Рішення

від 04.12.2024 по справі 380/22258/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2024 рокусправа № 380/22258/24 зал судових засідань №12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кузана Р.І.,

секретар судового засідання Янковської І.І.,

за участю:

представника позивача Андрухів О.Д.,

представника відповідача Бурбило Г.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АДР-ТРАНС-ГРУП» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АДР-ТРАНС-ГРУП» (місцезнаходження: 79005, м. Львів, вул. Т. Шевченка, 32, код ЄДРПОУ 44150094) звернулось до суду з позовом до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900691/1 та №UA209000/2024/900690/1 від 06.09.2024;

- визнати протиправними та скасувати прийняті Львівською митницею 06.09.2024 картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2024/002662 та №UA209170/2024/002661.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними, так як декларантом під час митного оформлення товарів для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Незважаючи на відсутність підстав для витребування додаткових документів позивач, з метою усунення будь-яких сумнівів у достовірності заявленої декларантом митної вартості, надав на вимогу митного органу додаткові документи, необхідні для визначення митної вартості та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Однак, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості (за резервним методом). Стверджує, що при винесенні рішень про коригування митної вартості товарів на ідентичні товари митний орган визначав різну митну вартість товару. З огляду на вказане, вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити.

Ухвалою від 04.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач 20.11.2024 подав відзив на позовну заяву, де просив у задоволенні позову відмовити. Вказав, що під час здійснення митного контролю за митними деклараціями було встановлено ряд невідповідностей. У зв`язку з тим, що документи, надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості, містять розбіжності та достовірно не підтверджують складові митної вартості, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до статті 53 МК України. Декларантом не було надано документів, що містилися у вимозі митного органу. Відтак, заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано відповідачем, у зв`язку з тим, що документи надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності та не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості. У рішеннях про коригування митної вартості зазначено причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, джерело наявної у митного органу інформації стосовно визначеної митної вартості товару та обґрунтування обраного методу визначення митної вартості. Як висновок, митну вартість товару скориговано та визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до статті 60 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу. На підставі викладеного відповідач вважає, що посадові особи відомства діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України, а тому просить відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача 04.12.2024 подав відповідь на відзив.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив. Просила суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях. Просила суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

16.08.2024 між ТОВ «АДР-ТРАНС-ГРУП» (як Покупцем) та GLOBTRANS DARIUSZ MALINOWSKI (як Продавцем) укладено Контракт №030/2024 (надалі - Контракт), згідно із п. 1.1 якого Продавець зобов`язується продати Покупцеві транспортні засоби, зокрема напівпричіп-цистерну марки LAG, 2023 року випуску, VIN: НОМЕР_1 ; напівпричіп-цистерну марки LAG, 2023 року випуску, VIN: НОМЕР_2 (далі іменований «Товар»).

У п. п. 2.1, 2.2 Сторони погодили, що ціна Товару за цим Контрактом вказана в євро; ціна Товару за цим Контрактом сформована за результатами огляду його технічного стану і визнається у рахунках-проформі.

Покупець буде здійснювати повну оплату за цим Контрактом у формі банківського переказу в євро на рахунок Продавця (див. п. 2.3. Контракту). Згідно із п. 2.4. Покупець здійснює 100 % передоплату Товару протягом 10 (десяти) днів після отримання (проформи) рахунка-фактури.

Відповідно до п. 3.1.Контракту, умови поставки товару є наступні: FCA (Інкотермс-2020).

На виконання вимог Контракту №030/2024 від 16.08.2024 згідно з рахунком-фактурою (Інвойсом) №FS/2/09/2024 від 02.09.2024 позивач придбав напівпричіп-цистерну, вартістю 70000,00 Євро.

Позивач, з метою митного оформлення вказаного товару, 05.09.2024 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209170073313U6, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов. №1 - напівпричіп-цистерна LAG, модель: O-3-ST, VIN № НОМЕР_3 , календарний рік виготовлення - 2023).

Одночасно, декларантом до митного контролю разом з митною декларацією №24UA209170073313U6 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:

- Рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) №FS/2/09/2024 від 02.09.2024;

- Сертифікат з перевезення (походження) товару (Movement certificate) №PL/MF/AT 0315319 від 02.09.2024;

- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 27.08.2024;

- Калькуляцію транспортних витрат №561 від 02.09.2024;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №030/2024 16.08.2024;

- Договір про надання послуг митного брокера №20923/001 від 31.01.2023;

- Сертифікат відповідності від 04.09.2023;

- Фото від 05.09.2024;

- Копію митної декларації країни відправлення №24PL445010E2369975 від 02.09.2024.

Однак, 06.09.2024 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900691/1, в графі 33 якого вказано:

«В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Під час розгляду документів було виявлено наступне:

Декларантом здійснюючи декларування оцінюваного товару самостійно визначено митну вартість таких товарів за основним методом тобто - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Відповідно до ч.2 ст.58 МКУ, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

- поставка товару здійснювалась на підставі зовнішньоекономічному контракту від 16.08.2024 №030/2024 (надалі - Контракт). Відповідно до п. 3.1.Контракту, умови поставки товару є наступні FCA (Інкотермс-2020). Як вбачається із митної декларації, декларантом задекларовані наступні умови поставки: FCA BE(Бельгія) Bree. До митного оформлення, надано фактура FS/2/09/2024від 02.09.2024. Також додатково надано faktura proforma FPF/296/2024 від 16.08.2024. Жодним із вищевказаних документів не узгоджено умови поставки FCA BE(Бельгія) Bree. У той же час, декларантом, під кодом (3006) надано калькуляцію № 561 02.09.2024 від ТОВ "АДР-ТРАНС-ГРУП" згідно з якою вказано розрахунок витрат транспортування власними силами за маршрутом м. Бре (Королівство Бельгія) - п/п Краківець та п/п Краківець-Львів. Однак, відповідно до п. 5 ч.10 ст. 58 МКУ передбачається, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються усі витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Однак, у наданій калькуляції, не вбачається за можливе здійснити перевірку числових значень складової митної вартості, а також здійснити перевірку включення таких витрат, як витрати за платні дороги, здійснення страхування транспортного засобу для самостійного переміщення по дорогам загального значення, добові витрати для водія, заробітна плата, інформація чи перебуває водій у трудових відносинах з ТОВ "АДРТРАНС-ГРУП" або надає послугу на договірних умовах, витрати на пальне та інше.

Відсутність вищевказаних відомостей, не дають можливості здійснити митному органу контроль правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

- із аналізу наданих та додатково наданих документів вбачається, що faktura proforma FPF/296/2024 виписана 16.08.2024. Поряд з цим, згідно додатково наданому посередницькому інвойсу №12400866 такий виставлений 21.08.2024. Продавцем фактично здійснено продаж товару 16.08.2024, тобто за 5 днів до придбання такого у LagTrailersNV.

- щодо додатково наданого звіту №0509/06 від 05.09.2024 про визначення вартості КТЗ, що ввозиться на митну територію України, слід зазначити наступне. Суб`єктом оціночної діяльності, як предмет порівняння аналогічного товару взято три автоцистерни цінова інформація яких міститься в інтернеті. При цьому, суб`єктом оціночної діяльності здійснено коригування вартості таких цистерн на коефіцієнт 82,0, тобто строк експлуатації 1 рік, у зв`язку із чим вартість товару знизилась.

Однак, як вбачається із наданих документів вказаний товар є новим та таким, що не експлуатувався. Оскільки надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів на підставі ч. 3 ст. 53 МКУ.

Однак, у відповідь на таку вимогу декларантом не надано документа, який б містив відомості про числові значення, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та спростовують вищевказані обставини.

Отже, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Відповідно до ст.53 МКУ декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу декларантом додатково надано рахунок проформу, банківський платіжний документ, цінову інформацію, лист офіційного дистриб`ютора, звіт про вартість, посередницький інвойс. Документи, подані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу митного органу не надано.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст.60 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA 209180/2024/9975 від 05.02.2024, де митна вартість товару зі схожими характеристиками, (Напівпричіп-цистерна, марка: LAG, модель: O-3-ST), становить 89395,5 Євро».

Суд також встановив, що на виконання вимог Контракту №030/2024 від 16.08.2024 згідно з рахунком-фактурою (Інвойсом) №FS/1/09/2024 від 02.09.2024 покупець придбав у продавця напівпричіп-цистерну, вартістю 70000,00 Євро.

Позивач, з метою митного оформлення вказаного товару, 05.09.2024 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209170073319U0 відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема на який прийнято оскаржуване рішення (тов. №1 - напівпричіп-цистерну марки LAG, 2023 року випуску, VIN: НОМЕР_1 ).

Одночасно, декларантом до митного контролю разом з митною декларацією №24UA209170073319U0 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:

- Рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) №FS/1/09/2024 від 02.09.2024;

- Сертифікат з перевезення (походження) товару (Movement certificate) №PL/MF/AT 0315317 від 02.09.2024;

- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 від 27.08.2024;

- Калькуляцію транспортних витрат №560 від 02.09.2024;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №030/2024 16.08.2024;

- Договір про надання послуг митного брокера №20923/001 від 31.01.2023;

- Сертифікат відповідності від 04.09.2023;

- Фото від 05.09.2024;

- Копію митної декларації країни відправлення №24PL445010E2369850 від 02.09.2024.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця 05.09.2024 надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту:

«Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару».

На вимогу митниці декларантом позивача було подано: рахунок проформу, банківський платіжний документ, висновок про вартісні харектеристики товару, цінову інформацію, лист офіційного дистриб`ютора, звіт про вартість, посередницький інвойс. Декларант просив оформити митну декларації та випустити товар у вільний обіг.

Також 05.09.2024 Львівська митниця надіслала повідомлення наступного змісту: «У Львівській митниці відсутня інформація щодо вартості ідентичних товарів (метод 2а ст. 59 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI розділ ІІІ. Рівень митної вартості товару методом 2б (ст. 60 МКУ) становить 89395,50 Євро».

Однак, 06.09.2024 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900690/1, в графі 33 якого було вказано:

«В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Під час розгляду документів було виявлено наступне:

- поставка товару здійснювалась на підставі зовнішньоекономічному контракту від16.08.2024р. №030/2024 (надалі - Контракт). Відповідно до п. 3.1.Контракту, умови поставки товару є наступні FCA (Інкотермс-2020). Як вбачається із митної декларації, декларантом задекларовані наступні умови поставки: FCA BE(Бельгія) Bree. До митного оформлення надано фактура FS/1/09/2024 від 02.09.2024. Також додатково надано faktura proforma FPF/295/2024 від 16.08.2024. Жодним із вищевказаних документів не узгоджено умови поставки FCA BE (Бельгія) Bree.

- У той же час, декларантом, під кодом (3006) надано калькуляцію від ТОВ "АДРТРАНС-ГРУП" згідно з якою вказано розрахунок витрат транспортування власними силами за маршрутом м. Бре (Королівство Бельгія) - п/п Краківець та п/п Краківець - Львів. Однак, відповідно до п. 5 ч.10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються усі витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Однак, у наданій калькуляції не вбачається за можливе здійснити перевірку числових значень складової митної вартості, а також здійснити перевірку включення таких витрат, як витрати за платні дороги, здійснення страхування транспортного засобу для самостійного переміщення по дорогам загального значення, добові витрати для водія, заробітна плата, інформація чи перебуває водій у трудових відносинах з ТОВ "АДРТРАНС-ГРУП" або надає послугу на договірних умовах, витрати на пальне та інше. Відсутність вищевказаних відомостей, не дають можливості здійснити митному органу контроль правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

- із аналізу наданих та додатково наданих документів вбачається, що faktura proforma FPF/295/2024 виписана 16.08.2024. Поряд з цим, згідно з додатково наданим посередницьким інвойсом № 12400866, такий виставлений 21.08.2024. Отже, продавцем фактично здійснено продаж товару 16.08.2027, тобто за 5 днів до придбання такого у Lag Trailers NV.

- щодо додатково наданого звіту №0509/05 від 05.09.2024 про визначення вартості КТЗ, що ввозиться на митну територію України слід зазначити наступне. Суб`єктом оціночної діяльності, як предмет порівняння аналогічного товару, взято три автоцистерни цінова інформація яких міститься в інтернеті. При цьому, суб`єктом оціночної діяльності здійснено коригування вартості таких цистерн на коефіцієнт 82,0, тобто строк експлуатації 1 рік, у зв`язку із чим вартість товару знизилась.

Однак, як вбачається із наданих документів вказаний товар є новим та таким, що не експлуатувався.

Оскільки надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів на підставі ч. 3 ст. 53 МКУ. Однак, у відповідь на таку вимог декларантом не надано документа, який б містив відомості про числові значення, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та спростовують вищевказані обставини.

Отже, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Відповідно до ст.53 МКУ декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу декларантом додатково надано рахунок проформу, банківський платіжний документ, цінову інформацію, лист офіційного дистриб`ютора, звіт про вартість, посередницький інвойс. Документи, подані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу митного органу не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні товари.

Застосовано метод 2б (ст.60 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA 209180/2024/9975 від 05.02.2024 року, де митна вартість товару зі схожими характеристиками, (Напівпричіп-цистерна, марка: LAG, модель: O-3-ST), становить 89395,5 Євро. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Львівською митницею відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2024/002662 та №UA209170/2024/002661.

Не погоджуючись із коригуванням митної вартості імпортованого товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом скасування оскаржуваних рішень та картки відмови.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України) та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару; невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів; порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

З матеріалів справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за МД №24UA209170073313U6 та №24UA209170073319U0 від 05.09.2024, щодо якого проведено коригування митної вартості.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) ТзОВ «АДР Транс Груп» подало разом із митними деклараціями документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (контракт). Зокрема, контракти, рахунки-проформи, рахунки-фактури, платіжні документи, договори про перевезення, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг, договори на перевезення, автотранспортні накладні, коносаменти, прайс-листи.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

На переконання суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так, контракт №030/2024 16.08.2024 містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; рахунки-фактури №FS/1/09/2024 та №FS/2/09/2024 від 02.09.2024 визначають вартість товару.

Додатково позивачем було надано копії митних декларацій країни відправлення.

Поряд з цим суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Щодо зауважень митниці про те, що «поставка товару здійснювалась на підставі зовнішньоекономічному контракту від 16.08.2024 №030/2024, відповідно до п. 3.1. якого умови поставки товару є наступні FCA (Інкотермс-2020). Як вбачається із митної декларації, декларантом задекларовані наступні умови поставки: FCA BE(Бельгія) Bree. До митного оформлення, надано фактури та додатково надані faktura proforma. Жодним із вищевказаних документів не узгоджено умови поставки FCABE(Бельгія) Bree», суд зазначає таке.

Відповідно до правил Інкотермс 2020 умови поставки FСА (назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне оформлення, призначеному покупцем перевізнику до названого місця.

Умови поставок FCA (англ. Free- вільний перевізник) - відповідальність знімається з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, якого найняв покупець. Подальші ризики за транспортування вантажу покупець несе самостійно.

Базис поставки FCA Інкотермс-2020 розшифровується як «Free Carrier» named place та перекладається «Франко перевізник» вказана назва місця. Продавець зобов`язаний: виконати експортне митне оформлення і відвантажити товар перевізнику, призначеному покупцем. Покупець зобов`язаний: доставити товар і виконати імпортне митне оформлення.

Підтвердженням того, що сторони дійсно дійшли згоди з приводу умови поставки FCA BE (Бельгія) Bree може слугувати поданий митниці лист Продавця за Контрактом №030/2024 GLOBTRANS DARIUSZ MALINOWSKI, у якому останній зазначає, що згідно із попередніми домовленостями Покупець ТОВ «АДР-ТРАНСГРУП» забере придбаний Товар безпосередньо у виробника LAG TRAILERS NV у Бельгії (а саме у м. Брі). Таким чином можна виснувати, що Сторони дійсно погодили зазначені у митних деклараціях умови поставки FCA BE (Бельгія) Bree.

3 огляду за вищезазначене пункт 3.1 контракту не суперечить умовам поставки FCA.

Натомість, відповідач не наводить жодних обґрунтувань в чому полягає наведена, на його думку суперечність, який вплив вона має на визначення митної вартості товарів, а вказує на формальний підхід митного органу при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, який є необґрунтованим та безпідставним.

Щодо зауважень митного органу про те що «долучені калькуляції, згідно яких вказано розрахунок витрат транспортування власними силами за маршрутом м. Бре (Королівство Бельгія) - п/п Краківець та п/п Краківець-Львів не дають можливості здійснити митному органу контроль правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари», суд зазначає таке.

Так суд встановив, що поставка товару із м. Брі у Бельгії до м. Львова в Україні здійснювалося ТОВ «АДР-ТРАНС-ГРУП» самостійно, без залучення стороннього перевізника, власними транспортними засобами. Тому для підтвердження транспортних витрат було надано саме калькуляції №560 та №561 від 02.09.2024 на загальну суму 31400 грн кожна.

Як передбачено п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Слід звернути увагу на те, що жодних інших, більш деталізованих вимог, зокрема щодо окремого доведення розміру витрат на пальне, на платні дороги, на заробітну плату, цитована вище стаття не містить, а пунктом 11 ст. 58 МК України врегульовано, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Натомість, норму п. 5 ч. 10 ст. 58 МК України конкретизовано у підзаконному нормативно-правовому акті: Правилах заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 (надалі - Наказ №599).

Відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати, серед іншого, і калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

При цьому, у кожній із цих калькуляцій міститься інформація про маршрут перевезення (із м. Брі у Королівсті Бельгія до п. п. Краківця у Республіці Польща, а звідти - до м. Львова в Україні); зазначено протяжність цього маршруту у кілометрах.

Отже, калькуляції №560 та №561 від 02.09.2024 містять усі необхідні для визначення вартості витрат дані. Правилами заповнення декларації митної вартості не передбачено вимоги виокремлювати складові понесених у зв`язку із транспортуванням витрат та зазначити, до прикладу, вартість платних доріг чи заробітної плати водія. Зважаючи на це, зауваження митниці щодо неможливості визначити вартість транспортних витрат є помилковими.

Так, у розділі ІІІ цього Наказу (графа 20) наведено примірний перелік документів, які декларант може надавати задля підтвердження витрат на транспортування. Зокрема, у тексті згаданого Наказу визначено, що доказом витрат на транспортування у випадку, якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу, може слугувати калькуляція транспортних витрат. Більше того, серед документів, які подаються для підтвердження витрат на транспортування, яке здійснювалося із використанням власного транспортного засобу, у згаданому Наказі зазначено тільки калькуляцію. При цьому у Наказі №599 наведено перелік даних, які має містити у собі калькуляція транспортних витрат.

Також слід звернути увагу також на те, що Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 вказав, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи).

За таких умов, надані позивачем калькуляції є належними, допустимими та достовірними доказами вартості витрат на транспортування Товару.

Митний орган також в спірних рішеннях вказує, що «із аналізу наданих та додатково наданих документів вбачається, що faktura proforma FPF/296/2024 виписана 16.08.2024. Поряд з цим, згідно додатково наданому посередницькому інвойсу №12400866 такий виставлений 21.08.2024. Тобто Продавцем фактично здійснено продаж товару 16.08.2024, тобто за 5 днів до придбання такого у LagTrailersNV».

З цього приводу суд зазначає, що до митного оформлення по поставці товару подавались комерційні інвойси FPF/296/2024 та FPF/295/2024 від 16.08.2024. Комерційний інвойс за своєю суттю є попереднім інвойсом та існує для узгодження ціни, обсягу поставки.

Описана вище обставина жодним чином не впливає на визначення митної вартості та не свідчить про наявність розбіжностей чи неточностей, які б унеможливлювали визначення вартості товару за ціною договору.

Львівська митниця також зауважує, що «у додатково наданих звітах №0509/06 від 05.09.2024 та №0509/05 від 05.09.2024 про визначення вартості КТЗ, що ввозиться на митну територію України, суб`єктом оціночної діяльності як предмет порівняння аналогічного товару взято три автоцистерни та здійснено коригування вартості таких цистерн на коефіцієнт 82,0, тобто строк експлуатації 1 рік, у зв`язку із чим вартість товару знизилась. Однак вказаний товар є новим та таким, що не експлуатувався».

Відповідно до п. 1.6. Методики «строк експлуатації - період часу від дати виготовлення КТЗ до дати його оцінки; експлуатаційний знос - утрата елементами конструкції КТЗ своїх початкових технічних характеристик, споживчих властивостей або придатності внаслідок дії умов експлуатації та впливу навколишнього природного середовища».

Норми Методики однозначно встановлюють момент, із якого слід починати підрахунок строку експлуатації. Таким моментом є дата виготовлення КТЗ, а не дата його першої реєстрації. Це цілком закономірно з огляду на те, що технічний стан КТЗ погіршується (а відповідно - його ціна зменшується) не тільки внаслідок його безпосереднього використання за цільовим призначенням, а й через вплив навколишнього середовища.

З матеріалів справи судом встановлено, що звіти №0509/06 від 05.09.2024 та №0509/05 від 05.09.2024 виконані у відповідності до положень Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, що затверджена Наказом Мін`юсту та Фонду Державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092.

Таким чином, застосування оцінювачем коефіцієнту 82,0 (який відповідає строку експлуатації в одне півріччя) є цілком правильним.

До того ж, звіти про вартість колісних транспортних засобів є субсидіарним доказом вартості товарів, зазначених у митних деклараціях. Так, їх подання разом із митною декларацією в силу положень ч. 2 ст. 53 МК України не є обов`язковим, а митна вартість визначається виключно із огляду на договірну ціну. Разом з тим, той факт, що вартість, КТЗ, зазначена у Звітах, та дійсна договірна ціна є наближеними, є додатковим (але не визначальним) підтвердженням того, що митна вартість була визначена декларантом правильно.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Зважаючи на те, що відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товари, мали розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим спірні рішення митного органу про коригування митної вартості товару не можуть вважатися обґрунтованими та правомірними.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. А Львівською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного товару.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Враховуючи наведене, суд вважає, що під час розгляду справи, відповідачем не спростовано та не надано належних доказів неможливості застосування для визначення митної вартості товару основного методу, а також не обґрунтовано застосування до визначення митної вартості товару резервного методу.

В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що рішення Львівської митниці №UA209000/2024/900691/1 та №UA209000/2024/900690/1 від 06.09.2024 про коригування митної вартості товарів не відповідають критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, адже таке прийняте не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, відтак порушує права та законні інтереси позивача.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 12112,00 грн.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900691/1 та №UA209000/2024/900690/1 від 06.09.2024.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Львівською митницею 06.09.2024 картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2024/002662 та №UA209170/2024/002661.

Стягнути з Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АДР-ТРАНС-ГРУП» (місцезнаходження: 79005, м. Львів, вул. Т. Шевченка, 32, код ЄДРПОУ 44150094) судовий збір в сумі 12112 (дванадцять тисяч сто дванадцять) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 09.12.2024.

Суддя Р.І. Кузан