Рішення

від 17.12.2024 по справі 380/5442/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/5442/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2024 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного центру імені В. ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 )звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі відповідач, в/ч НОМЕР_1 ), в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні згоди на отримання грошової компенсації позивачем за належне для отримання жиле приміщення;

- зобов`язати відповідача повторно протокольно розглянути питання щодо надання позивачу грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, яке скерувати за підпорядкованістю щодо прийняття подальшого рішення для надання позивачу грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив війську службу в Національній гвардії України. У період з 1998 по 2015 роки перебував на квартирному обліку у внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України, а з 2015 року у військових частинах Національної гвардії України. Під час перебування на квартирному обліку, позивачу як командиру роти спеціального призначення НОМЕР_2 окремої бригади внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, рішенням житлової комісії від 26.11.1999 надано для постійного проживання однокімнатну квартиру житловою площею 19,30 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , та знято з квартирного обліку як такого, що забезпечений житлом. У зв`язку із одруженням та народженням доньки у 2004 році подав рапорт командуванню в/ч НОМЕР_3 про постановку його на квартирний облік як такого, що потребує поліпшення житлових умов у зв`язку із народженням доньки та з 02.08.2004 перебуває на квартирному обліку, як такий що потребує поліпшення житлових умов.

Після звільнення з військової служби, 05.02.2024 подав заяву щодо розгляду питання та подання відповідних документів до компетентних органів для проведення нарахування та виплати грошової компенсації взамін неотриманого житлового приміщення. Однак у задоволенні такої заяви відмовлено з підстав пункту 1.4. «Інструкції з організації забезпечення, надання військовослужбовцям Національної гвардії України та членам їх сімей житлових приміщень», оскільки надана у постійне користування однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 була приватизована дружиною та донькою. Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відповідачем позову не визнано з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. У пункті 1.4 Інструкції №278 зазначено, що забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного із числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб житла, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла. Житлові приміщення надаються військовослужбовцям у межах норм, установлених законодавством. Оскільки протягом проходження військової служби позивачем було отримано квартиру, то питання надання компенсації за неотримане житлове приміщення не може бути розглянуте. Станом на 01.04.2024 позивач перебуває на квартирному обліку під №20, перед яким на обліку перебувають військовослужбовці, які стали на квартирний облік у лавах Національної гвардії і у Навчальному центрі раніше по часу за позивача і також є ветеранами Національної гвардії. За таких обставин вважає передчасним вимогу про грошову компенсацію за неотримане жиле приміщення. Про виділення житла чи компенсації за неотримання житлового приміщення, позивач буде належним чином повідомлений житлово-побутовою комісією в/ч НОМЕР_1 , при надходженні відповідної інформації від головного розпорядника бюджетних коштів. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою судді від 15.03.2024 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

Вимоги ухвали позивачем виконано.

Ухвалою від 22.03.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.

Відповідачем 04.04.2024 (вх. №25855) подано відзив на позовну заяву.

Позивачем 11.04.2024 (вх. №27793) подано відповідь на відзив.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 у період з 1998 по 2015 роки проходив військову службу у внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України, а з 17.02.2015 по 19.01.2024 у військових частинах Національної гвардії України.

На квартирному обліку у внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України перебував з 1998 по 2015 роки, а у військовій частині НОМЕР_1 Національній гвардії України - з 2015 року.

Позивачу як командиру роти спеціального призначення НОМЕР_2 окремої бригади внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України рішенням житлової комісії від 26.11.1999 надано для постійного проживання однокімнатну квартиру житловою площею 19,30 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим він був знятий з квартирного обліку як такий, що житлом забезпечений.

ОСОБА_1 у звязку із одруженням та народженням доньки у 2024 році подав рапорт командуванню та житловій комісії військової частини НОМЕР_3 про постановку його на квартирний облік, як такого що потребує поліпшення житлових умов.

З 02.08.2004 перебуває на квартирному обліку як такий, що потребує поліпшення житлових умов.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19.01.2024 №21 полковника ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військовослужбовця військової служби за контрактом офіцерського складу з 19.01.2024.

ОСОБА_1 05.02.2024 звернувся до відповідача із заявою про виплату грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення відповідно до Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №728, до якої долучив необхідні документи.

Відповідач листом від 20.02.2024 №Д-6 відмовив у задоволенні заяви з тих підстав, що відповідно до протоколу №7 засідання житлово-побутової комісії Головного управління внутрішніх військ МВС України від 17.08.1999 йому було надано однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 36,14 кв. м із зняттям з квартирного обліку. При постановці на облік для покращення житлових умов ним було подано зобов`язання від 04.11.2002 про здачу зазначеної квартири у разі отримання іншого житла. Проте дружиною і донькою у 2012 році були використані житлові чеки при безоплатній приватизації зазначеної квартири та оформлено право приватної спільної часткової власності (по частки нерухомого майна), що підтверджується отриманою інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.01.2023 №320321730.

Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантію військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ).

Згідно зі статтею 1-2 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

Пунктом 1 статті 12 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Абзацом першим пункту 9 статті 12 Закону №2011-ХІІ передбачено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.

Згідно до абзацу 4 пункту 11 статті 12 Закону №2011-ХІІ військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.

Частиною першою статті 9 Житлового кодексу України визначено, що громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду, або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

У свою чергу порядок та розмір надання громадянам грошової компенсації за належні їм для отримання жилі приміщення визначаються Кабінетом Міністрів України (стаття 48-1 Житлового кодексу України).

Механізм визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей, що перебувають разом з ними на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, який ведеться у військових частинах, органах, підрозділах, загонах, військових навчальних закладах, установах (далі - військові частини), а у разі їх розформування - у військових комісаріатах та квартирно-експлуатаційних установах (організаціях), за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення (далі - компенсація) визначений Порядком визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 728 (далі - Порядок № 728).

За приписами пункту 2 Порядку № 728 дія його поширюється на: військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 і більше років, та членів їх сімей; осіб, звільнених з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я та у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів у разі неможливості використання на військовій службі, та членів їх сімей; сім`ї військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби; сім`ї померлих осіб, звільнених з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я та у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів.

Як встановлено з матеріалів справи, за час проходження служби позивач забезпечувався жилим приміщенням у АДРЕСА_1 , загальна площа - 36,9 квадратних метрів, житлова площа - 19.1 квадратних метрів.

ОСОБА_1 04.11.2002 написав рапорт на ім`я командира в/ч НОМЕР_4 , на той час внутрішніх військ МВС України, у якому зазначив, що у разі отримання іншого житла зобов`язується здати житло, яким володіє на той час, однокімнатна квартира по АДРЕСА_1 .

Окрім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (дружина) дали зобов`язання протягом 1 місяця після одержання ордеру звільнити житлову площу, яку вони займають ( АДРЕСА_1 ).

Натомість, 24.10.2012 члени сім?ї ОСОБА_1 (дружина та донька) приватизували вище згадану квартиру, що підтверджується випискою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 16.01.2023 №320321730.

У відповідності до вимог п. 1.4 Інструкції з організації забезпечення, надання військовослужбовцям Національної гвардії України та членам їх сімей житлових приміщень (надалі по тексту - Інструкції), затвердженої наказом МВС України від 28.07.2007 №278 (далі - наказ №278), забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного із числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб житла, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла. Житлові приміщення надаються військовослужбовцям у межах норм, установлених законодавством.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, при постановці на облік для покращення житлових умов позивачем було подано зобов`язання від 04.11.2002 про здачу зазначеної квартири у разі отримання іншого житла. Проте дружиною і донькою позивача у 2012 році були використані житлові чеки при безоплатній приватизації зазначеної квартири та оформлено право приватної спільної часткової власності (по частки нерухомого майна), що підтверджується отриманою інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.01.2023 №320321730.

Відповідно до Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету України від 02.09.2015 №728 (далі Порядок), для отримання грошової компенсації та визначення її остаточного розміру житловій комісії подається заява особи, звільненої з військової служби в запас або у відставку. Житлові комісії розглядають рапорти військовослужбовців (заяви, зазначені в пункті 11 цього Порядку) щодо надання компенсації та приймають рішення про її надання або відмову в наданні.

Рішення житлової комісії затверджується відповідно командирами військових частин, військовими комісарами та начальниками житлово-експлуатаційних установ (організацій), після чого в порядку, визначеному Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, Адміністрацією Держприкордонслужби, СБУ, ДСНС, розвідувальними органами, Національною гвардією, Управлінням державної охорони, ДКА, Адміністрацією Держспецзв?язку, списки осіб, щодо яких прийнято рішення про надання компенсації, подаються на затвердження відповідно Міністрові оборони, Міністрові внутрішніх справ, Міністрові інфраструктури, Голові Держприкордонслужби, Голові ДСНС, Голові СБУ, керівнику розвідувального органу, начальнику Управління державної охорони, командувачу Національної гвардії, Голові ДКА, Голові Держспецзв?язку.

Отже усі рішення житлової комісії військової частини мають оформлятись протокольно, які у подальшому затверджується наказом командира (начальника) військової частини. Про прийняте рішення житлова комісія у п`ятиденний строк письмово інформує заявника.

Всупереч вказаних вимог Порядку, житлово-побутовою комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 ) заява ОСОБА_1 на отримання ним грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, не розглядалося, підтвердженням чого є відсутність відповідного рішення, оформленого відповідно до вимог цього ж Порядку.

З наявних у матеріали справи доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 було повідомлено листом від 20.02.2024 про неможливість розгляду питання щодо надання компенсації за неотримане житлове приміщення.

Така поведінка відповідача щодо розгляду заяви ОСОБА_1 на отримання ним грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення не відповідає вимогам чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до вимог частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Ураховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, надані суду повноваження при вирішенні справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов підлягає до часткового задоволення шляхом зобов`язання відповідача розглянути питання щодо надання позивачу грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення та прийняти рішення відповідно до Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення та з врахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Національного центру імені В. Вишиваного Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) повторно розглянути питання щодо надання ОСОБА_1 грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення та прийняти рішення відповідно до Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету України від 02.09.2015 №728, з врахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) 605 (шістсот п`ять) грн 60 к. судових витрат у вигляді судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. П. Хома