Рішення

від 17.12.2024 по справі 520/29203/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

17 грудня 2024 року № 520/29203/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області Дементьєва Миколи Володимировича до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, треті особи: Ізюмська міська рада, Департамент культури і туризму Харківської обласної військової адміністрації про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Керівник Ізюмської окружної прокуратури Харківської області Дементьєв Микола Володимирович із використанням системи "Електронний суд" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову виконувача обов`язків начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Жданової О.В. від 09.09.2024 про закінчення виконавчого провадження № 73044332.

В обґрунтування позову зазначено, що постанову виконувача обов`язків начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Жданової О.В. від 09.09.2024 про закінчення виконавчого провадження № 73044332 є протиправною, оскільки порушує права стягувача. Також, позивачем зазначено, що державним виконавцем не було здійснено вичерпних заходів примусового виконання рішення у спосіб та в порядку, які встановлені Законом України «Про виконавче провадження», чим порушено принципи законності, диспозитивності виконавчого провадження, виконавчі дії не були вчинені неупереджено, ефективно, своєчасно, в повному обсязі, як цього вимагає законодавство України. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 28.10.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності. При цьому представником відповідача вказано, що після отримання від боржника листа із зазначенням про обставини вчинення дій направлених на виконання судового рішення, державний виконавець дійшов висновку про те, що Ізюмська міська військова адміністрація Ізюмського району Харківської області, Ізюмська міська рада вжила всіх необхідних заходів щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду вiд 20.12.2022 року у справі №520/440/22. З огляду на вказане, державним виконавцем 09.09.2024 до Головного управління національної поліції в Харківській області підготовлено для направлення повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення. Враховуючи вищевикладене, 09.09.2024 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 11 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Також представником відповідача вказано на обставини пропущення позивачем строку на звернення до суду.

Представником Департаменту культури і туризму Харківської обласної військової адміністрації через канцелярію суду подано пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, в яких зазначено, що порядок укладання охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини та їхні типові форми затверджені постановою Кабінетом Міністрів України від 28.12.2001 № 1768. Так, представником третьої особи вказано, що Департаментом до Ізюмської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області був надісланий проект охоронного договору на пам`ятку археології «Поселення Ізюм» (охоронний № 8840-Ха). Листом від 07.05.2024 № 1091-ВС Ізюмська міська військова адміністрація (Ізюмська міська рада) повернула охоронний договір на вказану пам`ятку, підписаний начальником Ізюмської міської військової адміністрації Валерієм Марченком від 06.03.2024 для подальшого підписання органом охорони. Однак, до наданого охоронного договору були внесені зміни, які не відповідають вимогам чинного пам`яткоохоронного законодавства та не погоджені з Департаментом. Відтак зазначено, що на сьогодні охоронний договір на пам`ятку археології місцевого значення «Поселення Ізюм» (охоронний № 8840-Ха) не укладено. Разом з тим, представником третьої особи вказано, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2022 по справі № 520/440/22 є не виконаним, охоронний договір на пам`ятку не укладено.

Також керівником Ізюмської окружної прокуратури Харківської області через канцелярію суду подано відповідь на відзив із викладенням власної правової позиції стосовно доводів відповідача.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2022 у справі №520/440/22 адміністративний позов Керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації до Ізюмської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії задоволено; зобов`язано Ізюмську міську раду (код ЄДРПОУ 26201641) укласти з Департаментом культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 02230856) охоронний договір на пам`ятку археології місцевого значення - "Поселення Ізюм", розташоване в межах м.Ізюм Харківської області на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.08.2023 року у справі №520/440/22 апеляційну скаргу Ізюмської міської ради залишено без задоволення; рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2022 по справі № 520/440/22 залишено без змін.

Під час розгляду справи встановлено, що на виконання вказаного судового рішення Харківським окружним адміністративним судом 04.10.2023 видано виконавчий лист.

В подальшому на підставі заяви Ізюмської окружної прокуратури Харківської області постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 13.10.2023 відкрито виконавче провадження № 73044332 щодо примусового виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 у справі № 520/440/22.

Зі змісту позовної заяви встановлено доводи стосовно того, що прокурором Ізюмської окружної прокуратури Харківської області на підставі ст.ст. 14, 19 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» 11.10.2024 здійснено ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 73044332 та в ході ознайомлення встановлено, що 09.09.2024 виконувачем обов`язків начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ждановою О.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 63 цього Закону).

Також прокурором вказано, що зазначена постанова до Ізюмської окружної прокуратури Харківської області не направлялася, у зв`язку з чим, Ізюмська окружна прокуратура про факт прийняття рішення про закінчення виконавчого провадження № 73044332 дізналася лише 11.10.2024.

Своєю чергою у позовній заяві вказано, що під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження встановлено, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 09.09.2024 є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки в ході виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 у справі № 520/440/22 державним виконавцем 18.01.2024 та 16.07.2024 скеровано вимоги щодо виконання рішення на адресу боржника Ізюмської міської ради, отримано листи-відповіді боржника з описом вчинених ним дій з метою виконання рішення (скерування боржником власної редакції проєкту договору на адресу Департаменту культури і туризму Харківської обласної військової адміністрації з пропозицією його підписання).

Крім того, постановами головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Жданової О.В. від 20.11.2023 та 18.01.2024 на боржника накладено штрафи у сумі 5100,00 грн та 10200,00 грн за не виконання рішення суду у повному обсязі. Вказані штрафи боржником не сплачено.

У подальшому 09.09.2024 державним виконавцем направлено на адресу Головного управління Національної поліції у Харківській області повідомлення про вчинення посадовими особами Ізюмської міської ради кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України.

Прокурором зазначено, що кримінальне провадження за вказаним фактом не зареєстроване.

Також зазначено, що статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Вимогу, щодо попередження боржника про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду в даному випадку дотримано (постанова про відкриття виконавчого провадження від 13.10.2023 містить вимогу виконати рішення суду протягом 10 днів, вимоги виконавця від 18.01.2024 та 16.07.2024 містять попередження про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду та вимогу повідомити про виконання рішення, постанови про накладення штрафу від 20.11.2023 та 18.01.2024 містять вимоги щодо необхідності виконання рішення суду). Однак, будь-яких інших вичерпних дій, спрямованих на реальне виконання рішення суду державним виконавцем не вжито та 09.09.2024 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Отже, на думку прокурора, постановивши оскаржувану постанову від 09.09.2024 державний виконавець не здійснив вичерпних заходів примусового виконання рішення у спосіб та в порядку, які встановлені Законом України «Про виконавче провадження», а відтак порушив принципи законності, диспозитивності виконавчого провадження, виконавчі дії не були вчинені неупереджено, ефективно, своєчасно, в повному обсязі, як цього вимагає законодавство України.

Враховуючи вказане, прокурор звернувся до суду з позовом у цій справі.

Стосовно доводів представника відповідача щодо пропущення прокурором строку на звернення до суду суд зазначає таке.

Згідно з положеннями ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до приписів ч.5 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Суд зазначає, що оскільки матеріали справи не містять доказів того, що позивачем було отримано оскаржувану постанову, а доказів протилежного до суду під час розгляду справи надано не було, доводи і обґрунтування позивача стосовно того, що про прийняття спірної постанови йому стало відомо під час ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження, а до суду із позовом у цій справі позивач звернувся шляхом направлення позову до суду через систему «Електронний суд» 21.10.2024 року, то прокурором не пропущено строк встановлений законодавством строк на звернення до суду.

Отже, надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Як передбачено положеннями ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Як передбачено приписами ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний, зокрема: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

При цьому, приписами ст.13 Закону України Про виконавче провадження визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до приписів п.9 ч.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Матеріали справи свідчать на користь того, що 13.10.2023 державним виконавцем Відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 днів з моменту отримання постанови. Копії відповідної постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

В подальшому 13.10.2023 року, керуючись статтею 42 Закону України «Про виконавче провадження» та відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, державним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. Також 13.10.2023 керуючись статтями 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

Державним виконавцем 20.11.2023 до Ізюмської міської ради направлена вимога державного виконавця про надання інформації про виконання рішення суду. Також 20.11.2023 року, керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100,00 грн та зобов`язано виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

18 січня 2024 року, керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено повторну постанову про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення. Державним виконавцем 18.01.2024 до Ізюмської міської ради направлена вимога державного виконавця про надання інформації про виконання рішення суду.

До відділу 01.02.2024 року надійшов лист від Ізюмської міської ради від 30.01.2024 № 193-ВС, в якому зазначено таке: « 26 січня на адресу виконавчого комітету Ізюмської міської ради надійшла вимога виконавця за вих. № 1081 від 18.01.2024 року щодо повідомлення про виконання рішення суду в повному обсязі. Ознайомившись, повідомляємо наступне. 28.11.2023 року на електронну адресу Ізюмської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області надійшов лист директора Департаменту культури i туризму Харківської обласної військової адміністрації за вих. № 05-25/2018 разом з додатком проектом відкоригованого варіанту охоронного договору. 05.12.2023 року на вищевказаний лист Ізюмською міською військовою адміністрацією Ізюмського району Харківської області були направлені пропозиції щодо внесення змін до пунктів запропонованого проекту договору на пам`ятку археології місцевого значення - Поселення Ізюм. 29.12.2023 року на електронну адресу Ізюмської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області надійшов лист директора Департаменту культури i туризму Харківської обласної військової адміністрації за вих. № 05-25/2292 щодо надання інформації: за результатами розгляду вищевказаних пропозицій. 24.01.2024 року на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2022 року (справа №520/440/22) та постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 20.11.2023 року (ВП 73044332) Ізюмською міською військовою адміністрацією Ізюмського району Харківської області до Департаменту культури i туризму Харківської обласної військової адміністрації надіслано рекомендованим листом на поштову адресу листа з вимогою направити належним чином підписані та завірені печаткою екземпляри охоронного договору на пам`ятку культурно спадщини (Поселення Ізюм) для подальшого підписання. Станом на сьогодні відповіді не надано. Тобто, враховуючи вищевикладене, Ізюмська міська військова адміністрація Ізюмського району Харківської області, Ізюмська міська рада вжила всіх необхідних заходів щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2022 року (справа №520/440/22)».

Державним виконавцем 16.07.2024 року до Ізюмської міської ради направлена вимога державного виконавця про надання інформації про виконання рішення суду.

В подальшому, 29.07.2024 до відділу надійшов лист від Ізюмської міської ради від 26.07.2024 № 1810-ВС, в якому зазначається таке: « 23 липня на адресу виконавчого комітету Ізюмської міської ради надійшла вимога виконавця за вих. № 15004 вiд 16.07.2024 року щодо повідомлення про виконання рішення суду в повному обсязі. Ознайомившись, повідомляємо наступне. 28.11.2023 року на електронну адресу Ізюмської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області надійшов лист директора Департаменту культури i туризму Харківської обласної військової адміністрації за вих. № 05-25/2018 разом з додатком проектом відкоригованого варіанту охоронного договору. 05.12.2023 року на вищевказаний лист· Ізюмською міською військовою адміністрацією Ізюмського району Харківської області були направлені пропозиції щодо внесення змін до пунктів запропонованого проекту договору на пам`ятку археології місцевого значення Поселення Ізюм. 29.12.2023 року на електронну адресу Ізюмської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області надійшов лист директора Департаменту культури i туризму Харківської обласної військової адміністрації за вих. № 05-25/2292 щодо надання інформації за результатами розгляду вищевказаних пропозицій. 24.01.2024 року, на виконання - рішення Харківського окружного адміністративного суду вiд 20.12.2022 року (справа №520/440/22) та постанови головного державного виконавця - Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення. примусового виконання рішень у Харківській області Cxiднoгo міжрегіонального управління Міністерства юстиції вiд 20.11.2023 року (ВП 73044332) Ізюмською міською військовою адміністрацією Ізюмського району Харківської області до Департаменту культури i туризму Харківської обласної військової адміністрації надіслано рекомендованим листом на поштову адресу листа з вимогою направити належним чином підписані та заварені печаткою екземпляри охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини (Поселения Ізюм) для подальшого підписання. Відповіді надано не було. 06.03.2024 року Ізюмська міська військова адміністрація Ізюмського району Харківської області листом за вих. № 498-ВС, дотримуючись виконання в повній мipi рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/440/22 вiд 20.12.2022 року, направлено на адресу Департаменту культури i туризму ХОВА підписані начальником Ізюмської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області та завiренi печаткою екземпляри охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини (Поселения Ізюм) для подальшого підписання органом охорони. Наполягаємо на тому, що направлення Ізюмською міською військовою адміністрацією Ізюмського району Харківської області підписаних та завірених печаткою екземплярів договору саме i е виконанням в повному обсязі відповідного судового Документ сформований в системі «Електронний суд» 05.11.2024 5 рішення. При цьому Департамент культури i туризму Харківської обласної військової адміністрації листом (за вих. № 05-25/1074 вiд·25.04.2024 року) надав свій варіант проекту договору, який не містить підпису та печатки, i зазначень щодо заперечень та невідповідностей, що в сукупності, по суті є відмовою в укладенні договору на пам`ятку археології місцевого значення - Поселения Ізюм. 07.05.2024 року Ізюмська міська військова адміністрація Ізюмського району Харківської області листом за вих. №·1091-ВС направлено листа у якому зазначено, що підписані та завiренi печаткою екземпляри договору на адресу Ізюмської міської військової адміністрації Ізюмського району не повернуто. Інформація щодо підписання цих екземплярів Департаментом культури i туризму Харківської обласної військової адміністрації відсутня. Звертаємо увагу, нормами законодавства передбачено, що договори між юридичними особами мають вчинятися в письмовій формі, водночас правочин вважаться таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) - особами, уповноваженими на це установчими документами сторін та скріплений печаткою юридичної особи. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з ycіx істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України). Станом на сьогодні відповіді не отримано. Тобто, враховуючи вищевикладене, Ізюмська міська військова адміністрація Ізюмського району Харківської області, Ізюмська міська рада вжила всіх необхідних заходів щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду вiд 20.12.2022 року (справа №520/440/22)».

Під час розгляду справи встановлено, що державним виконавцем 09.09.2024 до Головного управління Національної поліції в Харківській області підготовлено для направлення повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, 09.09.2024 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 11 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Зі змісту поданого до суду представником відповідача відзиву на позов встановлено, що 24.09.2024 до відділу надійшов лист Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому зазначено, що повідомлення № 73044332 про вчинення кримінального правопорушення боржником направлено до Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області для подальшої реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» та прийняття рішення у встановленому законом порядку, згідно вимог ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України.

Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає, в силу вимог пункту 11 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі: надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Згідно з частиною третьою статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

З аналізу викладених вище норм слід дійти висновку про те, що закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" можливо лише за умови виконання послідовності вказаних виконавчих дій, а саме:

- накладення на боржника штрафу і перевірка стану виконання рішення (у разі невиконання вимог державного виконавця без поважних причин);

- накладення штрафу в подвійному розмірі (у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин);

- звернення до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Якщо після вжиття державним виконавцем усіх заходів примусового виконання рішення боржник відмовляється виконувати рішення немайнового характеру, а виконати його без участі боржника неможливо, державний виконавець звертається до правоохоронних органів із повідомленням про злочин, після чого закінчує виконавче провадження.

Своєю чергою суд зазначає, що лише вчинення виконавцем вичерпних заходів примусового виконання рішення суду може свідчити про правомірність такої постанови про закриття виконавчого провадження.

Також суд зазначає, що невиконання боржником рішення після накладення на нього штрафу не може свідчити про вжиття заходів примусового виконання рішення і не свідчить про неможливість його виконання.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 13 грудня 2021 року у справі № 520/6495/2020, від 19 січня 2022 року у справі № 179/110/21.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 18 червня 2019 року у справі № 826/14580/16 підтримав правову позицію, відповідно до якої накладення на боржника повторного штрафу і звернення до правоохоронних органів із поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності є лише заходами з метою притягнення до відповідальності боржника за невиконання без поважних причин виконавчого документа.

За цією позицією накладення штрафів і внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам не є достатніми заходами виконання рішення суду, якщо при цьому відсутні докази, які підтверджували би факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання. Тому звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не є підставою для висновку про те, що державним виконавцем ужито всіх можливих заходів для виконання рішення суду та встановлено неможливість його виконання.

Направлення повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності боржника не є останньою дією після вчинення державним виконавцем усіх можливих дій із виконання рішення суду, після якої державний виконавець повинен винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а свідчить лише про вжиття ним передбачених законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов`язкового рішення суду.

Вирішуючи питання про законність дій державного виконавця, суд має враховувати, що Законом України «Про виконавче провадження» на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усіх передбачених законом заходів у межах встановлених повноважень.

Крім того, суд зазначає, що за наслідками прийняття оскаржуваної постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження рішення суду не лише залишилось невиконаним, а й втрачається контроль за виконанням такого, що суперечить основним завданням виконавчого провадження.

Зміст оскаржуваної постанови свідчить про те, що закінчення виконавчого провадження державний виконавець мотивував вчиненням дій з винесення постанов про накладення на боржника штрафів і направлення повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

Своєю чергою матеріали справи не містять доказів вжиття державним виконавцем усіх необхідних заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до примусового виконання рішення, хоча повторне невиконання боржником рішення, яке може бути виконане без його участі, зобов`язує вжити зазначених заходів поряд із повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення.

Самі по собі вчинені державним виконавцем виконавчі дії (перевірка виконання судового рішення, винесення постанов про накладення на боржника штрафів та надіслання подання про вчинення злочину) не є належними та достатніми заходами виконання судового рішення. Накладення штрафів і внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам є лише заходами з метою притягнення до відповідальності боржника за невиконання без поважних причин виконавчого документа.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 286/1810/17, від 07 жовтня 2020 року у справі № 461/6978/19, від 25 листопада 2020 року у справі № 554/10283/18, від 19 січня 2022 року у справі № 179/110/21, П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2024 року у справі №400/6990/24.

Отже, положеннями ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (пункт 1); звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення (пункт 10); здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (пункт 22).

Своєю чергою, матеріалами справи не підтверджено виконання державним виконавцем вказаних приписів чинного законодавства.

Однак, постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження винесена передчасно й за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання.

Відтак суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови виконувача обов`язків начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Жданової О.В. від 09.09.2024 про закінчення виконавчого провадження № 73044332.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Ізюмської окружної прокуратури Харківської області Дементьєва Миколи Володимировича.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 287, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області Дементьєва Миколи Володимировича (вул. Захисників України, буд. 13А, м. Балаклія, Ізюмський р-н, Харківська обл., 64207) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Ярослава Мудрого, буд. 26, м. Харків, 61024), треті особи: Ізюмська міська рада (пл. Центральна, 1, м. Ізюм, Ізюмський р-н, Харківська обл., 64309), Департамент культури і туризму Харківської обласної військової адміністрації (майдан Свободи, 5, Держпром,1-й під.,4-й пов., м. Харків, 61022) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову виконувача обов`язків начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Жданової О.В. від 09.09.2024 про закінчення виконавчого провадження № 73044332.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.