судового контролю призначено до розгляду у порядку письмового провадження. Крім того, відповідачу встановлено строк для подання письмових пояснень щодо ініційованого позивачем процесуального питання.

10.12.2024 до суду надійшли пояснення відповідача, в яких зазначається, що на виконання рішення суду від 16.01.2024 у справі № 120/17524/23 Головним управлінням проведено з 28.09.2023 перерахунок розміру пенсії позивача та нараховано спірну щомісячну доплату в сумі 2000 грн. згідно з Постановою КМ України № 713. За наслідками такого перерахунку позивачу донараховано кошти в сумі 10200 грн. за період з 28.09.2023 по 29.02.2024, які включені до Реєстру судових рішень, що ведеться органами Пенсійного фонду, й відповідна заборгованість буде виплачена позивачу після виділення коштів з Державного бюджету України.

Окрім цього відповідач зауважує, що при вирішенні справи № 120/17524/23 судом надавалась оцінка спірним правовідносинам щодо перерахунку та виплати позивачу з 28.09.2023 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, виходячи з тих обставин, які існували на момент ухвалення судового рішення по суті спору. Відтак Головне управління вважає заяву представника позивача безпідставною та просить відмовити у її задоволенні.

Розглянувши в письмовому провадженні подану заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зважає на таке.

Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано окремі процесуальні питання, пов`язані з виконанням судового рішення, та передбачено, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, який його ухвалив.

Форми судового контролю за виконанням судового рішення встановлені приписами статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Деякі особливості встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначені статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною 1 цієї статті передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України).

У рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац 1 підпункту 3.2 пункту 3, абзац 2 пункту 4 мотивувальної частини).

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (пункт 40).

Аналіз зазначеного дає підстави для висновку, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення. З набранням чинності нової редакції КАС України законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов`язковості судового рішення.

Отже, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати, чи виконано судове рішення, а якщо не виконано то причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.

Під час розгляду цієї заяви щодо встановлення судового контролю судом з`ясовано, що підставою звернення до суду з позовом у цій справі були протиправні дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо ненарахування та невиплати позивачу ОСОБА_1 з 28.09.2023 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".

Тобто, спір стосувався правовідносин щодо відмови відповідача у нарахуванні та виплаті позивачеві вказаної щомісячної доплати в розмірі 2000 грн відповідно до Постанови № 713 з 28.09.2023.

Відтак рішенням суду від 16.01.2024 у справі № 120/17524/23 поновлено право позивача та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 28.09.2023 здійснити нарахування та виплату позивачу відповідну щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн.

З матеріалів справи видно, що на виконання судового рішення Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії позивача з 28.09.2023 з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн згідно з Постановою № 713, а також донараховано заборговану у зв`язку з цим пенсію в сумі 10200 грн за період з 28.09.2023 по 29.02.2024.

При цьому факт проведення перерахунку не заперечується позивачем та підтверджується відповідним розрахунком, доданим до пояснень відповідача.

З огляду на викладене відсутні підстави вважати, що має місце невиконання пенсійним органом рішення суду від 16.01.2024 у справі № 120/17524/23.

Щодо припинення виплати позивачу щомісячної доплати у розмірі 2000 грн з вересня 2024 року, на що посилається заявник, то суд зауважує, що такі обставини не були і не могли бути предметом судового розгляду та виникли вже після виконання відповідачем рішення суду.

Рішенням суду від 16.01.2024 поновлені порушені права позивача на дату вирішення справи, що, однак, не свідчить про те, що воно має "безстроковий" характер і що не залежить від динаміки подальших правовідносин між сторонами, виникнення нових обставин чи зміни законодавства, що окремо або у своїй сукупності може вплинути на права, інтереси або обов`язки сторін, в тому числі ті з них, які раніше обумовлювалися наявністю судового рішення.

Норми статтей 382 та 383 КАС України мають на меті забезпечити належне виконання ухваленого у конкретній адміністративній справі судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, винесеного на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення у такій справі.

Таким чином, оскільки в спірному випадку Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснило нарахування та виплату позивачу з 28.09.2023 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн., як про те зазначалось в резолютивній частині рішення суду від 16.01.2024 у справі № 120/17524/23, тому суд вважає, що в цій частині судове рішення виконано відповідачем у той спосіб, який визначено цим рішенням.

За наведених обставин відсутні підстави для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подати звіт про виконання судового рішення.

Незгода ж заявника із обставинами, які не були предметом дослідження при розгляді справи по суті і щодо яких судовим рішенням при зобов`язанні суб`єкта владних повноважень до вчинення дій не наводились відповідні висновки, вказує на те, що вирішення порушених питань можливе у спосіб ухвалення рішення суду за наслідком розгляду вимог у порядку позовного провадження, а не у спосіб судового контролю за виконанням судового рішення, яке у відповідній частині вже є виконаним.

В даному випадку суд роз`яснює позивачу, що якщо він вважає, що за наслідками нових подій чи обставин, які мали місце після набрання законної сили судовим рішенням у справі №120/17524/23 та його виконання, відповідачем під час послідуючих перерахунків його пенсії зменшено чи припинено виплату щомісячної доплати в розмірі 2000 грн., то він не позбавлений можливості звернутися до суду із новою позовною заявою про оскарження цих рішень чи дій суб`єкта владних повноважень в загальному порядку.

Встановлення ж судового контролю у той спосіб, про яких просить позивач, фактично спрямоване на врегулювання нових правовідносин, які не були предметом судового дослідження у даній адміністративній справі, а тому не можуть бути предметом виконання судового рішення від 16.01.2024.

За наведених вище обставин заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без задоволення заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 16.01.2024 у справі № 120/17524/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала складена та підписана 18.12.2024.

СуддяСлободонюк Михайло Васильович