ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
17 грудня 2024 рокуСправа №160/31239/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (вул. В`ячеслава Липинського, 7, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, 49000), Управління міграційної поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області (вул. Троїцька, 20А, м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 49001) про визнання протиправною бездіяльність а зобов`язання вчинити певні дії
УСТАНОВИВ:
25 листопада 2024 року на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій позивач просить :
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області № 4 від 03.01.2023 про заборону в`їзду в Україну громадянину Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 );
- визнати протиправним та скасувати подання Управління міграційної поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 4/4-1749 від 06.12.2022 стосовно громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ).
02 грудня 2024 року ухвалою суду було залишено позовну заяву без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску оскарження рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області № 4 від 03.01.2023 про заборону в`їзду в Україну громадянину Грузії ОСОБА_1 та подання Управління міграційної поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 4/4-1749 від 06.12.2022 стосовно громадянина Грузії ОСОБА_1 .
12 грудня 2024 року представник позивача подав до суду заяву про усунення недоліків вказаних в ухвалі від 02 грудня 2024 року шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, яка обґрунтована тим, що оскаржувані рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області № 4 від 03.01.2023 та подання Управління міграційної поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 4/4-1749 від 06.12.2022 були прийняті за неповідомленням позивача, він не знав про них дотепер та саме тому звертається до суду із цим адміністративним позовом.
Перевіривши клопотання представника позивача суд зазначає таке.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 122 ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.3 ст. 122 ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, рішенням Європейського Суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" слідує, що правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
У справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення».
Тобто, правило про пропуск строку звернення до суду не має абсолютного характеру і не повинно застосовуватися автоматично, навіть у разі пропуску строку звернення до суду без відповідних додаткових обґрунтувань суд не може його застосувати.
Також, одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, вимагає дотримання норм, які регламентують строки подання скарг. У той же час, такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби правового захисту (рішення у справі «Мельник проти України» № 23436/03).
У рішенні «Стагно проти Бельгії» Європейський Суд з прав людини дійшов до висновку, що при застосуванні законодавчого строку давності національні суди мають приймати до уваги конкретні обставини справи, таким чином, щоб обмеження на доступ до суду було пропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя (Stagno v. Belgium № 1062/07).
На підставі вищевикладеного, суд зробив висновок про задоволення клопотання представника позивача про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити строк для звернення до суду із даним позовом.
Зазначений спір підсудний адміністративному суду, підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.
Частиною 1 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч.2 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Враховуючи п. 20 ч.1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо, суд зробив висновок, що дана адміністративна справа є незначної складності (малозначна справа) та не вимагає проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
З наведеного, суд зробив висновок, що дана справа не відноситься за своїм змістом до встановленого переліку справ передбачених ч.4 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України, є незначної складності та підлягає вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження згідно до ч.6 ст.12, ч.2, ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 4, 12, 160, 161, 171, 248, 257, 258, 260, 262 КАС України, суддя
УХВАЛИВ:
Клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з цим позовом.
Відкрити провадження в адміністративній справі № 160/31239/24.
Справа розглядатиметься суддею Ніколайчук С.В. одноособово в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Запропонувати відповідачу у разі невизнання адміністративного позову протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання (вручення) копії цієї ухвали, надати відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову разом із доказами, що підтверджують надіслання (надання) копії відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Роз`яснити відповідачу, що відзив на позовну заяву повинен відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач має право подати до суду відповідь на відзив протягом п`яти днів, з дня його отримання, а відповідач - заперечення протягом п`яти днів, з дня отримання відповіді.
Копію цієї ухвали направити учасникам справи.
Особи, які беруть участь у справі, або їх представники допускаються до участі у судовому засіданні при наявності документа, що посвідчує особу кожного, та документа, що засвідчує повноваження їх представників.
Інформацію щодо розгляду даної справи її учасники можуть отримати в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.dp.court.gov.ua.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Ніколайчук
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2024 |
Оприлюднено | 20.12.2024 |
Номер документу | 123862549 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо реєстрації та обмеження пересування і вільного вибору місця проживання, з них: |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ніколайчук Світлана Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ніколайчук Світлана Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ніколайчук Світлана Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ніколайчук Світлана Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні