Рішення

від 18.12.2024 по справі 320/12531/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2024 року № 320/12531/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Квадро» до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправним та скасування припису.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «М-Квадро» (далі по тексту також позивач, ТОВ «М-Квадро») з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області (далі по тексту також відповідач, ГУ Держпраці у Київській області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати припис №КВ2056/763П від 14.07.2021.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що перевірка була вчинена з порушенням вимог законодавства, виявлені порушення є необґрунтованими, а припис - протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Позивач наголошує на порушеннях порядку його повідомлення про проведення планового заходу, яке було отримано менше ніж за 10 днів до його початку. Крім того, позивач стверджує, що подані ним зауваження на акт перевірки були залишені відповідачем поза увагою та зазначив, що порушення в акті перевірки та в приписі не відповідають дійсності, є надуманими та необґрунтованими.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2021 (суддя ОСОБА_1) відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що відповідно до Плану заходів зі здійснення державного нагляду (контрою) Держпраці, затвердженого наказом ГУ Держпраці у Київській області від 27.11.2020 №158, відповідачем видано наказ про проведення планової перевірки позивача, про що позивача повідомлено повідомленням, надісланим 15.06.2021 засобами поштового зв`язку, яке було повернуто без вручення. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що ним виконано обов`язок повідомити суб`єкта господарювання про проведення планової перевірки. Результати перевірки оформлені актом перевірки, в якому було зафіксовано всі виявлені порушення, що мало наслідком складення спірного припису.

Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.02.2024 №411/0/15-24 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

За результатами повторного автоматизованого розподілу 01.03.2024 адміністративна справа була передана для розгляду судді Дудіну С.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 адміністративну справу прийнято до провадження для її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 призначено судове засідання.

Присутній у судовому засіданні 12.11.2024 представник позивача після надання пояснень по справі заявив клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату та час судового засідання був проінформований належним чином.

Згідно з частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Усною ухвалою суду від 12.11.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, було вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

у с т а н о в и в:

У період з 01.07.2021 по 14.07.2021 посадовими особами відповідача на підставі наказу від 29.06.2021 №2665, посвідчення (направлення) від 29.06.2021 №2056 проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці ТОВ «М-Квадро», за результатами якого складено акт від 14.07.2021 №КВ2056/763 (далі по тексту - акт).

В акті зафіксовано наступні порушення:

1) статті 21 Закону України «Про охорону праці»: роботодавець ТОВ «М-Квадро» не одержав дозвіл на вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів, які виконуються за адресою: м. Обухів, вул. Промислова, 3, відповідно до додатку 2 пункту 20 групи А «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107 зі змінами від 10.03.2021. В якості ризику настання негативних наслідків внаслідок цього порушення вказано про вплив шкідливих факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу на організм працюючої особи;

2) статті 21 Закону України «Про охорону праці»: роботодавець ТОВ «М-Квадро» не одержав дозвіл на експлуатацію вантажопідіймальних машин і механізмів, а саме: Таль каната 5т/6м інвентр №880, Лебідка скипова підйомна інвентр №119, Тельфер електричний інвентр №124, Тельфер електричний інвентр №140, Тельфер електричний інвентр №141, Електротельфер FORTE FRA 1000 інвентар №916, які знаходяться за адресою: м. Обухів, вул. Промислова, 3, відповідно до пункту 7 групи А «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107 зі змінами від 10.03.2021. В якості ризику настання негативних наслідків внаслідок цього порушення вказано про ураження працюючої особи електричним струмом та до впливу шкідливих факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу на організм працюючої особи;

3) статті 21 Закону України «Про охорону праці»: роботодавець ТОВ «М-Квадро» не набув право на експлуатацію ковальсько-пресового устатковання, а саме: (Прес-автомат РА-550 інвентарні №№ 227, 228, 229, 230, 231, 243) до пункту 2 Група Б «Про затвердження переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №77, «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки», затверджений Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107 зі змінами від 10.03.2021. В якості ризику настання негативних наслідків внаслідок цього порушення вказано про вплив шкідливих факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу на організм працюючої особи;

4) статті 13 Закону України «Про охорону праці»: роботодавець ТОВ «М-Квадро» не забезпечив належне утримання устатковання, а саме: відсутні журнали нагляду (паспорта) (автонавантажувач TOYOTA 32-8FG15V3300 рік виготовлення 2008 р., Японія, автонавантажувач TOYOTA 7FG15 рік виготовлення 2008 р., Японія), що є порушенням п. 5 Розділ IV НПАОП 0.00-1.83-18 «Правила охорони праці під час експлуатації навантажувачів». В якості ризику настання негативних наслідків внаслідок цього порушення вказано про вплив шкідливих факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу на організм працюючої особи;

5) статті 13 Закону України «Про охорону праці»: роботодавець ТОВ «М-Квадро» не забезпечив функціонування системи управління охороною праці, а саме: не забезпечив ведення робіт з технологічними картами та проектами виконання робіт (автонавантажувач TOYOTA 32-8FG15V3300 рік виготовлення 2008 р., Японія, автонавантажувач TOYOTA 7FG15 рік виготовлення 2008 р., Японія), що є порушенням п.10 Розділ V НПАОП 0.00-1.83-18 «Правила охорони праці під час експлуатації навантажувачів». В якості ризику настання негативних наслідків внаслідок цього порушення вказано про вплив шкідливих факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу на організм працюючої особи;

6) статті 13 Закону України «Про охорону праці»: на підприємстві ТОВ «М-Квадро» не виконуються правила безпеки під час виконання окремих видів робіт в електроустановках спеціального призначення, а саме: не розроблена та не погоджена в Держпраці інструкція з охорони праці з виконання робіт з обслуговування електрообладнання, яке розташоване у вибухонебезпечних зонах. Порушено п.7.3.5 НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів». В якості ризику настання негативних наслідків внаслідок цього порушення вказано про ураження працюючої особи електричним струмом;

7) статті 13 Закону України «Про охорону праці»: роботодавець ТОВ «М-Квадро» не забезпечив функціонування системи у правління охороною праці, а саме: не виконані вимоги нормативно-правового акту з охорони праці Перевірка знань працівників з питань охорони праці на підприємстві здійснюється комісією згідно наказу №40-ОД від 16.04.2021, головою комісії в протоколах ТОВ «М-Квадро» призначений не керівник підприємства або його заступник, до службових обов`язків яких входить організація роботи з охорони праці, а начальник відділу охорони праці Ушатенко С.В., що є порушенням п. 3.9 НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці». В якості ризику настання негативних наслідків внаслідок цього порушення вказано про вплив шкідливих факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу на організм працюючої особи;

8) статті 18 Закону України «Про охорону праці»: посадові особи підприємства - члени комісії з перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб та спеціалістів товариства: Ушатенко С.В., Михиня В.І., Пирогов С.О., Дьомін О.О. наказ про створення постійно діючої комісії №40-ОД від 16.04.2021, не пройшли спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці, які входять до їх функціональних обов`язків, а саме: НПАОП 0.00-5.11-85, НПАОП 28.52-1.31-13, НПАОП 0.00-1.68-13. Порушено п.3.18, п.3.16, п.5.2 НПАОП 0.00-4.12-05 Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці. В якості ризику настання негативних наслідків внаслідок цього порушення вказано про вплив шкідливих факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу на організм працюючої особи;

9) статті 18 Закону України «Про охорону праці»: посадові особи та інші працівники, безпосередньо зайняті на роботах з підвищеної небезпеки, не пройшли спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці, а саме: НПАОП 0.00-5.11-85, НПАОП 28.52-1.31-13, НПАОП 0.00-1.68-13, чим порушено вимоги п.4.1 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, НПАОП 0.00-4.12-05. В якості ризику настання негативних наслідків внаслідок цього порушення вказано про техногенну (екологічну) аварію в зоні досяжності працюючої особи;

10) статті 21 Закону України «Про охорону праці»: керівник підприємства не набув права на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (системи газопостачання природним газом суб`єктів господарювання, а також газовикористовуюче обладнання потужністю понад 0,1 МВт). Порушення вимог статті 21 Закону України «Про охорону праці», п. 4 група Б, «Переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки» «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №77. В якості ризику настання негативних наслідків внаслідок цього порушення вказано про вплив шкідливих факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу на організм працюючої особи;

11) статті 13 Закону України «Про охорону праці»: не розроблені експлуатаційні паспорти технічного стану розподільних підземних газопроводів. Порушено п. 4.14, розділ IV НПАОП 0.00-1.76-15, п. 10.1 Додатку 31 «Порядку технічного огляду, обстеження, оцінки та паспортизації технічного стану, здійснення запобіжних заходів для безаварійного експлуатування систем газопостачання». В якості ризику настання негативних наслідків внаслідок цього порушення вказано про неконтрольований вибух у зоні досяжності працюючої особи;

12) статті 13 Закону України «Про охорону праці»: маршрутна карта обходу підземного газопроводу високого тиску не вручена обхідникам під розписку. Порушено п. 4.13 розділу IV НПАОП 0.00-1.76-15, п. 1.4 Додатку 1 «Порядку технічного огляду, обстеження, оцінки та паспортизації технічного стану, здійснення запобіжних заходів для безаварійного експлуатування систем газопостачання». Означене порушення усунуто під час перевірки;

13) статті 13 Закону України «Про охорону праці»: не проводиться постійне уточнення маршрутних карт трас підземних газопроводів при проведенні періодичних технічних оглядів трас підземних газопроводів, а саме: не нанесені відомчі колодязі, контрольні трубки, розташовані на відстані до 15 м із обох боків, від осі газопроводу. Порушення п. 1.6 розділу V НПАОП 0.00-1.76-15. Порушення п. 1.4 Додатку 1 «Порядку технічного огляду, оцінки та паспортизації технічного стану, здійснення запобіжних заходів для безаварійного експлуатування систем газопостачання». Означене порушення усунуто під час перевірки;

14) статті 13 Закону України «Про охорону праці»: відсутні отвори в кришках колодязів, діаметром не менше ніж 15 мм для перевірки на загазованість інженерних комунікацій. Порушено п. 1.13 розділу V НПАОП 0.00-1.76-15. Означене порушення усунуто під час перевірки;

15) статті 13 Закону України «Про охорону праці»: під час технічного огляду наземних і надземних газопроводів і споруд на них не здійснюється належним чином перевірка стану ізоляційного покриття в місцях виходу газопроводів із землі (при переходах з підземної ділянки на наземну). Так під час перевірки ГРП виявлено, що захисне ізоляційне покриття ділянки газопроводу високого тиску при виході із землі, має значне пошкодження (відшарування від металу труби по всьому діаметру, тріщини). Як наслідок, наявна корозія металу труби. Порушення пункту 1.6 розділу V НПАОП 0.00-1.76-15. Газопостачання, пункту 2.1 глава ІІ «Порядок технічного огляду, обстеження, оцінки та паспортизації технічного стану, здійснення запобіжних заходів для безаварійного експлуатування систем газопостачання». В якості ризику настання негативних наслідків внаслідок цього порушення вказано про неконтрольований вибух у зоні досяжності працюючої особи;

16) статті 13 Закону України «Про охорону праці»: під час технічного огляду наземних і надземних газопроводів і споруд на них не здійснюється належним чином перевірка стану захисту підземних газопроводів від корозії (при переходах з підземної ділянки на наземну). Так під час перевірки ГРП виявлено контакт металу труби газопроводу ГРП з ґрунтом перед електроізольованим фланцевими з`єднаннями. Як наслідок, порушена робота установок захисту від електрохімічної корозії. Порушення п. 9.1 розділу ІХ НПАОП 0.00-1.76-15. Газопостачання, п. 2.1 глава ІІ «Порядок технічного огляду, обстеження, оцінки та паспортизації технічного стану, здійснення запобіжних заходів для безаварійного експлуатування систем. В якості ризику настання негативних наслідків внаслідок цього порушення вказано про неконтрольований вибух у зоні досяжності працюючої особи;

17) статті 13 Закону України «Про охорону праці»: відсутні токоізолюючі вставки в електроізолювальному фланцевому з`єднанні газопроводу при переході з підземної ділянки на надземному в приміщенні ГРП, наявний захисний електропотенціал після фланця. Порушення п. 9.1, 9.10 розділу ІХ НПАОП 0.00-1.76-15. В якості ризику настання негативних наслідків внаслідок цього порушення вказано про неконтрольований вибух у зоні досяжності працюючої особи;

18) статті 13 Закону України «Про охорону праці»: в графіках технічного огляду, технічного обслуговування і ремонту, об`єктів систем газопостачання підприємства на 2021 рік у строки, що зазначені в паспортах, інструкціях заводів-виробників обладнання, приладів, інструкції розробленої підприємством з урахуванням місцевих умов експлуатації не витримуються терміни перевірки параметрів спрацювання ЗЗК і ЗСК. Порушено п.п. 3.2, 3.9 розділу V НПАОП 0.00-1.76-15. В якості ризику настання негативних наслідків внаслідок цього порушення вказано про неконтрольований вибух у зоні досяжності працюючої особи;

19) статті 13 Закону України «Про охорону праці»: ззовні ГРП або на огорожі на видному місці не поновлено попереджувальний напис - «Вогненебезпечно. Газ.». Порушено п. 2.10 розділу V НПАОП 0.00-1.76-16. В якості ризику настання негативних наслідків внаслідок цього порушення вказано про неконтрольований вибух у зоні досяжності працюючої особи;

20) статті 13 Закону України «Про охорону праці»: не запломбований запірний пристрій та перед ЗСК та ГРП. Порушено п. 2.8 розділ V НПАОП 0.00-1.76-15. Означене порушення усунуто під час перевірки;

21) статті 13 Закону України «Про охорону праці»: допущено зберігання балонів ЗВГ в спеціальній шафі, підлога якої виконана з матеріалів, що можуть призвести до іскроутворення. Порушено вимоги п. 1.65, 2.6 розділу IV НПАОП 0.00-1.76-15, п.16 глави з Розділу Х НПАОП 0.00-1.81-18. Означене порушення усунуто під час перевірки;

22) статті 13 Закону України «Про охорону праці»: допущено використання дефектних гумотканинних рукавів на пересувному газорозбірному посту з балоном ЗВГ, наявні тріщини. Порушено п.2.50 розділу V «Правила охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями» НПАОП 0.00-1.71-13. Означене порушення усунуто під час перевірки;

23) статті 13 Закону України «Про охорону праці»: не проводяться щоденні перевірки гумотканинних рукавів перед виконанням робіт на виявлення тріщин, надрізів, потертостей. Порушено п. 2.46 розділ «Правила охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями» НПАОП 0.00-1.71-13. В якості ризику настання негативних наслідків внаслідок цього порушення вказано про неконтрольований вибух у зоні досяжності працюючої особи;

24) статті 13 Закону України «Про охорону праці»: допущено зберігання балонів ЗВГ, на яких відсутнє належне фарбування та написи, маються риски, раковини, корозія металу. Порушено п. 7 глави 3 Розділу Х НПАОП 0.00-1.81-18. В якості ризику настання негативних наслідків внаслідок цього порушення вказано про неконтрольований вибух у зоні досяжності працюючої особи;

25) статті 13 Закону України «Про охорону праці»: проведення випробовувань рятувальних поясів з наплічними ременями, страхувальних мотузок, драбин проводиться формально з порушеннями вимог нормативно-правових актів з охорони праці, перед випробовуваннями не перевіряється наявність: паспорту, дати виготовлення виробу, термін експлуатації, технічної документації з відміткою служби технічного контролю, сертифікатів відповідності та інших документів, що є порушенням п. 7.57 розділу VII НПАОП 0.00-1.76-15 Правила безпеки систем газопостачання, п. 7.26, 7.27 розділ IV Правила охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями НПАОП 0.00-1.71-13, п. 4.1.5 НПАОП 0.00-1.15-07 «Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті. В якості ризику настання негативних наслідків внаслідок цього порушення вказано про падіння працюючої особи.

Позивач з висновками, викладеними в акті, не погодився, про що зазначив у розділі акта «Пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеного заходу та складеного акта».

14 липня 2021 року відповідачем винесено припис про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці №КВ2056/763/П, яким позивача зобов`язано усунути 19 порушень, зафіксованих в акті.

Позивачем у приписі зазначено, що з висновками він не погоджується, оскільки вважає, щовиявлені порушення є безпідставними та необґрунтованими.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем цього припису, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 №2694-XII (далі по тексту також - Закон №2694) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Частиною першою статті 38 Закону № 2694 передбачено, що державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, встановлено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Абзацом першим пункту 7 означеного Положення передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Відповідно до пункту 1 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 27.03.2015 року №340 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.04.2015 за №438/26883 (далі по тексту також Положення №340, яке було чинним на момент виникнення спірних відносин) Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області (далі - Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується. Голови обласних державних адміністрацій координують діяльність Управлінь Держпраці і сприяють їм у виконанні покладених на них завдань. Повноваження Управлінь Держпраці поширюються на територію відповідної області.

Згідно пункту 3 Положення №340 основними завданнями Управління Держпраці є:

1) реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб;

2) здійснення комплексного управління охороною праці та промисловою безпекою на обласному рівні;

3) здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки;

4) організація та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері функціонування ринку природного газу в частині підтримання належного технічного стану систем, вузлів і приладів обліку природного газу на об`єктах його видобутку та забезпечення безпечної і надійної експлуатації об`єктів Єдиної газотранспортної системи.

За приписами підпункту 15 пункту 4 Положення №340 Управління Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) у сфері гігієни праці, у тому числі нагляд (контроль) за: факторами виробничого середовища та виробничих операцій, наявність та виконання яких можуть шкодити здоров`ю працівників; виконанням заходів щодо запобігання виникненню професійних захворювань; дотриманням вимог санітарних норм та правил; своєчасним здійсненням профілактичних заходів, спрямованих на попередження шкідливої дії факторів виробничого середовища і трудового процесу, збереження здоров`я працівників; наявністю обов`язкових медичних оглядів працівників.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі по тексту також - Закон №877, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №877 у цьому Законі нижчезазначені терміни вживаються в такому значенні:

державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

За приписами частини п`ятої статті 2 Закону № 877 заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, державного контролю за додержанням законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Відповідно до статті 4 Закону №877 державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом (частина перша).

У разі якщо суб`єкт господарювання на відповідний плановий період включений до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) одночасно кількох органів державного нагляду (контролю), відповідні планові заходи здійснюються органами державного нагляду (контролю) комплексно - одночасно всіма органами державного нагляду (контролю), до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) яких включено суб`єкта господарювання. Здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання заборонено.

Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Органи державного нагляду (контролю) та суб`єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

Невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб`єкта господарювання згідно із законом.

Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом. Під час проведення заходів державного нагляду (контролю) не допускається вилучення у суб`єктів господарювання оригіналів їхніх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп`ютерів, їх частин, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб`єкта господарювання).

При здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Частиною першою статті 5 Закону №877 визначено, що планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.

Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону №877 органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного зв`язку (у тому числі через електронний кабінет чи іншу інформаційну систему, користувачами якої є відповідний орган державного нагляду (контролю) та суб`єкт господарювання, який ним перевіряється) або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

За приписами статті 7 Закону №877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п`яти робочих днів з дня складення акта надається суб`єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).

У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про наявність у відповідача як органу державного нагляду (контролю) повноважень на здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці та, у випадку виявлення порушень вимог законодавства, зафіксованих в акті, скласти припис про усунення відповідних порушень.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що наказом ГУ Держпраці у Київській області від 29.06.2021 №2665 з метою виконання Плану заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань праці на 2021 рік, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 27.11.2020 №158, керуючись статтями 38, 39 Закону України «Про охорону праці», статтями 4, 5 Закону України «про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положенням про Головне управління Держпраці у Київській області, затверджене наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 №84, враховуючи лист-роз`яснення Держпраці від 22.05.2017 №5795/3/7.1-ДП-17, призначено проведення планової перевірки ТОВ «М-Квадро» щодо дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, гігієни праці.

15 червня 2021 року ГУ Держпраці у Київській області на адресу позивача направлено повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкта господарювання від 14.06.2021 №54/3/21/11938. Означене повідомлення направлено на адресу позивача засобами поштового зв`язку (штрихкодовий ідентифікатор 0406006036925), про що свідчать наявні в матеріалах справи копії списку №1506 листів рекомендованих та фіскального чеку АТ «Укрпошта» від 15.06.2021.

Направлення відповідачем повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкта господарювання за 2 тижні до початку її проведення, на переконання суду, свідчить про вжиття ГУ Держпраці у Київській області заходів, направлених на завчасне повідомлення позивача про здійснення відносно нього планових заходів з державного нагляду (контролю).

З долученої до матеріалів справи роздруківки за означеним штрихкодовим ідентифікатором вбачається, що 17.06.2021 поштове відправлення (повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкта господарювання від 14.06.2021 №54/3/21/11938) було у точці видачі/доставки та 19.07.2021 було повернуто за зворотною адресою у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання. На підтвердження означеного відповідачем долучено до матеріалів справи копію поштового повернення.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі по тексту також - Правила №270).

Відповідно до пункту 11 Правил №270 поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

Згідно пункту 2 Правил №270 рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист (рекомендований лист), поштова картка, бандероль, відправлення для сліпих, дрібний пакет, мішок «М», які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення.

За приписами пунктів 94 - 96 Правил №270 порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв`язок», цих Правил.

Прості та рекомендовані поштові відправлення, повідомлення про надходження поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичні друковані видання, адресовані юридичним особам, можуть доставлятися з використанням абонентських поштових скриньок, що встановлюються на перших поверхах приміщень чи інших доступних для цього місцях або у канцелярії, експедиції тощо, розміщені на перших поверхах приміщень, чи видаватися в приміщеннях об`єкта поштового зв`язку представникам юридичних осіб, уповноваженим на одержання пошти.

У разі вручення рекомендованих поштових відправлень, рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про надходження поштових відправлень з використанням абонентської поштової скриньки згідно з укладеним договором датою вручення вважається дата їх вкладення до скриньки.

Відправлення «EMS», адресовані юридичним особам, можуть видаватися їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, у приміщенні адресата.

У разі відсутності або несправності абонентської поштової скриньки, невиконання вимог щодо її встановлення, відсутності договору юридичної особи з оператором поштового зв`язку про доставку пошти оператор поштового зв`язку зобов`язаний письмово повідомити користувача послуг поштового зв`язку про свою відмову від доставки адресованих йому поштових відправлень, періодичних друкованих видань.

Реєстровані поштові відправлення (крім рекомендованих), адресовані юридичним особам, видаються їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, в об`єкті поштового зв`язку на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку. Копія довіреності, засвідчена в установленому порядку, зберігається в об`єкті поштового зв`язку.

З наведеного вбачається, що абонент самостійно визначає як організувати відносини з оператором поштового зв`язку, щоб забезпечити отримання надісланої йому кореспонденції. Зокрема, абонент-юридична особа може укласти договір та встановити абонентську скриньку, може отримувати кореспонденцію безпосередньо у відділенні поштового зв`язку.

Застосовуючи означені положення у контексті обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Надсилання повідомлення про проведення планової перевірки рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцезнаходженням позивача є належним виконанням обов`язків ГУ Держпраці у Київській області щодо інформування суб`єкта господарювання про призначення такої перевірки. Доставлення такого поштового відправлення до точки видачі за 2 тижні до дати початку проведення перевірки свідчить про можливість отримання позивачем такого поштового відправлення у законодавчо визначені строки, передбачені положеннями статті 5 Закону №877. При цьому відносини між оператором поштового зв`язку, який доставляє лист, та адресатом (позивачем), перебувають поза контролем відправника (відповідача).

Відправник не знає і не може знати хто саме, коли та за яких обставин отримає поштове відправлення і чи отримає взагалі. У зв`язку з цим, відправник не може відповідати за доставку кореспонденції.

Водночас, у разі доставки рекомендованого відправлення, на адресу відправника повертається повідомлення про вручення. У разі повернення повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення з відміткою про доставку (вручення) відповідному адресату за належною адресою, презюмується, що воно отримано уповноваженою особою.

Як вже зазначалося судом, 15.06.2021 ГУ Держпраці у Київській області на адресу позивача направлено повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкта господарювання від 14.06.2021 №54/3/21/11938. 17.06.2021 поштове відправлення (повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкта господарювання від 14.06.2021 №54/3/21/11938) було у точці видачі/доставки та 19.07.2021 було повернуто за зворотною адресою у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Відтак, на переконання суду, відповідач, направивши повідомлення за 16 днів до дати початку проведення перевірки, яке було доставлене до точки видачі за 12 днів до дати початку проведення перевірки, вжив усіх залежних від нього дій для належного інформування позивача письмовим повідомленням про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Фактичне неотримання означеного повідомлення адресатом з причин, які не залежать від волі відправника, не може свідчити про протиправність вчинених ним дій, направлених на своєчасне повідомлення про проведення відносно позивача планового заходу.

Подібна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №820/6755/16.

Крім того, суд вважає за доцільне зауважити про наявність у позивача права не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу. Проте, таким правом позивач не скористався.

Суд зауважує, що підставами для скасування прийнятих суб`єктом владних повноважень рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Суд зазначає, що саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Не кожен дефект акта призводить до його неправомірності.

Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини, який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод «оцінки справедливості процесу в цілому» не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу.

Отже, суд, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури оформлення того чи іншого рішення, вважає, що навіть у разі підтвердження факту порушення в частині повернення без вручення позивачу повідомлення про проведення планової перевірки, не може потягнути за собою безумовне скасування винесеного за результатами проведення перевірки та встановлення порушень припису у випадку, якщо такі порушення не мали наслідком прийняття незаконного рішення.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на поняття надмірного формалізму, який відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 18.05.2018 у справі № 826/11106/17, від 28.10.2018 у справі № 826/14749/16, від 27.11.2019 у справі № 826/15257/15, від 25.03.2020 у справі № 805/4508/16-а, від 20.05.2020 у справі № 809/1031/16, від 31.03.2021 у справі № 620/2520/20, від 19.05.2021 у справі № 210/5129/17, від 20.05.2022 у справі № 340/370/21 та від 27.09.2022 у справі № 320/1510/20, слід розуміти як надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом.

Поняття «пуризм» (надмірний формалізм) було введено у правовий обіг ЄСПЛ. Так, у рішенні у справі «Сутяжник проти Росії» (заява № 8269/02) ЄСПЛ зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки. У цій справі рішення арбітражного суду, яке набрало законної сили, було скасовано в порядку нагляду з припиненням провадження у справі суто з підстави того, що спір не підлягав розгляду арбітражними судами, хоча у подальшому вимоги заявника були задоволені судом загальної юрисдикції. Ухвалюючи рішення ЄСПЛ виходив з того, що, хоча як принцип, правила юрисдикції повинні дотримуватися, однак, враховуючи обставини даної справи, була відсутня соціальна потреба, яка б виправдовувала відступлення від принципу правової визначеності.

Отже, «правовий пуризм» - невідступне слідування вимогам процесуальних та/або процедурних норм; надмірно формально сурове (бюрократичне) застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, без врахування їх доцільності (розумності, добросовісності), обставин конкретної справи, а також необхідності забезпечення ефективної реалізації та/або захисту прав особи та суспільних (публічних) інтересів.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 640/11468/20, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови безумовного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття такого рішення.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.05.2022 у справі № 400/1510/19, від 05.07.2022 у справі № 522/3740/20, від 27.09.2022 у справі № 320/1510/20, від 03.10.2022 у справі № 400/1510/19, від 01.11.2022 у справі № 640/6452/19 та від 18.01.2023 року у справі № 500/26/22.

З урахуванням викладеного, за наявності доказів допуску позивачем посадової особи відповідача до проведення перевірки без використання наданого йому права не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу, суд вважає, що неотримання позивачем завчасно направленого повідомлення про проведення перевірки, яке стало наслідком неналежної організації процесу по отриманню поштових відправлень, само по собі не може вплинути на правомірність оскаржуваного припису та, як наслідок, не можуть потягнути за собою безумовне його скасування, за умови прийняття такого припису у відповідності до вимог законодавства.

Крім того, під час розгляду справи судом не встановлено та не підтверджується матеріалами справи, що отримання позивачем завчасно надісланого на його адресу повідомлення про проведення планової перевірки могло б вплинути на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами її проведення припису. Означені обставини не вказані в адміністративному позові як підстави заявлених позовних вимог.

Доводи позивача про неприйняття до уваги надісланих на адресу відповідача відповідно до пункту 18 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 заперечень на акт відхиляються судом, оскільки означеним Порядком врегульовано процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 08.09.2004 №1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 08.09.2004 №1986-IV, та Законом №877. Означеним Порядком врегульовано порядок здійснення заходів державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Водночас, відносно позивача здійснено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, який не підпадає від визначення інспекційного відвідування.

Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави вважати порушенням повідомлення позивача листом ГУ Держпраці від 30.07.2021 №54/2/15109 щодо розгляду зауважень до акту, про проведення перевірки та складення за результатами її проведення обов`язкового до виконання припису щодо усунення виявлених порушень.

У позовній заяві позивачем зазначено про відсутність порушень, викладених у пунктах 2, 3, 4, 7, 8, 9, 25 акта без надання належних та допустимих доказів на підтвердження цього.

Водночас, суд наголошує на законодавчо визначеному частиною першою статті 77 КАС України обов`язку кожної сторони повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи жодних доказів, якими б підтверджувалась необґрунтованість зафіксованих в акт порушень, викладених у пунктах 2, 3, 4, 7, 8, 9, 25, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати їх необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи положення статті 139 КАС України у суду відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.