Рішення

від 09.12.2024 по справі 440/1478/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 09 грудня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/1478/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

за участі:

секретаря судового засідання - Голубенко В.В.,

представника позивача - Гордієнко Ю.Ю.,

представника відповідача - Шимки М.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

24.04.2019 Державне підприємство "Полтавське державне лісове господарство" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.02.2019 №0001721403, №0001711403.

Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 19.08.2019 у задоволенні позову відмовив.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2019, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, задоволено клопотання представника Головного управління ДПС у Полтавській області та допущено заміну відповідача - Головного управління ДФС у Полтавській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Полтавській області.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2019 допущено заміну позивача Державного підприємства "Полтавське державне лісогосподарське підприємство "Полтаваоблагроліс" його правонаступником - Державним підприємством "Полтавське лісове господарство" (вул. Лісова, буд. 1, с.Копили, Полтавський район, Полтавська обл., код ЄДРПОУ 25172647).

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2019 скасовано рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.02.2019 № 0001711403 (форма "Р") в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 95417,00 грн та прийнято в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.02.2019 № 0001711403 (форма "Р") в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем "частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств)" у розмірі 95417,00 грн; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 31.07.2024 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2019 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.02.2019 № 0001721403, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції; в решті постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2019 залишено без змін.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 справу прийнято до провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 допущено заміну позивача Державне підприємство "Полтавське лісове господарство" (вул. Лісова, 1-А, с. Копили, Полтавський район, Полтавська область, код ЄДРПОУ 25172647) його правонаступникам - Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" (вул. Лісова, 1-А, с. Копили, Полтавський район, Полтавська область, ЄДРПОУ 44768034), а також допущено заміну відповідача Головне управління ДПС у Полтавській області (ЄДРПОУ 43142831) його правонаступником - Головне управління ДПС у Полтавській області (ЄДРПОУ ВП 44057192).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що контролюючий орган протиправно ставить йому у вину заниження витрат за результатами господарських операцій з окремими контрагентами (ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "ВТТ-Інвест"), оскільки вищевказані операції носили реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, належним чином підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку. Крім того наполягав на хибності висновків акта перевірки щодо заниження доходів внаслідок реалізації деревопродукції ФОП ОСОБА_2 за заниженими відпускними цінами.

У відзиві контролюючого органа на позов та його додаткових поясненнях відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що в ході проведення перевірки Головне управління ДПС у Полтавській області дійшло висновку про реалізацію позивачем ФОП ОСОБА_2 лісопродукції за ціною 1196,40 грн за 1 куб.м, що є нижчою за ціну (1228,00 грн/куб.м), яка встановлена договором купівлі-продажу необробленої деревини від 07.04.2017 № 02-121Б, біржовим контрактом від 07.04.2017 № НД-07/04-3 та протоколом біржових торгів від 07.04.2017 № 3, а також відсутність реального характеру укладених між позивачем та контрагентами, ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "ВТТ-Інвест" господарських операцій щодо надання послуг трактора та послуг по накладенню мінералізованих смуг, з огляду на наявність кримінального провадження, зареєстрованого у Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 12015170190000802 від 03.11.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 191, статтею 246 та частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України. Також, в акті перевірки вказано на заниження позивачем частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань) за період з 4 кварталу 2015 року по 3 квартал 2017 року на загальну суму 419414,00 грн, та завищення частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань) за 1 квартал 2017 року на загальну суму 159609,80 грн.

У відповіді на відзив та додаткових поясненнях позивач наполягав на хибності позиції контролюючого органа та вказував на наявність правових підстав для задоволення його позовних вимог.

Ухвалою від 25.11.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, підготовче судове засідання закрито, справу призначено до розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" (код ЄДРПОУ 44768034) здійснює свою діяльність, зокрема, у сфері лісівництва та іншої діяльності у лісовому господарстві, а також має статус правонаступника Державного підприємства "Полтавське лісове господарство" (ЄДРПОУ 25172647).

Контролюючим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка Державного підприємства "Полтавське лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства, законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 29.12.2018, за результатами якої складений акт від 09.01.2019 № 28/16-31-14-03-14/31758362 (далі - акт перевірки), за висновками якого встановлено порушення вимог, зокрема:

- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 ПК України, пункту 1 статті 3, частин 1, 5 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", частини 3 статті 6, частини 1 статті 120, пункту 2 частини 1 статті 216, частини 3 статті 640, частини 2 статті 799 Цивільного кодексу України, пункту 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 № 138, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 126922,00 грн та частину чистого прибутку, що відраховується до державного бюджету, на загальну суму 419414,00 грн та завищено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток за 1 квартал 2017 року на 25892,60 грн і суму чистого прибутку, з якого відраховується до державного бюджету частина чистого прибутку, за 1 квартал 2017 року на 159609,80 грн.

Фактичною підставою для висновків про зазначені вище порушення стали висновки контролюючого органа про реалізацію позивачем ФОП ОСОБА_2 лісопродукції за ціною 1196,40 грн за 1 куб.м, що є нижчою за ціну (1228,00 грн/куб.м), яка встановлена договором купівлі-продажу необробленої деревини від 07.04.2017 № 02-121Б, біржовим контрактом від 07.04.2017 № НД-07/04-3 та протоколом біржових торгів від 07.04.2017 № 3, а також фіктивність укладених між позивачем та контрагентами, ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "ВТТ-Інвест" господарських операцій щодо надання послуг трактора та послуг по накладенню мінералізованих смуг, з огляду на наявність кримінального провадження, зареєстрованого у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12015170190000802 від 03.11.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 191, статтею 246 та частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України. Також в акті перевірки вказано на заниження платником частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань) за період з 4 кварталу 2015 року по 3 квартал 2017 року на загальну суму 419414,00 грн, та завищення частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань) за 1 квартал 2017 року на загальну суму 159609,80 грн.

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 13.02.2019, зокрема:

№ 0001721403, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності" за основним платежем 111708,50 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 27927,10 грн;

№ 0001711403, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань)" за основним платежем 381670,90 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 95417,00 грн.

Позивач, не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями звернувся до суду з позовом.

Під час нового розгляду справи з урахуванням висновків Верховного Суду, які викладені в постанові від 31 липня 2024 року, суду належить надати правову оцінку правомірності податкового повідомлення-рішення від 13.02.2019 № 0001721403, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності" за основним платежем 111708,50 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 27927,10 грн.

Фактичною підставою для збільшення сум грошового зобов`язання з податку на прибуток та частини чистого прибутку, що відраховується до державного бюджету, згідно з податковим повідомленням-рішенням від 13.02.2019 №0001721403 стали такі обставини:

1) під час перевірки був встановлений факт неповноти декларування позивачем доходів за 9 місяців 2017 року на загальну суму 334,64 грн внаслідок реалізації деревопродукції ФОП ОСОБА_2 за заниженими відпускними цінами.

Так, відповідно до товарно-транспортної накладної № 801141 від 21.07.2017 підприємством відпущено ФОП ОСОБА_2 пиловник хвойних порід 2 сорту в кількості 10,59 куб.м. по ціні 1196,40 грн на загальну суму 12669,88 грн з ПДВ в той час як відповідно до договору купівлі-продажу необробленої деревини № 02-121Б від 07.04.2017 та біржового контракту № НД-07/04-3 від 07.04.2017, вартість пиловника хвойних порід 2 сорту становить 1228,00 грн.

Жодних додаткових доказів на спростування фактів відсутності порушень, які контролюючий орган ставить у вину позивачу, останнім суду не надано.

Суд зазначає, що даному порушенню надана оцінка Верховним Судом, який погодився з висновками суду першої та другої інстанції про правомірність висновків контролюючого органу про неповноту декларування позивачем доходів за 9 місяців 2017 року, в зв`язку з чим суд першої інстанції не надає оцінку даному порушенню.

2) під час перевірки був встановлений факт відсутності реальності господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "ВТТ-Інвест", а саме: орган ДФС стверджував неможливість надання ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "ВТТ-Інвест" послуг трактора та послуг по накладенню мінералізованих смуг на загальну суму 581700,00 грн та на загальну суму 38568,00 грн відповідно, у зв`язку з відсутністю у вказаних суб`єктів господарювання основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для надання зазначеного виду послуг, та у зв`язку з ненаданням позивачем у ході перевірки документів, що підтверджують розроблення плану у відповідності до ландшафту і конфігурації лісових масивів та виконання робіт (акт виконаних робіт), а також документів, що містять інформацію щодо кількості довжини ширини кількісних та якісних характеристик проведених робіт. Також твердження органу ДФС про нереальність вчинення господарських операцій з ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "ВТТ-Інвест" ґрунтувалося і на тих фактах, що слідчим управлінням ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015170190000802 від 03.11.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ст. 246 та ч. 1 ст. 366 КК України, та що ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 11.04.2017 у справі № 554/9217/16-к встановлено, що протягом 2015-2016 років службові особи ДП ПДЛП "Полтаваоблагроліс", зловживаючи своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, спільно з підконтрольними суб`єктами господарської діяльності, здійснюють розкрадання державного майна, яке їм ввірене у відповідності до розпорядчих документів у користування.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення в частині реальності господарських операцій з ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "ВТТ-Інвест" на відповідність вимогам частини 2 статті 2 КАС України, суд виходить з такого.

Правовідносини з приводу справляння податку на прибуток унормовані Податковим кодексом України /далі ПК України/.

Так, згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України /у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин/ об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до пункту 135.1 статті 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені у статті 44 ПК України.

Так, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту /пункт 44.1 статті 44 ПК України/.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування /пункт 44.2 статті 44 ПК України/.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності /пункт 44.3 статті 44 ПК України/.

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу /пункт 44.5 статті 44 ПК України/.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення /пункт 44.6 статті 44 ПК України/.

Правовий аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що підставою для формування показників податкової звітності є належним чином оформлені первинні документи та інші документи, що пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів. У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення цих документів платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити про це контролюючий орган та протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу, відновити втрачені документи. У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 статті 44 ПК України, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Поняття первинного документу та загальні вимоги до оформлення первинних документів містяться у Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Так, статтею 1 цього Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з частиною другою статті 3 цього ж Закону бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Статтею 4 вказаного Закону передбачено, що одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми.

Отже, з аналізу наведеного випливає, що правові наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг), що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. Господарська операція, яка фактично не відбулась, не може бути об`єктом оподаткування. Документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарських операцій. Якщо ж фактичного здійснення господарських операцій не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, передбачених чинним законодавством.

Верховним Судом в постанові від 06.02.2018, ухваленій у справі № 826/22154/15 (номер рішення в ЄДРСР 72089058), зроблено висновок, що сам факт наявності у платника податків первинних документів, виписаних від імені постачальника товарів (послуг), не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, так як для податкового обліку значення має саме факт поставки тим контрагентом, який вказаний в первинних документах.

З огляду на викладене, у справах, пов`язаних з визначенням податкових зобов`язань внаслідок здійснення платником податків сумнівних господарських операцій, Верховний Суд звертає увагу на необхідність з`ясування судами при розгляді справ того, чи мали господарські операції з придбання товарів (послуг) реальний характер (зокрема, чи спроможним був контрагент позивача поставити товари / надати послуги/ з урахуванням своїх виробничих, технічних та трудових ресурсів) та чи можуть господарські операції підтверджуватися поданими під час перевірки первинними документами.

Надаючи оцінку взаємовідносинам позивача з ФОП ОСОБА_1 , ТОВ "ВТТ-Інвест" та правомірності визначення позивачем показників з податку на прибуток за їх наслідками за І квартал 2016 року - ІІІ квартал 2017 року на загальну суму 620268,00 грн, суд виходить з такого.

Актом перевірки № 28/16-31-14-03-14/ НОМЕР_1 від 09.01.2019 зафіксовано, що до перевірки надано роздруківки з програми 1-С картки рахунку 631 та що первинні документи, що стосуються фінансово-господарських операцій (договора, акти виконаних робіт, рахунки-фактури) до перевірки не надано.

З метою офіційного з`ясування всіх обставин справи та надання оцінки кожному доказу окремо суд бере до уваги та надає оцінку доказам, які надані позивачем для судового розгляду справи, а саме: договір № 051202 від 12.05.2016, укладений з ФОП ОСОБА_1 ; акти виконаних робіт б/д та б/н, від 13.06.2016, від 14.06.2016, від 22.06.2016, від 22.06.2016 , від 30.06.2016, від 12.07.2016, від 04.08.2016, від 04.08.2016, від 04.08.2016, від 08.08.2016, від 09.08.2016, від 19.08.2016, від 02.09.2019, від 02.09.2019, від 02.09.2019, б/д та б/н, б/д та б/н, б/д та б/н, б/д та б/н; банківські виписки; акт виконаних робіт № 18 від 30.03.2016 на суму 21008,00 грн по взаємовідносинам з ТОВ "ВТТ-Інвест".

Судом встановлено, що між фізичною особою ОСОБА_1 та ДП "Полтавське державне лісогосподарське підприємство "Полтаваоблагроліс" укладено договір № 051202 від 12.05.2016, відповідно до пункту 1.1 якого виконавець надає замовнику трактор ЮМЗ-8244 з водієм для накладення мінералізованих смуг вздовж лісових насаджень на території Полтавської області, а замовник сплачує надані послуги.

Згідно з розділом 2 цього договору виконавець зобов`язується:

2.1.1 надавати замовнику транспорт в технічно справному стані;

2.1.2 проводити технічне обслуговування та ремонт механізмів;

2.1.3 у разі поломки техніки, не з вини замовника, виконавець проводить необхідні ремонтні роботи за свій розрахунок, або по можливості заміну механізму на аналогічний.

Замовник зобов`язується:

2.2.1 використовувати наданий транспорт у відповідності з їх цільовими призначенням, та в межах технічних можливостей, що визначені заводом виробником;

2.2.2 не передавати транспорт без згоди на те виконавця для роботи у третіх осіб.

Замовник своєчасно проводить розрахунок з виконавцем згідно діючих цін в безготівкому порядку на розрахунковий рахунок виконавця /пункт 3.1 договору/.

Пунктом 4.1 цього ж договору передбачено, що замовник при необхідності виконує заправку транспорту своїми ПММ та виставляє рахунок виконавцю для оплати.

Відповідно до пункту 6.1 укладеного договору замовник несе відповідальність за дотримання правил техніки на об`єкті виконання робіт та охорону транспорту поза робочий час і компенсує збитки виконавцю в разі розукомплектування та вимушений простій техніки по діючим цінам, а відповідно до пункту 6.2 договору виконавець несе відповідальність за утримання транспорту в технічно справному стані.

Таким чином, умовами договору № 051202 від 12.05.2016 не визначено вартість послуги з надання у користування трактора (з водієм), тоді як відповідно до статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Рахунків-фактур суду також не надано.

Предметом договору № 051202 від 12.05.2016 є надання замовнику трактора ЮМЗ-8244 (з водієм). Отже, до предмету договору не віднесено надання інших послуг, зокрема надання замовнику екскаватора, КАМАЗа, УРАЛа, виконання робіт з накладення мінералізованих смуг. У той же час позивач підтверджує факт здійснення господарських операцій з ФОП ОСОБА_1 в тому числі і актом виконаних робіт без номеру від 30.06.2016 на суму 23100,00 грн за "послуги екскаватора 2301 Евент-01" /а.с. 188 т. І /, актом виконаних робіт без номеру від 08.08.016 на загальну суму 20860,00 грн за "послуги КАМАЗ 55102 (на території Оржицького району) та послуги УРАЛ 4320 (на території Оржицького району)" /а.с. 198 т. І/, актом виконаних робіт без номеру від 09.08.2016 на загальну суму 23800,00 грн за "послуги КАМАЗ 55102 (на території Чорнухинського району) та послуги УРАЛ 4320 (на території Чорнухинського району)" /а.с. 191 т. І/ та актом виконаних робіт без номеру та без дати на суму 18900,00 грн за "накладення мінеральних смуг (Шишацький район)" /а.с. 184 т.І /, актом виконаних робіт без номеру та без дати на суму 20000,00 грн за "накладення мінеральних смуг (Оржицький район)" /а.с. 194 т.І /, актом виконаних робіт без номеру та без дати на суму 17140,00 грн за "накладення мінеральних смуг (Лубенський район)" /а.с. 195 т.І /, актом виконаних робіт без номеру та без дати на суму 19600,00 грн за "накладення мінеральних смуг (Чорнухинський район)" /а.с. 200 т.І /.

З огляду на розбіжності в предметі, визначеному у договорі № 051202 від 12.05.2016, та змісті господарської операції, зазначеної у вказаних актах виконаних робіт, а також за відсутності в актах виконаних робіт дат їх складання, надані позивачем документи не відповідають вимогам до первинних документів, встановленим у статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Вищевказане свідчить про формальне оформлення позивачем та його контрагентом договору та первинних документів без мети настання реальних наслідків за ними.

Отже, кошти, в тому числі на суму 171260,00 грн, сплачені ФОП ОСОБА_1 безпідставно (без фактичного отримання трактора (з водієм)).

Відхиляючи твердження позивача про невключення підприємством до витрат суми 171260,00 грн, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що цей довід не заявлявся позивачем ані під час перевірки, ані під час оформлення результатів перевірки та відповідними доказами не підтверджувався.

Як на тому наполягає контролюючий орган, включення ДП "Полтавське державне лісогосподарське підприємство "Полтаваоблагроліс" 171260,00 грн до витрат підтверджується даними рахунку 631, які надавалися під час перевірки та включені до акта перевірки. Будь-які зауваження щодо суми 171260,00 грн платником податків не заявлялись та в запереченнях на акт документальної перевірки № 59 від 30.01.2019 /а.с. 63-68 т. І/ не зазначались.

Заперечуючи відомості акта перевірки щодо суми 171260,00 грн, позивач надав суду бухгалтерську довідку ДП "Полтавське державне лісогосподарське підприємство "Полтаваоблагроліс" /а.с. 203 т. І/, витяг з оборотно-сальдової відомості на суму 171260,00 грн /а.с. 204 т. 1/, баланс за 2016 рік /а.с. 59 т. ІІІ/, звіт про фінансові результати за 2016 рік /а.с. 60 т. ІІІ/ та акт звірки взаєморозрахунків /а.с. 37 т. ІІІ/.

Суд вважає, що надані позивачем документи підтверджують лише існування у ФОП ОСОБА_1 заборгованості перед ДП "Полтавське державне лісогосподарське підприємство "Полтаваоблагроліс" щодо надання в користування трактора (з водієм) на суму 171260,00 грн, але не спростовують того факту, що позивачем сплачено на користь ФОП ОСОБА_1 171260,00 грн, тобто позивачем понесено витрати зі сплати коштів у сумі 171260,00 грн. Картка рахунку 631 містить посилання на реквізити платіжних доручень та на загальну суму обороту по Дебету 581700,00 грн /а.с. 72-75 т. ІІІ/. Наявні в матеріалах справи і банківські виписки, надані позивачем /а.с. 2- 32 т. 2/.

Господарська операція з ТОВ "ВТТ-Інвест", яка у податковому обліку позивача відображена на суму 38568,00 грн, підтверджена позивачем лише актом виконаних робіт № 18 від 30.03.2016 на суму 21008,00 грн за "накладення мінеральних смуг (Чорнухинський район)" /а.с. 38 т. ІІ/ та банківською випискою за 25.04.2016 /а.с. 33 т. ІІ/. Ані договору, укладеного з ТОВ "ВТТ-Інвест", ані інших первинних документів, оформлених на підтвердження виконання договору, під час перевірки та судового розгляду справи позивачем не надано.

Ненадання платником податків документів, котрі мають щонайменший вплив на обрахунок показників податкової звітності, створює для платника податків юридичний наслідок, який передбачений пунктом 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, та свідчить про порушення платником податків вимоги пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України щодо заборони платникам податків формувати показники податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, проаналізувавши обсяг та зміст письмових доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що господарські операції позивача із ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "ВТТ-Інвест" не підтверджені всіма та належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій у часі, за місцем та колом осіб, та не спричиняють реальних змін майнового стану платника податків, а тому не є фактично здійсненими, не можуть бути об`єктом оподаткування та підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Як свідчать матеріали справи, зокрема, акт перевірки, одним із висновків щодо не підтвердження реальності господарських операцій з вищевказаними контрагентами є висновок податкового органу щодо наявності кримінального провадження №12015170190000802 від 03.11.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 246, ч.3 ст.191, ст.366 КК України, стосовно службових осіб Товариства.

Матеріалами справи підтверджено, що постановою Головного управління Національної поліції в Полтавській області закрито кримінальне провадження №12015170190000802 від 03.11.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 246, ч.3 ст.191, ст.366 КК України у зв`язку з відсутністю у діях службових осіб ДП ПДЛП "Полтаваоблагроліс" складу кримінальних правопорушень.

Щодо посилань позивача на постанову від 17.07.2017 про закриття кримінального провадження №12015170190000802 від 03.11.2015, в зв`язку з чим висновок контролюючого органу щодо непідтвердження реальності господарських операцій позивача є протиправним, суд вважає необхідним зазначити, що закриття кримінального провадження №12015170190000802 не може нівелювати обставини, які встановлені судом у цій справі.

Відтак посилання позивача на закриття кримінального провадження №12015170190000802 як на достатню підставу підтвердження об`єктивної реальності його господарських операцій із зазначеними контрагентами відхиляються судом.

Враховуючи викладене, суд погоджується з висновками відповідача про допущення позивачем порушень у господарських правовідносинах з вищезазначеними контрагентами.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проаналізувавши вищевикладене суд вважає, у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Підстави для їх розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

. У задоволенні адміністративного позову Державного спеціалізованого господарське підприємство "Ліси України" (вул. Лісова, 1-А, с. Копили, Полтавський район, Полтавська обл., ЄДРПОУ 44768034) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ЄДРПОУ ВП 44057192) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 18 грудня 2024 року.

Суддя А.О. Чеснокова