Рішення

від 18.12.2024 по справі 520/33043/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 р. справа № 520/33043/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі - головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши за правилами письмового провадження у порядку ст. 287 КАС України адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа - Національний університет цивільного захисту України про визнання протиправними та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати постанови від 02.10.2024 року про закінчення виконавчих проваджень 76000791 та 76000599.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно не вчинено коло всіх належних дій, передбачених ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» з перевірки стану виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/20567/23, що призвело до протиправного закінчення виконавчих проваджень 76000791 та 76000599, оскільки відповідне рішення суду у справі залишається фактично невиконаним, що потребує судового захисту.

Відповідач, Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі за текстом - відповідач, Відділ, державний виконавець), з поданим позовом не погодився, надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що на адресу Відділу надійшли листи боржника від 10.09.2024 про те, що Університетом у добровільному порядку, відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 № 520/20567/23 проведено перерахунок грошового забезпечення за період з 01 січня 2020 року по 27 грудня 2022 року на суму 5233,15 грн. з урахуванням обов`язкових податків та зборів. Для виплати перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 у повному обсязі було направлено лист до ДСНС на виділення додаткових коштів за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки». 18.08.2024 року проведено розрахунок з ОСОБА_1 у повному обсязі. У зв`язку з тим, що боржником рішення суду виконано, 02.10.2024 керуючись п. 9 ч. 1 ст. 39 та ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчих проваджень, а виконавчі документи надіслані до суду, який їх видав.

Третя особа - Національний університет цивільного захисту України (далі за текстом - третя особа, Університет), надала до суду клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи.

Від представника позивача суду також надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про розгляд даної справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступне.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 по справі №520/20567/23, позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Національного університету цивільного захисту України (вул. Чернишевська, буд. 94, м. Харків, 61023, код ЄДРПОУ 08571363) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Національного університету цивільного захисту України (вул. Чернишевська, буд. 94, м. Харків, 61023, код ЄДРПОУ 08571363) щодо непроведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку при звільненні, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 року по дату його звільнення за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії. Зобов`язано Національний університет цивільного захисту України здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) за періоди: з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 14.11.2019 №294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 15.12.2020 №1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, 01.01.2022 року по 27.12.2022 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмолено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Національного університету цивільного захисту України (вул. Чернишевська, буд. 94, м. Харків, 61023, код ЄДРПОУ 08571363) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) грн 88 коп. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2024 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 по справі №520/20567/23 - скасовано в частині відмови в задоволенні вимог про визнання протиправною бездіяльності Національного університету цивільного захисту України щодо не проведення нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2020 по 28.01.2020 включно із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020 та зобов`язання Національного університету цивільного захисту України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.01.2020 по 28.01.2020 включно за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 14.11.2019 №294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням, з урахуванням раніше виплачених сум, прийняти в цій частині нову постанову, якою задовольнити вказані позовні вимоги ОСОБА_1 . Ухвалено постанову, якою в скасованій частині позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Національного університету цивільного захисту України (вул. Чернишевська, буд. 94, м. Харків, 61023, код ЄДРПОУ 08571363) щодо непроведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку при звільненні, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2020 по 28.01.2020 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії. Зобов`язано Національний університет цивільного захисту України здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) за періоди: з 01.01.2020 по 28.01.2020 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 14.11.2019 №294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 року по справі №520/20567/23 - залишено без змін.

Отже, рішення суду по справі №520/20567/23 набрало законної сили 15.08.2024.

Виконавчі листи по справі №520/20567/23 видані представнику позивача 05.09.2024.

09.09.2024 року державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень ВП №76000791 та ВП №76000599.

09.09.2024 року державним виконавцем винесено відповідні постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору.

19.09.2024 за вих.№8801-3116/8820 на адресу Відділу надійшов лист від Університету, в якому зазначено, що Університетом у добровільному порядку, відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 № 520/20567/23 проведено перерахунок грошового забезпечення за період з 01 січня 2020 року по 27 грудня 2022 року на суму 5233,15 грн. з урахуванням обов`язкових податків та зборів. Для виплати перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 у повному обсязі було направлено лист до ДСНС на виділення додаткових коштів за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки». 18.08.2024 року проведено розрахунок з ОСОБА_1 у повному обсязі.

Разом із листом Університетом надано: довідку про здійснення перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 ; лист №8801-2836/8820 від 22.08.2024; платіжні інструкції №1301716, №301717, №301718 від 17.09.2024.

02.10.2024 року державним виконавцем винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень ВП №76000791 та ВП №76000599.

Зі змісту вказаних постанов вбачається, що юридичною підставою для закриття виконавчих проваджень слугував п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", а фактичною - те, що рішення суду за виконавчими документами фактично виконано в повному обсязі.

02.12.2024 року в межах справи №520/20567/23 стягувачем було подано до Харківського окружного адміністративного суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, в якій просив суд зобов`язати боржника подати у строк, встановлений судом, звіт про виконання у спосіб вчинення належного перерахунку та виплати грошового забезпечення позивача на рівні 340430,96 грн за вирахуванням раніше сплачених 5226,42 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 року по справі №520/20567/23 відмовлено у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Не погодившись із відповідністю закону діянь Відділу при перевірці стану виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/20567/23 та винесених постанов про закінчення виконавчих проваджень ВП №76000791 та ВП №76000599, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Щодо строків звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 287 КАС України унормовано спеціальні строки на оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця 10 днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як зазначено у позовній заяві, оскаржувані постанови відповідача від 02.10.2024 позивач не отримував, про їх існування дізнався випадково за результатами моніторингу даних АСВП 29.11.2024 після отримання ідентифікатору доступу від державного виконавця, про що свідчить інформаційний звіт АСВП.

Позов подано 02.12.2024 через підсистему "Електронний суд".

Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Отже, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду з даним позовом позивачем не пропущено.

Вирішуючи спір по суті суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зміст та обсяг повноважень державного виконавця з приводу виконання рішень судів, а також спосіб та порядок реалізації цих повноважень визначені, насамперед, приписами Закону України Про виконавче провадження, у розумінні ч.1 ст.1 якого виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

05.10.2016р. набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. №1404-VIII (далі за текстом - Закон №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII врегульовано, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 Закону № 1404-VIII, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно - правовими актами.

У відповідності до п.1, пп.1 п. 2 статті 17 Закону № 1404-VIII, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

У частині 1 статті 18 Закону № 1404-VIII зазначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 2 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки; 6) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, cтвореного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", вчинити дії щодо зняття арешту з майна, щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Також, п.1, п.3 ч. 3 ст.18 Закону № 1404-VIII визначені права виконавця, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з ч. 6 ст. 26 Закону № 1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 ст. 63 Закону № 1404-VIII передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до п. 9 ч.1, ч.2 ст. 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Отже, обов`язковою умовою для закінчення виконавчого провадження є встановлення державним виконавцем факту дійсного виконання в повному обсязі рішення суду за виконавчим документом.

На виконання рішення суду по справі №520/20567/23 державному виконавцю надано довідку про здійснення перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 .

Зі змісту наданої довідки вбачається, що на виконання рішення суду у справі №520/20567/23 відповідачем здійснено перерахунок та виплату грошового забезпечення за періоди з 01.01.2020 року по 27.12.2022 року.

Загальна сума перерахунку склала 5226,42 грн., з урахуванням виплачених сум та податків)

Так, за виконавчими листами грошове забезпечення позивача за вказаний період розраховано за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.

Водночас, розрахунок надбавки за особливості проходження служби здійснено у розмірі 38% (за 2020 рік), у розмірі 43% (за 2021 рік), у розмірі 44% (за 2022 рік); розрахунок премії здійснено у розмірі 10% (за 2020-2022 роки), що є меншим за відсоткові значення вказаних складових, визначених для перерахунку грошового забезпечення на виконання рішення суду по справі №520/20567/23.

А отже, суд зазначає, що з наданого Університетом листа від 19.09.2024 за вих.№8801-3116/8820 неможливо встановити фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчими документами по справі № 520/32303/23.

Доказів здійснення відповідачем перевірки розрахунку, наданого боржником, на предмет його відповідності резолютивній частині рішення суду, а також на наявність математичних невідповідностей, матеріали справи не містять.

З вищенаведеного вбачається, що державний виконавець не дослідив зміст наданої Університетом довідки про здійснення перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 , закінчив виконавчі провадження не з`ясувавши обставин фактичного виконання рішення суду, не перевірив виконання рішення суду в повному обсязі.

Отже, суд доходить до переконання про те, що саме такий стан організації виконання управлінської функції контролю не відповідає приписам ч.2 ст.19 Конституції України, ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" та ч.2 ст.2 КАС України, а тому винесення постанов від 02.10.2024 року про закінчення виконавчих проваджень ВП №76000791 та ВП №76000599 є протиправним.

У силу ч.2 ст.77 КАС України обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.

Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, суд констатує, що у ході розгляду справи владним суб`єктом не подано доказів відповідності закону оскарженого волевиявлення, а обсяг використаних доказів та обрані мотиви не дозволяють визнати юридично правильними та фактично обґрунтованими ті підстави, які покладені адміністративним органом в основу оскаржених рішень.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Підтверджений у ході розгляду справи факт порушення прав та інтересів позивача у галузі примусового виконання рішення суду за виконавчими провадженнями є визначеною процесуальним законом підставою для задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування постанов від 02.10.2024 року про закінчення виконавчих проваджень ВП №76000791 та ВП №76000599.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 02.10.2024 року про закінчення виконавчих проваджень ВП №76000791 та ВП №76000599.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Ярослава Мудрого, 26, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 43316700) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1937 (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім гривень) 92 коп.

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду); підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч. 6 ст. 287 КАС України, а саме: протягом 10 днів з дня їх проголошення.

Суддя Марина Лук`яненко