Рішення

від 17.12.2024 по справі 240/20083/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року м. Житомир справа № 240/20083/22

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Барнетта-Торг" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Барнетта-Торг" із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України, в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення комісії регіонального рівня № 59669 від 23.09.2021, № 68255 від 10.11.2021 та № 21427 від 30.05.2022 щодо відповідності ТОВ "Барнетта-Торг" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби України у Житомирській області виключити ТОВ "Барнетта-Торг" з переліку платників податку на додану вартість, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- визнати протиправним і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 03.08.2022 № 7155350/42369400, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 30020 від 30.09.2021; від 03.08.2022 № 7155353/42369400, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 30021 від 30.09.2021; від 03.08.2022 № 7155351/42369400, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 31009 від 31.10.2021; від 03.08.2022 № 7155352/42369400, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 31010 від 31.10.2021.

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 30.09.2021 № 30020 та № 30021, від 31.10.2021 № 31009 та № 31010 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що ним подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 30.09.2021 № 30020 та № 30021, від 31.10.2021 № 31009 та № 31010, однак комісією Головного управління ДПС у Житомирській області після розгляду поданих платником податку документів та пояснень прийнято рішення про відмову в такій реєстрації. Підставою відмови у реєстрації податкових накладних стало ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отримані повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. Крім того, рішеннями комісії регіонального рівня № 59669 від 23.09.2021, № 68255 від 10.11.2021 та № 21427 від 30.05.2022 щодо відповідності ТОВ "Барнетта-Торг" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку позивача включено до переліку платників податку на додану вартість, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Вважаючи ці рішення протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Липи В.А. від 22.09.2022 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без з викликом сторін у судове засідання.

19.10.2024 на адресу суду від ГУ ДПС у Житомирській області, а 21.10.2024 - від ДПС України надійшли відзиви на адміністративний позов.

У відзивах відповідачі заперечують проти заявлених позовних вимог та просять відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзивів зазначають, що платник податків не подав на розгляд комісії ГУ ДПС у Житомирській області документів, яких було б достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, що стало підставою для прийняття рішення про відмову в їх реєстрації. Крім того, позивача включено до переліку платників податку на додану вартість, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, що є додатковою підставою для відмови в реєстрації накладних. Вважають, що позовна вимога в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних в обхід формальної перевірки ГУ ДПС у Житомирській області документів для такої реєстрації є порушенням дискреційних повноважень ГУ ДПС у Житомирській області та ДПС України. Також зазначили, що відповідність критеріям ризиковості має бути спростована платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів. У витязі з протоколу Комісії № 181/06-30-18-01-14 від 23.09.2021 зазначено про наявність взаємовідносин із контрагентами з ознаками ризику ТОВ "Пройм Оіл Гарант". Позивач скористався своїм правом подання документів на виключення з переліку ризикових платників податків, однак підприємство та/або контрагент задіяні у проведені ризикових операцій та подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості.

29.10.2022 позивач подав відповідь на відзиви, в якій звернув увагу, що в оскаржуваних рішеннях відсутнє чітке обґрунтування наявності податкової інформації по позивачу та/або конкретному контрагенту, зважаючи на які комісія дійшла висновку щодо задіяння відповідного платника податку у проведенні ризикових операцій. Комісією пропущено строк по прийнятому рішенню № 21427 від 30.05.2022, оскільки він сплинув 01.03.2022. Контролюючий орган не конкретизував та чітко не зазначав, яких саме документів не вистачало або ж які конкретно документи необхідно надати платнику для реєстрації податкових накладних.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи" від 15.07.2024 № 130 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2024 у зв`язку з призовом з 04.07.2024 на військову службу судді Липи В.А. справу передано на розгляд судді Леміщаку Д.М.

Ухвалою судді Леміщака Д.М. від 19.07.2024 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання (у письмовому провадженні), надано відповідачам строк для подання відзивів.

26.07.2024 на адресу суду від відповідачів надійшли відзиви на адміністративний позов зі змістом, аналогічним поданим у 2022 році.

Крім того, 26.07.2024 на адресу суду від ГУ ДПС у Житомирській області надійшло клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, у задоволенні якого ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 відмовлено.

30.07.2024 позивач подав відповідь на відзиви, в якій наполягав на правомірності його позовних вимог.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяви по суті справи, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Барнетта-Торг" (код ЄДРПОУ 42369400) є платником податків, у тому числі й податку на додану вартість, та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Житомирській області.

Основний вид господарської діяльності позивач здійснює за кодом КВЕД 47.30 "Роздрібна торгівля пальним".

Інші види господарської діяльності ТОВ "Барнетта-Торг" здійснює за такими кодами КВЕД:

46.12 "Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами";

46.17 "Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами";

46.18 "Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами";

46.19 "Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту";

77.39 "Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.";

46.71 "Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами";

47.11 "Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами";

47.19 "Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах";

68.20 "Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна";

52.10 "Складське господарство".

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області 23.09.2021 прийнято рішення № 59669 про відповідність ТОВ "Барнетта-Торг" критеріям ризиковості платника податку (далі - Рішення № 59669), яким позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (податкова інформація - Підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій).

TOB "Барнетта-Торг" через електронний кабінет платника податків 02.11.2021 звернулося на адресу ГУ ДПС у Житомирській області з поясненнями від 02.11.2021 № 34, долучивши копії документів, які, на думку позивача, спростовують інформацію про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Житомирській області № 68255 від 10.11.2021 (далі - Рішення № 68255) про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 02.11.2021 № l позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (податкова інформація - Підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій).

TOB «Барнетта-Торг» через електронний кабінет платника податків 18.02.2022 повторно звернулося до ГУ ДПС у Житомирській області з поясненнями від 14.02.2022 № 9, долучивши копії документів, які, на думку позивача, спростовують інформацію про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Житомирській області № 21427 від 30.05.2022 (далі - Рішення № 21427) про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 18.02.2022 № 2 позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (податкова інформація - Підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій).

У подальшому TOB "Барнетта-Торг" поставило ТОВ "Лівайн Торг" бензин автомобільний, паливо дизельне та газ нафтовий скраплений, у зв`язку з чим за правилом першої події сформувало та за допомогою електронних засобів зв`язку надіслало для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 30.09.2021 № 30020 та № 30021, від 31.10.2021 № 31009 та № 31010.

Згідно з отриманими квитанціями № 9303911618, № 9304022508, № 9344628353 та № 9344683057 вказані податкові накладні були доставлені до ДПС України зі статусом «Документ прийнято. Реєстрація зупинена».

З квитанцій вбачається, що реєстрація податкових накладних зупинена на підставі п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. Підставою для зупинення реєстрації стало те, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено показники "D" та "Р".

ТОВ "Барнетта-Торг" 02.08.2022 надіслало до ГУ ДПС у Житомирській області Повідомлення № 1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено (усього 33 додатки)

03.08.2022 комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення:

- № 7155350/42369400, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 30020 від 30.09.2021;

- № 7155353/42369400, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 30021 від 30.09.2021;

- 7155351/42369400, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 31009 від 31.10.2021;

- від 03.08.2022 № 7155352/42369400, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 31010 від 31.10.2021.

Ці рішення прийнято у зв`язку з ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладних.

Позивач вважає згадані рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області щодо відповідності ТОВ «Барнетта-Торг» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку та рішення про відмови в реєстрації податкових накладних протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що і слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлює Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно з п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Положеннями п. 71.1 ст. 71 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до п. 74.1, п. 74.3 ст. 74 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Щодо відповідності ТОВ «Барнетта-Торг» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку та включення до переліку платників податку на додану вартість, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019 затверджено Порядок, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Вказаний Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1165 (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної / розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпунктів «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпунктів «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу 1 пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Пунктами 5 і 6 Порядку № 1165 (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 1 до Порядку № 1165 (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема:

"8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування".

Зміст наведених положень Порядку № 1165 та, зокрема, п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку свідчить про те, що розгляду комісією регіонального рівня питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та прийняття одного із передбачених Порядком рішення передує процедура моніторингу відповідності податкової накладної / розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Після того, комісією регіонального рівня розглядається питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку та приймається рішення про відповідність або невідповідність платника податку таким критеріям. Водночас, у силу положень п. 40 Порядку № 1165 такі рішення приймаються комісією на засіданнях, шляхом проведення відкритого голосування, та результати щодо прийняття рішень фіксуються у протоколах.

Водночас, для того, аби встановити відповідність платника податку на додану вартість вказаному критерію ризиковості, мають існувати визначені цим пунктом передумови, а саме наявність певної визначеної податкової інформації, що вказує на ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної саме в поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунках коригування такого платника.

Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 05.01.2021 року у справі № 640/11321/20 у подібних правовідносинах при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характеру цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Так, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності; з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

Рішенням від 23.09.2021 № 59669 про відповідність позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, посадовими особами контролюючого органу позивача віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку відповідно до Порядку, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з причини: підприємство та/ або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій.

Матеріалами справи підтверджується, що в протоколі комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Житомирській області № 181/06-30-18-01-14 від 23.09.2021 зазначено про наявність взаємовідносин із контрагентами з ознаками ризику ТОВ "Пройм Оіл Гарант"

Водночас безпосередньо в оскаржуваному рішенні контролюючий орган не зазначив суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення; не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, у яких були зафіксовані такі операції.

З цього приводу суд зазначає, що у постанові від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20 Верховний Суд зазначив, що питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатися комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. Віднесення суб`єкта господарювання до ризикових на підставі рішення, яке прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації суперечить положенням Порядку № 1165.

Віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що позивач мав господарські відносини з платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, є необґрунтованим, адже поширення на позивача "ризиковості" через відносини з іншими "ризиковими" платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, зокрема, принципу індивідуальної відповідальності, що проголошений ст. 61 Конституції України, положення якої є нормами прямої дії.

Зміст даної концепції полягає в тому, що платник не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків.

Вказаний підхід застосовано також і Європейським судом з прав людини, який у справах "Булвес" АД проти Болгарії" (2009 рік, заява № 3991/03), "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії" (2010 рік, заява № 6689/03), "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції" (заява № 36985/97), "Полторацький проти України" від 29.04.2003 (заява № 38812/97), дійшов висновку про правило "індивідуальної юридичної відповідальності", тобто платник податків не повинен нести відповідальності за порушення, допущені його контрагентами.

Отже, Європейський суд з прав людини однозначно вказав на правило індивідуальної відповідальності платника податків. Це означає, що добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Відтак віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що позивач мав господарські відносини із платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості, потрібно оцінювати критично.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Саме така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19.

Термін "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносинах, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення має бути мотивованим.

Водночас, документального підтвердження обставин, що товариство та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій, відповідач не надав. Жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, відповідачем не надано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих підстав для складання у відношенні позивача рішення № 59669 від 23.09.2021 про відповідність платника податку на додану вартість позивача критеріям ризиковості платника податку, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Слід враховувати, що наслідком прийняття відповідачем спірного рішення та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування. Такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів.

Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття такого рішення є також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

При цьому право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника визначається нормою пункту 6 Порядку № 1165, за якою у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Спірні правовідносини (як станом на момент їх виникнення, так і станом на день розгляду справи судом) врегульовано Порядком № 1165, згідно з яким рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20.

З цих же підстав визнанню протиправними підлягають рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Житомирській області № 68255 від 10.11.2021 та № 21427 від 30.05.2022, якими встановлено, що ТОВ "Барнетта-Торг" не підлягає виключенню з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Суд вважає слушними посилання позивача на порушення строків розгляду заяви та невжиття у подальшому передбачених законодавством дій з цього приводу.

Так, пунктом 6 Порядку № 1165 (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення (абзац 11). Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку (абзац 14).

Таким чином, граничним днем розгляду комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Житомирській області документів та інформації, поданої позивачем 18.02.2022, було 01.03.2022. За таких обставин суд приходить до висновку, що по спливу цього строку комісія була зобов`язана виключити ТОВ "Барнетта-Торг" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, а не ухвалювати рішення № 21427 від 30.05.2022 про відмову у такому виключенні.

Щодо зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, суд також зазначає, що положеннями п. 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Враховуючи вказані норми, суд дійшов висновку, що оскільки рішення про визнання позивача таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, підлягають скасуванню, комісією регіонального рівня не розглянуто повідомлення позивача у термін семи робочих днів, то зобов`язання ГУ ДПС у Житомирській області документів виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Тому позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.

Щодо правомірності рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статі 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 12 цього Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Пунктами 13, 15 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу 10), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Як уже зазначалося, згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

За приписами пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 7 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, між TOB "Барнетта-Торг" (Постачальник) та ТОВ "Лівайн Торг" (Покупець) укладено договір поставки № П18-150/AT від 04.09.2018 (том 2 а.с. 6-17).

За змістом пунктів 1-2 договору № П18-150/AT Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити паливно-мастильні матеріали (бензини, дизельне паливо і газ), надалі іменовані «Товар», в кількості і за ціною, передбаченими у Додатках, які є невід`ємною частиною цього Договору. Товар за цим Договором поставляється щоденно і безперервно на умовах EXW АЗС. Поставка товару оформляється Актами приймання-передачі ПММ за формою, передбаченою у Додатку № 3 до цього Договору щомісячно, не пізніше останнього дня звітного місяця. Товар поставляється (видається) відповідно з Додатком № 4 по довірчих документах Покупця: паливних картках або скретч-картках.

На виконання умов цього договору TOB "Барнетта-Торг" поставило ТОВ "Лівайн Торг" бензин автомобільний, паливо дизельне та газ нафтовий скраплений, у зв`язку з чим за правилом першої події сформувало та за допомогою електронних засобів зв`язку надіслало для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 30.09.2021 № 30020 на загальну суму 2496990,00 грн (у тому числі ПДВ 416165,00 грн) та № 30021 на загальну суму 1677604,50 грн (у тому числі ПДВ 279600,75 грн), а також від 31.10.2021 № 31009 на загальну суму 2788502,89 грн (у тому числі ПДВ 464750,48 грн) та № 31010 на загальну суму 1662008,33 грн (у тому числі ПДВ 277001,39 грн).

Згідно з отриманими квитанціями № 9303911618, № 9304022508, № 9344628353 та № 9344683057 вказані податкові накладні були доставлені до ДПС України зі статусом «Документ прийнято. Реєстрація зупинена» на підставі п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. Безпосередньою підставою для зупинення реєстрації стало те, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено показники "D" та "Р".

ТОВ "Барнетта-Торг" 02.08.2022 надіслало до ГУ ДПС у Житомирській області Повідомлення № 1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, усього 33 додатки, зокрема:

- договір поставки № П18-150/AT від 04.09.2018 з додатками;

- податкову декларацію № 12850 від 26.10.2021;

- податкову декларацію № 13100 від 25.11.2021;

- акт виконаних робіт від 30.09.2021;

- акт приймання-передачі скрапленого газу від 30.09.2021 до договору поставки № Г-137 від 01.09.2018;

- додаток № 09/01 до договору поставки № Г-137 від 01.09.2018 від 01.09.2021;

- договір зберігання № 601 від 05.09.2018;

- договір № 1527/2/2118 від 03.09.2018 з додатками;

- акт приймання-передачі наданих послуг № 10172 від 31.10.2021 згідно договору № 601 від 05.09.2018;

- протокол узгодження ціни від 31.10.2021;

- акт здачі-приймання виконаних робіт №АР-0000689 від 30.09.2021 з реєстром;

- договір № 1329/2/2118 від 03.09.2018;

- акт виконаних робіт від 31.10.2021;

- акти приймання-передачі нафтопродуктів, специфікації на поставку товару, листи ПАТ «УКРТАТНАФТА»;

- договір перевезення № СЕ-0110/4 від 01.10.2020 з додатками;

- податкову декларацію № 13092 від 25.11.2021;

- податкову декларацію № 13374 від 08.01.2022;

- податкову декларацію № 12966 від 09.11.2021;

- виписку по рахунку за 13.12.2021;

- договір перевезення № 37 від 05.09.2018 з додатками;

- податкову декларацію № 13755 від 08.03.2022;

- податкову декларацію № 13757 від 09.03.2022;

- податкову декларацію № 13731 від 28.02.2022;

- акт приймання-передачі наданих послуг № 09198 від 30.09.2021, протокол узгодження ціни;

- договір поставки нафтопродуктів № 1896/2/2118 від 30.09.2018;

- акти прийому-передачі товару від 30.09.2021;

- податкову декларацію № 12972 від 10.11.2021;

- податкову декларацію № 12649 від 04.10.2021;

- податкову декларацію № 12660 від 05.10.2021;

- податкову декларацію № 12967 від 09.11.2021;

- акти прийому-передачі товару від 31.10.2021;

- акти приймання-передачі нафтопродуктів, специфікації на поставку товару;

- виписку по рахунку за 15.12.2021;

- додаток № 10/01 від 01.10.2021 до договору поставки № Г-137 від 01.09.2018, акт приймання-передачі скрапленого газу від 31.10.2021;

- акт здачі-приймання виконаних робіт № АР-0000825 від 31.10.2021;

- договір поставки № Г-137 від 01.09.2018 з додатками;

- виписку по рахунку за 11.10.2021;

- виписку по рахунку за 19.11.2021;

- паспорти якості, сертифікати відповідності;

- виписку по рахунку за 16/12/2021;

- податкову декларацію № 13179 від 14.12.2021;

- податкову декларацію № 13238 від 21.12.2021;

- листи ПАТ «УKPTАТНАФТА».

Вже наступного дня, 03.08.2022, комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення:

- № 7155350/42369400, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 30020 від 30.09.2021;

- № 7155353/42369400, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 30021 від 30.09.2021;

- 7155351/42369400, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 31009 від 31.10.2021;

- від 03.08.2022 № 7155352/42369400, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 31010 від 31.10.2021.

Ці рішення прийнято у зв`язку з ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладних.

За змістом пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/ невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як вже встановив суд, у квитанціях контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пункту 8 Критеріїв здійснення операцій, достатніх для зупинення реєстрації ПН в ЄРПН.

Разом з тим такі квитанції не містять податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначеної у спірних податкових накладних

Суд також зважає, що цим рішенням віднесення ТОВ "Барнетта-Торг" до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, визнано протиправним та скасовано.

Крім того, судом установлено, що кожна надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копій документів достатніх, для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Відсутність у квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 8 додатку 3 до Порядку № 1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 8 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Загальне посилання контролюючого органу на правомірність зупинення реєстрації податкових накладних на підставі Критеріїв ризиковості господарських операцій є протиправним та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

При цьому, матеріалами справи не підтверджено факт виявлення під час моніторингу об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем господарської операції, дані про яку зазначено у податковій накладній, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов`язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства. Натомість справа містить докази, котрі були надані контролюючому органу для розблокування реєстрації податкової накладної і якими підтверджуються факт поставки товару та проведення оплати за нього.

У даному випадку квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не відповідає вимогам Порядку № 1165, адже у них не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (пункти 6, 7 Порядку № 520).

Згідно з вимогами пункту 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

- або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II ПК України, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

- або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

- або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II ПК України, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до змісту оскаржуваних рішень, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних, підставою для їх прийняття зазначено ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладних.

Надаючи правову оцінку рішенню контролюючого органу, суд зауважує таке.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165).

Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової інформації, яка має бути зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної/розрахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Верховний Суд у постанові від 18.06.2020 у справі № 824/245/19 виклав правову позицію, яка є обов`язковою в силу приписів ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на підпункт Критеріїв оцінки призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Як зазначено вище, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

При цьому, відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

З огляду на викладене, саме на виконання вимог ПК України позивач склав податкові накладні.

За результатами дослідження документів, наявних у матеріалах справи суд дійшов висновку, що вони підтверджують проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також інформацію, наведену у податкових накладних, в реєстрації яких відмовлено оспорюваними рішеннями.

Відповідачем не спростовано та не заперечується факт подання позивачем документів, що містяться у матеріалах справи.

Відповідачі як суб`єкти владних повноважень не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на те, що платник податків надав пояснення та копії документів, які підтверджують правомірність складення податкових накладних та наявність підстав для їх реєстрації після зупинення такої реєстрації, суд дійшов висновку, що направлення комісією повідомлення про зупинення не обумовлено легітимною метою, а тому прийняті комісією рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, на переконання суду, підлягає визнанню протиправним та скасуванню, як таке, що протиправно обмежує законне право платника на реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В той же час, надані на вимогу податкового органу первинні документи у своїй сукупності свідчили про наявність підстав, передбачених статтею 187 ПК України, з настанням яких пов`язується виникнення у платника податку обов`язку скласти податкову накладну.

Згідно вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до яких підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Формальні недоліки у первинних документах, а також недоліки, зумовлені дефектами правового статусу особи, що їх видала, мають оцінюватися у сукупності з іншими обставинами. Перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту, а не оформленню такої операції. У свою чергу, реальність господарської операції визначається фактом руху активів та зміною стану зобов`язань суб`єкта господарювання, а не повноваженнями осіб зі складання первинних документів, що засвідчують здійснення господарської операції.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 22.11.2021 у справі № 0670/2176/11.

Варто зауважити, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, не означає, що платнику податку необхідно подати абсолютно всі, зазначені у ньому документи. Навпаки, зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій.

Даний перелік є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185 так і пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.

Отже, у контролюючого органу були наявні достатні документи для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операції, і наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної, а реальність господарської операції може бути перевірена контролюючим органом під час проведення перевірки платника податків.

Посилання відповідачів на те, що саме позивач має можливість визначити конкретний перелік документів, який наявний у нього та супроводжує певні операції з тим, щоб подати ці документи для цілей реєстрації податкової накладної, суд визнає безпідставними, оскільки пунктом 5 Порядку № 520 передбачено орієнтовний перелік таких документів (застосовано словосполучення "може включати"), що не дає платнику податків можливість достовірно визначити обсяг необхідних документів, надання яких податковому органу буде достатнім для реєстрації податкової накладної у Реєстрі.

А тому вживання податковим органом загального посилання на пункт 1 Критеріїв оцінки є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

У ході розгляду справи відповідачами не надано документальних підтверджень щодо підстав встановлення відповідності податкових накладних від 30.09.2021 № 30020 та № 30021, від 31.10.2021 № 31009 та № 31010 положенням пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Щодо посилань відповідача в спірних рішеннях на ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладних, суд вважає їх необґрунтованим, так як позивач до повідомлення № 1 від 02.08.2022 долучив 33 додатки, які, на його думку, підтверджують реальність здійснення товариством господарських операцій.

Таким чином, як підтверджено доказами в матеріалах справи, на виконання вимоги податкового органу у цій справі позивачем було надано відповідні пояснення, до яких додано ті первинні документи, які, на переконання позивача, є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарських операціц. Обов`язок податкового органу для цілей визначення наявності підстав для реєстрації податкової накладеної зводиться до встановлення належного та достатнього підтвердження поданими документами даних податкової накладної. При цьому за відсутності чіткого переліку документів, достатніх у розумінні контролюючого органу для реєстрації податкової накладної, стверджувати щодо неналежного обсягу поданих платником податків документів для реєстрації податкової накладної, недостатньо.

Суд вважає за необхідне зазначити, що усі сумніви контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення відповідних перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначених нормами ПК України, а не шляхом зупинення/відмови у реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. При реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Саме тому суд за результати розгляду даної справи не робить висновків щодо реальності господарської операції за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Таким чином, у контролюючого органу були наявні достатні документи для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операції, а наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Враховуючи встановлені під час розгляду адміністративної справи обставини, які підтверджуються належними доказами, суд вважає, що причини відмови, викладені в спірних рішеннях, є формальними та спростовуються доказами, які містяться в матеріалах справи.

Окрім того, суд вважає, що ненадання відповідачем доказів того, що документи, подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність таких рішень.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, оскільки факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Отже, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не наведено обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваних рішень, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо.

З огляду на те, що платник податків надав пояснення та копії документів, які підтверджують правомірність складення податкових накладних та наявність підстав для її реєстрації, суд приходить до висновку, що прийняті комісією рішення про відмову в реєстрації податкових накладних підлягають визнанню протиправними та скасуванню, як такі, що неправомірно обмежують законне право платника на реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунків коригування.

Суд зауважує, що незазначення у повідомленні комісії конкретних документів, які позивачу необхідно було надати для проведення реєстрації податкових накладних, додатково підтверджує, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної протиправно позбавили позивача права на реєстрацію такої, закріпленого положеннями податкового законодавства.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення у частині визнання протиправним та скасування рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 03.08.2022 № 7155350/42369400, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 30020 від 30.09.2021; від 03.08.2022 № 7155353/42369400, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 30021 від 30.09.2021; від 03.08.2022 № 7155351/42369400, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 31009 від 31.10.2021; від 03.08.2022 № 7155352/42369400, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 31010 від 31.10.2021.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні суд зазначає таке.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення суду); 3) неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених п. 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, наданих позивачем документів достатньо для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування. При цьому, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних № 30020 від 30.09.2021, № 30021 від 30.09.2021, № 31009 від 31.10.2021, № 31010 від 31.10.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, судом не встановлено.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та дотримання гарантій, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд вважає за необхідне зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати ці податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування датою її фактичного подання.

При цьому, доводи відповідачів про порушення їх дискреційних повноважень суд вважає безпідставними з огляду на таке.

У своєму рішенні від 16.09.2015 у справі № 2081-1465а15 Верховний Суд України зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

Згідно з Рекомендацією № К(80)2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою 11.05.1980 на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених відповідним нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Таким чином, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 та від 22.01.2020 у справах № 1640/2594/18 та № 826/9749/17 відповідно.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що надані позивачем документи підтверджували правомірність складення податкової накладної, то ГУ ДПС у Житомирській області мало скласти висновок про її реєстрацію на підставі якого ДПС України мало провести таку реєстрацію. Отже, такі повноваження відповідачів не є дискреційними.

Суд враховує, що пунктом 19 Порядку № 1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування.

Отже, застосування у даній справі способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати подану позивачем податкову накладну в ЄРПНРК не є втручанням у дискреційні повноваження та відповідає завданням адміністративного судочинства, регламентованим ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція щодо обрання способу захисту порушеного права застосована Верховним Судом у постановах від 31.01.2018 у справі № 825/849/17, від 06.03.2018 у справі № 826/4475/16 та від 27.10.2024 у справі № 360/3253/20.

Відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24.03.1988) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України стягує на користь позивача понесені ним витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області, оскільки саме ним прийнято протиправні рішення.

Керуючись статтями 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Барнетта-Торг" (проспект Незалежності, 10Г, м. Житомир, 10020, код ЄДРПОУ 42369400) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003, код ЄДРПОУ 44096781), Державної податкової служби України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області № 59669 від 23.09.2021, № 68255 від 10.11.2021 та № 21427 від 30.05.2022 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю "Барнетта-Торг" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю "Барнетта-Торг" з переліку платників податку на додану вартість, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області:

- від 03.08.2022 № 7155350/42369400, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 30020 від 30.09.2021;

- від 03.08.2022 № 7155353/42369400, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 30021 від 30.09.2021;

- від 03.08.2022 № 7155351/42369400, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 31009 від 31.10.2021;

- від 03.08.2022 № 7155352/42369400, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 31010 від 31.10.2021.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 30.09.2021 № 30020, від 30.09.2021 № 30021, від 31.10.2021 № 31009 та від 31.09.2021 № 31010, подані товариством з обмеженою відповідальністю "Барнетта-Торг", датою їх подання на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Барнетта-Торг" судовий збір в розмірі 22329,00 грн (двадцять дві тисячі триста двадцять дев`ять гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Леміщак

Повний текст складено: 17 грудня 2024 р.

17.12.24