Рішення

від 18.12.2024 по справі 240/13849/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року м. Житомир справа № 240/13849/24

категорія 102000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Любарського сектору управління держаної міграційної служби України в Житомирській області про визнання неправомірною відмови, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 із позовом, в якому просить визнати неправомірною відмову відповідача за №1823-278/1823.1-24 від 20.06.2024 та зобов`язати Любарський сектор управління державної міграційної служби України в Житомирській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно відмовляє у виготовленні та видачі дочці паспорта громадянина України у формі книжечки, чим, на думку позивача, порушує права та законні інтереси його неповнолітньої дитини.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 20.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін у судове засідання.

Відповідач у строк та в порядку, визначеному ст.152, ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 02.09.2024 подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що діяв у межах, на підставі та у порядку, визначеному чинним законодавством, а заявлені позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

У період із 02.09.2024 по 16.09.2024, 07.10.2024 та із 04.11.2024 по 18.11.2024 головуюча суддя перебувала у відпустці, із 25.11.2024 по 01.12.2024 - у відрядженні.

Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 КАС України.

У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 10.11.2023, ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Мала Деревичка Любарського р-ну Житомирської обл., про що в книзі реєстрації народжень 01.10.2009 зроблено відповідний запис за №6. Батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 звернулась із заявою від 08.06.2024 до Любарського сектору управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, в якій просила оформити та видати їй паспорт громадянина України, зразка 1994 року, у вигляді книжечки. Державної міграційної служби України в Житомирській області, в якій просила оформити та видати їй паспорт громадянина України, зразка 1994 року, у вигляді книжечки.

Любарський сектор управління Державної міграційної служби України в Житомирській області листом за №1823-278/1823.1-24 від 20.06.2024 повідомив, що Приписами пункту 3 Розділу 1 Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 червня 2019 року № 456 встановлено, що оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи ДМС):

1) особі, яка досягла 16-річного віку, на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто.

Водночас встановлено, що 16 років пані ОСОБА_4 досягне лише 03.09.2025.

Наразі звернення з порушеного питання є передчасним. Крім цього, додана до звернення заява про видачу паспорта за зразком, наведеним у додатку 1 до Тимчасового порядкує передчасною і може подаватися особою, яка досягла 16-річного віку, та за умови наявності рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. З огляду на викладене, територіальні підрозділи УДМС не вправі здійснювати оформлення паспорта зразка 1994 року, не дотримуючись вищевказаних положень законодавчих актів.

Не погоджуючись із вказаним та наголошуючи, що невидача паспорта громадянина України у формі книжечки порушує права та законні інтереси, позивач в інтересах своєї неповнолітньої дитини звернулась із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Стаття 6 Конституції України визначає, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із підпунктом "а" пункту 1 частини 1 статті 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20 листопада 2012 року №5492-VI (далі - Закон №5492-VI) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України.

Як передбачено частиною 3 статті 13 Закону №5492-VI паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій.

Відповідно до частин 1-2, 4 статті 14 Закону №5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.

За приписами частин 1-4 четвертої статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Разом з тим, на даний час діє Положення №2503-ХІІ, відповідно до пункту другого якого паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.

Згідно з пунктом 3 Положення №2503-ХІІ бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1-3 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 (далі - постанова №302), передбачено, що паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт.

03 квітня 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302", відповідно до якої пункт 3 постанови №302 доповнено абзацом такого змісту: "Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року".

Згідно із пунктами 1, 2 розділу І Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року №456, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 червня 2019 року за №620/33591 (далі - Порядок №456), цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абзацу п`ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України", постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року №398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. №302", Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII (в редакції постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року №719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку. Паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року №353 "Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України".

Підпунктами 1-3 пункту 1 розділу ІІІ Порядку №456 визначено, що для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі - заявник) подає, зокрема, заяву, рішення суду, свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави.

Таким чином, вказаними нормами права передбачено два рівнозначних альтернативних варіанти оформлення документа, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України, а саме: паспорт у вигляді паспортної книжечки або паспортна картка.

Судом встановлено, що станом на час звернення до відповідача із заявою про оформлення та видачу паспорта громадянина України у формі книжечки ОСОБА_2 не виповнилося 16 років.

Як уже зазначалося судом, згідно з частиною 2 статті 21 чинної редакції Закону №5492-VI кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України.

Разом з цим, відповідно до пункту 2 Положення №2503-ХІІ, паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.

Вказане Положення не втратило чинності. Тобто, особа має право на вибір у формі паспорту громадянина України, в якій бажає його отримати, у порядку визначеному чинним законодавством України.

Згідно із частиною 2 статті 14 Закону №5492-VI документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.

Отже, з прийняттям Закону №5492-VI, паспорт громадянина України видається з 14 років та є обов`язком особи, яка досягла 14 років, його отримати.

Відсутність паспорту громадянина України з 14 років перешкоджає такій особі у реалізації її гарантованих Конституцією України прав та свобод.

Отже, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що у свою чергу створювати перешкоди у реалізації позивачем своїх громадянських прав.

З огляду на те, що Закон №5492-VI має вищу юридичну силу ніж Положення про паспорт громадянина України, затверджене постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII, то у спірних правовідносинах щодо віку видачі паспорту громадянина України мають бути застосовані приписи статті 21 Закону № 5492-VI.

Відповідно до частини 3 статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Таким чином, у даному випадку суд застосовує положення Закону №5492-VI, яким передбачено віковий ценз на оформлення та видачу паспорта громадянина України з 14-річного віку.

Також, суд акцентує увагу на тому, що положення статті 21 Закону України №5492-VI мають імперативний характер щодо зобов`язання кожного громадянина України, який досяг 14-річного віку, отримати паспорт громадянина України.

Проте, застосування Закону №5492-VI в частині віку видачі паспорту громадянина України не позбавляє позивача права на вибір форми паспорта громадянина України.

Оскільки чинна редакція Закону №5492-VI не передбачає альтернативи паспортам з безконтактним електронним носієм дітям з 14 до 16 років і не може забезпечити реалізацію такого права, то це право має реалізовуватися у спосіб, передбачений Положенням про паспорт громадянина України, затвердженим постановою Верховної Ради України № 2503-XII від 26 червня 1992 року, шляхом видачі паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки без електронного носія до досягнення дитини 16 років.

Вказана правова позиція підтримана у постановах Верховного Суду від 21.12.2022 у справі №420/5353/20, від 17.05.2023 у справі № 420/12574/21, від 09.11.2023 у справі №380/16510/22, від 20.03.2024 у справі №560/3366/23.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у зразковій справі №806/3265/17 за позовом ОСОБА_4 до Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії вказано на ознаки цієї типової справи: а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення №2503-ХІІ; б) відповідач - територіальні органи ДМС України; в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов`язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення №2503-ХІІ.

Отже, за ознаками типової справи, які наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року за результатами розгляду зразкової справи №806/3265/17, дану справу необхідно визнати типовою та в силу приписів частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у цій справі суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у зазначеній постанові, які полягають у наступному.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що норми Закону №5492-VI на відміну від норм Положення №2503-XII не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім`я та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря. Законодавець, приймаючи Закон №1474-VIII, яким внесено зміни до Закону №5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України.

Відтак, дії відповідача щодо відмови позивачу видати паспорт громадянина України у формі книжечки визнані Великою Палатою Верховного Суду у вказаній зразковій справі протиправними.

Таким чином, суд вирішує дану справу з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 19 вересня 2018 року у зразковій справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18).

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, суд у даній справі дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII та зобов`язання відповідача оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат зі сплати судового збору відсутні.

Керуючись статтями 243, 245-246, 262КАС України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 ) що діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 10.11.2023) до Любарського сектору управління держаної міграційної служби України в Житомирській області (вул.Незалежності,40, смт.Любар, Житомирський р-н, Житомирська обл., 13100, ЄДРПОУ: 37808497) про визнання неправомірною відмови, зобов`язання вчинити дії, задовольнити.

Визнати протиправною відмову Любарського сектору управління держаної міграційної служби України в Житомирській області, оформлену листом за №1823-278/1823.1-24 від 20.06.2024, у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.

Зобов`язати Любарський сектор управління держаної міграційної служби України в Житомирській області оформити та видати ОСОБА_2 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Панкеєва

18.12.24