Рішення

від 17.12.2024 по справі 300/576/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2024 р. справа № 300/576/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства ТзОВ "Карпати хлібосервіс" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ "Карпати хлібосервіс" (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України, за змістом якого просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.10.2023: № 9811240/39527500, №9811241/39527500;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 193 від 31.03.2023, № 152 від 30.04.2023 днем їх подання на реєстрацію.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТзОВ "Карпати хлібосервіс" складено податкові накладні № 193 від 31.03.2023, № 152 від 30.04.2023 для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак згідно отриманих квитанцій зазначені податкові накладні прийнято, проте реєстрацію її зупинено, як такі, що відповідають вимогам п.1 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій". Зазначено про необхідність ТзОВ "Карпати хлібосервіс" подати пояснення та копії документів, що були необхідними для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, а саме: документи, які підтверджують реальність здійснення операцій. Водночас, рішеннями комісії від 30.10.2023: № 9811240/39527500, № 9811241/39527500 позивачу відмовлено у реєстрації вищевказаних податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства. Не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, позивачем подано скарги до ДПС України на всі вказані рішення, однак за результатами розгляду яких, рішенням комісії ДПС України скарги залишено без задоволення, а вищевказані рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - залишено без змін. Враховуючи наведене, позивач вважає, що комісія Головного управління ДПС в Івано-Франківській області та комісія ДПС України, зважаючи на наявність у підприємства передбачених чинним законодавством України документів, що свідчать про реальність проведення господарської операції та надання таких документів податковому органу, не мали правових підстав для прийняття рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної.

По справі здійснювався ряд наступних процесуальних дій.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 позовну заяву ТзОВ "Карпати хлібосервіс" залишено без руху (а.с.75-76).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.88).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 у задоволенні клопотання представника відповідачів про розгляд справи в судовому засіданні із викликом сторін - відмовлено (а.с.122).

Відповідачі - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, Державна податкова служба України, скористалися правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 04.03.2024, згідно змісту якого, представник відповідачів щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечив. Вказав, що відповідачі діяли в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений нормами діючого законодавства. Зазначив, що комісія ГУ ДПС в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄДРПН проведено аналіз поданих документів та виявлено, що платником не надано необхідних документів, стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній. Також, представник відповідачів вказав на те, що позивачем долучено до позовної заяви копії документів, які не подавались комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (а.с.96-103).

21.05.2024 від представника відповідачів надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких вказано, що у відповідь на запит № 5988/5/091-91-05-02-05 від 30.04.2024 отримано лист Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Івано-Франківській області № 31/28/1-1666 від 10.05.2024, в якому зазначено, що згідно з даними Єдиного державного реєстру МВС посвідчення водія НОМЕР_1 від 25.05.2011, видане на ім`я ОСОБА_1 з 26.07.2019 має статус «зданий в архів» у зв`язку з обміном на нове посвідчення водія. Таким чином, інформація, зазначена платником в товарно-транспортних накладних № 7027 від 10.05.2023; № 7029 від 10.05.2023; № 7033 від 10.05.2023; № 7059 від 10.05.2023 щодо посвідчення водія ОСОБА_1 НОМЕР_1 не відповідає дійсності. Також, представник відповідачів вкотре вказав на те, що позивачем долучено до позовної заяви копії документів, які не подавались комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (а.с.125-128).

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпати хлібосервіс" зареєстроване як юридична особа та взяте на податковий облік Державною податковою інспекцією Головного управління ДПС в Івано-Франківській області.

За фактом поставки товару, ТзОВ «Карпати Хлібсервіс» складено податкову накладну № 193 від 31.03.2023 (а.с.35).

Рішенням комісії контролюючого органу регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної від 30.10.2023 № 9811240/39527500 відмовлено позивачу в реєстрації вищевказаної податкової накладної з підстав надання платником податків копій документів, складених з порушенням законодавства (а.с.12).

Не погодившись з рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач оскаржив в адміністративному порядку (а.с.13).

Згідно рішення Державної податкової служби України від 15.11.2023 за №79647/39527500/2 за результатами розгляду скарги, скаргу залишено без задоволення, а вищевказане рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - залишено без змін (а.с.14).

В подальшому, за фактом іншої поставки товару, ТзОВ «Карпати Хлібсервіс» складено податкову накладну № 152 від 30.04.2023 (а.с.57).

Рішенням комісії контролюючого органу регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної від 30.10.2023 № 9811241/39527500 відмовлено позивачу в реєстрації вищевказаної податкової накладної з підстав надання платником податків копій документів, складених з порушенням законодавства (а.с.48-49).

Не погодившись з рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач оскаржив в адміністративному порядку (а.с.50).

Згідно рішення Державної податкової служби України від 15.11.2023 за №79648/39527500/2 за результатами розгляду скарги, скаргу залишено без задоволення, а вищевказане рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - залишено без змін (а.с.51).

Не погоджуючись з рішеннями комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних при Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській від 30.10.2023: № 9811240/39527500, № 9811241/39527500 позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом, в якому просить визнати такі рішення протиправними та скасувати. Також позивач просить суд, з метою ефективного захисту порушеного права, зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені позивачем податкові накладні № 193 від 31.03.2023, № 152 від 30.04.2023, днем їх подання.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Податковий кодекс України (далі по тексту також - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, які справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Стаття 185 ПК України визначає об`єкти оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Згідно з підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту, серед іншого, відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно пункту 17 наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" за № 1307 від 31.12.2015, для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні, тобто при одночасному постачанні одному отримувачу (покупцю) як оподатковуваних товарів/послуг, так і таких, що звільнені від оподаткування, постачальник (продавець) складає окремі податкові накладні.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 74.3 статті 74 ПК України, зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно).

За положеннями пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).

За приписами пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Пунктом 1 додатку 3 Порядку № 1165 «Критерії ризиковості здійснення операцій» є: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Як встановлено з квитанцій про зупинення реєстрації податкової накладної (а.с.36,58), підставами для зупинення реєстрації податкових накладних стало те, що обсяг постачання товару/послуги 73.11, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій».

Суд зазначає, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Суд вказує, що контролюючим органом виконано підпункт 2 пункту 11 Порядку №1165, зазначивши у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної критерій ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію податкових накладних, а саме, пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Пункт 11 Порядку № 1165 не передбачає в обов`язковому порядку зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації, яка визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній.

Окрім того, суд зазначає, що контролюючим органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної позивача не було вказано конкретного переліку документів, яких було б достатньо для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказане свідчить, що дії контролюючого органу по складенню квитанції вчинені з недотриманням вимог чинного спеціального законодавства, яке регулює обсяг повноважень контролюючого органу по зупиненню, поданих платниками податків на реєстрацію, податкових накладних.

Водночас, вказані вище порушення, на переконання суду, не можуть бути самостійними та достатніми підставами для визнання протиправним та скасування оскаржуваних рішень.

Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).

Пунктами 2-7 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктами 9-11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Разом з тим, у пункті 6 Порядку № 1165 вказано, що інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

З урахуванням положень наведених норм, комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку. Отже, контролюючий орган має зажадати від платника податку документів та пояснень на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Також, аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13 грудня 2019 року за № 1245/34216.

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Беручи до уваги викладене, суд зазначає, що здійснення автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Суд вказує на те, що відповідність операції хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, є передумовою зупинення податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У подальшому відповідність операції критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів, визначених пунктом 5 Порядку № 520 або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.

Як встановлено судом зі змісту рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.10.2023: № 9811240/39527500, № 9811241/39527500, в реєстрації податкових накладних від № 193 від 31.03.2023, № 152 від 30.04.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних відмовлено з підстави ненадання платником податку копії документів, що підтверджують інформацію, що міститься в податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, а саме відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Перевіряючи законність оскаржуваних рішень, суд виходить з того, що повноваження комісії ГУ ДПС в Івано-Франківській області стосовно прийняття рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних є дискреційними у зв`язку з виключною компетенцією його, як уповноваженого органу. При цьому прийняття рішення відбувається на підставі документів, визначених пунктом 5 порядку № 520.

В аспекті оцінки критеріїв ризикованості визначеними Порядком № 1165 та наявності документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, що визначені пунктом 5 Порядку № 520, суд зазначає наступне.

Згідно матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що видами діяльності ТзОВ "Карпати хлібосервіс" є: код КВЕД 46.38 - оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними молюсками; та іншими видами діяльності є: код КВЕД 46.33 - оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; код КВЕД 46.37 - оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами; код КВЕД 46.49 - оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; код КВЕД 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля; код КВЕД 47.19 - інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; код КВЕД 47.29 - роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; код КВЕД 47.91 - роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережі Інтернет; код КВЕД 47.99 - інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; код КВЕД 49.41 - вантажний автомобільний транспорт; код КВЕД 52.10 - складське господарство; код КВЕД 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; код КВЕД 73.11 - рекламні агентства; код КВЕД 70.22 - консультування з питань комерційної діяльності й керування; код КВЕД 73.20 - дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки.

Приватне акціонерне товариство «Компанія Ензим» (далі - Постачальник), в особі Генерального директора Цегелика Андрія Григоровича, що діє на підставі Статуту, з однієї Сторони та Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпати Хлібсервіс» (далі - Покупець), в собі директора Литвин Наталії Степанівни , що діє на підставі Статуту, з другої Сторони, уклали Договір № 7 на послуги по розповсюдженню продукції від 27.12.2022, відповідно до змісту якого Постачальнику необхідно для досягнення цілей власної господарської діяльності підтримувати стабільний рівень реалізації продукції Контрагентам Покупця, забезпечувати необхідний та достатній обсяг реалізації продукції Покупцю, Контрагентам Покупця; забезпечувати задоволення попиту на продукцію Постачальника Споживачів: промислових хлібопекарських підприємств, гуртово-роздрібних покупців, фізичних осіб кінцевих покупців, а Покупець має можливість надати послуги по розповсюдженню та стимулюванню збуту продукції Постачальника; розуміючи, що без надання Покупцю та отримання Постачальником цих послуг неможливе досягнення Постачальником зазначених та інших цілей власної господарської діяльності; будучи переконаними, що передбачені цим Договором послуги та відповідні заходи тісно пов`язані з господарською діяльністю Постачальника, позитивно впливають на її результати (а.с.19-26).

Пунктом 1 регламентується предмет договору № 7.

Відповідно до пункту 1.1. Договору № 7 покупець зобов`язується надавати послуги по розповсюдженню Продукції Постачальника та послуги по стимулюванню збуту Продукції Постачальника. Постачальник зобов`язується прийняти та оплатити ці послуги.

Аналізуючи зміст вказаного пункту, судом встановлено, що відповідно до пункту 1.2 вказаного договору під терміном «Послуги по розповсюдженню Продукції» сторони мають на увазі, зокрема, наступне:

Просування Продукції Постачальника Контрагентам Покупця, в тому числі забезпечення споживачів продукцією Постачальника;

Виконання Покупцем вимог Додатку № l до Договору «Комерційна пропозиція», яка є невід`ємною частиною Договору;

Моніторинг залишку Продукції Постачальника на складах Покупця і Контрагентів Покупця на вимогу Постачальника;

Контроль за виконанням Покупцем замовлень Контрагентів Покупця, за наявністю на складах Покупця та Контрагентів Покупця необхідного та достатнього продуктового та асортиментного запасу, за дотриманням стандартів зберігання, транспортування, реалізації Продукції Постачальника у всіх Контрагентів Покупця;

Забезпечення надання щомісячного звіту по реалізації Продукції Покупцем Контрагентам Покупця в розрізі Контрагентів Покупця, з вказанням виду та адреси Контрагента Покупця, обсягу. асортименту та вартості реалізації Продукції Постачальника. Термін надання щомісячного звіту до 7 (сьомого) числа місяця, наступного за звітним;

Моніторинг за борговими зобов`язаннями Контрагентів Покупця з наданням письмової інформації на вимогу Постачальника;

Виконання Покупцем планів продаж продукції ПрАТ «Компанія Ензим» згідно Додатку № 1 до Договору «Комерційна пропозиція», що погоджується Сторонами щомісяця;

Наявність в Покупця працівників, які здійснюють розповсюдження продукції Постачальником.

На виконання коментованого договору сторонами складено Акт приймання-передачі виконання послуг по розповсюдженню продукції № 1 від 31.03.2023, за змістом якого судом встановлено, що ТзОВ «Карпати Хлібсервіс» (Покупець), в особі директора Литвин Н.С. з однієї сторони, та ПрАТ «Компанія Ензим» (Постачальник) в особі Директора генерального Цегелика А.Г., з іншої сторони, в період 01.03.2023 по 31.03.2023 Покупець надав Постачальнику послуги по розповсюдженню Продукції, згідно Договору № 7 від 27.12.2022 на суму 206 392,13 грн., в т.ч. ПДВ 34 398,69 грн. (а.с.37).

В подальшому, відповідно до Акту приймання-передачі виконання послуг по розповсюдженню продукції № 1 від 30.04.2023, за змістом якого судом встановлено, що ТзОВ «Карпати Хлібсервіс» (Покупець), в особі директора Литвин Н.С. з однієї сторони, та ПрАТ «Компанія Ензим» (Постачальник) в особі Директора генерального Цегелика А.Г., з іншої сторони, в період 01.04.2023 по 30.04.2023 Покупець надав Постачальнику послуги по розповсюдженню Продукції, згідно Договору № 7 від 27.12.2022 на суму 208 343,62 грн., в т.ч. ПДВ 34 723,94 грн. (а.с.59).

Окрім того, позивачем надано копію Договір № Д/14 на поставку продукції від 27.12.2022, відповідно до якого приватне акціонерне товариство «Компанія Ензим» (далі - Постачальник), в особі Генерального директора Цегелика Андрія Григоровича, що діє на підставі Статуту, з однієї Сторони та товариство з обмеженою відповідальністю «Карпати Хлібсервіс» (далі - Покупець), в собі директора Литвин Наталії Степанівни, що діє на підставі Статуту, з другої Сторони, зобов`язується здійснювати поставки товару, а Покупець зобов`язуєтеся приймати цю продукцію та оплачувати її на умовах даного договору (а.с.27-33).

Суд зазначає, що у якості факту, що підтверджує взаєморозрахунки по оплаті згідно договору № 7 на послуги по розповсюдженню продукції від 27.12.2022 та договору № Д/14 на поставку продукції від 27.12.2022, приватне акціонерне товариство «Компанія Ензим» (Сторона-1), в особі Генерального директора Цегелика Андрія Григоровича, що діє на підставі Статуту, з однієї Сторони та товариство з обмеженою відповідальністю «Карпати Хлібсервіс» (Сторона-2), в собі директора Литвин Наталії Степанівни , уклали договори за №В/03/6: від 14.04.2023 про зарахування зустрічних однорідних вимог, у зв`язку з тим, що Сторона-2 станом на 14.04.2023 має невиконане грошове зобов`язання перед Стороною-1 за Договором на поставку продукції №Д/14 від 27 грудня 2022 року на суму 588 593,23 грн., Сторона-1 має невиконане грошове зобов`язання перед Стороною-2 за Договором на послуги по розповсюдженню продукції № 7 від 27 грудня 2022 року на суму 206 392,13 грн. (а.с.34); від 11.05.2023 про зарахування зустрічних однорідних вимог, у зв`язку з тим, що Сторона-2 станом на 11.05.2024 має невиконане грошове зобов`язання перед Стороною-1 за Договором на поставку продукції № Д/14 від 27 грудня 2022 року на суму 618 896,21 грн., Сторона-1 має невиконане грошове зобов`язання перед Стороною-2 за Договором на послуги по розповсюдженню продукції № 7 від 27 грудня 2022 року на суму 208 343,62 грн. (а.с.56).

Вказані обставини, на думку позивача, підтверджують реальність здійснення операцій з постачання послуг, за фактом яких ТзОВ «Карпати Хлібсервіс» складено податкову накладну № 193 від 31.03.2023 та № 152 від 30.04.2023 (а.с.35, 57).

Доказів здійснення інших банківських розрахунків за вказаними договорами позивачем не були надані ні контролюючому органі, ні до суду.

Водночас, позивачем не надано жодних документів які б підтверджували б факт виконання вказаних дій щодо розповсюдження продукції на ринку протягом періоду з 01.03.2023 по 31.03.2023 та з 01.04.2023 по 30.04.2023, окрім підписаного сторонами акту приймання-передачі послуг по розповсюдженню продукції від 31.03.2023 (а.с.37) та акту приймання-передачі послуг по розповсюдженню продукції від 31.04.2023 (а.с.59).

Зокрема, аналізуючи предмет договору № 7 на послуги по розповсюдженню продукції від 27.12.2022 та надані докази на підтвердження його подальшої реалізації та реєстрація податкових накладних, судом не виявлено в матеріалах справи жодних доказів, які б підтверджували цей факт, в тому числі: доказів здійснення моніторингу залишку продукції постачальника на складах покупця і контрагентів; доказів здійснення контролю за виконанням Покупцем замовлень контрагентів покупця; копій щомісячних звітів по реалізації продукції покупцем; доказів виконання покупцем планів продаж продукції ПрАТ «Компанія Ензим» згідно Додатку № 1 до Договору «Комерційна пропозиція».

Більше того, стороною позивача не надано суду копію Додатку № l до Договору «Комерційна пропозиція», яка є невід`ємною частиною Договору, для аналізу виконання покупцем відповідних вимог, що погоджувалися між сторонами.

На думку суду, надані докази не є достатніми для реєстрації податкових накладних, оскільки жодним чином не доводять як обсягу виконаної роботи так і сам факт виконання дій, що передбачені договором № 7 від 27.12.2022, як таких, що охоплюються визначенням «Послуги по розповсюдженню Продукції».

Водночас, факт розповсюдження продукції позивачем, переслідує виключно мету отримання ним прибутку та нічого спільного з опціями просування її на ринку не має, окрім того, комплексно не охоплює собою жодної з дій визначених пунктом 1.2 договору № 7 від 27.12.2022.

Суд зауважує, що зміст та обсяг поданих первинних та інших документів для висновку про їх достатність для реєстрації податкової накладної, повинен узгоджуватись зі змістом та характером господарської операції та свідчити про її фактичне виконання. Сама по собі наявність господарських та/або цивільних договорів між учасниками фінансово-господарських операцій, не опосередкованих сукупністю первинних документів, що підтверджують фактичний рух товарів/послуг у процесі їх здійснення, не свідчить про реальність відповідних фінансово-господарських операцій і не може бути підставою для реєстрації податкової накладної, яка відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків.

За вказаних обставин суд констатує, що обсяг поданих позивачем документів та їх зміст не дозволяє однозначно з`ясувати фактичні передумови поставки товару чи здійснення певних послуг.

Отже, позивачем не було надано контролюючому органу та суду доказів, які передбачені пунктом 5 Порядку № 520, а саме: первинні документи щодо придбання зберігання, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи); розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, які б підтверджували придбання та постачання ним товару, інформації щодо подальшої реалізації такого продукту, внаслідок чого, відмова в реєстрації податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 Порядку № 520 є правомірною.

Окрім того, представником податкового органу надано витяги з протоколів засідань Комісії ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 20.10.2023 за № 241 відповідно до якого було направлено Повідомлення про необхідність надання додаткових документів (а.с.113-118).

Як встановлено із матеріалів справи та про що зазначає представник податкового органу, що товариством з обмеженою відповідальністю «Карпати Хлібсервіс» не надано додаткових пояснень та копій документів у 5 денний термін щодо підтвердження інформації, зазначеної у спірних податкових накладних за № 193 від 31.03.2023, за № 152 від 30.04.2023. На підставі вказаного, Комісією ГУ ДПС в Івано-Франківській області були й прийняті оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Дослідивши вищевказані обставини, матеріали справи та надані витяги з протоколів засідань Комісії ГУ ДПС в Івано-Франківській області, суд вважає, що податковий орган приймаючи оскаржувані рішення діяв відповідно до приписів податкового законодавства, забезпечуючи виконання покладених на контролюючий орган функцій та повною мірою використовуючи надані законодавством права.

Отже, дії контролюючого органу, за відсутності всіх належних документів, вказують на правомірність під час прийняття таких рішень, та в свою чергу вказують на бездіяльність позивача, яка проявилась у ненаданні повного пакету документів, як того вимагає Постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.

Від так, Комісією ГУ ДПС у м. Києві, зважаючи на те, що платником не надано повного переліку документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, до яких застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України, прийняті рішення щодо відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, на момент винесення оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладної в ЄРПН, позивач не виконав вимоги ПК України та Порядку № 520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, і саме з цих підстав контролюючий орган відмовив в реєстрації податкових накладних.

Враховуючи те, що такі документи належать до переліку документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, передбаченого пунктом 5 Порядку № 520, за умови їх ненадання, відповідач мав передбачені пунктом 11 Порядку № 520 підстави для відмови у реєстрації податкових накладних.

При цьому, суд зауважує, що відсутність чіткого та повного переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, що є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, жодним чином не виключає обов`язку платника податку обґрунтувати підставу для складення податкової накладної та підтвердити інформацію, що зазначена у ній, що позивачем не виконано.

Суд зазначає, що зміст та обсяг поданих первинних та інших документів для висновку про їх достатність для реєстрації податкової накладної, повинен узгоджуватись зі змістом та характером господарської операції та свідчити про її фактичне виконання. Сама по собі наявність господарських та/або цивільних договорів між учасниками фінансово-господарських операцій, не опосередкованих сукупністю первинних документів, що підтверджують фактичний рух товарів/послуг і коштів у процесі їх здійснення, не свідчить про реальність відповідних фінансово-господарських операцій і не може бути підставою для реєстрації податкової накладної, яка відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків.

Беручи до уваги, що обсяг поданих позивачем документів та їх зміст не дозволяє однозначно з`ясувати фактичні обставини поставки товару, суд вважає обґрунтованим висновок Комісії, що надані позивачем документи були недостатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

За таких обставин, суд вважає, що ненадання позивачем до контролюючого органу документів, які є підставою для складення вищевказаних податкових накладних свідчить про те, що останнім не виконано вимоги пункту 4 Порядку № 520 у частині надання документів на підтвердження інформації, зазначеної у таких податкових накладних.

Позивач стверджує, що наданими ним комісії та суду поясненнями була підтверджена інформація, зазначена в податкових накладних, в реєстрації яких було відмовлено, однак це твердження не знайшло свого підтвердження при розгляді справи.

Суд вважає, що позивачем не доведено подання контролюючому органу вичерпного переліку документів, достатніх для реєстрації податкових накладних.

Більш того, такі документи не були надані і суду.

Отже, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних ґрунтується на вимогах закону, прийнято з урахуванням істотних обставин, а отже, є правомірним.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частин 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, внаслідок чого, в задоволенні позову слід відмовити.

З огляду на висновок суду про відмову у задоволенні позову, підстав для розподілу судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України, суд не вбачає.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати хлібосервіс" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпати хлібосервіс" (код ЄДРПОУ 39527500, вул. Польова, 5, м. Івано-Франківськ, 76018).

Відповідачі:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вулиця Незалежності, 20, місто Івано-Франківськ, 76018);

Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, 8, місто Київ, 04053).

Суддя /підпис/ Панікар І.В.