Рішення

від 18.12.2024 по справі 320/34276/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2024 року Справа № 320/34276/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "ТАЙКУН"

до Головного управління ДПС у м. Києві,

Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "ТАЙКУН" (далі-позивач, ПП "ТАЙКУН", підприємство) із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач-1), Державної податкової служби України (далі-відповідач-2), у якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7583316/24253349 від 08.11.2022.

2. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 29 від 06.10.2022 року, складену Приватним підприємством «ТАЙКУН», в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним було подано до контролюючого органу податкову накладну № 29 від 06.10.2022 для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак контролюючим органом безпідставно зупинено її реєстрацію. Позивач вказує на протиправність оскаржуваного рішення, оскільки останнє прийнято за відсутності правових підстав.

Одночасно позивач звернув увагу на те, що після зупинення реєстрації податкової накладної ним було подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт здійснення господарських операцій, а тому спірне рішення було прийнято протиправно та має бути скасовано.

Ухвалою суду від 23.10.2023 задоволено заяву ПП "ТАЙКУН", визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду із позовом та поновлено ПП "ТАЙКУН" пропущений строк звернення до суду із позовом щодо оскарження рішення №7583316/24253349 від 08.11.2022 та зобов`язання зареєструвати податкову накладну № 29 від 06.10.2022 в ЄРПН; відкрито провадження в адміністративній справі, справу визначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; відповідачам запропоновано подати до суду відзиви.

Головне управління ДПС у м. Києві заперечувало проти задоволення позову. В поданому до суду відзиві на обґрунтування своєї позиції зазначило, зокрема, що платником податків не надано жодного документу, які прийнято складати в умовах сучасного ділового обороту та які відображають зміст, обсяг господарської операції, час та місце здійснення операції, підтверджують реальність господарських операцій із контрагентом, зокрема, останнє покладено в основу формування незареєстрованої податкової накладної, наполягає на правомірності спірного рішення.

ДПС України у відзиві на позов зазначило, що спірне рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є правомірним та відповідає вимогам чинного законодавства України. Також ДПС України посилається на те, що у разі встановлення судом протиправності прийнятого рішення, зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну є передчасним враховуючи наявність дискреційних повноважень у контролюючого органу щодо реєстрації чи відмови у реєстрації податкової накладної.

В поданих до суду відповіді на відзиви відповідачів, позивач наполягає на не доведеності відповідачами правомірності спірного рішення, просить задовольнити позов з підстав, які в ньому викладені.

Інших додаткових пояснень, доказів, клопотань до суду не надійшло.

Таким чином, суд вирішує справу у письмовому провадженні на підставі наявних у справі документів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, відзиви відповідачів та відповіді позивача на відзиви, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Приватне підприємство «ТАЙКУН» є юридичною особою, суб`єктом підприємницької діяльності, ЄДРПОУ 24253349.

Одним із основних видів діяльності ПП «ТАЙКУН» є діяльність, пов`язана з виробництвом, постачання високоякісних технологічних добавок, різних суперконцентратів для виробництва полімерних виробів, виробником сітки- рукава для великого спектру товарів, що підтверджується наданими до справи Статутом затвердженим рішенням власника №02-04/2021 від 28.04.2021 та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 09.04.2023.

05 січня 2021 року між ПП «ТАЙКУН» (Постачальник) та ТОВ «АЛЕАНА» (Покупець) було укладено договір поставки № 5-01/21 (далі Договір).

За умовами договору було передбачено, що Постачальник зобов`язується протягом строку дії цього договору за замовленнями передавати у власність Покупця, а покупець приймати та оплачувати товар, найменування, кількість та вартість якого визначаються у накладних та рахунках до договору (п.1.1. Договору).

Вид товару, що поставляється за цим договором барвники до полімерів (п.1.2. договору).

Постачальник підтверджує готовність виконати замовлення Покупця на поставку певної партії товару шляхом надіслання покупцю рахунку (п.3.1. Договору).

Договір діє до 31.12.2022, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним (п.6.1. Договору).

Договір підписаний Сторонами та скріплений печатками.

03 жовтня 2022 року, на підтвердження можливості виконання Постачальником замовлення Покупця, ПП «ТАЙКУН» було надано ТОВ «АЛЕАНА» рахунок на оплату по замовленню № 907 від 03.10.2022 року.

06 жовтня 2022 року, Покупцем було сплачено на рахунок ПП «ТАЙКУН» грошові кошти згідно рахунку № 907 від 03.10.2022 в сумі 33 799,20 грн, що підтверджується банківською випискою від 06.10.2022 по рахунку ПП «ТАЙКУН», відкритому в АТ «Кредитвест банк».

06 жовтня 2022 року, на дату зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, ПП «ТАЙКУН», відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України та на виконання приписів п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, було сформовано та відправлено на реєстрацію податкову накладну № 29 від 06.10.2022 на суму 33799,20 грн. з урахуванням ПДВ.

07 та 11 жовтня 2022 року, ПП «ТАЙКУН» було поставлено на користь ТОВ «АЛЕАНА» товар: барвники до полімерів згідно замовлення № 907 від 03.10.2022, що підтверджується видатковою накладною № 1026 від 07.10.2022 та №1029 від 11.10.2022, довіреністю № 616 від 04.10.2022.

Згідно отриманої квитанції №9222881413 від 27 жовтня 2022 року вбачається, що реєстрація податкової накладної № 29 від 27.10.2022 зупинена на підставі того, що Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги 3206, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1. Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів. Додатково повідомлено: показник «D» 3, 4465%, «P=0.

Позивачем засобами електронного зв`язку було подано до Комісії повідомлення про надання пояснень та копій документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «АЛЕАНА» за податковою накладною № 29 від 06.10.2022 з поясненнями та їх документальним підтвердженням, а саме надано копії: договору поставки № 5/01-21 від 05.01.2021; рахунку № 907 від 03.10.2022; платіжних доручень №4846 від 04.08.2022, №4963 від 05.09.2022, №5099 від 05.10.2022, №5117 від 10.10.2022, №4996 від 09.09.2022, №4871 від 10.08.2022 та банківської виписки від 06.10.2022; видаткових накладних № 1026 від 07.10.2022 та № 1029 від 11.10.2022; договори поставки на підтвердження придбання ПП «ТАЙКУН» необхідних матеріалів для безпосереднього власного виробництва барвників, виробів з полімерів: №18 від 15.10.2020; №651 від 21.01.2020; №1907/22 від 19.07.2022; №406-26.05.2021 від 26.05.2021; №326-26.05.2021 від 26.05.2021; №15-01/19 від 02.01.2019; №160421/0 від 16.04.2021; повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти пов`язанні з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма 20 ОПП) на підтвердження наявності у позивача обладнання, транспортних засобів та приміщень для належної організації та ведення господарської діяльності відповідно до статуту та КВЕД підприємства, внесених до Реєстру, штатний розпис; договори оренди виробничих та офісних приміщень, земельної ділянки, документи на підтвердження права власності на власне виробниче приміщення: Договір суборенди №34 від 01.01.2022; Договір оренди нежитлового приміщення №13 від 17.11.2021; Договір оренди нежитлових приміщень (склад) №6 від 01.02.2021; Договір купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна від 02.07.2007; Договір оренди земельної ділянки від 29.12.2009.

08 листопада 2022 року рішенням № 7583316/24253349, прийнятим Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві за результатами наданих позивачем письмових пояснень та документів, відмовлено у реєстрації податкової накладної № 29 від 06.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав: ненадання платником податку копій документів, розрахункових та/або банківських виписок з особового рахунку, не завірена банківська виписка печаткою банку.

15 листопада 2022 року позивач в адміністративному порядку оскаржив рішення № 7583316/24253349 від 08.11.2022 до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України.

28 листопада 2022 року ДПС України, за результатом розгляду поданої ПП «ТАЙКУН» скарги, ухвалено рішення № 65923/24253349/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної без змін. В підставах прийняття рішення зазначено про ненадання платником податку копій первинних документів щодо поставки придбаних товарів/послуг, зберігання і транспортування навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погоджуючись із рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, яким, на думку позивача, порушено його права та інтереси, останній звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зокрема, в силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Предметом розгляду у даній справі є рішення комісії ГУ ДПС України у м. Києві №7583316/24253349 від 08.11.2022, у зв`язку з чим, судом підлягає перевірка по встановленню наявності факту законності чи протиправності винесення спірного рішення суб`єктом владних повноважень, на відповідність останніх вимогам ч.2 ст. 2 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут і далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку № 1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

При цьому пунктом 3 Порядку № 1246 закріплено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктом 15 Порядку № 1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п.17 Порядку № 1246).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пунктів 7-8 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10-11 Порядку № 1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до контролюючого органу, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Судом встановлено, що підставами для зупинення реєстрації поданих позивачем податкових накладних була відповідність платника податку пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації зазначеної в ПК/РК.

Пункт 1 додатку 3 до Порядку № 1165 (в редакцій чинній на дату зупинки реєстрації податкової накладної) відносив до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину зобов`язань, залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, a також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку № 1165.

Суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості платників податку, контролюючий орган має належним чином зазначити які коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги 3206 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, які товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та який їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придання такого товару/послуги та обсягу його постачання, навести належний розрахунок при застосуванні вказаного п. 1 Критеріїв та відповідно вимагати від платника документи на спростування вказаних розрахунків та доводів.

Та, зазначеного вище судом відповідачем-1 у квитанції №9222881413 від 27 жовтня 2022 року не вказано, переліку конкретних документів, які має надати платник податків до контролюючого органу на спростування обставин та підстав зупинення спірної податкової накладної, не вказано.

Також, суд зокрема зазначає, що обов`язковою підставою застосування пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, в редакції, чинній на дату подання податкової накладної для реєстрації та зупинки її реєстрації контролюючим органом, є подана та врахована таблиця даних платника податків, яка не містить коду УКТ ЗЕД товару, що постачається платником згідно зупиненої у реєстрації податкової накладної.

Відповідно до п. 12 Порядку №1165, платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 13 Порядку №1165).

Згідно з п.п. 14, 15 Порядку № 1165, таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Відповідно до п.п. 16, 17 Порядку №1165, комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Пунктом 18 Порядку №1165 передбачено умови, за яких таблиця даних платника податку враховується в автоматичному режимі.

За правилами п.19 Порядку №1165, у разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу (додаток 7).

Якщо таблиця даних платника податку врахована відповідно до пункту 18 цього Порядку, після прийняття комісією контролюючого органу рішення про неврахування таблиці даних платника податку така таблиця підлягає розгляду відповідно до пункту 15 цього Порядку (п.20 Порядку №1165).

Згідно з п.21 Порядку №1165, якщо рішення про врахування таблиці даних платника податку прийнято до дати набрання чинності цим Порядком, таке рішення залишається чинним до прийняття контролюючим органом рішення про неврахування таблиці даних платника податку.

Таким чином, Порядок №1165 передбачає:

1) можливість (право) платника податків подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5), яка підлягає розгляду із прийняттям рішення про її врахування чи неврахування;

2) можливість врахування таблиці даних платника податку в автоматизованому режимі;

3) якщо рішення про врахування таблиці даних платника податку прийнято до дати набрання чинності цим Порядком, таке рішення залишається до прийняття контролюючим органом рішення про неврахування таблиці даних платника податку.

На дату формування та направлення на реєстрацію податкової накладної № 29 від 06.10.2022, ПП «ТАЙКУН» не було подано до контролюючого органу таблицю даних платника податку, відповідно комісією регіонального рівня не було прийнято рішення про врахування або неврахування такої таблиці на час прийняття оскаржуваного рішення № 7583316/24253349 від 08.11.2022, як це передбачено п. 16 Порядку №1165.

Таблиці даних платника податків були подані позивачем лише в грудні 2022 року, що підтверджується Таблицями даних платника податків та Рішеннями про їх врахування від 09.12.2022 № 7826962/24253349, від 12.12.2022 №7827152/24253349, від 15.12.2022 37864845/24253349.

Таким чином, квитанція №9222881413 від 27 жовтня 2022 року не відповідає акту індивідуальної дії, вимогам п. 11 Порядку №1165.

Суд зазначає, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Верховний Суд у постановах від 30.07.2019 у справі № 200/14026/18-а та від 23.10.2019 у справі № 826/8693/18, при розгляді аналогічних справ зазначив, що первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно, суд зазначає, що за загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Наведене узгоджується із правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17, від 18.06.2019 у справі №0740/804/18, від 22.07.2019 у справі №815/2985/18 та від 27.01.2022 у справі № 380/2365/21.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктом 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку № 520).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункт 10 Порядку № 520).

Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до пункту 12 вказаного Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

З матеріалів справи вбачається, що у спірному рішенні Комісії ГУ ДПС у м. Києві в якості підстави для відмови в реєстрації податкових накладних вказано про ненадання платником податку - Розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Додатково: не завірено банківську виписку печаткою банка (подія ПН).

Отже, у спірному рішенні фактично лише процитоване положення пунктів 5 та 11 Порядку № 520, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, а також без повідомлення причин, за яких надані позивачем документи не були враховані, враховуючи що до пояснень платником податків були надані рахунок № 907 від 03.10.2022 та банківська виписка від 06.10.2022 по рахунку ПП «ТАЙКУН», відкритому в АТ «Кредитвест банк», що сформована автоматично 28.10.2022.

Щодо зазначеного в рішенні про не завірення банківської виписки печаткою банка, суд звертає увагу, що спірна банківська виписка не підлягає завіренню банком, оскільки така сформована за допомогою інтернет банкінгу.

Враховуючи положення пунктів 61- 63 постанови Правління НБУ №75 від 04.07.2018, з урахуванням постанови №22 від 26.09.2022, суд зазначає, що банківська виписка в разі використання такої як перинний документ, що отримується клієнтом в банку, повинна мати особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку, та суд звертає увагу, що для вимагання від платника податку такої виписки банку, слід відповідно конкретизувати який саме документ слід надати платником податків як первинний документ, та у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, контролюючим органом не було конкретизовано, який первинний документ необхідно подати на підтвердження права подання та реєстрації податкової накладної в ЄДР.

Судом встановлено та досліджено первинні документи надані позивачем до матеріалів справи та які були надіслані на адресу відповідної комісії, органу ДПС України, до вказаних документів контролюючі органи зауважень не мали та додаткових пояснень чи тих же зауважень до суду не надали.

Суд зауважує, що в якості недостатності наданих платником податку документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування слід розуміти надання таким платником не всіх документів, передбачених пунктом 5 Порядку № 520.

Також, суд зазначає, що підстави для зупинення реєстрації спірної податкової накладної, які зазначені в рішенні Комісії ГУ ДПС у м. Києві та ДПС України вказані різними, що не узгоджується із єдиним підходом контролюючого органу щодо визначення підстав для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН та можливості платником податків подати пояснення та копії документів на спростування вказаних підстав.

Суд також враховує, що Верховний Суд у постанові від 30.05.2023 у справі №5000/889/21 зазначив, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов`язок платника податків скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН.

Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

За вказаною справою, позивача виник податковий обов`язок за п. а) пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.

Також, враховуючи твердження відповідача-1 про те, що платник податків має підтвердити реальність господарських операцій, слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 07.12.222 у справі №500/2237/20 та від 01.02.2023 у справі №2240/2900/18.

Платником податків надано до податкового органу первинні документи: договір поставки № 5/01-21 від 05.01.2021; рахунок № 907 від 03.10.2022; платіжні доручення №4846 від 04.08.2022, №4963 від 05.09.2022, №5099 від 05.10.2022, №5117 від 10.10.2022, №4996 від 09.09.2022, №4871 від 10.08.2022 та банківська виписка від 06.10.2022; видаткові накладні № 1026 від 07.10.2022 та № 1029 від 11.10.2022, які є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарської операції.

Крім того у постанові від 23.02.2023 у справі №420/9924/20 Верховний Суд зауважив, що в межах справ подібних категорій та характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами на стадії реєстрації податкових накладних, надання судами оцінки щодо товарності або безтоварності господарських операцій є передчасною подією. Такі обставини можуть бути встановлені контролюючим органом на підставі здійсненої належної перевірки, з прийняттям ППР, та в подальшому підтверджені судом.

Також Верховний Суд звернув увагу на те, що у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Верховний Суд у постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Верховний Суд звернув увагу на те, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано до контролюючого органу первинні документи які, на його переконання, є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарських операцій за Договором від 05.01.2021 №5/01-21 укладеного із ТОВ «АЛЕАНА».

В котре суд зазначає, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам, що встановлені до них Порядком №1165, в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (їх) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за цим критерієм, якому відповідає платник податку.

Крім того, у квитанції не конкретизовано, які саме документи слід надати позивачу та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про те, що подані позивачем документи для реєстрації спірної податкової накладної підтверджують зазначені у ній дані та є достатніми для прийняття рішення про її реєстрацію в ЄРПН.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління…".

Однак під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навели мотивів прийняття спірного рішення, неврахування наданих позивачем Комісії Головного управління ДПС у м. Києві документів, а отже, не довели правомірність свого рішення.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії ДПС по прийняттю спірного рішень, в якому не наведені мотиви його ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою діяльність.

Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачам, останні не мали правових підстав для прийняття спірного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №7583316/24253349 від 08.11.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №29 від 06.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №29 від 06.10.2022 датою її подання на реєстрацію, суд зазначає таке.

Згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Згідно з пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

У зв`язку з цим, податкова накладна №29 від 06.10.2022 підлягає реєстрації у день її подання.

Визначений вказаний належний спосіб захисту встановленого судом порушеного права позивача, є гарантією, що спір між сторонами буде остаточно вирішений та належним чином будуть поновлені права позивача, що узгоджується із висновками Верховного Суду вкладеними у постановах від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 27.10.2022 у справі № 360/3253/20, від 25.11.2022 у справі №320/3484/21.

Таким чином, позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн. Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2684,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві, оскільки спірне рішення саме комісії регіонального рівня призвели до виникнення спірних правовідносин.

Позивачем також заявлено до стягнення понесені витрати на правничу допомогу у сумі 4 000,00 грн., на що суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частинами 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Суд враховує, що відповідачами не заявлено до зменшення заявлених витрат через застосування принципу співмірності.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Тобто, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року №5076-VI).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року №5076-VI ).

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Позивачем понесено судові витрати на правову допомогу згідно наданого до позову Договору про надання професійної правової (правничої) допомоги від 11.01.2020 №04-20, укладеного між позивачем та Адвокатським бюро «МАРИНИ ІВАНЧУК». Договір підписаний Сторонами та скріплений печаткою.

За пп. 5.1 п. 5 Договору вартість послуг визначається Додатковими угодами до Договору.

Зокрема, згідно п. 2 Додаткової угоди №01/23-07 до Договору №04-2020, підписаної Сторонами та скріпленої печатками, визначено вартість послуг з надання правничої допомоги: за підготовку та подання позову до суду - 2000,00 грн.; підготовку відповіді на відзив - 2000,00 грн.; за забезпечення участі представника в судовому засіданні 2000,00 грн./1 с/засідання. Підготовка інших процесуальних документів розрахована в сумі 850,00 грн. за 1 годину витраченого часу адвокатом.

За п. 3 Додаткової угоди №01/23-07 до Договору №04-2020 розрахунок проводиться за виставленим рахунком Виконавця та проводиться у строк 20 банківських днів від дати отримання Замовником рахунку Виконавця.

Відповідно до виставленого рахунку №01-07 від 10.01.2023 до Договору №04-2020, Виконавцем вказано суму гонорару 4000,00 грн. без ПДВ.

До суду також надано копії: Ордер №1335704 від 18.01.2023, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №3384, посвідчення адвоката.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, суд враховує відсутність заявлення відповідачем щодо співмірності витрат позивача на правничу допомогу та вважає за необхідне зазначити таке.

Верховний Суд в своєму висновку викладений у постанові 21.01.2021 № 280/2635/20, вказав, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Відтак, враховуючи вищезазначене, з огляду на предмет спору, обсяг наданих послуг, виходячи з критеріїв розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 4000,00грн. є співмірною зі складністю справи, відповідно до обсягу наданих адвокатом послуг.

Таким чином, заявлені позивачем до відшкодування 4 000 грн. витрати на правничу допомогу є обґрунтованими, відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд дійшов висновку про стягнення за рахунок за рахунок бюджетних асигнувань призначених для відповідача-1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Приватного підприємства «ТАЙКУН» - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві №7583316/24253349 від 08.11.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної № 29 від 06.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України (ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Приватним підприємством «ТАЙКУН» (ЄДРПОУ 24253349) податкову накладну № 29 від 06.10.2022 датою її подання на реєстрацію.

Стягнути на користь Приватного підприємства «ТАЙКУН» (ЄДРПОУ 24253349) судовий збір у розмірі 2684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ 44116011).

Стягнути на користь Приватного підприємства «ТАЙКУН» (ЄДРПОУ 24253349) понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000,00 (чотири тисячі гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І.І.