Рішення
від 18.12.2024 по справі 420/33989/24
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛ ТІМ» (вул. Геологів, буд. 3, м. Хмельницький, 29000, код ЄДРПОУ 43030172) до Одеської митниці (як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (вул. Івана і Юрія Лип, 21-А, м. Одеса, 65078 код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛ ТІМ» до Одеської митниці (як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000529/2 від 20.10.2024;

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) №UA500500/2024/001080 від 20.10.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що декларант відповідно до частин 1, 2 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI надав до Одеської митниці документи, які підтверджували всі складові задекларованої митної вартості товарів, не мали розбіжностей, то у Одеської митниці були відсутні підстави, передбачені частиною 6 статті 54, частиною 1 статті 55, частинами 1, 2 статті 256 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, пункту 8.2 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672) для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000529/2 від 20.10.2024, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500500/2024/001080 від 20.10.2024. На думку позивача, рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів UA500500/2024/000529/2 від 20.10.2024, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/001080 від 20.10.2024 прийняті з порушенням положень частини 2 статті 19 Конституції України; частини 1 статті 49, пунктів 4, 6, 7, 8 частини 3 статті 53, частини 3 статті 53, частин 1, 2, пункту 1 частини 4 статті 54, пунктів 1, 2 частини 5 статті 54, частини 6 статті 54, частини 1 статті 55, пунктів 1, 2, 4 частини 2 статті 55, частин 2, 3, 5, 8 статті 57, частин 4, 5, 8, 9, 21 статті 58, підпункту "в" пункту 1 частини 10 статті 58, частини 1 статті 254, частин 1, 2 статті 256, частин 1, 2, 5 статті 327 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI; пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції 01.06.2012 за № 883/21195); пункту 8.2 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672). Враховуючи вищенаведені обставини, позивач вважає, що рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000529/2 від 20.10.2024, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/001080 від 20.10.2024 прийняті не на підставі та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.

Позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з порушенням вимог МК України, є протиправним та підлягає скасуванню.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями (МД) № 24UA500500035787U0 від 20.10.2024 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000529/2 від 20.10.2024, а саме: 1) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2)відповідно п. 6.1 контракту 1/2024 від 08.07.2024 продавець зобов`язаний застрахувати товар але до митного оформлення не було надано жодного страхового документу; 3)в СМR від 29.09.2024 № А № 726016 зазначено, що перевізником виступає LLC «EAST OIL GROUP» але Рахунок-фактура на оплату транспортноекспедиційних послуг і Довідка про транспортні витрати видані ФОП ОСОБА_1 . 4)відповідно п 3.1 контракту 1/2024 від 08.07.2024 оплата за товар здійснюється протягом 90 днів від дати оформлення експортної мд, але документів, підтверджуючих оплату товару, не було надано до митного оформлення. 20.10.2024 декларантом ТОВ "ВЕЛ ТІМ" було додатково надіслано прайс лист від 28.09.2024 № б/н та лист від 20.10.2024 № б/н, яким повідомлено митний орган, що всі документи вже надані та інших додаткових документів надаватися не буде. Отже, декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, розбіжності не спростовано. оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС Держмитслужби, з урахуванням вимог частини третьої статті 64 МКУ, та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час, експорту в Україну з тієї ж країни та аналогічним комерційним умовам, є більшим: по товару №1 - 5,9712 дол.США/кг нетто (МД від 15.04.2024 № UA100340/2024/614282) ніж заявлено декларантом 3,1037 дол.США/кг нетто, по товару №2 - 5,6305 дол. США/кг (МД № UA100350/2024/724499 від 27.06.2024), ніж заявлено декларантом 2,9267 дол.США/кг нетто, по товару №3 - 5,9731 дол.США/кг нетто (МД від 15.04.2024 № UA100340/2024/614282) ніж заявлено декларантом 4,6594 дол.США/кг. У зв`язку з вищевикладеним та у відповідності до ч.2 ст. 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000529/2 від 20.10.2024.

Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару №UA500500/2024/000529/2 від 20.10.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500500/2024/001080 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «ВЕЛ ТІМ».

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги позову, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив наступне: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛ ТІМ", ідентифікаційний код 43030172, зареєстроване 31.05.2019 як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, звертається до адміністративного суду з позовом з наступних підстав.

08.07.2024 між ТОВ "ZAMON SILVER", Республіка Узбекистан (Продавець) та ТОВ "ВЕЛ ТІМ" (Покупець) укладений контракт №1/2024, розділом 1 "Предмет контракту" якого передбачено, що у відповідності до умов цього контракту Продавець зобов`язується поставляти, а Покупець прийняти та оплатити текстильну продукцію з 100% бавовни (далі - "Товар"). Асортимент, кількість, ціна, умови поставки, а також індивідуальні характеристики (у разі наявності таких) будуть вказані в інвойсах, що є контракту

В пункті 2.2 розділу 2 "Сума контракту і валюта платежу" контракту №1/2024 від 08.07.2024 вказано, що валютою цього Контракту є долар США.

Відповідно до пункту 3.1 розділу 3 "Умови оплати" контракту №1/2024 від 08.07.2024 оплата товарів, що поставляються за цим контрактом, здійснюється Покупцем на умовах 100% оплати на розрахунковий рахунок Продавця протягом 90 календарних днів з дати оформлення експортної ВМД.

Пунктом 4.1 розділу 4 "Умови поставки" контракту №1/2024 від 08.07.2024 обумовлено, що Продавець повинен здійснити поставку Товарів у відповідності з умовами поставки, які беруть визначатися сторонами додатково, і відображається в інвойсах.

Згідно з пунктом 4.2 розділу 4 "Умови поставки" контракту №1/2024 від 08.07.2024 Сторони погодилися, що для зазначення в специфікаціях або інвойсах умов поставки, ними будуть застосовуватися Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів у редакції 2010 року (ІНКОТЕРМС-2010). Поставка здійснюється на територію України на умовах FCA- м. Андижан.

Пунктом 4.3 розділу 4 "Умови поставки" контракту №1/2024 від 08.07.2024 передбачено, що Продавець зобов`язаний надати Покупцю сертифікат походження товару форма СТ-1, інвойс (рахунок-фактуру) і пакувальний лист.

Відповідно до пункту 4.4 розділу 4 "Умови поставки" контракту №1/2024 від 08.07.2024 Продавець забезпечує за свій рахунок дотримання всіх митних оформлень, в т.ч. пов`язаних з транзитом Товарів через територію суміжних держав (митні декларації, транзитні декларації, забезпечення та ін.).

Пунктом 4.6 розділу 4 "Умови поставки" контракту №1/2024 від 08.07.2024 визначено, що країною походження товарів є Узбекистан

В Специфікації №3 від 28.09.2024 до контракту №1/2024 від 08.07.2024 наведені найменування, юридичні, поштові адреси, банківські реквізити Продавця (Вантажовідправника) ТОВ "ZAMON SILVER" та Покупця (Вантажоотримувача) Тов "ВЕЛ ТІМ"; 1) найменування товару: "Трико для хлопчиків"; код ТНЗЕД: 6103420001; кількість штук: 14 573,00; ціна за штуку: 1,25 доларів США; загальна сума: 18 216,25 доларів США; 2) найменування товару: "Трико для дівчаток"; код ТНЗЕД: 6104620000; кількість штук: 7 598,00; ціна за штуку: 1,25 доларів США; загальна сума: 9 497,50 доларів США; 3) найменування товару: "Трико чоловічі"; код ТНЗЕД: 6103420001; кількість штук: 910,00; ціна за штуку: 1,45 доларів США; загальна сума: 1319,50 доларів США; всього на суму 29 033,25 доларів США.

В рахунку-фактурі (інвойсі) №3 від 28.09.2024 зазначені: контракт №1/2024 від 08.07.2024; найменування, юридичні, поштові адреси, банківські реквізити Продавця (Вантажовідправника) ТОВ "ZAMON SILVER" та Покупця (Вантажоотримувача) ТОВ "ВЕЛ ТІМ"; транспорт: автотранспорт; країна походження: Узбекистан; умови поставки: FCA - м. Андижан згідно INCOTERMS-2010; доставка протягом 120 днів після відвантаження; 1) найменування товару: "Трико для хлопчиків"; код ТНЗЕД: 6103420001; кількість штук: 14 573,00; ціна за штуку: 1,25 доларів США; загальна сума: 18 216,25 доларів США; 2) найменування товару: "Трико для дівчаток"; код ТНЗЕД: 6104620000; кількість штук: 7 598,00; ціна за штуку: 1,25 доларів США; загальна сума: 9 497,50 доларів США; 3) найменування товару: "Трико чоловічі"; код ТНЗЕД: 6103420001; кількість штук: 910,00; ціна за штуку: 1,45 доларів США; загальна сума: 1 319,50 доларів США; всього на суму 29 033,25 доларів США.

До Одеської митниці декларантом ТОВ "ВЕЛ ТІМ" подано митну декларацію (МД) №24UA50050003578700 від 20.10.2024, в графі 31 "Паковання та опис товару" були наведені описи товарів, а саме: товару № 1: "1. Штани (тріко) хлопчакові трикотажні, бавовняні 14573 шт. Торговельна марка: ZS. Виробник: ТОВ "ZAMON SILVER". Країна виробництва: Узбекистан, UZ"; товару № 2: "1. Штани (тріко) дівочі трикотажні, бавовняні 7598 шт. Торговельна марка: ZS. Виробник: ТОВ "ZAMON SILVER". Країна виробництва: Узбекистан, UZ"; товару № 3: "1. Штани (тріко) чоловічі трикотажні, бавовняні 910 шт. Торговельна марка: ZS. Виробник: ТОВ "ZAMON SILVER". Країна виробництва: Узбекистан, UZ".

В митній декларації (МД) №24UA500500035787U0 від 20.10.2024 декларантом визначено та заявлено митну вартість:

товару №1 за основним (першим) методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в розмірі 820 848,29 грн., яка складалась з вартості товарів, зазначеної в рахунку-фактурі (інвойсі) №3 від 28.09.202418 216,25 доларів США (сума в валюті України на день подання митної декларації №24UA50050003578700 від 20.10.2024 за курсом НБУ на 20.10.202441,2351 грн. за 1 долар США - 751 148,8904 грн.), вартості міжнародного перевезення вантажу для ТОВ "ВЕЛ ТІМ" за маршрутом Андижан (Узбекистан) п/п "Орлівка" (розподілених пропорційно ваги брутто товарів, зазначених митній декларації №24UA50050003578700 від 20.10.2024) y розмірі 69 699,4009 грн.;

товару №2 за основним (першим) методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в розмірі 430 099,68 грн., яка складалась з вартості товарів, зазначеної в рахунку-фактурі (інвойсі) №3 від 28.09.2024-9 497,50 доларів США (сума в валюті України на день подання митної декларації №24UA50050003578700 від 20.10.2024 за курсом НБУ на 20.10.2024-41,2351 грн. за 1 долар США 391 630,3623 грн.), вартості міжнародного перевезення вантажу для ТОВ "ВЕЛ ТІМ" за маршрутом Андижан (Узбекистан) п/п "Орлівка" (розподілених пропорційно ваги брутто товарів, зазначених митній декларації №24UA50050003578700 від 20.10.2024) у розмірі 38 469,3134 грн.;

До Одеської митниці декларантом (ТОВ "ВЕЛ ТІМ", ідентифікаційний код 43030172) подано митну декларацію (МД) №24UA50050003578700 від 20.10.2024, в графі 31 "Паковання та опис товару" були наведені описи товарів, а саме: товару № 1: "1. Штани (тріко) хлопчакові трикотажні, бавовняні 14573 шт. Торговельна марка: ZS. Виробник: ТОВ "ZAMON SILVER". Країна виробництва: Узбекистан, UZ"; товару № 2: "1. Штани (тріко) дівочі трикотажні, бавовняні 7598 шт. Торговельна марка: ZS. Виробник: ТОВ "ZAMON SILVER". Країна виробництва: Узбекистан, UZ"; товару № 3: "1. Штани (тріко) чоловічі трикотажні, бавовняні 910 шт. Торговельна марка: ZS. Виробник: ТОВ "ZAMON SILVER". Країна виробництва: Узбекистан, UZ".

В митній декларації (МД) №24UA500500035787U0 від 20.10.2024 декларантом визначено та заявлено митну вартість:

товару №3 за основним (першим) методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в розмірі 57 575,77 грн., яка складалась з вартості товарів, зазначеної в рахунку-фактурі (інвойсі) №3 від 28.09.2024-1 319,50 доларів США (сума в валюті України на день подання митної декларації №24UA50050003578700 від 20.10.2024 за курсом НБУ на 20.10.202441,2351 грн. за 1 долар США - 54 409,7145 грн.), вартості міжнародного перевезення вантажу для ТОВ "ВЕЛ ТІМ" за маршрутом Андижан (Узбекистан) п/п "Орлівка" (розподілених пропорційно ваги брутто товарів, зазначених митній декларації №24UA50050003578700 від 20.10.2024) у розмірі 3 166,0557 грн.

Разом з митною декларацією (МД) №24UA50050003578700 від 20.10.2024 декларантом до митниці подані наступні документи (графа 44 МД): пакувальний лист №3 від 28.09.2024, рахунок-фактуру (інвойс) №3 від 28.09.2024, домашній коносамент №0008603 від 05.10.2024, міжнародну товарно-транспортну накладну А №726016 від 29.09.2024, супровідний документ Т1 №24TR08030000433345 від 11.10.2024, супровідний документ Т1 №D 62437 від 10.10.2024, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №00089 від 18.10.2024, довідку про транспортно- експедиційні витрати №4 від 18.10.2024, контракт №1/2024 від 08.07.2024, специфікацію № 3 від 28.09.2024 до контракту №1/2024 від 08.07.2024, договір перевезення №10/11 від 29.09.2024, сертифікат про походження товару форми СТ-1 №UZUA403011293401 від 29.09.2024, заяву підприємства, подання якої передує митному оформленню товарів і транспортних засобів б/н від 20.10.2024, декларацію митної вартості/

Розглянувши подані документи, Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000529/2 від 20.10.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500500/2024/001080.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Таким чином, суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою..

За приписами частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Як встановлено частиною 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 4 статті 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

У відповідності з частиною 5 статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з частиною 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така правова позиція наведена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 31.03.2015р. у справах № 21-127а15 та № 21-53а15 та у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 р. у справі № 803/407/16.

Опрацювавши надані позивачем документи, митний орган прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, застосувавши резервний метод визначення митної вартості.

Наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, поданих документів було достатньо для прийняття рішення на їх підставі, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом визначення митної вартості та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, з огляду на наступне.

Так, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, зокрема: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 12.03.2019 у справі № 803/3649/15.

Одеська митниця в рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000529/2 від 20.10.2024 в якості підстави для коригування митної вартості товарів зазначає про те, що "відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару".

Суд зазначає, що частиною 1 статті 49 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 1, 2 статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом підчас проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI передбачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною 2 статті 57 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Частинами 4, 5, 6, 7, 9, 21 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Підпунктом "в" пункту 1 частини 10 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем: вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Отже, документи, що підтверджують вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням надаються для підтвердження митної вартості товарів тільки якщо за умовами поставки вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням не включені у вартість товару.

Обрані сторонами зовнішньоекономічного договору умови поставки товару визначають те, які витрати включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари або іншими словами, визначають конкретні складові митної вартості товарів.

В рахунку-фактурі (інвойсі) №3 від 28.09.2024 зазначені умови поставки FCA м. Андижан згідно INCOTERMS-2010.

В підпункті А.9 " Перевірка - упаковка маркування" пункту А "Обов`язки продавця" умов поставки FCA Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010) зазначено: "Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі звичайно прийнято відвантажувати вказаний у договорі товар без упаковки".Отже, в даному випадку, у зв`язку із застосуванням умов поставки товарів FCA - м. Андижан, Узбекистан (ІНКОТЕРМС 2010), продавець (ТОВ "ZAMON SILVER", Республіка Узбекистан) зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він організує.

Погоджуючи умови поставки FCA м. Андижан, сторони зовнішньоекономічного договору (контракту №1/2024 від 08.07.2024) виходили з того, що вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням вже включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) №3 від 28.09.2024, а тому відповідно до положень підпункту "в" пункту 1 частини 10 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI у митниці не було необхідності знову відокремлювати зазначені витрати з ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті та зобов`язувати позивача окремо відображати зазначені витрати у документах, податних для підтвердження митної вартості товарів.

Крім того, положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI не передбачений обов`язок декларанта надавати для митного оформлення товару інформацію та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару. Це є лише правом декларанта в разі, якщо він заявляє митну вартість товару за методом визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) та не може бути підставою для відмови в митному оформленні товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Процес формування ціни товару належить виключно продавцю товару. Зазначення в рахунку-фактурі (інвойсі) №3 від 28.09.2024 умов поставки FCA м. Андижан, та відсутність в контракті будь-яких додаткових домовленостей про окрему оплату вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням не включені у вартість товару означає, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) №3 від 28.09.2024 ціна товару включає в себе вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Формування ціни є внутрішньою комерційною умовою Продавця та він не зобов`язаний надавати таку інформацію, для покупця цілком достатньо розуміння певної ціни на певних умовах поставки.

Застосовуючи вищезазначені положення законодавства України, Верховний Суд в постанові від 18.12.2019 у справі № 160/8775/18 (адміністративне провадження № К/9901/15054/19) за позовом ТОВ "АТБ-Маркет" до Одеської митниці ДФС прийшов довисновку про те, що у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Також в постанові від 04.12.2018 у справі № 2a-17876/12/2670 (адміністративне провадження № К/9901/12408/18) за позовом ПП "Елпіс-Україна" до Київської міської митниці ДФС, Верховний Суд зробив висновок про те, що "посилання контролюючого органу, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості імпортованого товару, на те, що вартість упаковки включено в ціну товару, але не можливо виділити і провести розрахунок ціни упаковки суди обгрунтовано не взяли до уваги, оскільки товар поставлявся на FCA, що включає в себе вартість пакування, а неможливість виділити з вартості товару і провести розрахунок ціни упаковки, не є підставою стверджувати, що заявлена мита вартість не відповідає вартості визначеній в контракті".

Згідно зі ч.5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, твердження Одеської митниці в оскаржуваному рішенні про неможливість перевірки правильності визначення митної вартості товарів через відсутність у поданих до митного оформлення документах відомостей щодо вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням не включені у вартість товару, є необгрунтованим, оскільки відповідно до умов поставки FCA м. Андижан, витрати на перевезення (транспортування) оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, а також витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України вже включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) №3 від 28.09.2024.

Одеська митниця в рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000529/2 від 20.10.2024 в якості підстави для коригування митної вартості товарів вказує на те, що "відповідно п. 6.1 контракту 1/2024 від 08.07.2024 продавець зобов`язаний застрахувати товар, але до митного оформлення не було надано жодного страхового документу".

Згідно з частиною десятою статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари зокрема додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Поставка здійснюється на територію України на умовах FCA - м. Андижан. П

унктом 4.3 розділу 4 "Умови поставки" контракту №1/2024 від 08.07.2024 передбачено, що Продавець зобов`язаний надати Покупцю сертифікат походження товару форма СТ-1, інвойс (рахунок-фактуру) і пакувальний лист.

Відповідно до пункту 6.1. розділу 6 "Зобов`язання зі страхування" контракту №1/2024 від 08.07.2024 Продавець зобов`язаний застрахувати товар, що поставляється Покупцеві проти звичайних ризиків в страхових компаніях, що користуються доброю репутацією у відповідності з їх правилами страхування на повну вартість Товару, що поставляється.

В рахунку-фактурі (інвойсі) №3 від 28.09.2024 зазначені умови поставки FCA м. Андижан згідно INCOTERMS-2010. Фактично страхування імпортованих товарів здійснено не було, оскільки ані продавцем, ані покупцем договори страхування не укладались, що підтверджується поданими до митного оформлення документами.

В підпункті А.З "Договори перевезення та страхування" пункту А "Обов`язки продавця" умов поставки FСА Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010) зазначено: "У продавця немає обов`язку перед покупцем по укладенню договору страхування. Однак продавець зобов`язаний надати покупцю за його проханням, на його ризик та за його рахунок (за наявності витрат) інформацію, необхідну покупцю для отримання страхування".

Підпунктом Б.З "Договори перевезення та страхування" пункту Б "Обов`язки покупця" умов поставки FCA Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010) визначено таке: "У покупця немає обов`язку перед продавцем по укладенню договору страхування".

Аналіз змісту вищенаведених норм Інкотермс-2010 свідчить про те, що обов`язок щодо страхування вантажу, який поставляється на умовах FCA (Інкотермс 2010) відсутній, як у продавця, так і у покупця.

А тому, доводи митного органу у цій частині є безпідставними, оскільки страхування товару, який постачається на умовах FCA, не є обов`язковим.

Натомість, будь-які особисті домовленості між продавцем та покупцем не можуть надавати митному органу підстави для витребування страхових документів, у випадку непередбаченості обов`язкового існування таких документів правилами Інкотермс 2010.

Тому, за умови передбачення контрактом необхідності страхування товару, однак, відсутності такого обов`язку правилами Інкотермс 2010, може бути лише підставами для відповідальності контрагентів один перед одним та не є підставою для витребування вказаних страхових документів митним органом.

Відтак, вимога митного органу про наданням позивачем страхових документів та документів, що містять відомості про вартість страхування є безпідставною.

Одеська митниця в рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000529/2 від 20.10.2024 в якості підстави для коригування митної вартості товарів вказує на те, що "в СМР від 29.09.2024 А №726016 зазначено, що перевізником виступає LLC «EAST OIL GROUP», але Рахунок-фактура на оплату транспортно- експедиційних послуг і Довідка про транспортні витрати видані ФОП ОСОБА_1 ".

Частиною 1 статті 49 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари

Згідно з частинами 1, 2 статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з пунктом 5 частини 10 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Також, пунктом 6 частини 2 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495- VI передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

В постанові Вищого адміністративного суду України від 12.07.2017 у справі № 815/6984/15 (К/800/16890/16) за позовом ТОВ "Укратлантік" до Одеської митниці ДФС, суд касаційної інстанції зазначив, що Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс), це міжнародні правила по тлумаченню найбільш широко використовуваних торгових термінів в області зовнішньої торгівлі, у них зазначені яка з сторін договору купівлі-продажу повинна здійснити необхідні для перевезення та страхування дії, коли продавець передає товар покупцю, та які витрати несе кожна з сторін. Обрані сторонами зовнішньоекономічного договору умови поставки товару визначають те, які витрати включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари або іншими словами, визначають конкретні складові митної вартості товарів

В Специфікації №3 від 28.09.2024 до контракту №1/2024 від 08.07.2024 наведені найменування, юридичні, поштові адреси, банківські реквізити Продавця (Вантажовідправника) ТОВ "ZAMON SILVER" та Покупця (Вантажоотримувача) тов "ВЕЛ ТІМ"; 1) найменування товару: "Трико для хлопчиків"; код ТНЗЕД: 6103420001; кількість штук: 14 573,00; ціна за штуку: 1,25 доларів США; загальна сума: 18 216,25 доларів США; 2) найменування товару: "Трико для дівчаток"; код ТНЗЕД: 6104620000; кількість штук: 7 598,00; ціна за штуку: 1,25 доларів США; загальна сума: 9 497,50 доларів США; 3) найменування товару: "Трико чоловічі"; код ТНЗЕД: 6103420001; кількість штук: 910,00; ціна за штуку: 1,45 доларів США; загальна сума: 1319,50 доларів США; всього на суму 29 033,25 доларів США.

В рахунку-фактурі (інвойсі) №3 від 28.09.2024 зазначені: контракт №1/2024 від 08.07.2024; найменування, юридичні, поштові адреси, банківські реквізити Продавця (Вантажовідправника) ТОВ "ZAMON SILVER" та Покупця (Вантажоотримувача) - ТОВ "ВЕЛ ТІМ"; транспорт: автотранспорт; країна походження: Узбекистан; умови поставки: FCA - м. Андижан згідно INCOTERMS-2010; доставка протягом 120 днів після відвантаження; 1) найменування товару: "Трико для хлопчиків"; код ТНЗЕД: 6103420001; кількість штук: 14 573,00; ціна за штуку: 1,25 доларів США; загальна сума: 18 216,25 доларів США; 2) найменування товару: "Трико для дівчаток"; код ТНЗЕД: 6104620000; кількість штук: 7 598,00; ціна за штуку: 1,25 доларів США; загальна сума: 9 497,50 доларів США; 3) найменування товару: "Трико чоловічі"; код ТНЗЕД: 6103420001; кількість штук: 910,00; ціна за штуку: 1,45 доларів США; загальна сума: 1319,50 доларів США; всього на суму 29 033,25 доларів США.

Відповідно статті Б.З розділу В "Обов`язки покупця" терміну FCA "FREE CARRIER" ("франко-перевізник") Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010) Покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір (контракт) перевезення товару з назвою місця поставки, за винятком випадків, коли договір (контракт) перевезення укладено продавцем, як передбачено статтею АЗ.

Згідно зі статтею Б.6 "Розподіл витрат" розділу Б "Обов`язки покупця" терміну FCA "FREE CARRIER" ("франко-перевізник") Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010) покупець зобов`язаний оплатити: а) усі витрати, пов`язані з товаром, з моменту його поставки відповідно до статті А4, окрім витрат, що оплачує продавець, як передбачено статтею А6

29.09.2024 між ТОВ «ВЕЛ ТІМ» (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Експедитор) укладений договір на перевезення вантажу №10\11, пунктом 1.1 якого передбачено, що згідно з цим договором експедитор на замовлення замовника надає послуги з перевезення вантажів у міжнародному сполученні, а Експедитор в свою чергу зобов`язується оплатити надані послуги.

Відповідно до пункту 1.2. договору на перевезення вантажу №10\11 від 29.09.2024 по даному договору Експедитором можуть виступати як власники транспортних засобів, так і їх довірені особи, які мають контракти з перевізниками.

Згідно з пунктом 2.1. договору на перевезення вантажу №10\11 від 29.09.2024 Експедитор має право укладати договори з іншими особами для виконання зобов`язань за цим договором. (

25.09.2024 між ФОП ОСОБА_1 (Експедитор) та ТОВ «СХІД ОЇЛ ГРУП» Перевізник) укладений договір перевезення №Ф-002-24, пунктом 1.1 якого передбачено, щона підставі договору, укладеному між Експедитором та Замовником, Експедитор діє від свого імені та за рахунок коштів Замовника, залучаючи третю сторону Виконавця, для доставки вантажів автомобілями в міжнародному сполученні. Виконавець доставляє заявлені Експедитором вантажі, а Експедитор оплачує послуги Виконавця з коштів Замовника на узгоджених нижче умовах.

Пунктом 1.2. договору перевезення №Ф-002-24 від 25.09.2024 визначено, що організуючи перевезення вантажів, сторони керуються цим договором та Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПВ), ООН, Женева від 19.05.1956 р.

Крім того, в розділі ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.06 2012 за № 984/21296) вказано, що в графі 20 декларації митної вартості (ДМВ) зазначаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо ці витрати відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(а) ДМВ).

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

До зазначених документів можуть належати:

рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру

(вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Отже, перелік транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, наведений у розділі ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.06 2012 за №984/21296) не є вичерпним.

Законодавство України, в тому числі розділ ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.06 2012 за № 984/21296) не містить положень щодо обов`язкового надання декларантом до митних органів договору про перевезення товарів для підтвердження витрат на перевезення як складової частини митної вартості товарів.

Окрім того, укладення договорів транспортування та експедирування вантажу із залученням субпідрядників є звичайною торговою світовою практикою для більшості перевезень.

Верховний Суд в постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14 за позовом ТОВ "М`ясна фабрика "Фаворит Плюс" до Дніпропетровської митниці ДФС (адміністративне провадження № К/9901/5149/18) прийшов наступного висновку: "якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати с допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів".

Також в постанові Верховного Суду від 21.11.2019 у справі № 804/9754/15 за позовом ТОВ "М`ясна фабрика "Фаворит Плюс" до Дніпропетровської митниці ДФС (адміністративне провадження № К/9901/7703/18) зазначено: "Щодо висловленого занепокоєння Митниці в картці відмови у прийнятті митних декларацій від Товариства, такого як, не надання договору на перевезення товару, то Суд вважає за необхідне зазначити, що МК України не визначає вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому подані позивачем документи про транспортні витрати с допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів".

Разом з митною декларацією (МД) №24UA50050003578700 від 20.10.2024 декларантом до митниці подані наступні документи (копії документів) (графа 44 МД): пакувальний лист №3 від 28.09.2024, рахунок-фактуру (інвойс) №3 від 28.09.2024, домашній коносамент №0008603 від 05.10.2024, міжнародну товарно-транспортну накладну А №726016 від 29.09.2024, супровідний документ Т1 №24TR08030000433345 від 11.10.2024, супровідний документ Т1 №D 62437 від 10.10.2024, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №00089 від 18.10.2024, довідку про транспортно- експедиційні витрати №4 від 18.10.2024, контракт №1/2024 від 08.07.2024, специфікацію № 3 від 28.09.2024 до контракту №1/2024 від 08.07.2024, договір перевезення №10/11 від 29.09.2024, сертифікат про походження товару форми СТ-1 №UZUA403011293401 від 29.09.2024, заяву підприємства, подання якої передує митному оформленню товарів і транспортних засобів б/н від 20.10.2024, декларацію митної вартості.

Відповідно до довідки ФОП ОСОБА_1 про транспортні витрати №4 від 18.10.2024 транспортні витрати на перевезення вантажу автомобілем д.н. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 складає: за маршрутом м. Андижан (Узбекистан) п/п Орлівка (Україна) складає 111 392,00 грн.; за маршрутом п/п Орлівка м. Одеса (Україна) становить 12 313,00 грн. Страхування вантажу не проводилося.

Також в рахунку-фактурі №00089 від 18.10.2024, виданий ОСОБА_1 , який також був наданий до митного оформлення, зазначена вартість транспортних послуг автомобілем Д.Н. НОМЕР_1 / НОМЕР_3 : за маршрутом м. Андижан (Узбекистан) п/п Орлівка (Україна) складає 111 392,00 грн.; за маршрутом п/п Орлівка м. Одеса (Україна) становить 12 313,00 грн. Всього: 123 705,00 грн.

У міжнародній товарно-транспортній накладній А №726016 від 29.09.2024 містяться реквізити транспортного засобу у якому перевозився вантаж АХ0280HE/AX0306XM, a також відповідний довідці маршрут слідування вантажу, інформація про Відправника та

Отримувача, посилання на інвойс №3 від 28.09.2024, та печатка субпідрядника Перевізника - ТОВ «СХІД ОІЛ ГРУП».

В митній декларації (МД) №24UA500500035787U0 від 20.10.2024 (графа 18) також вказані реквізити AX0280HE/AX0306XM. транспортного засобу y якому перевозився вантаж.

Наявність у довідці про транспортні витрати №4 від 18.10.2024 та в рахунку- фактурі №00089 від 18.10.2024 реквізитів транспортного засобу у якому перевозився вантаж - АХ0280HE/AX0306ХМ, ідентичного маршруту слідування вантажу, вартості перевезення, дозволяє співвіднести інформацію, зазначену довідці про транспортні витрати №4 від 18.10.2024 та в рахунку-фактурі №00089 від 18.10.2024, з інформацією, наявною в інших документах, поданих під час митного оформлення та, як наслідок, віднести вказану довідку та рахунок до даної поставки як документи, що підтверджують вартість транспортних витрат.

Покупець ТОВ «ВЕЛ ТІМ» не здійснював будь-яких інших витрат на транспортування та додаткових витрат, які пов`язані з транспортуванням оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.

Пунктом 2 частини 11 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI передбачено, що до митної вартості не включаються витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню в тому числі і витрати на транспортування після ввезення.

В постанові від 20.02.2018 у справі № 804/11461/14 (адміністративне провадження № К/9901/2434/18) за позовом ТОВ "Метінтертрейд" до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, Верховний Суд, застосовуючи положення пункту 5 частини 10, пункту 2 частини 11 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI дійшов висновку про те, що "витрати на транспортування після ввезення не включаються до митної вартості за умови дотримання декларантом вимог щодо їх виділення з ціни, документального підтвердження та можливості обчислення".

Також в постанові 04.06.2019 у справі № 803/2800/13-а (адміністративне провадження №K/9901/13517/18) за позовом ТОВ "Ковель-Агро-Альянс" до Волинської митниці ДФС, Верховний Суд зазначив, що "за загальним правилом до складу митної вартості включаються тільки витрати на транспортування товару до місця перетину митного кордону України. Транспортні витрати після ввезення на митну територію України включаються до складу такої вартості лише якщо неможливо розмежувати або обчислити транспортні витрати до і після перетину митного кордону України".

Таким чином, декларантом та його уповноваженою особою були подані до Одеської митниці в повному обсязі документи, які підтверджують витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, а саме: разом з митною декларацією (МД) №24UA50050003578700 від 20.10.2024 декларантом до митниці подані наступні документи (копії документів) (графа 44 МД): пакувальний лист №3 від 28.09.2024, рахунок-фактуру (інвойс) №3 від 28.09.2024, домашній коносамент №0008603 від 05.10.2024, міжнародну товарно-транспортну накладну А №726016 від 29.09.2024, супровідний документ Т1 №24TR08030000433345 від 11.10.2024, супровідний документ Т1 №D 62437 від 10.10.2024, рахунок-фактуру про надання транспортно- експедиційних послуг №00089 від 18.10.2024, довідку про транспортно-експедиційні витрати №4 від 18.10.2024, контракт №1/2024 від 08.07.2024, специфікацію № 3 від 28.09.2024 до контракту №1/2024 від 08.07.2024, договір перевезення №10/11 від 29.09.2024, сертифікат про походження товару форми СТ-1 №UZUA403011293401 від 29.09.2024, заяву підприємства, подання якої передує митному оформленню товарів і транспортних засобів б/н від 20.10.2024, декларацію митної вартості, а отже твердження Одеської митниці в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000529/2 від 20.10.2024 про те, що начебто відомості щодо складових митної вартості (в тому числі щодо витрат на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України) не підтверджено документально, а відтак є необґрунтованими

Окрім того, у міжнародній товарно-транспортній накладній А №726016 від 29.09.2024 містяться реквізити транспортного засобу y якому перевозився вантаж AX0280HE/AX0306ХМ, а також відповідний довідці маршрут слідування вантажу, інформація про Відправника та Отримувача, посилання на інвойс №3 від 28.09.2024, та печатка субпідрядника Перевізника - ТОВ «СХІД ОІЛ ГРУП».

Також, у міжнародній товарно-транспортній накладній А №726016 від 29.09.2024 наявні печатки митних органів інших країн (в тому числі і країни відправлення Республіки Узбекистан), а також країн транзиту, через які переміщувались товари, ввезені позивачем на митну територію України, що підтверджує факт подання до митних органів країни відправлення (Республіки Узбекистан) міжнародної товарно-транспортної накладної А №726016 від 29.09.2024 з печаткою субпідрядника Перевізника ТОВ «СХІД ОІЛ ГРУП».

Таким чином, відомості, які містяться у довідці про транспортні витрати №4 від 18.10.2024 та в міжнародній товарно-транспортній накладній А №726016 від 29.09.2024 в повній мірі співпадають з даними, зазначеними в інших поданих до митного оформлення документах, тобто оцінюваний товар можливо ідентифікувати, а підстави для сумніву у достовірності даних та числових значень митної вартості товарів у даному випадку відсутні.

Також в оскаржуваному рішенні митний орган зазначив, що відповідно п 3.1 контракту 1/2024 від 08.07.2024 оплата за товар здійснюється протягом 90 днів від дати оформлення експортної мд, але документів, підтверджуючих оплату товару, не було надано до митного оформлення.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 3.1 розділу 3 "Умови оплати" контракту №1/2024 від 08.07.2024 оплата товарів, що поставляються за цим контрактом, здійснюється Покупцем на умовах 100% оплати на розрахунковий рахунок Продавця протягом 90 календарних днів з дати оформлення експортної ВМД.

На момент подання до Одеської митниці митної декларації №24UA500500035787U0 від 20.10.2024 не закінчився 90-денний строк з дати оформлення експортної ВМД, який передбачений умовами пункту 3.1 розділу 3 "Умови оплати" контракту №1/2024 від 08.07.2024, а отже на момент митного оформлення такі документи були відсутні, адже час їх складання ще не настав.

Тому митний орган, під час винесення оскаржуваного рішення, необгрунтовано посилався на ненадання документів про оплату товару для підтвердження митної вартості товару як на підставу для коригування митної вартості товарів.

Таким чином, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи містили розбіжності є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої митної вартості товару судом не встановлено.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що висновки відповідача є протиправними та не відповідають наявним в матеріалах справи доказам та умовам поставки, визначеними сторонами зовнішньоекономічного контракту, оскільки подані позивачем для митного оформлення документи не містять розбіжностей в частині визначення загальної вартості товару з урахуванням транспортних витрат, а наявні розбіжності не впливають на правильність визначення митної вартості товару.

Щодо обраного відповідачем методу митної вартості, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

За змістом статті 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 55 МКУ прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію, у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. При коригуванні митної вартості товарів за другорядними методами, передбаченими статями 59, 60 та 64 цього Кодексу, у рішенні обов`язково зазначаються номер та дата митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів (пункту 2.1 розділу II Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).

При цьому в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 19.06.2018 у справі №826/6346/16.

Оскільки раніше суд дійшов висновку про відсутність у спірному випадку підстав для коригування митної вартості, то і обрання відповідачем резервного методу замість обраного позивачем є необґрунтованим.

Посилання відповідача на відомості з довідкової інформації не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) Держмитслужби України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості довести задекларовану митну вартість. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС Держмитслужби України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Аналогічна правова позиція викладена в Рішенні Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 року у справі № 818/1186/17.

Отже, вказані позивачем при декларуванні товару відомості та подані документи не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації, та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товару та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товару.

Суб`єктом владних повноважень не доведено, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару свідчать, що митна вартість товару занижена, як і не доведено неможливість визначення митної вартості за ціною договору, та необхідність застосування додаткового методу визначення митної вартості товару.

Таким чином, підстави вважати, що рішення відповідача №UA500500/2024/000529/2 від 20.10.2024 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення підлягає скасуванню як протиправний.

Відповідно до частин першої, другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є похідною від рішення про коригування митної вартості (постанови Верховного Суду від 18.05.2022 у справі №520/3246/20, від 19.08.2020 у справі №140/754/19).

Оскільки картка відмови в митному оформленні (випуску) товару №UA500500/2024/001080 від 20.10.2024 винесена Одеською митницею з причини невизнання митної вартості товару за вартістю, визначеною декларантом, та у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від №UA500500/2024/000529/2 від 20.10.2024, яка судом визнана протиправною та скасована, тому вказана картка відмови також підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення, прийняте Одеською митницею, є необґрунтованим, а відтак позовні вимоги ТОВ ВЕЛ ТІМ є таким, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог та згідно із ст.139 КАС України судові витрати позивача зі сплати судового збору у сумі 6543,45 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛ ТІМ» (вул. Геологів, буд. 3, м. Хмельницький, 29000, код ЄДРПОУ 43030172) до Одеської митниці (як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (вул. Івана і Юрія Лип, 21-А, м. Одеса, 65078 код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000529/2 від 20.10.2024.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) №UA500500/2024/001080 від 20.10.2024.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛ ТІМ» судовий збір у сумі 6543,45 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.К. Василяка


Суд	Одеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	18.12.2024
Оприлюднено	20.12.2024
Номер документу	123864800
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Судовий реєстр по справі —420/33989/24

Ухвала від 22.01.2025

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Коваль М.П.

Ухвала від 22.01.2025

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Коваль М.П.

Рішення від 18.12.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Василяка Д.К.

Ухвала від 26.11.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Василяка Д.К.

Ухвала від 07.11.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Василяка Д.К.

Ухвала від 06.11.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Василяка Д.К.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 18.12.2024 по справі 420/33989/24ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —420/33989/24

Ухвала від 22.01.2025

Ухвала від 22.01.2025

Рішення від 18.12.2024

Ухвала від 26.11.2024

Ухвала від 07.11.2024

Ухвала від 06.11.2024

Рішення
від 18.12.2024 по справі 420/33989/24
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД