Рішення

від 18.12.2024 по справі 480/4755/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2024 року Справа № 480/4755/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/4755/24 за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі Філії "Сумська дорожньо-експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариство "Державна Акціонерна Компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

В С Т А Н О В И В:

Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі Філії "Сумська дорожньо-експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариство "Державна Акціонерна Компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 162589,75 грн. та пені в сумі 1170,72.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач не вжив заходів щодо створення робочих місць та працевлаштування осіб з інвалідністю, а отже обов`язок по виконанню нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідачем не виконано, що є порушенням статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", у зв`язку з чим до відповідача застосовані адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця для осіб з інвалідністю, а також накладено пеню за простроченням сплати адміністративно-господарських санкцій.

10.06.2024 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

29.08.2024 представником відповідача надано письмові пояснення щодо позовних вимог, в яких відповідач просить суд врахувати, що приписи Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» відносяться саме до Дочірнього підприємства «Сумський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», в цілому, а не до філії «Сумська дорожньо- експлуатаційна дільниця» ДП «Сумський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», як відокремленого структурного підрозділу ДП «Сумський облавтодор».

На підставі викладеного, відповідач просить в задоволенні позову Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю відмовити у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчить з матеріалів справи, Дочірнє підприємство «Сумський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» зареєстровано в якості юридичної особи, код ЄДРПОУ - 31931024, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Водночас, дочірнє підприємство є юридичною особою та має у своїй структурі відповідні відокремлені підрозділи, які не є самостійними суб`єктами господарювання.

Відповідно до п. 1.2. Положення філії «Сумська дорожньо-експлуатаційна дільниця» дочірнього підприємства «Сумський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» філія «Сумська дорожньо-експлуатаційна дільниця» створена як відокремлений структурний підрозділ дочірнього підприємства «Сумський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України». Відповідно до п. 1.7. Положення філія не є юридичною особою та діє під керівництвом органів управління Підприємства, користується правами, несе зобов`язання, виконує функції, передбачені цим Положенням та іншими локальними положеннями Підприємства.

На підтвердження зазначеного, в матеріалах справи міститься витяг із Положення філії «Сумська дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Сумський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».

Отже, Філія «Сумська дорожньо-експлуатаційна дільниця» є відокремленими структурними підрозділами дочірнього підприємства «Сумський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та н е є ю р и д и ч н о ю о с о бо ю .

Натомість, як вказує позивач враховуючи данні «Об`єднаної звітності ПДФО та ЄСВ» станом на 01.03.2024, що були надані Сумському обласному відділенню Фонду соціального захисту осіб інвалідністю, встановлено, що у 2023 році Відповідач повинен був створити 4 робочих місця для працевлаштування особи з інвалідністю враховуючи 88 штатних працівників з основним робочим місцем, але було створено 3 таких робочих місця, що є порушенням Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

У розрахунку за 1 робоче місце, призначених для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, Відповідач до 15.04.2024 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі: 162589,75 грн.

Дана сума заборгованості по адміністративно господарських санкціях підтверджується Розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік (Додаток № 1), відповідно до Порядку надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.03.2023 №14-1 та Наказом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від 10.03.2023 №17.

Розмір пені у сумі 1170,72 грн. розраховано згідно вимог частини 2 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», а саме:

Станом на 03.05.2024 ставка НБУ складає - 13,5%, у 2024 році кількість днів - 366, тому розмір пені за 18 днів складає - 13,5 х 120/100/366= 0,04%. Кількість днів прострочення з 16.04.2024 по 03.05.2024 (включно) - 18 дн.

Сума пені, що необхідно сплатити (162589,75 грн. х 0,04%) х 18 дн. = 1170,72 грн.

Оскільки вищезазначені суми адміністративно-господарських санкцій та пені відповідачем не сплачено, утворилася заборгованість у розмірі: 163760,47 грн.

Як зазначає позивач, зазначені санкції в добровільному порядку відповідач не сплатив, що стало підставою звернення позивача до суду про стягнення вказаних сум в примусовому порядку.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Як свідчить з матеріалів справи, Філія «Сумська дорожньо-експлуатаційна дільниця» є відокремленими структурними підрозділами дочірнього підприємства «Сумський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та не є юридичною особою.

Згідно ч. 2 ст. 1 Закону № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон № 875-ХІІ) центральні і місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації (незалежно від форми власності і господарювання, виду діяльності і галузевої належності), їх філії, відділення, представництва, що ведуть окремий облік результатів фінансової та господарської діяльності, банки та інші фінансові установи, а також представництва іноземних юридичних осіб (у тому числі міжнародних організацій), які використовують працю найманих працівників - громадян України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - підприємства, установи та організації), фізичні особи, які використовують найману працю, залучають представників громадських об`єднань осіб з інвалідністю до підготовки рішень, що стосуються прав та інтересів осіб з інвалідністю.

Аналіз наведеної норми дає підстави дійти висновку, що в ній йдеться про обов`язок підприємств та їх філій щодо залучення представників громадських об`єднань осіб з інвалідністю до підготовки рішень, що стосуються прав та інтересів осіб з інвалідністю, а не обов`язку філій підприємства щодо працевлаштування осіб з інвалідністю та виконання ними нормативу працевлаштування інвалідів.

Надаючи оцінку спірному питанню, суд зазначає , що положеннями статей 18 та 19 Закону № 875-ХІІ чітко визначено коло суб`єктів, на яких покладено обов`язок по створенню робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, і до таких суб`єктів віднесено саме підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно ч. 2 ст. 19 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно ч. 3 ст. 19 Закону № 875-ХІІ виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно із ч. 1 ст. 19 Закону N 875-ХІІ, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

З аналізу приписів Закону № 875-ХІІ, зокрема, статей 18, 19 Закону, вбачається, що норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю встановлено саме для підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності та господарювання, тобто для юридичних осіб.

Отже, вказана вимога стосується саме і виключно юридичних осіб, зокрема підприємств. Положеннями цієї статті не передбачено норми про її розповсюдження на такі утворення як філії, представництва, відокремлені підрозділи.

Слід також зазначити, що статтею 20 Закону № 875-ХІІ передбачена відповідальність за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у вигляді адміністративно-господарських санкцій саме для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю.

При цьому, згідно положень ч. 3 ст. 217 Господарського кодексу України, саме до суб`єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.

Адміністративно-господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування (ч. 4 ст. 217 ГК України).

Статтею 239 ГК України передбачені види адміністративно-господарських санкцій, які можуть застосовуватись до суб`єктів господарювання органами державної влади та органами місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом. Серед таких адміністративно-господарських санкцій передбачено і адміністративно-господарський штраф, який за визначенням, наведеним у статті 241 ГК України є грошовою сумою, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Таким чином наведеними нормами Господарського кодексу України передбачено можливість застосування адміністративно-господарських санкцій до суб`єкта господарювання за порушення ними встановлених правил здійснення господарської діяльності або у випадках, визначених законодавством.

В свою чергу Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» не містить визначення термінів «підприємства, установи, організації», на яких покладено обов`язок виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. За таких обставин використанню підлягають визначення вказаних термінів, наведені у Цивільному та Господарському кодексах України.

Відповідно до статті 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно ст. 58 ГК України, суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом. Відкриття суб`єктом господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації. Відомості про відокремлені підрозділи суб`єктів господарювання залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру в порядку, визначеному законом.

Статтею 62 Господарського кодексу України визначено, що підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки.

Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис (ч. 3 ст. 64 ГК України).

Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством (ч. 4 ст. 64 ГК України).

Аналогічні положення містить стаття 95 ЦК України, яка визначає, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Таким чином аналіз вказаних положень Цивільного та Господарського кодексів України свідчить про те, що під «підприємством» розуміється суб`єкт господарювання - юридична особа, яка має самостійний баланс та яка структурно може мати філії, які входять до складу підприємства, і які не є юридичними особами та не вважаються самостійними суб`єктами господарювання.

Зміст Закону №875-ХІІ не дає підстав для висновку, що використане законодавцем у статтях 18 та 19 Закону 875-ХІІ поняття «підприємство» має інше значення, ніж визначене у Цивільному та Господарському кодексах України, та має на увазі, в тому числі, і філію підприємства, як окремого суб`єкта, на якого покладено обов`язок з виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Оскільки приписами ст. 18, 19 Закону № 875-ХІІ обов`язок щодо працевлаштування осіб з інвалідністю та виконання нормативу для працевлаштування таких осіб покладається на підприємство в цілому, без зазначення такого обов`язку у філій, які не є юридичними особами, то дотримуватися виконання нормативу, сплачувати в певних випадках адміністративно-господарських санкцій за його невиконання, зобов`язане саме підприємство - юридична особа.

Отже, у ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» чітко прописаний норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями.

У вказаному переліку відсутні відокремлені підрозділи, оскільки відокремлені підрозділи звітують щодо осіб з інвалідністю перед юридичною особою, що їх створила, на підставі яких формується фінансова та податкова звітність фінансово- господарської діяльності в цілому по Дочірньому підприємству «Сумський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».

Таким чином, можна прийти до висновку про те, що приписи Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» відносяться саме до Дочірнього підприємства «Сумський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», в цілому, а не до філії «Сумська дорожньо- експлуатаційна дільниця» ДП «Сумський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», як відокремленого структурного підрозділу ДП «Сумський облавтодор».

Крім того, згідно Національного положення (стандарту) бухгалтерський облік 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 07.02.2013 № 73, фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Приписами частини 5 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підприємство самостійно може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов`язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Таким чином, будь-яка звітність складається і подається виключно юридичними особами, навіть якщо її відокремлені підрозділи будуть виділені на окремий баланс.

Відповідно до Положення «Про облікову політику Дочірнього підприємства «Сумський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України», затвердженого наказом від 16.11.2017 №123, дочірнє підприємство, як окрема юридична особа, складає зведену (консолідовану) фінансову звітність. Консолідована фінансова звітність складається з наступних етапів: перевірка фінансової звітності філій дочірнього підприємства, складання зведеної фінансової звітності, проведення вивірки та аналізу статей фінансової звітності дочірнього підприємства та філій, узагальнення показників внутрішньо групових операцій та розрахунків з метою вилучення окремих показників для складання консолідованої фінансової звітності, а також вилучення (коригування) окремих показників статей зведеної фінансової звітності та отримання консолідованої фінансової звітності.

Структурні підрозділи Підприємства не є юридичними особами, їх фінансова звітність є внутрішньою звітністю дочірнього підприємства та зовнішнім користувачам не надається.

Консолідована фінансова звітність підприємства за МСФ3 складається шляхом здійснення коригувальних та трансформаційних процедур, проведення перекласифікацій та згортань статей окремих фінансових звітів філій та консолідованої фінансової звітності Підприємств.

На підтвердження зазначеного в матеріалах справи міститься наданий відповідачем витяг з Положення «Про облікову політику Дочірнього підприємства «Сумський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України», затвердженого наказом від 16.11.2017 №123.

Стверджуючи, що філія «Сумська дорожньо-експлуатаційна дільниця» має самостійно виконувати норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та сплачувати адміністративно-господарські санкції у разі його порушення, позивач в той же час не надає доказів на підтвердження факту ведення філією окремого обліку результатів своєї фінансової та господарської діяльності.

За змістом Закону № 875-ХІІ обов`язок по виконанню нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю розповсюджується на підприємства, установи та організації, до яких цим законом віднесені також і філії, відділення, представництва, якщо вони ведуть окремий облік результатів фінансової та господарської діяльності, а оскільки філія «Сумська дорожньо-експлуатаційна дільниця» відповідно до Положення про філію не є юридичною особою і не веде окремого обліку результатів своєї фінансової та господарської діяльності, то окремо Філія і не повинна виконувати вказаний норматив.

В розумінні Закону №875-ХІІ «Сумська дорожньо-експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Сумський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» не є самостійним суб`єктом, на якого розповсюджується обов`язок по виконанню нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а таким суб`єктом в спірних правовідносинах є Дочірнє підприємство «Сумський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», яке на виконання вимог цього закону зобов`язано виконувати норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, з урахуванням також і тих працівників, які працюють в філії.

В свою чергу, Дочірнє підприємство «Сумський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в повному обсязі виконало норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році сукупно, а саме за рахунок як головного підприємства, так і за рахунок відокремлених підрозділів (філій).

Тобто, для визначення необхідної кількості осіб з інвалідністю, яких потрібно забезпечити робочим місцем, підприємство взяло до розрахунку загальну кількість штатних працівників у цілому по підприємству та філіям.

Також суд вважає правомірним посилання відповідача на роз`яснення, які надавались зі спірного питання Фондом соціального захисту інвалідів в листі від 14.08.2007 року № 1/6-367 на час дії положень частин 1, 2 ст. 19 Закону № 875-ХІІ в редакції, яка є чинною і на даний час, і відповідно до яких Фонд вважає, що:

-по-перше, юридична особа (головне підприємство) як відповідач в суді, в тому числі і за свої відокремлені підрозділи, самостійно вирішує питання щодо виконання 4 % нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів на головному підприємстві, в т. ч. і на своїх відокремлених підрозділах, або приймає рішення про виконання альтернативного зобов`язання - перерахування адміністративно- господарських санкцій в Державний бюджет України;

-по-друге, враховуючи те, що головне підприємство (юридична особа) може через статут (положення) та довіреність безпосередньо впливати на свої відокремлені підрозділи, то головне підприємство може самостійно прийняти рішення щодо виконання 4 % нормативу або за рахунок головного підприємства, або за рахунок тільки відокремлених підрозділів, або за рахунок як головного підприємства так і за рахунок відокремлених підрозділів пропорційно працюючим на них працівникам.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2024 р. по справі №520/23107/23.

В зазначеній постанові суд дійшов до висновку, про те, що в розумінні Закону № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» «Краснокутський райавтодор» Дочірнього підприємства «Харківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» не є самостійним суб`єктом, на якого розповсюджується обов`язок по виконанню нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а таким суб`єктом в спірних правовідносинах є Дочірнє підприємство «Харківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», яке на виконання вимог цього закону зобов`язано виконувати норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, з урахуванням також і тих працівників, які працюють в Філії.

При цьому, як зазначає відповідач, 2023 році ДП «Сумський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (з урахуванням працівників підприємства та філій) норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю було виконано.

На підтвердження зазначеного, відповідачем надано суду копію інформації про чисельність працюючих станом на 01.01.2024 р. по ДП «Сумський облавтодор». Відповідно до зазначеної інформації станом на 01.01.2024 р. загальна кількість працівників на підприємстві складає 447 осіб, кількість працюючих осіб з інвалідністю - 23.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Так, для ДП «Сумський облавтодор» із загальною кількістю робітників в 447 осіб нормативом робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю є 18 осіб. Станом на 01.01.2024 рік кількість працюючих осіб з інвалідністю складає 23 особи.

З огляду на викладене, в даному випадку філія «Сумська дорожньо-експлуатаційна дільниця» не може розглядатись як самостійний суб`єкт, на якого покладено обов`язок з виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, такий обов`язок покладено загалом на Дочірнє підприємство «Сумський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

За таких обставин, суд вважає, що у діях відповідача відсутній склад правопорушення, а відтак, застосування до нього адміністративного-господарських санкцій та пені за не працевлаштування інвалідів є протиправним.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати до стягнення не підлягають.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі Філії "Сумська дорожньо-експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариство "Державна Акціонерна Компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець