Рішення

від 17.12.2024 по справі 440/11789/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/11789/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молодецького Р.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури в інтересах держави до Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Заступник керівника Кременчуцької окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області , в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області щодо невзяття на облік безхазяйного майна, а саме : насипної ґрунтової греблі та водоскидної споруди на річці Сухий Кагамлик з площею водного дзеркала 4,585 га в селі Олефірівка Кременчуцького район;

- зобов`язати Піщанську сільську раду Кременчуцького району Полтавської області вчинити дії, спрямовані на взяття на облік безхазяйного майна шляхом звернення із заявою про взяття вказаної насипної ґрунтової греблі та водоскидної споруди на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, та розміщення оголошення про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік у друкованих засобах масової інформації.

Позов обґрунтований тим, що відповідачем не вчинялося жодних юридичних дій стосовно оформлення права власності на насипну ґрунтову греблю та водоскидну споруду на річці Сухий Кагамлик з площею водного дзеркала 4,585 га в селі Олефірівка Кременчуцького район на території Піщанської сільської ради, що свідчить про її тривалу бездіяльність.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач у відзиві проти задоволення позову заперечував, вказуючи на його безпідставність. Зазначив, що до відання сільських, селищних, міських рад віднесено у тому числі, реєстрація та взяття на облік безхазяйного майна, розташованого на території відповідної громади. Так, законодавством визначена поетапна процедура передання у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна, яка включає звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, з заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, а після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, звернення органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, до суду за переданням нерухомого майна за рішенням суду у комунальну власність. строк, у межах якого сільська рада мала здійснити заходи щодо безхазяйної гідротехнічної споруди за межами населеного пункту села Олефіаівка Кременчуцького району, прокурором не був встановлений. Про неможливість самостійно звернутися до суду Піщанська сільська рада листом не повідомляла Кременчуцьку окружну прокуратуру. Крім того, як вказала у відповіді на лист прокуратури, самостійно вживатиме заходи щодо безхазяйної гідротехнічної споруди насипна грунтова дамба на річці Сухий Кагамлик в с. Олефірівка Кременчуцького району. Таким чином, з моменту повідомлення прокуратури, відповідачем розроблялися відповідні проекти рішень сесії щодо взяття на облік безхазяйних гідротехнічних споруд водних об`єктів на території Піщанської сільської ради, вивчалося питання щодо виділення коштів на виготовлення паспортів водних об`єктів та гідротехнічних споруд та виготовлення технічного паспорту на гідротехнічні споруди. Не надавши строку сільській раді для вжиття відповідних заходів, заступник керівника Кременчуцької окружної прокуратури, вважаючи бездіяльність відповідача, яка полягає у невжитті заходів щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна протиправною, звернувся до суду з даним позовом. вказує, що відповідачем здійснено всі заходи щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна - насипна ґрунтова дамба на річці Сухий Кагамлик в с. Олефірівка Кременчуцького району. Крім того, на думку відповідача, є передчасними та задоволенню не підлягають вимоги прокуратури щодо зобов`язання відповідача вчинити дії щодо розміщення оголошення про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік у друкованих засобах масової інформації оскільки, як вже зазначалося вище, законодавством визначена відповідна поетапна процедура передання у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна, і лише у разі прийняття державним реєстратором рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна за заявою відповідного органу місцевого самоврядування, настають підстави подання оголошення у друкованих засобах масової інформації та, в кінцевому результаті, передання безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність саме за рішенням суду.

У відповіді на відзив прокурор зазначив, що відповідно до інформації № 6640/1/01-52 від 09.09.2022 Полтавської обласної військової адміністрації заходи визначені п.п. 6-8 Розпорядження Полтавської обласної державної адміністрації №127 від 25.02.2019 Про стан гідротехнічних споруд водних об`єктів на території Полтавської області не виконані, не вжиття заходів аргументовано недостатністю коштів у місцевих бюджетах, також зазначено, що протягом 2019-2021 не взято на баланс жодної гідротехнічної споруди. Також, Кременчуцькою окружною прокуратурою отримано відповідь Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області Державного агентства водних ресурсів № 954/01-05 від 12.08.2022 згідно якої п.п. 6-8 Розпорядження не виконані та відповідно безхазяйні гідротехнічні споруди на баланс не взяті.

Відповідач правом на подання заперечень на відповідь на відзив не скористався, натомість надіслав клопотання, в якому зазначено, що з метою підтвердження факту здійснення відповідачем всіх заходів щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна - насипної ґрунтової дамби на річці Сухий Кагамлик в с. Олефірівка Кременчуцького району, направляємо копію Договору №12818 від 14 листопада 2024 року та копію Протоколу затвердження річного плану закупівель UA-P-2024-11-14-007796-a від 14.11.2024 року. Дані документи: 1) підтверджують факт здійснення Відповідачем поетапної процедури прийняття у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна; 2) дії прокуратури по зверненню до суду із даним позовом є передчасними та не підлягають задоволенню.

В надісланих додаткових пояснення прокурор вказував, що бездіяльність Піщанської сільської ради Кременчуцького району є триваючою та дії спрямовані на облік безхазяйної гідротехнічної споруди Відповідачем вчинено лише після звернення прокуратури до суду з позовом, отже укладення 14.11.2024 Договору № 12818 щодо технічної інвентаризації гідротехнічних споруд не спростовує тривалу бездіяльність сільської ради з даного питання. Крім того, укладення такого Договору не може свідчити про виконання позовних вимог прокурора.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 та частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

На території Піщанської сільської ради розташована насипна ґрунтова гребля та водоскидна споруда на річці Сухий Кагамлик з площею водного дзеркала 4,585 га в селі Олефірівка Кременчуцького район, що визнається учасниками справи.

Розпорядженням Полтавської обласної державної адміністрації №127 від 25.02.2019 "Про стан гідротехнічних споруд водних об`єктів на території Полтавської області" рекомендовано головам об`єднаних територіальних громад вжити необхідних заходів щодо передачі безгосподарських гідротехнічних споруд у державну чи комунальну власність територіальних громад до 01.12.2021 (п. 6) та рекомендовано органам місцевого самоврядування визначити підприємства, установ, заклади комунальної власності територіальних громад, яким доручити здійснення заходів з експлуатації, утримання та проведення ремонтів гідротехнічних споруд, що будуть передані на баланс рад, як безгосподарське майно (п. 8).

Згідно інформації № 6640/1/01-52 від 09.09.2022 Полтавської обласної військової адміністрації заходи визначені п.п. 6-8 Розпорядження Полтавської обласної державної адміністрації №127 від 25.02.2019 "Про стан гідротехнічних споруд водних об`єктів на території Полтавської області" не виконані; невжиття заходів аргументовано недостатністю коштів у місцевих бюджетах, також зазначено, що протягом 2019-2021 не взято на баланс жодної гідротехнічної споруди.

Кременчуцькою окружною прокуратурою отримано відповідь Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області Державного агентства водних ресурсів № 954/01-05 від 12.08.2022 згідно якої п.п. 6-8 Розпорядження не виконані та відповідно безхазяйні гідротехгічні споруди на баланс не взяті.

Згідно Акта обстеження та інвентаризації штучно створених водних об`єктів (водосховищ, ставків) та гідротехнічних споруд від 14.08.2019 в селі Олефірівка Кременчуцького району Полтавської області виявлено насипну ґрунтову греблю та водоскидну споруду, розміщені на річці Сухий Кагамлик з площею водного дзеркала 4,585 га, в п. 6 Акта констатовано "власник (балансоутримувач) гідротехнічних споруд (греблі і водоскидної споруди) водного об`єкта не визначений".

14.06.2024 Кременчуцька окружна прокуратура листом № 52-9019вих. 24 звернулася до відповідача, в якому вжиттю прокурором заходів представницького характеру повинна передувати процедура попередньо встановлення для цього підстав, зокрема, надання уповноваженому органу розумного строку для вжиття самостійних заходів на захист інтересів держави, у зв`язку з чим Піщанській сільській раді Кременчуцького району надається строк. У разі неможливості самосійного звернення до суду просили повідомити про це відповідним листом, у якому вказати причини.

У листі Виконавчого комітету Піщанської сільської ради від 18.07.2024 № 02-24/1557 зазначено, що на даний час виконавчим комітетом Піщанської сільської ради вивчається питання щодо виділення коштів для проведення паспортизації водних об`єктів та виготовлення технічних паспортів на об`єкти нерухомого майна - ГТС для взяття на облік та реєстрації права власності, в тому числі на безхазяйні та земельні ділянки під ними.

Вважаючи, що відповідачем допущено тривалу бездіяльність, а вчинені дії за своєю суттю не спрямовані на усунення існуючого порушення, прокурор звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

У Рішенні від 05.06.2019 №4-р(II)/2019 Конституційний Суд України зазначив, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 листопада 2022 року у справі № 240/401/19 дійшов таких висновків:

« 69. Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

70. Разом з тим, незгода суду з наведеним в адміністративному позові на виконання частини четвертої статті 53 КАС України обґрунтуванням прокурора щодо визначеної ним підстави представництва, як і неподання прокурором доказів відсутності органів влади, які мають повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, не є підставою для залишення позову без розгляду, як помилково вважали суди у цій справі.

71. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц.».

У постанові від 01 грудня 2022 року у справі № 340/5914/21, в якій, зокрема розглядалося питання права прокурора на звернення до суду для захисту інтересів держави у сфері збереження водних об`єктів для загального та спеціального водокористування, а також запобігання виникнення надзвичайних ситуацій, пов`язаних з неналежною експлуатацією гідротехнічної споруди, забезпечення безаварійного пропуску льодоходу, попередження повеней та паводків на водних об`єктах, Верховний Суд зазначив:

«…водні об`єкти є важливою частиною екосистеми та елементом довкілля, що забезпечує існування людей, тваринного і рослинного світу. Для належного використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту відповідних територій від шкідливого впливу вод на водних об`єктах усіх форм власності можуть зводитися гідротехнічні споруди; забезпечення безаварійності та безперебійності експлуатації таких споруд є завданням власників або користувачів водних об`єктів, на яких розміщена гідротехнічна споруда.

68. На цій підставі колегія суддів доходить висновку про те, що не взяття на баланс гідротехнічної споруди водного об`єкта - водосховища площею 88,1212 га, розташованого на річці Мала Вись, невжиття заходів щодо охорони та збереження гідротехнічної споруди, може спричинити виникнення аварій та інших надзвичайних ситуацій, у тому числі повеней, зумовлених шкідливою дією вод. Зазначене може свідчити про наявність загрози заподіяння шкоди інтересам держави у сфері запобігання виникнення надзвичайних ситуацій, пов`язаних з неналежною експлуатацією гідротехнічної споруди, забезпечення безаварійного пропуску льодоходу, попередження повеней та паводків на водних об`єктах».

Аналогічна позиція була підтримана Верховним Судом і у постанові від 29 травня 2024 року у справі № 320/6482/21, від 21 червня 2024 року у справі № 420/19870/21.

Вищенаведені справи стосувалися представництва прокурором інтересів держави, однак ці висновки можуть бути застосовані у цій справі з огляду на те, що вони стосуються загального питання - права прокурора на звернення до суду у схожих правовідносинах.

В обґрунтування підстав для представництва інтересів держави прокурор посилається на таке.

Предметом даного позову є бездіяльність органу місцевого самоврядування, яка полягає у невжитті Піщанською сільською радою Кременчуцького району Полтавської області дій, спрямованих на набуття права власності на безхазяйне майно - гідротехнічні споруди - насипну ґрунтову греблю та водоскидну споруду в с. Олефірівка Кременчуцького району Полтавської області на ставку річки Сухий Кагамлик площею водного дзеркала 4,585га.

При цьому орган, уповноважений державою звертатися до суду з позовами з цього питання, відсутній.

В даному випадку порушення допущено самою Піщанською сільською радою Кременчуцького району Полтавської області, що є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, а тому прокурор звертається до суду самостійно відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Бездіяльність відповідача сприяє порушенню основних засад державної політики у сфері збереження інженерної інфраструктури водних об`єктів та комунальної власності, що у свою чергу є порушенням загальнодержавних інтересів та у відповідності до ст. 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов`язок представництва в суді.

Також у позові прокурор зазначає, що на цей час актуальним є питання оформлення права комунальної власності територіальних громад на гідротехнічні споруди, що сприятиме збереженню водних об`єктів для загального та спеціального водокористування, запобіганню виникнення надзвичайних ситуацій, пов`язаних з водним фактором, укладенню договорів оренди нерухомого майна, забезпечивши збереження та надійну експлуатацію гідротехнічних споруд, отриманню в дохід територіальної громади додаткової плати.

Суд вважає необхідним звернути увагу на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2022 року у справі № 340/5914/21, в якій заступник керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області звернувся до суду в інтересах держави з позовом до Маловисківської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, в якій просив визнати протиправною бездіяльність Маловисківської МР щодо незвернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, а саме - гідротехнічної споруди, що знаходиться в м. Мала Виска Новоукраїнського району Кіровоградської області. У цій постанові Суд зазначив:

« 96.Отже, позови прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб`єкта, до компетенції якого віднесені повноваження щодо здійснення контролю за правомірністю дій та рішень органів місцевого самоврядування. У такій категорії справ прокурор повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.

97.При цьому інтереси держави, у тому числі, охоплюють інтереси мешканців територіальної громади, оскільки відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.»

Також суд враховує, що у постанові від 29 листопада 2022 року у справі № 240/401/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформулював висновки про те, що положення статті 53 КАС України у системному зв`язку з положеннями статті 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з метою захисту інтересів держави в особі територіальної громади необхідно розуміти так:

- прокурор, звертаючись до суду з метою захисту інтересів держави, що охоплюють собою й інтереси певної територіальної громади, фактично діє в інтересах держави; оскільки відсутні чіткі критерії визначення поняття інтереси держави, яке є оціночним, суди під час розгляду кожної конкретної справи повинні встановлювати наявність/відсутність інтересів держави та необхідність їх захисту у судовому порядку;

- прокурор має право самостійно звертатися до адміністративного суду із позовом у разі відсутності органу, який має повноваження на звернення до суду з таким самим позовом; передбачене законами загальне повноваження державного органу на звернення до суду або можливість бути позивачем чи відповідачем у справі, не свідчить про право такого органу на звернення з адміністративним позовом в конкретних правовідносинах, оскільки Законом має бути прямо визначено, у яких випадках та який орган може/повинен звернутися до суду;

- у разі, якщо адміністративні суди доходять висновку про відсутність у прокурора права на звернення з позовом до суду в інтересах держави з підстави наявності органу, що має повноваження на звернення з таким позовом до суду, суди повинні чітко вказати, до компетенції якого саме органу належить повноваження на звернення до суду та яким Законом це право передбачено».

Водночас суд звертає увагу, що звернення прокурора до суду у порядку адміністративного судочинства у цій справі слугує меті захисту суспільного інтересу у такій важливій сфері, як забезпечення екологічної безпеки та безпеки життя та здоров`я людей, а тому прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, діяв відповідно до вимог статті 53 КАС України та частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Аналогічні висновки містить Постанова Верховного суду від 23 вересня 2024 року по справі № 60/3537/21.

Враховуючи вищезазначені законодавчі приписи та практику Верховного Суду, предмет та підстави позову, суд дійшов висновку, що прокурор у цій справі має право на звернення до суду.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно із абзацом 1 частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор зазначив, що саме відповідач є уповноваженим органом для вжиття заходів щодо взяття на баланс безхазяйного майна, а саме: насипної ґрунтової греблі та водоскидної споруди на річці Сухий Кагамлик з площею водного дзеркала 4,585 га в селі Олефірівка Кременчуцького район, та подальшого оформлення права комунальної власності. Право комунальної власності на вищенаведені споруди станом на час розгляду справи не зареєстровано.

Згідно частини першої статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

За змістом статті 1 Закону України від 18 вересня 2012 року № 5293-VI «Про аквакультуру» (далі також Закон № 5293-VI) гідротехнічні споруди для цілей аквакультури - об`єкти нерухомого майна державної або комунальної власності або власник яких невідомий чи його неможливо встановити на підставі даних, документів та/або інформації з відповідних державних реєстрів (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод та розташовані на водних об`єктах, наданих у користування на умовах оренди для цілей аквакультури;

земляна гребля - земляна споруда, що побудована для створення штучної водойми шляхом ділення водотоку на верхній та нижній б`єфи та зосередження води у верхньому б`єфі;

Підпунктом 14.1.238 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що споруди - це земельні поліпшення, що не належать до будівель і призначені для виконання спеціальних технічних функцій.

Згідно із пунктом 1.9.18 Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів, затвердженого наказом Державного комітету у справах містобудування і архітектури від 19.12.1995 № 252, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1995 за №466/1002, гідротехнічні споруди це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тонелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.

Відповідно до пункту 2.7 Методичних рекомендаціях стосовно об`єктів нерухомого майна, права на які підлягають державній реєстрації, затверджених протоколом колегії Державної реєстраційної служби України за № 3 від 11.12.2012, до об`єктів нерухомого майна, права на які підлягають державній реєстрації, належать споруди (інженерні, гідротехнічні тощо) - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій.

До гідротехнічних споруд відносяться: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.

Залежно від функціонального призначення та сфери використання законодавством також виділяються інші види споруд.

За такого правого регулювання та встановлених обставин, такі об`єкти як насипна ґрунтова гребля та водоскидна споруда слід вважати нерухомим майном.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 №280/97-ВР /надалі Закон №280/97-ВР/, частиною другою статті 2 якого визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до частин третьої та п`ятої статті 16 Закону №280/97-ВР матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частинами першою, другою та п`ятою статті 60 Закону №280/97-ВР визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до частини восьмої статті 60 Закону №280/97-ВР право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно із частиною першою статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом /стаття 329 ЦК України/.

Згідно із статтею 335 ЦК України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.

Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Відповідно до статті 327 ЦК України у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 № 1952-IV /надалі Закон № 1952-IV/ регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

За визначеннями, наведеними у статті 2 Закон № 1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження; заявник, зокрема, орган місцевого самоврядування - у разі взяття на облік безхазяйного нерухомого майна; реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.

Таким чином, орган місцевого самоврядування є заявником реєстрації речових прав у разі взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Частиною чотирнадцятою статті 18 Закону № 1952-IV передбачено, що взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 82, 84, 85 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 /надалі Порядок № 1127/, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна здійснюється за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку з урахуванням особливостей, визначених пунктами 83 - 88 цього Порядку.

За результатом розгляду заяви, а також за наявності відомостей про технічні характеристики відповідного безхазяйного нерухомого майна, отриманих з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, чи відомостей про земельну ділянку, сформовану за рахунок невитребуваної земельної частки (паю), отриманих з Державного земельного кадастру, державний реєстратор приймає рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення щодо відмови у взятті на такий облік.

Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості.

З огляду на вищевикладене правове регулювання, законодавство визначає поетапну процедуру передання у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна, яка включає звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, а після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, звернення органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, до суду за переданням нерухомого майна за рішенням суду у комунальну власність.

Отже, саме відповідач є уповноваженим органом для вжиття заходів щодо взяття на баланс безхазяйних гідротехнічних споруд на території громади та подальшого оформлення права комунальної власності на них.

Таким чином, за наявності підстав та відповідних повноважень, Піщанська сільська рада, як суб`єкт права комунальної власності, що здійснює від імені та в інтересах територіальних громад відповідні права щодо володіння та розпорядження комунальним майном, упродовж тривалого часу фактично не здійснила жодних юридично значимих обов`язкових дій щодо оформлення та державної реєстрації права власності на спірну гідротехнічну споруду.

Одним з доводів відповідача, викладених у запереченнях проти позову, є те, що ним поетапно та в межах наявних фінансових ресурсів вживаються заходи, спрямовані на набуття та оформлення права комунальної власності на безхазяйне майно: насипної ґрунтової греблі та водоскидної споруди на річці Сухий Кагамлик з площею водного дзеркала 4,585 га в селі Олефірівка Кременчуцького район. Зокрема, надали копію Договору №12818 від 14 листопада 2024 року та копію Протоколу затвердження річного плану закупівель UA-P-2024-11-14-007796-a від 14.11.2024 року. При цьому зазначають, що вказані документи підтверджують факт здійснення відповідачем поетапної процедури прийняття у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна, а дії прокуратури по зверненню до суду із даним позовом є передчасними та не підлягають задоволенню.

Однак суд враховує, що зазначені дії станом на дату розгляду справи судом фактично не призвели до настання очікуваних результатів.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що зволікання з прийняттям на баланс та проведенням ремонтних робіт, приведенням у відповідний до експлуатації стан, може загрожувати збереженню водного об`єкту для загального та спеціального водокористування, сприятиме виникненню надзвичайних ситуацій, пов`язаних з водним фактором, забезпечивши збереження та надійну експлуатацію гідротехнічних споруд.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області щодо невжиття заходів спрямованих на набуття права власності на безхазяйне нерухоме майно: насипну ґрунтовну греблю та водоскиду споруду на річці Сухий Кагамлик з площею водного дзеркала 4,585 га в селі Олефірівка Кременчуцького район та зобов`язання Піщанську сільську Кременчуцького району Полтавської області раду вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на безхазяйне нерухоме майно шляхом звернення із заявою про взяття на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та розміщення оголошення про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік у друкованих засобах масової інформації, а саме: насипну ґрунтовну греблю та водоскиду споруду на річці Сухий Кагамлик з площею водного дзеркала 4,585 га в селі Олефірівка Кременчуцького район.

Така позиція суду узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного суду від 21.06.2024 по справі № 420/19870/21.

Таким чином, адміністративний позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов Заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури (проспект Свободи, 4а, м. Кременчук, Полтавська область, 39601, рнокпп 02910060) в інтересах держави до Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області (вул. Київська, 104, с. Піщане, Кременчуцький район, Полтавська область, 37800, ЄДРПОУ 04384842) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області щодо невжиття заходів спрямованих на набуття права власності на безхазяйне нерухоме майно : насипну ґрунтовну греблю та водоскиду споруду на річці Сухий Кагамлик з площею водного дзеркала 4,585 га в селі Олефірівка Кременчуцького район.

Зобов`язати Піщанську сільську Кременчуцького району Полтавської області раду вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на безхазяйне нерухоме майно шляхом звернення із заявою про взяття на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та розміщення оголошення про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік у друкованих засобах масової інформації, а саме: насипну ґрунтовну греблю та водоскиду споруду на річці Сухий Кагамлик з площею водного дзеркала 4,585 га в селі Олефірівка Кременчуцького район.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Р.І. Молодецький