Рішення

від 17.12.2024 по справі 240/16717/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року м. Житомир справа № 240/16717/24

категорія 113050000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому:

- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, оформлену довідкою від 18.07.2024 №4845;

- зобов`язати відповідача Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України повторно провести його медичний огляд та прийняти відповідне рішення щодо визначення ступеня його придатності до військової служби відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказав, що 18.07.2024 військово-лікарською комісією (далі - ВЛК) проведено його медичний огляд за результатами якого встановлено, що позивач придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, начальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони; такі особи є непридатними до служби у підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах. Крім того, встановлено, що захворювання не пов`язане з проходженням військової служби. Вважає, що встановлений діагноз з переліком хвороб у постанові за ст.ст. 78-в, 35- б, 23-6, 41-6 графи II Розкладу хвороб - ТДВ графи не відповідає формулюванням, які визначені у даному Розкладі хвороб у відповідних графах, а саме, щодо назв хвороб та їх ступенів. На думку позивача військово-лікарською комісією проведено помилкову кваліфікацію діагнозу за ступенем придатності та/або непридатності до військової служби.

Ухвалою суду від 10.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України не використала своє процесуальне право на подання до суду відзиву на позов.

Положення ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, судом встановлено наступне.

За результатами медичного огляду ОСОБА_1 18.07.2024 військово-лікарська комісія Військової частини НОМЕР_1 винесла постанову (оформлена довідкою) за №4845, згідно з якою його визнано придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, начальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони; такі особи є непридатними до служби у підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах. Даний висновок зроблений на підставі статтей 78-в, 35-6, 23-6, 41-6 графи II Розкладу хвороб - ТДВ графи.

За результатами медичного огляду позивачу, встановлено наступні діагнози: вертеброгенний попереково-крижовий радикуліт з ураженням Т8-81 корінця ліворуч при помірному порушенні функції (054.4). Дисциркуляторна енцефолопатія II (друга) стадія з розсіяною дрібно-вогниіцевою симптоматикою, цефалгічним синдромом, вестибуло-атактичними розладами на фоні нейроваскулярного конфлікту 7,8 ЧМН та ЗИМА праворуч при помірному порушенні функції (167.9). Центральна вестибулярна дисфункція II (другого) ступеню. Суб`єктивний вушний шум без зменшення рівнів слуху. Дефект акроміального кінця лівої ключиці з незначним порушенням функції.

Позивач не погоджується із висновками ВЛК та вважає, що військово-лікарська комісія не врахувала усі необхідні медичні документи за результатами проведених медичних досліджень, а тому встановлений діагноз не відповідає дійсності.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вказує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов`язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ від 20 грудня 1991 року (далі - Закон №2011-ХІІ).

Соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі (ст.1 Закон №2011-ХІІ).

Дія цього Закону поширюється на членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти (пункт 2 частини першої статті 3 Закону №2011-ХІІ).

У той час, дія цього Закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов`язаним чи резервістом тілесного ушкодження (ч.1 ст.3 Закон №2011-ХІІ).

Порядок проведення медичного огляду військовозобов`язаних врегульований пунктом 3 розділу ІІ Положення №402.

Відповідно до п. 3.2 розділу ІІ Положення №402 кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

Згідно з п. 3.4 розділу ІІ Положення №402 перед оглядом військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту "В" (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту "С" (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.

Направлення для проведення вказаних лабораторних та інструментальних досліджень може здійснюватися лікарями із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які залучаються для проведення медичного огляду військовозобов`язаних.

Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в Електронну систему охорони здоров`я (далі - ЕСОЗ) та з іншими медичними документами, які надає військовозобов`язаний, що характеризують його стан здоров`я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.

Відповідно до п. 3.5 розділу ІІ Положення №402 до початку проведення медичного огляду ТЦК та СП отримує дані від органів соціального забезпечення щодо осіб з інвалідністю.

Військовозобов`язаний під час проведення медичного огляду зобов`язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14.02.2012 №110 "Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.2012 за №661/20974 (далі - форма №025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.

Пунктом 3.6 розділу ІІ Положення №402 визначено, що картка обстеження та медичного огляду на солдатів, матросів, сержантів і старшин зберігається у ТЦК та СП до чергового огляду, а на офіцерів, прапорщиків (мічманів) у їх особових справах - постійно.

Відповідно до п. 3.8 розділу ІІ Положення №402 після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов:

"Придатний до військової служби";

"Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)";

"Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку";

"Обмежено придатний до військової служби";

"Придатний (або непридатний) до військової служби за військовою спеціальністю (вказати спеціальність)".

Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період оформлюється довідкою ВЛК (додаток 4 до цього Положення) у двох примірниках, яка дійсна протягом одного року з дня медичного огляду. Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про тимчасову непридатність або непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку підлягає затвердженню штатною ВЛК. Копія довідки видається особі, яка пройшла медичний огляд.

Пунктом 22.3 глави 22 розділу II Положення №402 визначено, що постанови ВЛК, які не підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, оформляються в день медичного огляду і видаються на руки особі, що пройшла медичний огляд, та надсилаються у військову частину та/або до ТЦК та СП в електронній та/або паперовій формі.

Згідно з пунктом 22.7 глави 22 розділу II Положення №402 постанова ВЛК про придатність військовослужбовця (військовозобов`язаного, резервіста) до військової служби оформлюється довідкою ВЛК, затвердженню штатною ВЛК не підлягає.

Отже, законодавством регламентовано чітку процедуру проведення військово-лікарської експертизи військовозобов`язаного військово-лікарською комісією, яка передбачає здійснення медичного огляду особи відповідними лікарями за загальним переліком та лікарями інших спеціальностей за наявності медичних показань.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до довідки ВЛК №4845 від 18.07.2024 позивача визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних закладах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Натомість, позивач посилається на протиправність висновку ВЛК з неправильного встановлення діагнозу, що призвело до помилкового результату. Разом з тим, на підтвердження свого стану здоров`я позивач посилається на медичні обстеження, за результатами яких складені медичні документи, які за твердженням позивача не взяті до уваги військово-лікарською комісією. Однак, суд позбавлений можливості надавати оцінку діям конкретних лікарів-членів ВЛК в т.ч. при визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб.

З приводу таких доводів позивача суд звертає увагу на правові висновки Верховного Суду у цій категорії справ. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 12.06.2020 у справі №810/5009/18 дійшов правового висновку про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на відповідне Положення. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за Центральною військово-лікарською комісією (далі - ЦВЛК). Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом із цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.

Таким чином, суд відзначає, що позивач не був позбавлений права звернутися до ЦВЛК для перегляду висновку або надати лікарям ВЛК свої медичні документи, що свідчать про наявність захворювань, які унеможливлюють проходження ним військової служби за станом здоров`я. Відповідно до Положення №402 ЦВЛК має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК.

Однак в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивач звертався до ЦВЛК для перегляду висновку ВЛК.

Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію конкретних статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду. Суд не може здійснювати власну оцінку обґрунтованості прийняття певного висновку, оскільки, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка обґрунтованості висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що придатний чи не придатний (обмежено придатний) до військової служби. У той час, суди вправі перевіряти законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.

Крім того, з матеріалів справи судом не встановлено порушення процедури проведення військово-лікарської експертизи, наявність окремих думок голови або членів комісії, на момент складення довідки ВЛК (18.07.2024), також не встановлено. Довідка ВЛК Військової частини НОМЕР_1 №4845 від 18.07.2024 підписана головою ВЛК та секретарем ВЛК.

Як вже зазначалося, у разі наявності сумніву у позивача щодо правильності ступеня його придатності до військової служби, він мав право звернутися до ВЛК вищого рівня, чи Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідної постанови. Позивач до комісії вищого рівня не звертався, доказів протилежного суду не надано.

З огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позивачем та представленими ним доказами наразі не доведено неправильність інформації викладеній у оскаржуваній довідці ВЛК, якою позивача визнано придатним до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Враховуючи викладене, підстави для визнання оскаржуваного рішення таким, що не відповідає вимогам ч.2 ст. 19 Конституції України та ч.2 ст. 2 КАС України відсутні.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч.1-2 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч.1-2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Наведене свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог

Зважаючи відсутність документально підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст. ст.241-246,250, 262 КАС України,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_2 . ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст складено: 17 грудня 2024 р.

17.12.24