Рішення

від 17.12.2024 по справі 200/7308/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2024 року Справа№200/7308/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацька Т.В. розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Окремого контрольно-пропускного пункту " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Окремого контрольно-пропускного пункту " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (військова частина НОМЕР_2 ), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Окремого контрольно-пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з січня 2015 року по день фактичної виплати 05 серпня 2024 року;

- зобов`язати Окремий контрольно-пропускний пункт « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з січня 2015 року по день фактичної виплати 05 серпня 2024 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 05.08.2024 військовою частиною НОМЕР_2 позивачу виплачено заборгованість з індексації грошового забезпечення в розмірі 25 302,76 грн, що підтверджується випискою по картці рахунку АТ КБ ПРИВАТБАНК, та архівними відомостями особистої картки грошового забезпечення за 2024 рік. Разом з тим, під час виплати заборгованості індексації грошового забезпечення відповідачем не нараховано та не виплачено позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати із січня 2015 року по день її фактичної виплати 05 серпня 2024 року.

Відповідач надав суду відзив на позов, в якому навів заперечення проти позову та клопотання про залишення позову без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду. По суті заявлених позивачем вимог вказав, що позивач з січня 2015 року по лютий 2024 року проходив військову службу у НОМЕР_4 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_5 ), з 19 лютого 2024 року по 22 липня 2024 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 (ОКПП « ІНФОРМАЦІЯ_1 »). 05 серпня 2024 ОКПП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » здійснив виплату на користь позивача заборгованість з індексації грошового забезпечення в розмірі 25 688,08 грн. При цьому, вказана заборгованість виникла під час проходження позивачем військової служби у військовій частині НОМЕР_5 що підтверджує позивач у позовній заяві та доданій позивачем до позовної заяви довідці - розрахунок індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.09.2014 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 19.07.2024, виданій військовою частиною НОМЕР_5 від 01.10.2024 №834.

Вважає, що ОКПП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не здійснював нарахування індексації грошового забезпечення позивача що є предметом розгляду дійсної справи та не порушував встановлених строків їх виплати, а тому не може бути належним відповідачем за заявленими позовними вимогами, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог до ОКПП « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Ухвалою від 18.10.2024 відкрито провадження у справі, її призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 17.12.2024 у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_2 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

Ухвалою від 17.12.2024 в задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_2 про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Окремого контрольно-пропускного пункту " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 14 січня 1993 року по 19 лютого 2024 року проходив військову службу за контрактом у військовий частині НОМЕР_5 , виключений зі особового складу наказом командира військової частини НОМЕР_5 від 19 лютого 2024 року №174-ОС та вибув для подальшого проходження до Окремого контрольно-пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України, з 19 лютого 2024 року. (Довідка від 01 жовтня 2024 №4580).

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, 05.08.2024 військовою частиною НОМЕР_2 позивачу виплачено заборгованість з індексації грошового забезпечення в розмірі 25 302,76 грн, що підтверджується випискою по картці рахунку АТ КБ ПРИВАТБАНК, та архівними відомостями особистої картки грошового забезпечення за 2024 рік.

Спірним питанням є невиплата позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму несвоєчасно виплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати по день фактичної виплати індексації.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 19.10.2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно зі ст. 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Суд зазначає, що індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є однією із основних державних гарантій. При цьому індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення, про що неодноразово висловлювався Верховний Суд, в тому числі у постановах від 23.10.2019 у справі № 825/1832/17, від 16.04.2020 у справі № 822/3307/17, від 16.09.2020 у справі № 815/2590/18, від 05.05.2022 у справі № 380/8976/21, від 26.11.2023 у справі № 560/11895/23, від 14.12.2023 у справі № 600/4606/23-а, від 27.02.2024у справі № 560/11405/23.

Згідно зі ст. 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до статтею 4 зазначеного Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати "Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).

Пунктом 2 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати(далі-компенсація) проводиться уразі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.

Згідно з пунктом 4 цього Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені. Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

При цьому, норми Закону № 2050-ІІІ і Порядку № 159 не покладають на особу, якій несвоєчасно виплатили компенсацію втрати частини доходів, обов`язку додатково звертатися до відповідача за виплатою такої компенсації.

Аналіз норм статей 1, 2, 4 Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов`язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання у разі порушення встановлених строків виплати доходу громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості (в тому числі виплата заборгованості з індексації грошового забезпечення).

Відповідно до ст. 7 Закону № 2050-III відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до законодавства.

Проте, відмова відповідача у виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону № 2050-ІІІ не обов`язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.

Зазначену норму варто тлумачити у її системному зв`язку з нормами статей 2-4 Закону № 2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись у місяці, в якому проведено виплату заборгованості та, відповідно, невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом № 2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням. Вчинення ж відповідачем активної дії, що проявляється, зокрема, у наданні листа-відповіді на звернення особи щодо виплати належних їй сум компенсації, за його наявності, слід розглядати лише як додаткову форму повідомлення про відмову.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 02.04.2024 у справі № 560/8194/20.

За матеріалами справи перерахована індексація грошового забезпечення за період з 01.09.2014 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 19.07.2024 (дата початку перерахування 01 січня 2015 року) (довідка частини 9937 №834 від 01.10.2024) позивачу виплачена 05.08.2024. Відповідачем з цієї дати та по сьогоднішній день не виплачену спірну компенсацію.

При цьому, з огляду на аналіз норм Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159, викладений Верховним Судом в постанові від 02.04.2024 у справі № 560/8194/20, суд не вважає обставину отримання або неотримання та надання або ненадання відповідачем письмової відповіді на заяву про виплату компенсації такою, що може мати вплив на вирішення спору, оскільки виплата такої компенсації мала бути проведена у місяця виплати доходу, тобто, у серпні 2024 року, що відповідачем протиправно не було здійснено.

Також, у постановах від 05.05.2022 у справі № 380/8976/21, від 26.11.2023 у справі № 560/11895/23 та від 14.12.2023 у справі № 600/4606/23-а, від 27.02.2024 у справі № 560/11405/23 Верховний Суд зауважував, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам втрати частини є складовими заробітної плати.

В аспекті спірних правовідносин поняття "грошове забезпечення" і "заробітна плата", які використано у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними. Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, що неодноразово була висловлена, зокрема, у постанові від 25.04.2019 у справі №804/496/18, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №360/3359/19.

Абзац 2 частини третьої статті 9 Закону № 2011 передбачає, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Від моменту прийняття закону 2050-ІІІ 19.10.2000 та набрання ним чинності 01.01.2021 його ст. 2 передбачала, що під доходами у цьому Законі слід розуміти, в том числі, заробітну плату (грошове забезпечення) та інші.

Тобто, оскільки індексація є складовою грошового забезпечення, то її виокремлення з 26.02.2021 шляхом додання у ст. 2 до переліку тих доходів, за несвоєчасну виплату яких підлягає компенсація, не позбавляє позивача права на отримання такої компенсації до цієї дати та з 01 січня 2015 року, оскільки саме з цієї дати відповідачем не виплачено позивачу належну йому частину грошового забезпечення у вигляді індексації.

У пункті 2.2 Рішення від 15.10.2013 №9-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

За встановлених обставин суд дійшов висновку про допущення відповідачем протиправних дій щодо не нарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01.01.2015 по 05.08.2024 включно (день фактичної виплати індексації).

Відтак, наявні також підстави для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01.01.2015 по 05.08.2024 включно (день фактичної виплати індексації).

Щодо твердження відповідача про те, що заборгованість виникла під час проходження позивачем військовій служби у військовій частині НОМЕР_5 , а тому відповідач вважає, що не порушував встановлених строків їх виплати, а тому не може бути належним відповідачем за заявленими позовними вимогами.

Згідно з п.242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.

Зазначена норма права у своїй сукупності вказують на те, що розрахунок, а також компенсація виплачується у разі звільнення з військової служби. Нарахування і виплата такої компенсації здійснюється за останнім місцем служби незалежно від місця її проходження на час набуття права.

Відтак, враховуючи, що позивач був звільнений з військової служби саме з окремого контрольно-пропускного пункту " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (військова частина НОМЕР_2 ), то і виплату повинна була здійснити саме (військова частина НОМЕР_2 ), не зважаючи на те, що право на частину перерахованого грошового забезпечення позивач набув у період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_5 .

Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю.

Підстави для здійснення розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від їх оплати.

З огляду на викладене вище та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Окремого контрольно-пропускного пункту " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність окремого контрольно-пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з січня 2015 року по день фактичної виплати 05 серпня 2024 року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01.01.2015 по 05.08.2024 включно (день фактичної виплати індексації).

Повне судове рішення складено 17.12.2024.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В.Загацька