Рішення

від 18.12.2024 по справі 160/22174/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 рокуСправа №160/22174/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КДВ ПЛЮС" до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови,

ВСТАНОВИВ:

16.08.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КДВ ПЛЮС" (далі - позивач) до Дніпровської митниці (далі - відповідач), у якій позивач просить:

1) визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів:

- №UA110130/2024/000200/1 від 09.05.2024;

- №UA110130/2024/000203/1 від 13.05.2024;

- №UA110130/2024/000206/1 від 14.05.2024;

- №UA110130/2024/000210/1 від 18.05.2024;

- №UA110130/2024/000211/1 від 21.05.2024;

- №UA110130/2024/000214/1 від 24.05.2024;

2) визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення:

- №UA110130/2024/000424 від 09.05.2024;

- №UA110130/2024/000431 від 13.05.2024;

- №UA110130/2024/000440 від 14.05.2024;

- №UA110130/2024/000449 від 18.05.2024;

- №UA110130/2024/000453 від 21.05.2024;

- №UA110130/2024/000462 від 24.05.2024, винесені Дніпровською митницею.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що до митного органу надано документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням митної вартості за першим методом (за ціною договору), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту, однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом (резервним) на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. У зв`язку із чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування спірних рішень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.08.2024 відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/22174/24 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

13.09.2024 представником відповідача направлено до суду через автоматизовану систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування своєї позиції відповідач вказує на те, що під час митного оформлення в інспектора виник сумнів в заявлених декларантом відомостях, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. У цьому випадку наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Враховуючи зазначені в повідомленнях митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірку числового значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2 ст.58 МК України, п.6 ст.54 МК України. Рішення містять причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відмітку про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом. Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірних рішень про коригування митної вартості, заявлених позивачем товарів, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

24.09.2024 представником позивача направлено до суду через автоматизовану систему «Електронний суд» відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві, як підстави для задоволення позову.

Згідно з ч.ч.5, 8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «КДВ ПЛЮС» - Покупець, та Компанією MURAT ERDOGAN SEBZE MEYVE VE ARACILIK HIZMETLERI GIDA TURIZM INSAAT SANAYI ТІCARET LIMITED SІRКЕТІ (Туреччина) - Продавець, було укладено Контракт № 03/24-U від 11.01.2024. Відповідно до умов Контракту продавець зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар й оплатити його на умовах даного Контракту та інвойсів, які є невід`ємною частиною даного контракту.

Ціна і асортимент товару, який поставляється продавцем за цим контрактом, вказується у інвойсах розділ 1.

Згідно з п. 3.1 Контракту товар поставляється на умовах CPT або FCA згідно з Інкотермс-2010. Остаточні умови поставки обумовлено в інвойсах, прийнятих до оплати та є невід`ємною частиною цього контракту.

Поставка товару здійснюється партіями, відповідно до замовлення Покупця, п. 3.2.

Оплата за товар здійснюється на підставі інвойсу, зі 100% попередньою оплатою, п. 4.1. Контракту. Всі платежі здійснюються в доларах США, п. 4.2.

З метою митного оформлення товару ТОВ «КДВ ПЛЮС» було подано до Дніпровської митниці електронні митні декларації, а саме: №24UA110130010558U2 від 09.05.2024; №24UA110130010826U2 від 13.05.2024; №24UA110130011014U5 від 14.05.2024; №24UA110130011471U4 від 18.05.2024; №24UA110130011675U5 від 21.05.2024; №24UA110130012018U5 від 24.05.2024.

Разом із митними деклараціями позивачем надані митному органу наступні документи: Зовнішньоекономічний контракт № 03/24 - U від 11.01.2024 р.; Рахунок - фактура (інвойс) № 60 від 01.05.2024 р.; Рахунок е - FATURA № EFA 20240000000073 від 04.05.2024 р.; Платіжна інструкція № 2477-003594 від 2 травня 2024 року; Митна декларація країни відправлення № 24070900ЕХ00001822 від 04.05.2024 р.; Вантажна митна декларація № 24TR 07090000015767 від 04.05.2024 р.; ЦМР - міжнародна автомобільна накладна від 04.05.2024 р.; Сертифікат якості № А 1973597 від 04.05.2024 р.; Сертифікат EC/TR А 5659125 від 04.05.2024 р. платіжна інструкція № 2477-003594 від 2 травня 2024 року. Рахунок - фактура (інвойс) № 61 від 01.05.2024 р.; Рахунок е - FATURA № EFA 2024000000074 від 07.05.2024 р.; Платіжна інструкція № б/н від 3 травня 2024 року; Митна декларація країни відправлення № 24070900ЕХ00001856 від 07.05.2024 р.; Вантажна митна декларація № 24TR 07090000016025 від 07.05.2024 р.; ЦМР - міжнародна автомобільна накладна від 07.05.2024 р.; Сертифікат якості № А 1973600 від 07.05.2024 р.; Фітосанітарний сертифікат EC/TR А 5659134 від 07.05.2024 р. платіжна інструкція № б/н від 3 травня 2024 року. Рахунок - фактура (інвойс) № 62 від 01.05.2024 р.; Рахунок е - FATURA № EFA 2024000000076 від 09.05.2024 р.; Платіжна інструкція № б/н від 6 травня 2024 року; Митна декларація країни відправлення № 24070900ЕХ00001876 від 09.05.2024 р.; Вантажна митна декларація № 24 TR 07090000016108 від 09.05.2024 р.; ЦМР - міжнародна автомобільна накладна від 09.05.2024 р.; Сертифікат якості № А1974551 від 09.05.2024 р.; Фітосанітарний сертифікат № ЕС/TR А 5659146 від 09.05.2024 р. платіжна інструкція № б/н від 6 травня 2024 року; Рахунок - фактура (інвойс) № 63 від 06.05.2024 р.; Рахунок е - FATURA № EFA 2024000000077 від 11.05.2024 р.; Платіжна інструкція № б/н від 8 травня 2024 року; Митна декларація країни відправлення № 24070900ЕХ00001899 від 11.05.2024 р.; Вантажна митна декларація № 24 TR 07090000016448 від 11.05.2024 р.; ЦМР - міжнародна автомобільна накладна від 11.05.2024 р.; Сертифікат якості № А 1974552 від 11.05.2024 р.; Фітосанітарний сертифікат № EC/TR А 5659185 від 11.05.2024 р. платіжна інструкція № б/н від 8 травня 2024 року; Рахунок - фактура (інвойс) № 66 від 13.05.2024 р.; Рахунок е - FATURA № EFA 2024000000078 від 14.05.2024 р.; Платіжна інструкція № 2725-003982 від 14 травня 2024 року; Митна декларація країни відправлення № 24070900ЕХ00001940 від 14.05.2024 р.; Вантажна митна декларація № 24 TR 07090000016729 від 14.05.2024 р.; ЦМР - міжнародна автомобільна накладна від 14.05.2024 р.; Сертифікат якості № А 1974601 від 14.05.2024 р.; Фітосанітарний сертифікат № ЕС/TR А 5659196 від 14.05.2024 р. платіжна інструкція № 2725-3982 від 14 травня 2024 року; Рахунок - фактура (інвойс) № 67 від 15.05.2024 р.; Рахунок е - FATURA № EFA 2024000000079 від 17.05.2024 р.; Платіжна інструкція № б/н від 16 травня 2024 року; Митна декларація країни відправлення № 24070900ЕХ00001981 від 17.05.2024 р.; Вантажна митна декларація № 24 TR 07090000017070 від 17.05.2024 р.; ЦМР - міжнародна автомобільна накладна від 17.05.2024 р.; Сертифікат якості № А 1974603 від 17.05.2024 р.; Фітосанітарний сертифікат № ЕС/TR А 5659240 від 17.05.2024 р.; платіжна інструкція № /н від 16 травня 2024 року.

У митних деклараціях митну вартість товарів визначено (за основним методом) за ціною контракту.

Митниця направила ТОВ «КДВ ПЛЮС» повідомлення, відповідно до яких за результатами опрацювання всіх поданих декларантом документів встановлено, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

За митною декларацією від 13.05.2024 № 24UA110130010826U2 встановлено, що:

1. За ЕМД від 13.05.2024 № 24UA110130010826U2 (UA110130/2024/010826) декларантом ФОП ОСОБА_1 АК 592198 заявлено до митного оформлення товар за кодом УКТЗЕД 0702000000 «томати свіжі», виробництва компанії «MURAT ERDOGAN SEBZE MEYVE VE ARACILIKK HIZMETLERI GIDA TURIZM INSAAT SANAYI VE TICARET LTD SIRKETI» (Туреччина). У відповідності до Наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» код документа 4104 це зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів. Декларантом за ЕМД заявлено контракт від 11.01.2024 № 03/24-U, укладеного з компанією «MURAT ERDOGAN SEBZE MEYVE VE ARACILIK HIZMETLERI GIDA TURIZM INSAAT SANAYI VE TICARET LTD SIRKETI» Туреччина, заявлено як угоду з виробником (код документу 4104 в графі 44 ЕМД). При цьому, товаросупровідні документи не містять відомості про торгівельну марку. Декларантом у електронному інвойсі митної декларації у графі «торгівельна марка» зазначено немає даних. Згідно контракту компанія «MURAT ERDOGAN SEBZE MEYVE VE ARACILIK HIZMETLERI GIDA TURIZM INSAAT SANAYI VE TICARET LTD SIRKETI» є продавцем товару. Слід зазначити, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: копія ліцензії на виробництво товару; копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; копія сертифікату на систему якості товару; копія сертифікату продукції власного виробництва; копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. Зазначені документи відсутні згідно графи 44 ЕМД. Документального підтвердження, що компанія «MURAT ERDOGAN SEBZE MEYVE VE ARACILIK HIZMETLERI GIDA TURIZM INSAAT SANAYI VE TICARET LTD SIRKETI» є виробником товару не надано.

2. Оцінювана партія товару постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 11.01.2024 № 03/24-U, укладеного між імпортером ТОВ «КДВ Плюс» та компанією-виробником на умовах поставки CPT Дніпро. Згідно п. 4.1 контракту умови оплати товару 100% передплата за товар, якщо інше не вказується в інвойсах. В інвойсі від 07.05.2024 №EFA2024000000074 умови оплати відсутні. Декларантом до митного оформлення наданий сертифікат якості товару б/н від 07.05.2024, який не містить підписів та печаток підприємства, що видало зазначений сертифікат. В наданих товаросупровідних документах зазначено різну інформацію про оцінюваний товар: - в сертифікаті якості від 07.05.2024 №б/н зазначено «Fresh TOMATO »; - у Е-фактурі від 07.05.2024 № EFA2024000000074 (рахунок) зазначено «Fresh TOMATOES»; - сертифікаті походження товару від 07.05.2024 № A 1973600 - «Fresh TOMATOES». Сорт та вид оцінюваного товару впливає на числові значення митної вартості товару. Враховуючи відсутність перекладів вищезазначених документів, якісні характеристики не підтверджено документально.

3. У наданій копії декларації країни відправлення від 07.05.2024 № 24070900EX00001856 у графі 44 зазначена Е-фактура від 07.05.2024 № 24243160110886035570237/1, яка до митного оформлення не надавалась. Це може означати, що наявний інший інвойс, що підлягає сплаті за заявлений товар.

4. У наданій до митного оформлення Е-фактура від 07.05.2024 № EFA2024000000074, зазначені умови поставки CPT без зазначення пункту прибуття товару.

5. Документи, що підтверджують договірні відносини між перевізником та продавцем, не надано. Відповідно до частини 10 статті 58 МКУ, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів. Відповідно до інформації митної декларації експорту від 07.05.2024 № 24070900EX00001856 митна вартість товару зазначено 15 000 дол.США, статистична 12 000 дол.США. Таким чином різниця в сумі 3000,00 дол.США свідчить про розмір витрат на транспортування товару від місця завантаження - MUGLA (Туреччина) до місця призначення в Україні. В наданому до митного оформлення транзитному документі від 07.05.2024 № 24TR07090000016025 зазначено, що оцінюваний товар на а/м № AX1785MB/ AX1785XF перевезено через наступні країни Туреччина, Болгарія, Румунія, Україна. Разом з тим, імпортером не підтверджено числові значення витрат на доставку товару, а також те, що оплату транспортних витрат покладено на імпортера. Також відповідно за бази даних ЄАІС Держмитслужби відомо, що товари ввезено через пункт пропуску «Рені Джюрджюлешть» Відділ митного оформлення № 4 митного поста "Придунайський" Одеської митниці суміжна країна Молдова. Документів, які свідчать про те, що товар знаходився під митним контролем в Молдові не надано, а також це може свідчити про зміну запланованого маршруту перевізником, яка впливає на вартість перевезення та вартість оцінюваних товарів, з урахуванням умов поставки.

Таким чином, Дніпровською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

У зв`язку із виявленими розбіжностями Дніпровська митниця зобов`язала позивача у 10-денний термін надати (за наявності) такі додаткові документи: 1. за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2. транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 3. виписку з бухгалтерської документації; 4. каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; 5. висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

За митними деклараціями №24UA110130010558U2 від 09.05.2024; №24UA110130011014U5 від 14.05.2024; №24UA110130011471U4 від 18.05.2024; №24UA110130011675U5 від 21.05.2024; №24UA110130012018U5 від 24.05.2024 митним органом встановлено аналогічні порушення та розбіжності, що були встановлені за митною декларацією позивача №24UA110130010826U2 від 13.05.2024.

ТОВ «КДВ ПЛЮС» повідомив митний орган про неможливість подання додаткових документів у 10-денний термін.

За результатами перевірки наданих відомостей щодо митної вартості товару, відповідачем було прийнято:

- рішення про коригування митної вартості товарів: №UA110130/2024/000200/1 від 09.05.2024; №UA110130/2024/000203/1 від 13.05.2024; №UA110130/2024/000206/1 від 14.05.2024; №UA110130/2024/000210/1 від 18.05.2024; №UA110130/2024/000211/1 від 21.05.2024; №UA110130/2024/000214/1 від 24.05.2024;

- картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №UA110130/2024/000424 від 09.05.2024; №UA110130/2024/000431 від 13.05.2024; №UA110130/2024/000440 від 14.05.2024; №UA110130/2024/000449 від 18.05.2024; №UA110130/2024/000453 від 21.05.2024; №UA110130/2024/000462 від 24.05.2024.

За результатами контролю співставлення до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості - резервний метод.

Коригування митної вартості товару проведено за рішенням про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу, з використанням наявної у митного органу інформації, що наявна в ЦБД.

Відтак, правомірність винесених відповідачем рішень про коригування митної вартості товару та карток відмови є предметом спору у цій адміністративній справі.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.

Згідно з вимогами частин 1 та 5 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 2. ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Цей перелік є виключним і без обґрунтованих підстав митний орган не вправі вимагати інших документів для підтвердження митної вартості товару.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлений обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені виключно розбіжностями в документах що подаються для підтвердження митної вартість товарів, чи наявності в них ознак підробки або якщо вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як встановлено судом, рішення про коригування митної вартості товарів, які прийняті митницею фактично обґрунтовані тим, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Таким чином, суд зазначає, що відповідно до пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України, прийняті митним органом письмові рішення про коригування заявленої митної вартості товарів мають містити, зокрема: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з ч. 3 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Втім, як видно зі змісту спірного рішення, митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарі передбачених п. 2 ч. 1 ст.57 МК України у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 у справі № 809/278/17, у постанові від 27.07.2018 у справі № 809/1174/17, у постанові від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, у постанові від 01.04.2021 у справі №260/695/19.

Як визначено у ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. (Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).

У свою чергу, декларант надав відповідачу всі необхідні документи із поданням митних декларацій, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту.

При цьому суд також звертає увагу на таке.

Як встановлено судом, поставка товару задекларованого у митних деклараціях, здійснювалась на підставі контракту № 03/24-U від 11.01.2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «КДВ ПЛЮС» - Покупець, та Компанією MURAT ERDOGAN SEBZE MEYVE VE ARACILIK HIZMETLERI GIDA TURIZM INSAAT SANAYI ТІCARET LIMITED SІRКЕТІ (Туреччина) - Продавець.

Щодо тверджень відповідача відносно неточностей у платіжних документах, що надані позивачем, суд зазначає наступне.

Як встановлено ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Суд вказує на те, що затвердженої форми інвойсів та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено.

Разом з тим, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості контролюючий орган має впевнитись, що комерційний інвойс можна ідентифікувати з поставкою оцінюваного товару та він містить відомості, які підтверджують відомості щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті.

Узагальнене визначення інвойсу - це документ, на підставі якого здійснюється оплата за товар та формується звітність.

Згідно із загальносвітовою практикою інвойс має містити: дату складання; найменування та реквізити продавця; найменування та реквізити покупця; найменування товарів; ціну товарів; загальну вартість рахунку; валюту оплати.

Також в інвойсі можуть зазначатись: реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якого здійснюється поставка; реквізити відвантажувального документа; платіжні реквізити та інші відомості, у разі якщо їх наявність в інвойсі передбачена умовами договору, такі як умови поставки, умови оплати, місце завантаження, розмір та підстави надання знижок тощо.

На підставі викладеного суд вважає, що надані до митного оформлення інвойси дозволяють ідентифікувати поставку товару та містять відомості про вартість товару.

Щодо доводів відповідача про те, що у митниці відсутня можливість здійснити перевірку числового значення суми, що має бути сплачена за транспортні послуги (перевезення товару), суд зазначає про таке.

Згідно з документами митного оформлення, що знаходяться у матеріалах справи, за наведеним Контрактом на адресу позивача надійшли товари, на умовах поставки СРТ- Дніпро.

Відповідно до Інкотермс-2010 СРТ ("Фрахт/перевезення оплачене до") означає, що Продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (якщо таке місце погоджено сторонами) і що продавець зобов`язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення.

Таким чином, поставка товару на умовах СРТ зобов`язує продавця укласти договір та сплатити фрахт/перевезення, необхідний для доставки товару до названого місця призначення, витрати на забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.

Отже, наведене свідчить про те, що погоджуючи саме обрані умови поставки СРТ, сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару та транспортні витрати.

З урахуванням вказаного, поставка товару на умовах СРТ передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені вартість товару та фрахт або транспортні витрати.

Відтак, додаткові витрати на транспортування товару товариство не понесло.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у справах №160/1329/19, №813/1229/16, №814/4204/15 та №1.380.2019.001344.

Також слід відмітити, що, виходячи з умов зовнішньоекономічного Контракту, Постачальник не вимагав у Покупця обов`язку відшкодування витрат по застосованим Сторонами умовам поставки (зокрема, транспортних витрат тощо). Відсутність такої вимоги, на думку суду, свідчить про те, що відповідні витрати були враховані Постачальником у ціні товару.

На думку суду, відповідачем також не враховано норми Митного кодексу України, якими визначена необхідність надання транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, для підтвердження витрат на транспортування, які повинні надаватись за певних умов, зокрема якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів на спростування умов постави СРТ та інших доказів, що свідчили б про те, що позивач поніс додаткові витрати з транспортування товару до місця призначення.

Також судом встановлено, що наведеними умовами поставки СРТ (в редакції Incoterms 2010) не врегульоване питання включення у ціну товару тари, упаковки та маркування. При цьому, постачальник не висунув покупцю вимоги відшкодувати транспортні витрати за наведеними умовами поставки.

Крім того, суд окремо зауважує, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Така правова позиція викладена, зокрема, в пункті 2.11 Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року, затвердженої постановою пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 року № 2.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 у справі №810/2784/18, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.

Щодо тверджень митниці про те, що позивачем не забезпечено відповідно до статті 254 Митного кодексу України переклад документів, поданих до митного оформлення, та необхідності забезпечення декларантом перекладу документів українською мовою для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

При цьому, подані до митного оформлення документи потребують перекладу на українську мову тільки у разі якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей зазначених у митній декларації.

Однак, у оскаржених рішеннях про коригування митної вартості товару відповідач не повідомив, які конкретно документи необхідно перекласти та не обґрунтував необхідність здійснення такого перекладу.

Офіційними мовами СОТ, до якого приєдналася Україна 16.05.2008 року, є англійська, французька, іспанська. Зі змісту ст. 254 Митного кодексу України видно, що для митного оформлення можуть подаватися документи українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування та не передбачено обов`язку подання документів саме українською мовою.

Разом з тим ця стаття надає право митному органу вимагати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, однак тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Відповідачем під час проведення консультацій у процесі митного оформлення товару не надано пояснень стосовно того, чому мова, якою були складені та надані позивачем документи, не були розцінені в якості іноземної мови міжнародного спілкування.

При цьому, ст.254 МК України передбачено три варіанти мови подання документів: українська мова; офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна; інша іноземна мова міжнародного спілкування.

Обов`язок надати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, виникає у декларанта тільки у разі відповідної вимоги митного органу, мотивованої тим, що дані, які містяться в таких документах, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а тих, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Отже, суд вважає, що на підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає вимогам ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, митний орган мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих позивачем, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості.

Щодо тверджень відповідача відносно відомостей у копії митної декларації країни відправлення, суд зазначає про таке.

Суд звертає увагу на те, що копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючі надані до митного оформлення документи, що підтверджують вартість товару, яка підлягає сплаті, в зауваженні митницею не зазначено у зв`язку з якими розбіжностями в документах, що впливають на правильність визначення митної вартості, висувається вимога про надання копії митної декларації країни відправлення.

Верховний Суд у постанові від 19.03.2019 у справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити і про таке.

Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 у справі №809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 08.02.2019 у справі №825/648/17, від 26.05.2022 у справі №560/355/19.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки у цьому випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Зважаючи на викладене, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача стосовно неможливості перевірки митної вартості товару за відсутності відомостей про вартість страхування.

Інші підстави, зазначені у спірних рішеннях про коригування митної вартості суд не бере до уваги, оскільки такі підстави не передбачені частинами 2-4 статті 53 МК України.

Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про непідтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів орган доходів і зборів повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Беручи до уваги те, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.

З урахуванням наведеного, суд робить висновок, що митним органом оспорювані рішення та, як наслідок картки відмови, прийняті без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, тому наявні підстави для їх скасування.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи суд робить висновок про задоволення позовної заяви.

Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 12026,61 грн, що підтверджується платіжним документом №324 від 14.08.2024.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений судовий збір в сумі 12026,61 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КДВ ПЛЮС" (просп. Гагаріна, буд. 74, оф. 316, м. Дніпро, 49107, код ЄДРПОУ 44008454) до Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів: №UA110130/2024/000200/1 від 09.05.2024; №UA110130/2024/000203/1 від 13.05.2024; №UA110130/2024/000206/1 від 14.05.2024; №UA110130/2024/000210/1 від 18.05.2024; №UA110130/2024/000211/1 від 21.05.2024; №UA110130/2024/000214/1 від 24.05.2024.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №UA110130/2024/000424 від 09.05.2024; №UA110130/2024/000431 від 13.05.2024; №UA110130/2024/000440 від 14.05.2024; №UA110130/2024/000449 від 18.05.2024; №UA110130/2024/000453 від 21.05.2024; №UA110130/2024/000462 від 24.05.2024, винесені Дніпровською митницею.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КДВ ПЛЮС" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 12026 (дванадцять тисяч двадцять шість) грн 61 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський