Рішення

від 05.12.2024 по справі 761/1540/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/1540/21

Провадження № 2-др/761/277/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Харечко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за заявою представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» - адвоката Терзі Олександра Сергійовича про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на правничу допомогу по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, -

в с т а н о в и в:

У серпні 2024р. представник ПрАТ «СК «Саламандра» звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив суд, ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з позивача на користь ПрАТ «СК «Саламандра» вартість витрат на правничу допомогу - 6000,00 грн.

Заяву мотивовано тим, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11 липня 2024р. задоволено заяву позивача про закриття провадження в частині заявлених вимог до відповідача ПрАТ «СК «Саламандра», однак у вказаній ухвалі суду так і у рішенні суду від 11 липня 2024р. не було вирішено питання про розподіл судових витрат, при цьому, ПрАТ «СК «Саламандра» було подано відповідну заяву до суду ще 15 лютого 2024р.

Так, до заяви, поданої до суду 15 лютого 2024р., на підтвердження понесених ПрАТ «СК «Саламандра» витрат на правничу допомогу, додано: Договір про надання професійної правничої допомоги №15/2021, укладений 04 січня 2021р. між ПрАТ «СК «Саламандра» в особі Генерального директора Маленка Р.І. та адвокатом Терзі О.С.; Додаткову угоду №1 до вказаного Договору; Договір про надання професійної правничої допомоги №26/2023-АБ, укладений 04 грудня 2023р. між ПрАТ «СК «Саламандра» в особі Генерального директора Маленка Р.І. та адвокатом Терзі О.С; Додаткову угоду №1 до вказаного Договору; Акт виконаних робіт (наданих послуг) до Договору про надання професійної правничої допомоги №26/2023-АБ, укладеного 04 грудня 2023р. між ПрАТ «СК «Саламандра» в особі Генерального директора Маленка Р.І. та адвокатом Терзі О.С.

Згідно вказаного Акту, вартість виконаних робіт (наданих послуг) складає 6000,00 грн.

З огляду на викладене, керуючись ст. 270 ЦПК України, заявник просив суд задовольнити подану заяву, та стягнути з позивача понесені ПрАТ «СК «Саламандра» витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом цієї справи у розмірі 6000,00 грн.

У лютому 2024р. на адресу суду надійшли заперечення позивача на заяву ПрАТ «СК «Саламандра» про розподіл судових витрат, поданої до суду у лютому 2024р., у яких сторона просила суд відмовити в задоволенні заяви позивача, посилаючись на не співмірність понесених витрат на правничу допомогу, з огляду на складність виконаної роботи та непропорційність до предмету спору.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися в установленому законом порядку, сторона заявника (ПрАТ «СК «Саламандра») та позивача клопотали перед судом про розгляд справи у їх відсутність, інші учасники судового процесу поважності причини неявки суду не повідомляли.

В силу положень ч. 4 ст. 270 ЦПК України неявка сторін не перешкоджає розгляду вказаного питання.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вважає, що правові підстави для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення відсутні, виходячи з наступних підстав.

Ухвалою Шевченківського районного суду від 11 липня 2024р. задоволено заяву представника позивача про закритя провадження в частині заявлених вимог до відповідача 1 - ПрАТ «СК «Саламандра» по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Саламандра», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; стягнення майнової та моральної шкоди.

Провадження по вказаній справі в частині заявленої вимоги до відповідача 1 ПрАТ «СК «Саламандра» закрито на підставі п. 2) ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

В подальшому, заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 липня 2024р. позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої порожньо-транспортною пригодою - задовлено частково.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При вирішенні питання в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд враховує, що відповідно до ст. 133 ЦПК України це один з видів судових витрат.

У своїй заяві про ухвалення додаткового рішення, заявник посилався на те, що судом ні в ухвалі суду від 11 липня 2024р., ні у рішення суду від 11 липня 2024р. не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, з урахуванням наявності в матеріалах справи відповідної заяви ПрАТ «СК «Саламандра», поданої до суду у лютому 2024р.

Суд відхиляє доводи заявника, щодо не вирішенням судом питання розподілу судових витрат по заяві ПрАТ «СК «Саламандра» у рішенні Шевченківського районного суду м. Києва від 11 липня 2024р., оскільки, на час ухвалення вказаного судового рішення, ПрАТ «СК «Саламандра» не була стороною у цій справі, оскільки в частині заявлених вимог до останньої провадження було закрито відповідною ухвалою суду на підставі заяви позивача (п. 2) ч. 1 ст. 255 ЦПК України).

Разом з тим, щодо вирішення питання розподілу судових витрат між позивачем та ПрАТ «СК «Саламандра» в ухвалі Шевченківського районного суду м. Києва від 11 липня 2024р., суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що «відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Статтею 255 ЦПК України визначені підстави закриття провадження у справі, зокрема суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:

- відсутній предмет спору (пункту 2 частини першої);

- позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом (пункт 4 частини першої).

Частина 3 ст. 142 ЦПК України визначає, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Правовий аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача, за виключенням, якщо позивач не підтримує свої вимоги унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову.

З матеріалів справи вбачається, що після відкриття провадження у справі, позивач звернувся до суду із заявою про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, мотивуючи її тим, що між позивачем та відповідачем відсутній предмет спору, що стало відомо позивачу після отримання ним висновку експерта, за наслідком проведення судової експертизи на підставі ухвали Шевчекнівського районного суду м. Києва від 22 листопада 2021р.

Правовою підставою закриття провадження у справі позивач вказав саме на відсутність предмета спору.

Одним із основних принципів цивільного судочинства є диспозитивність, зокрема стаття 13 ЦПК України зобов`язує суд розглядати справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог (відповідно суд касаційної інстанції у межах доводів та вимог касаційної скарги, та перевіряти законність судових рішень лише в межах вимог заявлених у суді першої інстанції), а учаснику справи надає право розпоряджатися своїми правами, у тому числі вчиняти чи не вчиняти ті чи інші процесуальні дії, на власний розсуд.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного судуу своїй постанові від 21 квітня 2021р. у справі №199/9188/16-ц (провадження № 61-12504св20) зазначив, що «Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суди попередніх інстанцій зазначеного, а також положень частини третьої статті 142 ЦПК України у поєднанні із статтею 255 ЦПК України не урахували, а тому дійшли помилкового висновку, що закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України є відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України підставою для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат.».

Враховуючи вищенаведену позицію верховного Суду, зважаючи на те, що провадження у справі в частині заявлених вимог до ПрАТ «СК «Саламандра» було закрито ухвалою суду у зв`язку із відсутністю предмету спору (п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України), а тому, у відповідності до положень ч. 3 ст. 142 ЦПК України у взаємозв`язку із ст. 255 ЦПК України, суд дійшов висновку, що правові підстави для розподілу судових витрат між ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «Саламандра» в частині понесених витрат на правову допомогу у даній справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 137, 141, 142, 246, 255, 258, 259, 263-266, 268, 270, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Заяву представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» - адвоката Терзі Олександра Сергійовича про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на правничу допомогу по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою - залишити без задоволення.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: