Рішення

від 04.12.2024 по справі 300/4121/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2024 р. справа № 300/4121/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боброва Ю.О.,

за участі:

секретаря судового засідання Щерб`як Д.І.,

представника відповідача Боднарука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Спільного українсько-ізраїльського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю Лісова компанія Лаванда про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

ВСТАНОВИВ:

Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Спільного українсько-ізраїльського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю Лісова компанія Лаванда (далі відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені 127527,74 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем облікована заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій за невиконання вимог Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю. Так відповідач, в порушення статей 19, 20 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, не виконав нормативу по працевлаштуванню у 2023 році однієї особи з інвалідністю та в строк до 15 квітня 21 року самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції та пеню за одне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайнятого ним, в розмірі середньої річної заробітної плати в суму 127527,74 грн. Позов просив задовольнити повністю.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 11.09.2024 клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін задоволено та призначено розгляд справи в судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розгляд справи здійснювати без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Вказав, що відповідачем в повному обсязі виконано норматив по працевлаштуванню осіб з інвалідністю, а саме на підприємстві працює 4 особи з інвалідністю. При цьому згідно інформації, наданої пенсійним органом та позивачем середньооблікова кількість штатних працівників 44, кількість осіб з інвалідністю, яка повинна працювати 2, проте на підприємстві працює тільки одна така особа. Також звернув увагу, що відповідачем було інформовано органи зайнятості про наявність вільних робочих місць, в тому числі для осіб з інвалідністю, про що у травні 2023 подано звіт форми №3-ПН. Окрім цього підприємство додатково шукало на роботу працівників різних професій, в тому числі і осіб з інвалідністю.

Розглянувши в судовому засіданні матеріали адміністративної справи відповідно до вимог статті 262 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд установив наступне.

Спірним питанням у цій справі є правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій (далі АГС) за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначені, Законом України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні (далі Закон №875-XII).

Відповідно до частини 1 статті 17 вказаного Закону, з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Частина 3 статті 18 Закону №875-XII встановлює обов`язок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (ч. 2 ст. 19 Закону №875-XII).

Відповідно до ч.ч. 12-13 ст. 19 Закону №875-XII, фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Стаття 20 Закону №875-XII визначає, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно із вимогами частини 4 статті 20 Закону №875-XII, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому, до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (ч. 2 ст. 20 Закону №875-XII).

Суд звертає увагу, що Верховний Суд в постановах від 10 січня 2024 року в справі №340/4174/23 та 17 квітня 2024 року в справі №300/5834/23 зазначав про те, що розрахунок, створений на підставі інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, не є індивідуальним актом у розумінні КАС України, який може бути оскаржений до адміністративного суду, а законність такого розрахунку чи дій відповідача щодо його створення/надіслання, а також обчислення у ньому сум адміністративно-господарських санкцій не може бути предметом самостійного розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Питання про виконання чи невиконання фізичною особою-підприємцем, який використовує найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю або про його вину/відсутність вини у невиконанні такого нормативу, може бути предметом правової оцінки у разі розгляду судом спору за позовом територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про примусове стягнення з нього нарахованих адміністративно-господарських санкцій.

Відтак перевірка дотримання роботодавцем нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, а також обґрунтованість здійснення розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій є предметом судової оцінки в цій справі.

Як встановлено судом, у зв`язку з невиконанням відповідачем, на думку позивача, нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік та, оскільки в строк до 15.04.2024 він самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції за одне робоче місце, в розмірі 125717,30 грн. та пеню в розмірі 1810,44 грн., позивачем було складено розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік та надіслало останньому в електронний кабінет роботодавця 07.03.2024.

Однак, в судовому засіданні встановлено, що відповідачем належним чином підтверджено створення робочих місць для осіб з інвалідністю та їх працевлаштування, вжиття усіх залежних від нього заходів щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, з огляду на вказане нижче.

Так, відповідно до наявних у матеріалах адміністративної справи витягів з наказу №35-К від 27.07.2020, №77-К від 25.10.2022, №47-К від 04.07.2023 та №59-К від 28.09.2023 на роботу у спільне українсько-ізраїльське підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю Лісова компанія Лаванда були прийняті ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відповідно, які згідно поданих суду документів є особами з інвалідністю (а.с. 48-57).

Відтак, станом на 2023 рік у відповідача працювали дві особи з інвалідністю та ще дві у 2023 році. Доказів, які б спростовували зазначене позивачем не подано.

Згідно наявних у справі документів, середньооблікова кількість штатних працівників відповідача у 2023 році 44 особи, кількість осіб з інвалідністю, яка відповідно до приписів ст. 19 Закону №875-XII повинна працювати на підприємстві - 2, а тому відповідачем виконано норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Отже посилання позивача на не працевлаштування протягом 2023 року однієї особи з інвалідність та несплати адміністративно-господарських санкцій за таке робоче місце, в розмірі 125717,30 грн. та пені в розмірі 1810,44 грн. є безпідставними.

Більше того відповідно до листа Коломийської філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості від 17.04.2024 повідомлено, що згідно поданої звітності Інформація про попит на робочу силу (вакансії) у 2023 до відповідача було направлено 7 осіб з інвалідністю, з яких одна особа працевлаштована, шість осіб відмовились від вакансій (а.с. 47).

Також відповідачем було вжито усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України від 05 липня 2012 року №5067-VІ Про зайнятість населення роботодавці зобов`язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

На виконання пункту 4 частини третьої статті 50 Закону №5067 наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31 травня 2013 затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії). В контексті прийнятого Закону № 5067 та затвердженого Порядку подання форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) на роботодавців покладено обов`язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми №3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії.

Отже, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії підприємство, фактично, вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, є звіт форми №3-ПН.

Відтак на підприємство покладається обов`язок самостійного працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом створення робочих місць для працевлаштування таких осіб та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування осіб з інвалідністю, в тому числі і центри зайнятості. В свою чергу, закон не покладає обов`язок на підприємство здійснювати самостійний пошук працівників - осіб з інвалідністю.

Суд зазначає, що на підтвердження обставин зазначених у відзиві на позовну заяву, відповідачем надано суду направлення у 2023 році звітів форми 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) (а.с. 29-42) .

Більше того, у вказаних звітах зазначено про можливість працевлаштування осіб з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, суду надано докази того, що протягом 2023 року центр зайнятості був проінформований про наявність вакансій, в тому числі для осіб з інвалідністю на СП ТОВ Лісова компанія Лаванда навіть попри встановлену норму.

Матеріалами справи також підтверджується факт запрошення на роботу працівників у спільне українсько-ізраїльське підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю Лісова компанія Лаванда (а.с. 43-46).

З огляду на викладене позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, код ЄДРПОУ 13662300, вул. Гуцульська, 9, м. Івано-Франківськ, 76018;

відповідач: Спільне українсько-ізраїльське підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю Лісова компанія Лаванда, код ЄДРПОУ 31656159, вул. Йосипа Сліпого, 28, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200.

Суддя /підпис/ Бобров Ю.О.