Рішення

від 18.12.2024 по справі 340/7220/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року м.Кропивницький Справа № 340/7220/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПРО ОЙЛ" (проспект Промисловий, 14, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25031, код ЄДРПОУ 36617706) до Кропивницької митниці (вул. Лавандова, 27Б, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25030, код ЄДРПОУ 44005668) про скасування рішення та зобов`язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Капро Ойл (надалі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою до Кропивницької митниці (надалі - відповідач), в якій просить визнати протиправними та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів UA901020/2024/000149/1 від 07.10.2024р. та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA901020/2024/000457 від 07.10.2024 р.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що під час митного оформлення в режимі імпорту придбаного на підставі контракту № ТG-СРRО/DАР-01 від 23.10.2019 укладеного з TRANS-GLOBAL TRADELINKS (M) SDN BHD., Malaysia (постачальник), товару для визначення його митної вартості застосовано метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту), і при цьому відповідачеві було подано всі необхідні документи, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару за другим методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів), а тому оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 14.11.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін (а.с.56).

25.11.2024р. відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, в якому вказується, що прийняття оскаржуваних рішень здійснено на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Митним кодексом України (а.с.59-62).

Зокрема зазначається, що митним органом під час митного оформлення товару, який ввозився позивачем, встановлено наступне.

Поставка товару здійснюється згідно контракту від 23.10.2019 № TG-CPRO/DAP-01 укладеного між ТОВ «КАПРО ОЙЛ» та компанією TRANS-GLOBAL TRADELINKS (M) SDN BHD (Малайзія), додатку № 315 від 01.11.2023 до контракту, комерційних рахунків по товару №1 від 24.09.2024 № PILPO24INV00083 B та від 26.09.2024 №PILPO24INV00083 B/1, №PILPO24INV00083 B/2, комерційних рахунків по товару №2 від 24.09.2024 №PILPO24INV00083 C та від 26.09.2024 №PILPO24INV00083 C/1, № PILPO24INV00083 C/2. Пунктом 1.2 контракту передбачено, що найменування товару, кількість, вартість одиниці товару (однієї метричної тонни), вартість партії товару, терміни відвантаження та умови оплати узгоджуються сторонами додатково і фіксуються у відповідних Додатках, що підписуються обома сторонами і є невід`ємною частиною даного контракту. Згідно пункту 1.6 контракту вартість контракту складається із сум зазначених в додатках до цього контракту. Поставка товарів «Рідка фракція пальмової олії, пальмовий олеїн РДВ» здійснюється на умовах, обумовлених сторонами у додатках до кожної окремої партії товару, відповідно до правил Інкотермс 2010 (пункт 2.1 контракту). Додатком №315 від 01.11.2023 до контракту від 23.10.2019 № TG-CPRO/DAP-01 обумовлено ціну товару №1 та товару №2, а саме: розділ 1 пункт 1.1 передбачає, що ціна на рафінований дезодорований вибілений (РДВ) пальмовий олеїн індонезійського та/або малазійського походження становить 942,50 Дол.США за одну метричну тонну, поставка товарів здійснюється на умовах DAP порт Ізміт (Туреччина) згідно Інкотермс 2010 (пункт 2.1 додатку). Поставка товарів здійснюється з 01.05.2024 до 31.05.2024 (пункт 2.5 додатку). Виробником товару №1 є PACIFIC OILS FATS INDUSTRIES SDN. BHD., виробником товару №2 є IOI Pan-Century Edible Oils Sdn. Bhd. Зовнішньоекономічна операція має посередницький характер.

Згідно п.2.2. контракту від 23.10.2019 № TG-CPRO/DAP-01 поставка Товару в обов`язковому порядку повинна супроводжуватися оригіналами та/або завіреними документами, серед яких зазначено і коносамент. Коносамент від 21.07.2024 №PGIZT5G, згідно якого проводилась поставка товару №1 та які фігурують в зазначених вище комерційних рахунках, до митного оформлення не надавався. Коносамент від 21.07.2024 № PGMER12A, згідно якого проводилась поставка товару №2 та які фігурують в зазначених вище комерційних рахунках, до митного оформлення не надавався.

У відповідності до «Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», затверджених наказом ДМСУ від 01.07.2021 № 476 під час здійснення аналізу, виявлення та оцінки ризиків товарів, які є об`єктом біржової торгівлі, ціну договору щодо товару, який імпортується, без урахування витрат на доставку, комісійних витрат, премії або знижки за фактичну якість товару і премії продавцю необхідно порівнювати зі значенням біржових котирувань за період 10 днів, що передує даті складання рахунка - фактури (інвойсу) або додатка (специфікації) до зовнішньоекономічного договору. Враховуючи вищезазначене, до митного оформлення подано «біржову сводку» код документу « 3017» тільки за 01.11.2023 - на дату укладання додатку до контракту №315. Біржових котирувань за період 10 днів, що передує даті складання рахунків - фактур (інвойсів) або додатків (специфікацій) до зовнішньоекономічного договору, до митного оформлення надано не було. Подані до митного оформлення копії банківських платіжних документів неможливо однозначно ідентифікувати з даною поставкою товару (в документах посилання на декілька інвойсів).

Згідно договорів про надання транспортних послуг від 18.07.2022 № 207/22 та від 07.09.2023 № 280/23 Замовник зобов`язаний надавати Заявки на перевезення вантажу (п.2.1. договорів). Пунктом 4.2 договорів передбачено 50% оплата послуг після завантаження авто на протязі одного робочого дня. Заявки на перевезення вантажу та копії банківських платіжних документів про оплату наданих послуг до митного оформлення

Виявлені обставини у сукупності унеможливлюють здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів. З урахуванням зазначеного, подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За результатами процедури консультування з позивачем останній листом від 07.10.2024 №07/02 проінформувало Кропивницьку митницю щодо наступного: «У відповідь на Ваш запит повідомляємо, що інших документів ніж зазначені у МД від 07.10.2024 № 24UA901020007628U6 надати нема змоги. Процедуру консультування проведено».

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 23.10.2019р. між позивачем та нерезидентом ТRANS-GLOBAL TRADELINKS (M) SDN BHD., Malaysia було укладено контракт № ТG-СРRО/DАР-01 на поставку пальмової продукції (а.с.41-43).

Пунктом 2.1. вказаного контракту сторони передбачили, що поставка товару здійснюється на умовах, обумовлених сторонами у додатках на кожну окрему партію товару.

На виконання умов контракту сторони уклали додаток №315 від 01.11.2023 р. за яким постачальник зобов`язався поставити Рафінований Дезодорований Вибілений (РДВ) пальмовий олеїн індонезійського або малазійського походження у кількості 500,00 метричних тон за ціною 942,50 доларів США за одну метричну тону. Постачальник зобов`язався поставити товар на умовах DAP - порт Ізміт Туреччина, згідно ІНКОТЕРМС 2010. (а.с.26).

Позивачем подано до відповідача митну декларацію від 07.10.2024 № 24UA901020007628U6, де визначена митна вартість товару за першим методом, а саме за ціною угоди (Контракту), щодо товарів, які імпортуються.

Митна вартість розрахована відповідно до умов п. 2.1. Контракту та пункту 1.1. Додатку №315.

Для підтвердження митної вартості товару митному органу були подані наступні документи: Контракт; Додаток №315; Інвойси; Платіжні доручення про оплату товару; Біржові котирування; Автотранспортна накладна CMR; супровідний документ Т1; розрахунок ціни (калькуляція); документ, що підтверджує вартість перевезення; рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг; договір на перевезення; доповнення до Контракту; сертифікат якості; декларація про походження товару.

Здійснюючи процедуру консультування з позивачем відповідач повідомленнями (а.с.45-47) пропонував позивачеві надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару.

Зокрема повідомлено, що декларантом: подано до митного оформлення «біржову сводку» тільки за 01.11.2023, тобто на дату укладання додатку №315 і не надано біржових котирувань за 10 днів, що передують даті інвойсу; не надано до митного оформлення товаросупровідних документів, серед яких коносамент; подані до митного оформлення банківські платіжні документи неможливо однозначно ідентифікувати з даною поставкою товару; до митного оформлення не надано заявку на перевезення, в якій узгоджуються ціни на послуги з перевезення; не надано документів, що підтверджують здійснення оплати за перевезення, що була фактично сплачена або підлягає оплаті за перевезення за ці товари.

Завершуючи процедуру проведення консультування з відповідачем, позивач листом від 07.10.2024 №07/02 проінформував Кропивницьку митницю щодо наступного: «У відповідь на Ваш запит повідомляємо, що інших документів ніж зазначені у МД від 07.10.2024 № 24UA901020007628U6 надати нема змоги. Процедуру консультування проведено». (а.с.36звор.).

Здійснюючи процедуру консультування з позивачем, відповідачем зроблено висновок, що подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, шо підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

07.10.2024р. відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості № UA901020/2024/000149/1, яким загальна вартість товару-1 збільшено до 53883,24 дол.США; товару-2 збільшено до 30202,44 (а.с.28звор.,29).

07.10.2024р. відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA901020/2024/000457 (а.с. 27).

Зважаючи на коригування митної вартості, позивачем 07.10.2024р. складено та подано до відповідача митну декларацію №24UA901020007646U7, згідно графи 43 якої митну вартість товарів 1, 2 визначено за другим методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів (ст. 59 МКУ) (а.с.14).

Вважаючи рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно із ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган, відповідно до ч.5 ст.54 МК України має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст.53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) здійснювати коригування митної вартості товарів.

Згідно із ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, вказаними нормами матеріального права визначено повноваження митного органу щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень. Так, митний орган зобов`язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом. При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено випадки коли митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Так, відповідно до п.2 ч.6 ст.54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як свідчать встановлені обставини справи, фактично підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості стали висновки Митниці про те, що подані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості, а також ненадання декларантом витребувані Митницею додаткові документи.

Визначивши повноваження митного органу, підстави прийняття оскаржуваних рішень, суд виходить з того, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у відповідача обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

З`ясувавши обставини, з якими відповідач пов`язує наявність обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення митної вартості імпортованого позивачем товару, суд приходить до висновку про те, що за наведених митним органом обставин не можливо стверджувати про правомірність та обґрунтованість оскаржуваних рішень.

Судом встановлено, що долучені позивачем до матеріалів справи документи дають з упевненістю стверджувати про можливість правильно та достовірно визначити митну вартість товару за ціною договору.

Так, митна вартість пальмової олії визначена позивачем за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Відповідно до умов п. 2.1. Контракту та пункту 1.1. Додатку № 315 поставка товару здійснена відповідно за ціною 942,50 доларів США за одну метричну тонну на умовах DАР порт Ізміт, Туреччина згідно ІНКОТЕРМС 2010. Митна декларація від 07.10.2024 № 24UA901020007628U6 подана позивачем містить митну вартість з розрахунку 942,50 доларів США за одну метричну тонну. В Інвойсах (рахунку на оплату товару) митна вартість зазначена з розрахунку 942,50 доларів США. Згідно платіжних доручень оплата за товар також здійснена з того ж розрахунку.

Таким чином, проаналізувавши підстави прийняття відповідачем рішень про коригування митної вартості та картки відмови, суд дійшов висновку про те, що зазначені відповідачем обставини не можуть бути правовою підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. У свою чергу, надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.

Стосовно аргументів відповідача про ненадання позивачем додатково витребуваних документів слід зазначити те, що хоча митний орган і має повноваження витребувати додаткові документи, але такі повноваження, відповідно до ст. ст.53, 254 МК України, обумовлені необхідністю перевірки правильності визначення митної вартості, що вказує на те, що митний орган може витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Оскільки у спірному випадку позивачем було надано до митного оформлення документи, які дозволяли ідентифікувати поставлений товар, а також дозволяли обчислити та перевірити митну вартість, заявлену декларантом, то сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів, не міг бути підставою для відмови в митному оформленні товару.

При цьому слід звернути увагу і на те, що митним органом не було обґрунтовано те, яким чином ненадані позивачем додатково витребувані документи, могли б вплинути на визначену митну вартість товару.

З огляду на викладене, враховуючи аргументи відповідача, які, на його думку, не дозволяли перевірити правильність заявленої митної вартості, приймаючи до уваги вказані обставини прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості та картку відмови, суд зазначає, що встановлені у цій справі обставини не дають підстав для висновку про те, що надані декларантом до митного оформлення документи не підтверджували числові значення митної вартості та не дозволяли визначити митну вартість товару за основним методом.

Таким чином, суд вважає, що позивачем доведено факт подання достатніх відомостей для застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а відповідачем безпідставно обрано другорядний (резервний) метод, а тому з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України, позов належить задовольнити повністю.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення прийнято відповідачем без дотримання вимог, встановлених ч.3 ст. 2 КАС України, а саме необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, тому є протиправними та підлягають скасуванню.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 6056,00 грн. (а.с.54).

З огляду на задоволення позову та враховуючи приписи частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку що витрати на сплату судового збору підлягають стягненню на користь позивача в сумі 6056,00 грн.

Керуючись ст.ст.139, 243 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів UA901020/2024/000149/1 від 07.10.2024р. та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA901020/2024/000457 від 07.10.2024 р..

Стягнути на користь товариство з обмеженою відповідальністю Капро Ойл судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці у розмірі 6056,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК