Ухвала

від 17.12.2024 по справі 520/26231/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

17 грудня 2024 року № 520/26231/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог у справі за позовом ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 22 серпня 2024 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ХВ №001427 від 24.12.2019 року).

Ухвалою суду від 30.09.2024 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом.

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про вступ у справу в якості третьої особи, в якій просила залучити її, ОСОБА_1 , до участі у справі № 520/26231/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що відповідно до ч.1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ОСОБА_1 реалізувала своє право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із скаргою щодо поведінки адвоката ОСОБА_2 яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності. Вказано, що КДКА Полтавської області прийнято оскаржуване рішення від 22.08.2024 про порушення дисциплінарної справи відносно ОСОБА_2 .

Позивачем через канцелярію суду подано заперечення на вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, в яких зазначено, що заявник під час подання заяви, має надати підтвердження повноважень, щодо звернення від структурного підрозділу юридичної особи Національної асоціації адвокатів України (код 38488439), членом якої є заявник. Таким чином, у зв`язку з відсутністю довіреності від Національної асоціації адвокатів України, членом структурного підрозділу якого є заявниця, тобто Комітету захисту прав людини при НААУ, заява є такою, що не підлягає задоволенню. Також позивачем звернуто увагу на обставинах того, що у заявниці не має повноважень на звернення зі скаргою відносно нього до відповідача у цій справі в особі члена Комітету з питань захисту прав людини при НААУ ОСОБА_1, що підтверджується відповіддю голови Комітету з питань захисту прав людини при НААУ від 11.09.2024 року на запит адвоката ОСОБА_2, де зазначено про відсутність надання комітетом та головою їй повноважень для звернення з вказаними вище скаргами до ВКДКА та дисциплінарних органів, та відповіддю Національної асоціації адвокатів України. В той же час, позивачем наголошено на обставинах того, що оскільки заявниця не обґрунтувала яким чином прийняте рішення у цій справі може вплинути на її права, то відсутні об`єктивні підстави для залучення останньої до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Крім того, заявником у клопотанні не наведено доводів про те, як саме рішення суду у цій справі створить наслідки для правовідносин між позивачем та ОСОБА_1 , а тому, не має підстав для залучення заявника у якості третьої особи.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах докази та подану заяву, зазначає таке.

У адміністративному судочинстві з метою залучення до справи осіб, чиїх прав та обов`язків може стосуватися судове рішення, та з метою більш повного та всебічного з`ясування обставин у справі, діє інститут третьої особи.

Отже, відповідно до ч.2 ст.49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені при вирішенні спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.

При цьому участь у справі третіх осіб з одного боку обумовлена завданням адміністративного судочинства, яким згідно з частиною першою статті 2 КАС є справедливий, неупереджений та своєчасний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, а з іншого - вимогами процесуального законодавства про законність і обґрунтованість судового рішення. Правовим наслідком незалучення до участі у справі третіх осіб є порушення конституційного права на судовий захист, оскільки особи не беруть участі у справі, вирішення якої може безпосередньо вплинути на їх права, свободи, інтереси або обов`язки та не реалізують комплексу своїх процесуальних прав.

Аналогічні висновки викладено Верховним Судом у постановах від 14.04.2020 у справі №580/3136/19, від 23.04.2020 у справі №811/1470/18, від 29.04.2020 у справі №703/2908/17.

З аналізу вказаних вище процесуальних норм слід дійти висновку про те, що єдиною підставою для залучення до участі у справі третіх осіб є встановлення фактів про те, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі.

Такі обставини можуть бути виявлені судом самостійно при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду, або ж наведені у відповідних клопотаннях про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача.

Судове рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його прав і обов`язків.

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постановах від 29.01.2024 у справі № 560/5937/22, від 26.01.2022 у справі № 640/8328/19, від 23.10.2024 року у справі №480/9511/21.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спору є правомірність рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 22 серпня 2024 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ХВ №001427 від 24.12.2019 року).

Так, зі змісту вказаного рішення вбачається, що останнє прийнято за результатом розгляду скарги члена комітету Національної асоціації адвокатів України з питань захисту прав людини ОСОБА_1 .

Зі змісту позовної заяви, відзиву на позов, відповіді на відзив та інших поданих сторонами заяв по суті справи не вбачається наведення останніми висновків або доводів щодо необхідності залучення до участі у цій справі особи, розгляд скарги якої було здійснено відповідачем, в результаті якого було прийнято спірне у цій справі рішення.

Вказаних доводів не мітить і подана до суду заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.

Натомість, як встановлено судом, позивач, обґрунтовуючи власну правову позицію у цій справі послався на обставини відсутності у ОСОБА_1 як у члена Комітету Національної асоціації адвокатів України з питань захисту прав людини повноважень на подачу скарги щодо нього, оцінка чому має бути надана судом в рамках надання оцінки правомірності рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 22 серпня 2024 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ХВ №001427 від 24.12.2019 року).

Відтак, до суду не надано обґрунтованих пояснень чи доказів того, що судове рішення у цій справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки заявника ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 243, 248, 250, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Мельников Р.В.