Рішення

від 18.12.2024 по справі 520/36972/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 р. № 520/36972/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства до Державної екологічної інспекції у Харківській області про визнання протиправними та скасування наказу, припису, -

ВСТАНОВИВ :

Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство (вул. Чумацька, буд. 11,м. Ізюм,Харківська область,64303, код 24673063) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Харківській області(вул. Бакуліна, буд. 6,м. Харків,61166, код ЄДРПОУ 37999518), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції у Харківській області № 1094/12-01 від 19 листопада 2021 року "Про здійснення позапланового заходу (перевірки) ІКВ ВКП;

- визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у Харківській області по проведенню позапланової перевірки Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства в період 24-26 листопада 2021 року;

- визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції у Харківській області № 76/04-04 від 02 грудня 2021 року;

- визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у Харківській області в частині нарахування збитків завданих державі на підставі результатів перевірки Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства в період 24-26 листопада 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перевірка проведена не законно, відтак прийняті за її результатами акти індивідуальної дії є протиправними та підлягають скасуваню.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача.

Представник Державної екологічної інспекції у Харківській області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також відповідачем подано до суду додаткові пояснення з додатками.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

На підставі Доручення Прем`єр-міністра № 39200/1/1-21 від 07.09.2021 проведено позаплановий захід (перевірку) господарської діяльності Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства.

За результатами перевірки Інспекцією складено акт № 1094/12-01/04-04 від 26.11.2021 року та припис щодо усунення виявлених порушень.

Згідно з п. 2 виявлених порушень, зафіксованих актом перевірки № 1094/12-01/04-04 від 26.11.2021 року, Інспекцією було притягнуто до адміністративної відповідальності головного інженера Позивача ОСОБА_1 та накладено штраф за самовільне користування надрами (підземні води) у розмірі 3400,00 грн.

Інспекцією було розраховано шкоду заподіяну Позивачем внаслідок самовільного користування надрами (підземні води) та пред`явлено претензію № 82 від 09.11.2023 року для добровільної сплати шкоди.

Позивач, Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство, вважаючи перевірку неправомірною звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Щодо процедури призначення та проведення перевірки.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Статтею 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачені підстави для здійснення позапланових заходів, зокрема, такою підставою є доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Відповідно до Положення про Деравну екологічну інспекцію України, затверджену Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 р. № 275, державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Держекоінспекція проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства, інформує дозвільні органи про надані приписи суб`єктам господарювання, що провадять діяльність на підставі дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища, та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування) (підпункт 3 пункту 4 Положення).

Як вбачається з доручення Прем`єр-міністра України, воно видано до листа Міндовкілля від 17 серпня 2021 року № 25/1- 21/17626-21, в якому зазначено, що з метою виконання Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 березня 2021 року «Про виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації», введеного в дію Указом Президента України від 23 березня 2021 року № 111, підпункту 2 пункту 3 протоколу наради з питань безпеки водних ресурсів держави, водозабезпечення секторів економіки, а також забезпечення населення якісною питною водою в населених пунктах України від 14 червня 2021 року, яка відбулась у Раді національної безпеки і оборони України, витягу з протоколу № 25 засідання Ради національної безпеки і оборони України від 30 липня 2021 року до пункту 3 «Про стан водних ресурсів України» Держекоінспекція звернулася до Міндовкілля стосовно необхідності здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) 507 підприємств-забруднювачів, які скидали забруднені зворотні (стічні) води у поверхневі водні об`єкти у 2020 році і мають негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

За інформацією Держекоінспекції, наданою листом від 12 серпня 2021 року № 8910/2.3/4-21, цей перелік із 507 первинних водокористувачів (у розрізі адміністративних територій), якими скинуто у 2020 році 518,382 млн м3 забруднених зворотних (стічних) вод у поверхневі об`єкти, з них без очистки - 99,936 млн м3 (19 %) і недостатньо-очищених - 418,447 млн м3 (81 % від загального обсягу забруднених стічних вод), надано листом Держводагентства від 14 квітня 2021 року № 2106/3/5/11-21 (у рамках виконання Меморандуму про співпрацю, підписаного 29 жовтня 2020 року, між Державним агентством водних ресурсів України та Державною екологічною інспекцією України) та підготовлено за результатами узагальнення державного обліку водокористування за формою 2ТП - водгосп (річна) за 2020 рік.

У цьому узагальненні, серед 507 підприємств-забруднювачів міститься Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство (пункт 9 розділу «Харківська область»).

Суд вважає, що відповідач мав підстави для проведення позапланового заходу контролю на підставі доручення Прем`єр-міністра України від 07 вересня 2021 року №39200/1/1-21 з урахуванням вищенаведеної інформації.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20.03.2024 у справі № 200/1507/22.

Тому доводи позивача, щодо незаконності призначення перевірки не знаходять свого підтвердження.

Щодо суті виявлених контролюючим органом порушень, суд зазначає таке.

Контролюючим органом за результатами перевірки складено Акт №1094/12-01/04-04 від 26.11.2021 позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

На підставі Акту, Державною екологічною інспекцією у Харківській області позивачу було висунуто претензію №82, щодо виявлених підчас контрольного позапланового заходу порушень законодавства.

Відтак, Державною екологічною інспекцією у Харківській області зазначено, що Ізюмським комунальним виробничим водопровідно-каналізаційним підприємством допущено самовільне користування надрами (підземні джерела) без спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) чим заподіяно державі матеріального збитку на 2199654,23 грн (у матеріалах справи міститься відповідний розрахунок суми збитку).

Основним видом діяльності позивача є КВЕД 36.00 - забір, очищення та постачання води, разом з тим, Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство долучає доказів на підтвердження існування діючого дозволу на момент здійснення позапланового контрольного заходу відповідачем.

Правова позиція позивача сформована у позовній заяві базується виключно на питанні неправомірності самої перевірки, оминаючи пояснення по суті виявлених порушень.

Статтею 46 Водного кодексу України визначено, що водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Частиною першою статті 47 Водного кодексу України внормовано, що загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об`єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об`єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.

Водночас, згідно із частинами першою, другою статті 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Частиною першою статті 49 Водного кодексу України передбачено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

При цьому водокористувачі зобов`язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу (частина дев`ята статті 44 Водного кодексу України).

Відповідно до статті 23 Закону України «Про надра» землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

З розрахунку збитку, заподіяного державі внаслідок самовільного водокористування (підземні воду), судом встановлено, що відповідно до форми 2 ТП-водгосп (річна) за 2020 забрано з підземних джерел (артсвердловин) 1681,5 тис. м.куб. води.

Відтак, обсяги видобутку води позивачем підпадають під категорію спеціального водокористування та вимагають наявності відповідного дозволу на користування надрами.

Суд наголошує, що позивач не зазначає про наявність на момент здійснення перевірки необхідної дозвільної документації та не долучає жодних доказів, що могли спростувати факт виявленого відповідачем порушення.

Відтак, суд вважає, що відповідач діяв правомірно та правильно виклав висновки за Актом перевірки у своїй претензії №82, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Підстав для стягнення сум судового збору з відповідача на користь позивача - відсутні.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства (вул. Чумацька, буд. 11, м. Ізюм, Харківська область, 64303, код 24673063) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Харківській області (вул. Бакуліна, буд. 6, м. Харків,61166, код ЄДРПОУ 37999518) про визнання протиправними та скасування наказу, припису, - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов