Рішення

від 17.12.2024 по справі 160/24842/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 рокуСправа №160/24842/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

16.09.2024 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, за період з 03.03.2024 по теперішній час;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 , нарахувати та виплати ОСОБА_1 , додаткову винагороду у розмірі 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, за період з 03.03.2024 по час виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 у зв`язку із звільненням на підставі висновку ВЛК про непридатність до військової служби;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.04.2024 по теперішній час у розмірі грошового забезпечення, яке йому виплачувалось за займаною посадою до зарахування у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 на підставі наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №377-рс від 02.12.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 , нарахувати та виплати ОСОБА_1 , грошове забезпечення у розмірі грошового забезпечення, яке йому виплачувалось за займаною посадою до зарахування у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 на підставі наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №377-рс від 02.12.2023, з урахуванням раніше виплачених сум, за період з 01.04.2024 по час виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 у зв`язку із звільненням на підставі висновку ВЛК про непридатність до військової служби.

19.11.2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом ухвалено рішення, яким позовні вимоги задоволено частково та ухвалено:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, за період з 03.03.2024 року по 08.08.2024 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 , нарахувати та виплати ОСОБА_1 , додаткову винагороду у розмірі 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, за період з 03.03.2024 року по 08.08.2024 року;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.04.2024 по 08.08.2024 року у розмірі грошового забезпечення, яке йому виплачувалось за займаною посадою до зарахування у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 на підставі наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №377-рс від 02.12.2023, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 , грошове забезпечення у розмірі грошового забезпечення, яке йому виплачувалось за займаною посадою до зарахування у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 на підставі наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №377-рс від 02.12.2023, з урахуванням раніше виплачених сум, за період з 01.04.2024 року по 08.08.2024 року;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовити.

26.11.2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

05.12.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду поновлено ОСОБА_1 строк на подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу та призначено її розгляд в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін з 16.12.2024 року.

05.12.2024 року ухвалу суду від 05.12.2024 року доставлено відповідачу до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», будь-яких пояснень та заяв до суду не надано.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Зважаючи на те, що справу вирішено судом за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення здійснюється без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи та вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.ч.1, 2 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно положень ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Іншого порядку розподілу судових витрат КАС України не передбачено.

Стаття 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність від 5 липня 2012 року № 5076-VI передбачає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, суд зазначає, що при вирішенні питання про відшкодування витрат враховані критерії, відповідно до яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як встановлено судом, між адвокатом Василенко Ларисою Миколаївною та ОСОБА_1 21.08.2024 року укладено про надання правової допомоги Б\Н.

Згідно п.п.1.1 та п.п.4.2 вказаного Договору Адвокат за замовленням Клієнта зобов`язується надати Клієнту правову допомогу та/або здійснити представництво його інтересів на умовах і в порядку, що визначені даним договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання даного договору. Розмір оплати послуг Адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються Сторонами в додаткових умовах до цього договору.

Відповідно до п.п. 1.2 та п.п 1.5 Додаткової угоди №1 до договору Б\Н про надання правової допомоги від 21.08.2024 року сторони уклали додаткову угоду про те що адвокат зобов`язується надати, а клієнт прийняти та оплатити наступні послуги правового характеру: складання та подання до адміністративного суду позовної заяви про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, відповідач військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України. Складання та подання до суду необхідних заяв, клопотань, пояснень, відзивів тощо. Пунктами 4,5 Додаткової угоди №1 передбачено, що послуги правового характеру, вказані у п.1 даної додаткової угоди, вважаються наданими у повному обсязі з моменту ухвалення адміністративним судом рішення у справі про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, відповідач військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України. Сторони домовились, що загальна вартість послуг правового характеру, зазначених у п.1 даної Додаткової угоди, становить 15000 грн.

Згідно детального опису робіт (наданих послуг правового характеру) від 24.11.2024 року по Додатковій угоді №1 до договору Б\Н про надання правової допомоги від 21.08.2024 року в період з 21.08.2024 по 24.11.2024 адвокат Василенко Л.М. надала, а Клієнт отримав наступні послуги правового характеру у судовій справі №160/24842/24, на які витрачений зазначений час:

1. Оформлення договору про надання правових послуг, додаткових угод та ордерів 1 година.

2. Аналіз наданих клієнтом документів 8 годин.

3. Оформлення та відправлення через Укрпошту адвокатських запитів до військової частини НОМЕР_1 2 години.

4. Відправлення адвокатського запиту до 20-ї регіональної військово-лікарської комісії 2 години.

5. Контроль отримання запитів та спілкування з адресатами 2 години.

6. Аналіз законодавства України 24 години.

7. Вивчення судової практики 10 годин.

8. Визначення правової позиції 5 годин.

9. Отримання та аналіз відповіді на адвокатський запит від військової частини НОМЕР_1 2 години.

10. Аналіз відповіді від 20-ї регіональної ВЛК 1 година.

11. Складання позовної заяви обсягом 25 сторінок 18 годин.

12. Оформлення додатків до позову у форматі для подання через «Електронний суд» 4 години.

13. Подання позову з додатками до суду через «Електронний суд» 1 година.

14. Складання та подання до суду заяви про поновлення строку для подання позову 1 година.

15. Отримання та аналіз відзиву відповідача на позов (7 сторінок) 2 години.

16. Складання відповіді на відзив із додатками та подання через «Електронний суд» 4 години.

17. Складання та відправлення заяви про подання доказів витрат на правову допомогу 2 години.

18. Контроль ходу судового розгляду та інформування клієнта постійно.

19. Оформлення детального опису робіт та акту приймання-передачі послуг 2 години.

Загальна тривалість виконаних робіт становить 91 годину, а їхня вартість 15 000 грн.

Відповідно до Акту від 24.11.2024 року приймання-передачі послуг правового характеру до Додаткової угоди №1 до Договору б/н про надання правової допомоги від 21.08.2024 року підписанням цього Акту Клієнт підтверджує факт належного надання Адвокатом послуг правового характеру відповідно до Договору б/н про надання правової допомоги від 21.08.2024 та Додаткової угоди №1 від 21.08.2024 та не має претензій до Адвоката стосовно отриманих від нього послуг.

Згідно платіжних інструкцій від 03.09.2024 року №633454148 та від 25.11.2024 року №63ТР-351С-9МНС-СА5С клієнтом перераховано адвокату кошти у розмірі 8000 грн. та 7000 грн. відповідно.

За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з гонораром успіху. ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумним та виправданим, що передбачено уст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Таким чином, суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи не є належним чином обґрунтованою та завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на розмір задоволених позовних вимог, предмет розглядуваного спору, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, суд вважає, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 10000 гривень.

Стягнення витрат на правову допомогу у вказаній сумі суд вважає цілком співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн., з огляду на що заява позивача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 252, 255 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 10000 грн. (десять тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 .

В іншій частині заяви - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв