Рішення

від 17.12.2024 по справі 620/12419/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2024 року Чернігів Справа № 620/12419/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТО-АНГЕЛ ЛТД" до Чернігівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-АНГЕЛ ЛТД" (далі також - ТОВ "АВТО-АНГЕЛ ЛТД", позивач) до Чернігівської митниці (далі також - відповідач) з остаточними позовними вимогами про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA 102000/2024/000024/2 від 28.03.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102020/2024/000045.

В обґрунтування позову зазначено, що спірні рішення ґрунтуються на припущенням, прийняті без урахування всіх обставин у справі, тому є протиправними та підлягають скасуванню.

16.09.2024 ухвалою суду провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач у відзиві позов не визнає, просить відмовити у задоволенні, оскільки у поданих позивачем документах для митного оформлення спірного товару були розбіжності, що слугувало підставою для коригування митної вартості товару та прийняття спірних рішень.

03.10.2024 ухвалою суду у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

01.10.2023 між Angel Trade Group GmbH (Продавець) та ТОВ "АВТО-АНГЕЛ ЛТД" (Покупець) укладений контракт №01/10 (далі-контракт) умовами якого передбачено поставка товару на умовах СРТ м. Чернігів (Україна) у відповідності з Міжнародними правилами тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» (редакція 2010 року). Товар постачається на території України. Ціна за товар встановлюється в швейцарських франках згідно виставленого рахунку-фактури. Загальна орієнтовна сума контракту становить: 1 000 000.00 (Один мільйон 00) швейцарських франків по курсу Нацбанку України на дату розмитнення товару і оформлення митної декларації, згідно рахунків-фактур. Кінцева загальна сума контракту встановлюється як сума вартості всього фактично поставленого по даному контракту товару, (п. 3.1 та п. 4.1 контракту).

28.03.2024 позивачем до митного оформлення подано митну декларацію №24UA102020001847U0 по товару: легковий автомобіль марки HONDA, модель CR-V 2.2 CTDi, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2011, модельний рік виготовлення - 2011, номер кузова - НОМЕР_1 , тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів двигуна 2199 см3 (110 kw), тип кузова - універсал, загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5, кількість дверей - 5, колісна формула - 4x2, колір чорний. Автомобіль відповідає вимогам екологічного рівня EURO-5. Призначений для використання на дорогах загального призначення. Торговельна марка "HONDA". Виробник: "Hondaofthe UK MfgLtd ". Країна виробництва - СВ(Великобританія). Поставка цього товару здійснювалася на умовах СРТ - UA Чернігів в рамках контракту від 01.10.2023 № 01/10. Відповідно до інвойсу від 21.03.2024 №2419/3/24 фактурна вартість транспортного засобу становить 2800 СНЕ Митну вартість товару було заявлено за основним методом за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) на рівні 2800 CHF або 121145,360 грн.

За наслідками дослідження поданих позивачем документів, Чернігівською митницею розпочато процедуру консультацій із декларантом та запропоновано надати додаткові документи: висновки про вартісні характеристики ідентичних та/або подібних товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; копію митної декларації країни відправлення; виписку з бухгалтерської документації. Крім того, декларанта повідомлено, що відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ він має право за власним бажанням подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

Декларантом додатково надано копію митної декларації країни відправлення (Швейцарія) від 21.03.2024 №24СНЕЕ000774929476.1.

У зв`язку з розбіжностями у поданих документах, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості № UA 102000/2024/000024/2 від 28.03.2024, згідно з яким митну вартість транспортного засобу визначено за шостим (резервним) методом, а також складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102020/2024/000045.

У спірних рішенням зокрема зазначено, що до митного оформлення надано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 22.03.2024 № 20, де комісійні витрати за переказ коштів здійснювалися за рахунок платника, про що свідчить відмітка в графі 71 «Комісійні АТ "ОТП БАНК" за рахунок», але, до митної вартості товару їх включено не було, чим порушено вимоги п. 1 ч. 10 ст. 58 МКУ. Документ про розмір сплати цих витрат митному органу не надавався; відповідно до п.п. 3.1 п. 3 контракту поставка товару здійснюється на умовах СРТ м. Чернігів (Україна), але жодним пунктом цього контракту не передбачено, що включає в себе ціна товару, у тому числі вартість експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів та вартості доставки до місця призначення. В копії митної декларації країни відправлення (Швейцарія) не вказано номер і дату рахунка-фактури та виявлено розбіжності в умовах поставки, що обумовлює заниження митної вартості товарів шляхом не включення її обов`язкової складової у вигляді витрат на транспортування при умовах поставки EXW. В копії митної декларації країни відправлення 21.03.2023 № 24СРУУ000774929476.1 зазначені умови поставки EXW, а відповідно контракту від 01.10.2023 № 01/10 оформлення оцінюваного транспортного засобу здійснюється відповідно умов поставки СРТ.

У зв`язку з неподанням декларантом документів згідно з переліком відмовлено у застосуванні основного методу визначення митної вартості (за ціною контракту) та визначено митну вартість товару самостійно. Проаналізувавши митні оформлення подібних/ідентичних товарів встановлено, що згідно з ціновою базою даних ЄАІС Держмитслужби за: - МД від 06.03.2024 № 24UA204080003388U6 митне оформлення "автомобіля легкового HONDA CR-V 2.2 CTDi, 2011 року виготовлення, тип двигуна -дизель, об`єм двигуна - 2199 см3" здійснено за рівнем митної вартості з розрахунку 6500 EUR, що вище за рівень митної вартості оцінюваного автомобіля згідно з товаросупровідними документами. Митну оцінку автомобіля здійснено із застосуванням резервного методу нарівні 6500 EUR або 6376,18 CHF.

Вважаючи спірні рішення протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку правомірності прийняття оскаржуваних актів індивідуальної дії, слід враховувати таке.

Так, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За правилами частини першої статті 53 Митного кодексу України ( далі у редакції, чинній на час спірних правовідносин) у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товару наведений у частині другій цієї статті.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу органу доходів і зборів протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59, 60 Митного кодексу України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 7 травня 2020 у справі № 826/10527/17, у постанові від 9 червня 2020 року у справі №1.380.2019.002044.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено, проте надання документів, які підтверджують митну вартість товарів, що визначені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, є обов`язком декларанта. До таких документів які підтверджують митну вартість товарів відносять зокрема такі документи як рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), банківські платіжні документи, або інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що стосуються оцінюваного товару та які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Як вже встановив суд, митна вартість товару заявлена позивачем за ціною контракту, а саме: 2800 CHF.

Досліджуючи питання обґрунтованості числового значення митної вартості автомобіля, скоригованої митним органом, суд встановив, що відповідач митну вартість автомобіля позивача визначив за резервним методом на підставі інформації про розмитнення подібного товару.

У свою чергу суд вважає за необхідне зазначити таке.

За положеннями частини першої стаття 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (частина друга стаття 64 МК України).

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості (частина третя статті 64 МК України).

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Частиною другою стаття 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Відповідач на обґрунтування своєї позиції зазначає, що вартість автомобіля визначена за подібними/ідентичними товарами.

Водночас суд звертає увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), відповідач повинен довести на виконання вимог статті 73, 75 КАС України належними та достовірними доказами, що спірний автомобіль та аналогічний автомобіль мали однакову вагу та країну відправлення автомобіля; потужності двигуна, показники одометру, що очевидно вказує на різницю у комплектаціях автомобілів і відповідно у їх ціні; довести відомості щодо модифікації та потужності взятого за основу автомобіля, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Посилання відповідача як на правомірність спірних рішень на те, що позивачем до митної вартості товару не включено комісійні витрати, а документ про розмір сплати цих витрат митному органу не подавався, а своєю чергою умовами контракту не передбачено, що включає в себе ціна товару, суд відхиляє, з огляду на таке.

Як вже встановив вище суд, положеннями п. 4.1, 4.2 контракту ціна за товар встановлюється в швейцарських франках згідно виставленого рахунку-фактури; п. 4.3 контракту встановлено, що всі податки, мито та інші витрати у зв`язку з виконанням цього контракту за межами країни Покупця несе Продавець; п. 5.2 контракту усі витрати, пов`язані з переказом коштів, несе Покупець.

Отже за умовами контракту, основним та визначальним товаро-супровідним документом, який підтверджує ціну товару є рахунок-фактура (в цьому випадку платіжна інструкція в іноземній валюті від 22.03.2024 №20 про вартість товару на суму 2800 CHF), а щодо інших витрат, пов`язаних з виконанням цього контракту, то сторони їх визначили самостійно умовами контракту, та не впливає на ціну товару.

При цьому суд зазначає, що правовий господарський порядок в Україні формується на основі оптимального поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб`єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів (ст. 5 ГК України). Також, приписами статті 190 ГК України унормовано, що вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання. Також, відповідно до положень ст. 11 ЗУ Про ціни та ціноутворення вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін. Відповідно до приписів ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Вказане свідчить, що встановлення цін у господарських правовідносинах відбувається на основі вільної самостійності їх учасників, що надає можливість суб`єкту підприємництва самостійно встановлювати та обраховувати вартість товарів або послуг, окрім випадків державного регулювання цін на певні товари/послуги, у встановленому законодавством порядку та випадках.

Відносини із вартості комісійний витрат за переказ коштів не є предметом державного цінового регулювання.

Крім того, комісійні витрати за переказ коштів є лише деякими із складових частин витрат покупця за умовами п. 5.2 Контракту, а не вартістю (ціною) товару, а тому вказані обставини ніяким чином не спростовують правильність формування вартості товару.

Також суд звертає увагу, що відповідачем у спірних рішеннях сформований висновок по декларації країни відправлення від 21.03.2023 № 24СРУУ000774929476.1, водночас позивачем надана декларація від 21.03.2024 №24СНЕЕ000774929476.1, а тому незрозуміло за якою конкретно декларацією відповідачем відмовлено у митному оформленні та проведено коригування митної вартості товару.

Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб`єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб`єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. У спорах про оскарження акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, який стосується прав та обов`язків особи, суд при вирішенні справи має надати повну та об`єктивну правову оцінку такому акту.

Отже, у справі, що розглядається суд встановив, а відповідач при цьому не спростував, що позивачем подано митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни договору купівлі автомобіля.

Зазначені документи не містять розбіжностей щодо вартості та вказують, що їх дані піддаються обчисленню.

Відтак, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності належного (об`єктивного) обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим (основним) методом за відсутності цих документів, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування відповідачем іншого, зокрема, резервного методу визначення митної вартості товару.

За таких обставин, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а тому позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, на користь позивача підлягає стягненню, сплачений ним при поданні позовної заяви, судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Чернігівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA 102000/2024/000024/2 від 28.03.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102020/2024/000045.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ""АВТО-АНГЕЛ ЛТД" судовий збір в розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень), сплачений відповідно до платіжної інструкції № 143 від 10.09.2024.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТО-АНГЕЛ ЛТД" вул. Кільцева, 17, м. Чернігів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл.,14007 код ЄДРПОУ 44201630.

Відповідач: Чернігівська митниця просп. Перемоги, 6,м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14017 код ЄДРПОУ 43985581.

Повний текст рішення виготовлено 17 грудня 2024 року.

Суддя І.І. Соломко