Рішення

від 18.12.2024 по справі 620/13268/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2024 року Чернігів Справа № 620/13268/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Падій В. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі Позаштатної чергової постійно діючої військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська обласна лікарня» про визнання протиправними та скасування наказу, постанови,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ), Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі Позаштатної чергової постійно діючої військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська обласна лікарня» про визнання протиправними та скасування наказу, постанови, в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати наказ (рішення) від 28.09.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов ОСОБА_1 на військову службу під час проведення мобілізації» та направлення для проходження військової служби (навчання) до військової частини (полігону);

-визнати протиправною та скасувати постанову Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про ступінь придатності ОСОБА_1 до військової служби, оформлену довідкою від 28.09.2024 №639.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В. В. від 21.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

ІНФОРМАЦІЯ_2 подано відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 та зазначають, що захист Батьківщини це обов`язок, а не лише право громадян України, при цьому на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки законодавством покладені повноваження з мобілізації військовозобов`язаних. Вважають що, права позивача не порушені, натомість реалізовано обов`язок позивача по захисту Батьківщини. Оскаржуване рішення (наказ про мобілізацію) є актом індивідуальної дії, мало разовий характер і вичерпало свою дію фактом його виконання. Позивач вже призваний та проходить військову службу на підставі інших (наступних) наказів військової частини, тому скасування наказу про мобілізацію не матиме для позивача жодних юридичних наслідків (не призведе до його звільнення з військово служби). Крім того вказав, що неповнота медичного огляду вирішується шляхом повторного обстеження, за рішенням штатної ВЛК, а не у спосіб, що обрав позивач: скасувати рішення ВЛК без будь-якого додаткового обстеження. Вважають, що належним та ефективним способом захисту прав позивача є звернення зі скаргою до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , що призведе до повторного медичного огляду позивача.

Позаштатною черговою постійною діючою військово-лікарською комісією Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська обласна лікарня» подано відзив на позов, в якому просять постанову Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про ступінь придатності ОСОБА_1 до військової служби, оформлену довідкою від 28.09.2024 №639 залишити без змін, оскільки оскаржувана довідка є обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Позивачем подана відповідь на відзив, в якому стверджує, що відповідачем порушено вимоги чинного законодавства, в тому числі стосовно порушення процедури оповіщення, не вручення повістки, протиправне затримання. Також вважає, що позиція відповідача, що скасування наказу про призов не відновить порушене право позивача є помилковою. Звертає увагу суду, що він оскаржує процедуру проведення ВЛК медичного огляду позивача та не ставить під сумнів професійні дії лікарів відносно здоров`я позивача.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 взятий на військовий облік призовників 18.01.2016 у зв`язку з досягненням відповідного віку, що підтверджується відміткою в Обліковій картці призовника.

26.04.2024, у зв`язку з досягненням позивачем 25-річного віку, останнього знято з обліку призовників та взято на військовий облік військовозобов`язаних, що підтверджується Витягом з книги протоколів засідань призивної комісії (протокол № 18 від 26.04.2024) та відміткою в Обліковій картці призовника.

Отже з 26.04.2024 ОСОБА_1 перебував у статусі військовозобов`язаного.

Начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 28.09.2024 видано направлення №639, згідно якого направляється ОСОБА_1 для встановлення придатності для проходження військової служби за станом здоров`я у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період (а.с. 95).

28.09.2024 Комунальним некомерційним підприємством «Чернігівська обласна лікарня» складено картку обстеження та медичного огляду позивача, в якій зазначені проведені види та дати проведених досліджень, а саме: флюорографія органів грудної клітки, ЕКГ, також вказані результати та дати обстеження спеціалістами, а саме: терапевт, хірург, невропатолог, офтальмолог, ЛОР, психіатр. У пункті 10 картки обстеження наявний підпис обстежуваного, яким підтверджується, що інформація щодо стану здоров`я обстежуваного надана ним у повному обсязі, і він попереджений про надання недостовірної інформації (а.с.93-94).

Довідкою військово-лікарської комісії №639 від 28.09.2024 вказано про проведений медичний огляд ОСОБА_1 та визнано позивача придатним до військової служби (а.с.92).

28.09.2024 позивача знято з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв`язку з мобілізацією до лав Збройних Сил України для постановки до Військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується витягом з наказу про мобілізацію ОСОБА_1 від 28.09.2024 № 274 (а.с.76).

Вирішуючи спір про суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

У силу статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом № 2102-IX від 24.02.2022, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє і по даний час.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», що затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2105-IX, оголошено проведення загальної мобілізації.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регулює Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі- Закон № 2232-XII).

Згідно із частиною 1 статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частина 2 статті 1 Закону № 2232-XII).

Частиною 3 статті 1 Закону №2232-XII регламентовано, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

В силу вимог частини 9 статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;

призовники - особи, приписані до призовних дільниць;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно із частиною 1 статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом (частина 2 статті 2 Закону № 2232-XII).

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами (частина 4 статті 2 Закону № 2232-XII).

Частиною 6 статті 2 Закону № 2232-XII встановлено види проходження військової служби, якими є, зокрема, військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Частиною першою статті 4 Закону № 2232-XII передбачено, що збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Згідно із вимогами Закону № 2232-XII на військову службу за призовом під час мобілізації можуть бути призвані громадяни віком від 18 років та громадяни, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, тобто до 60 років (статті 20, 22 цього Закону).

Відповідно до частини першої статті 39 Закону №2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.

У той же час, правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі- Закон №3543-XII).

Згідно із статтею 1 Закону №3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Мобілізаційна підготовка та мобілізація є складовими частинами комплексу заходів, які здійснюються з метою забезпечення оборони держави, за винятком цільової мобілізації (частина 1 статті 3 Закону №3543-XII).

Організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України (частина 1 статті 4 Закону №3543-XII).

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону №3543-XII загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення (частина 5 статті 4 Закону №3543-XII).

За правилами частини 8 статті 4 Закону №3543-XII з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Статтею 22 Закону № 3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Зокрема відповідно до частин 3 та 4 статті 22 Закону №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Громадяни, які перебувають у запасі, завчасно приписуються до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу.

Частиною 5 статті 22 Закону №3543-XII встановлено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Статтею 23 Закону №3543-XII передбачено підстави, за яких не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі Постанова 3560).

Пунктами 2 та 3 Порядку №560 встановлено, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Законами України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, Про військовий обов`язок і військову службу та цим Порядком.

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Пунктом 15 Порядку №560 встановлено, що керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного керівника обласного (Київського та Севастопольського міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з визначеними строками та обсягами призову резервістів та військовозобов`язаних, зокрема, організовують проведення уповноваженими представниками районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки перевірок в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі); здійснюють оповіщення резервістів та військовозобов`язаних у складі груп оповіщення, до складу яких залучаються представники структурних підрозділів районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, селищних, сільських рад, підприємств, установ, організацій, представники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки і поліцейські; вживають заходів разом з представниками територіальних органів (підрозділів) поліції до адміністративного затримання та доставляння до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які відмовляються від отримання повісток або порушили правила військового обліку; здійснюють оформлення призову резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Згідно з пунктом 20 Порядку №560 з оголошенням мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: резервісти та військовозобов`язані, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; військовозобов`язані, резервісти СБУ - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку.

Аналіз наведених положень дає суду підстави дійти до висновку, що виконання громадянами України, придатними до військової служби, в період дії воєнного стану свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни як і дії відповідних державних органів щодо забезпечення виконання відповідних завдань, урегульовано законом, а тому за загальним правилом не вважається безпідставними, а призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, зокрема здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади.

Суд зауважує, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що позивач, як військовозобов`язаний, згідно статті 23 Закону №3543-XII, не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.

В позовній заяві позивач стверджує, що він потрапив під владу озброєних осіб і його волю та свободу було обмежено та що його силою змусили працівники поліції та ІНФОРМАЦІЯ_1 проїхати до ТЦК та пройти медичний огляд ВЛК, проте суд зауважує, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження зазначеного позивачем; доказів звернення позивача до органів поліції із заявою щодо його примусового затримання матеріали справи також не містять.

Натомість матеріали справи містять особистий підпис позивача як кандидата на службу в ЗСУ на картці соціально-психологічного вивчення кандидата для проходження військової служби за мобілізацією у ЗСУ (а.с.30); особистий підпис позивача на картці обстеження та медичного огляду (а.с.93); підпис позивача на довідці ВЛК №639 від 28.09.2024 (а.с.92); підпис на згоду особи на проведення психіатричного огляду (а.с.94).

Жодних зауважень від позивача на вищевказаних документах не міститься, в тому числі і щодо примусового проходження ним медичного огляду, крім особистого підпису позивача.

За таких обставин, суд вважає, що позивач добровільно з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 ,з метою проходження медичного огляду військовозобов`язаного.

Крім того суд зауважує, шо наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов ОСОБА_1 на військову службу під час проведення мобілізації від 28.09.2024 №274 є актом індивідуальної дії, який реалізовано його застосуванням, позивач вже проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 на підставі іншого наказу цієї Військової частини, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права позивача, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення його порушеного права.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов ОСОБА_1 на військову службу під час проведення мобілізації від 28.09.2024 №274.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про ступінь придатності ОСОБА_1 до військової служби, оформлену довідкою від 28.09.2024 №639 суд зазначає наступне.

Згідно частини 10 статті 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).

Згідно із пунктами 1.1 та 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 це Положення визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу.

Це Положення поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ.

Згідно із пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Згідно із пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:

Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);

ВЛК регіону.

Підпунктом 2.4.4 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення №402 визначено, що на ВЛК регіону покладаються, зокрема, обов`язки з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності.

Відповідно до підпункту 2.4.5 глави 2 розділу І Положення №402 ВЛК регіону має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової служби), військовозобов`язаних, резервістів, працівників.

В той же час, приписами підпунктів 2.3.5 та 2.4.10 глави 2 розділу І Положення №402 визначено, що постанови ВЛК регіонів та ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Згідно підпунктів 2.3.3. та 2.3.4. пункту 2.3. глави 2 розділу І Положення №402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України.

ЦВЛК має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров`я (установах), військових частинах; розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Стосовно позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК), то пункт 2.5 глави 2 розділу І Положення №402 містить такі норми:

2.5.1. До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема, ВЛК ТЦК та СП.

2.5.2. Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.

2.5.3. До складу ВЛК (ЛЛК) ТЦК та СП входять медичні працівники закладу охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, визначеного рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (голови обласної, Київської міської військових адміністрацій, а також районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів), за погодженням з головою відповідної штатної ВЛК регіону.

2.5.4. Штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.

Згідно підпунктів 2.8.1.- 2.8.4. пункту 2.8. глави 2 розділу І Положення №402 ВЛК ТЦК та СП створюється при районному (міському) ТЦК та СП.

Для керівництва і контролю за діяльністю цих комісій при ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя створюються відповідно Кримська республіканська, обласні, Київська міська та

ІНФОРМАЦІЯ_5 має право приймати постанови відповідно до цього Положення.

ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) ТЦК та СП, крім постанов, які згідно з цим Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону.

На ВЛК районного (міського) ТЦК та СП покладається огляд громадян відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. Рішенням ВЛК регіону на ВЛК ТЦК та СП покладається огляд інших громадян.

Згідно із пунктом 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Згідно із пунктами 3.1 та 3.2 та 3.4 глави ІІІ розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.

Кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

Перед оглядом військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.

Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний прибуває на медичний огляд ВЛК з результатами рентгенологічного обстеження органів грудної клітки.

ЕКГ виконується після 40-річного віку та за наявності медичних показань. Інші лабораторні та інструментальні дослідження виконуються за показанням.

Згідно із пунктом 3.8 глави 1 розділу ІІІ Положення № 402 копія довідки ВЛК з підписом про ознайомлення та датою видається особі, яка пройшла медичний огляд.

З матеріалів справи вбачається, що військово-лікарська комісія прийняла рішення, оформлене довідкою №634 від 28.09.2024 про придатність позивача до військової служби. Зі змісту довідки слідує, що позивач ознайомився з постановою ВЛК, жодних зауважень не вказав, про що свідчить його особистий підпис.

У спірному випадку позивач оскаржує, зокрема, постанову (оформлену довідкою №639 від 28.09.2024), яка прийнята Позаштатною постійно діючою Військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі Позаштатної чергової постійно діючої військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська обласна лікарня» посилаючись на недотримання відповідачем порядку проведення медичного огляду, зокрема, вважає, що порушено процедуру медичного огляду.

Оцінюючи зазначені доводи позивача про протиправність дій позаштатної ВЛК та незаконність постанови, оформленої довідкою №639 від 28.09.2024, суд враховує таке.

Положення № 402 не передбачає право особи, що проходила медичний огляд, оскаржувати постанови позаштатних ВЛК у судовому порядку.

Згідно із вищевказними нормами Положення №402, у разі непогодження із постановами позаштатних ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із скаргою на дії чи рішення ВЛК.

У свою чергу ВЛК регіону мають право скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військовозобов`язаних на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

Оскарженню у судовому порядку, за приписами підпунктів 2.3.5. та 2.4.10. глави 2 розділу І Положення № 402 підлягають тільки постанови ЦВЛК та ВЛК регіонів.

У відповідності до наведених вище норм Положення №402, у разі наявності сумніву у позивача щодо правильності висновку стосовно ступеня його придатності до військової служби, він мав право звернутися до ВЛК вищого рівня, чи Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідної постанови.

Згідно з підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Крім того враховуючи вищенаведену норму Положення №402, суд зазначає, що остаточне рішення про придатність чи непридатність військовослужбовця до військової служби може бути прийнято ЦВЛК.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідно до вимог Положення №402 у позивача є право оскаржити до суду постанову ВЛК регіону, або постанову ЦВЛК, а не постанову позаштатної ВЛК.

Беручи до уваги ті обставини, що перевірка рішень позаштатних ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військовозобов`язаного, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, оскільки позивач оскаржує рішення позаштатної ВЛК, а не остаточне рішення, яке підлягає судовому оскарженню з приводу придатності позивача до військової служби, суд дійшов висновку про недотримання позивачем вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18.

Водночас, суд звертає увагу на те, що зі змісту спірної довідки, за наслідками проведеного медичного обстеження позивача судом встановлено, що комісією ВЛК надано оцінку стану здоров`я позивача, враховано та досліджено медичні обстеження останнього та зроблено висновок про придатність позивача до несення військової служби.

Отже дії відповідача із організації проведення медичного огляду позивача позаштатною постійно діючою військово - лікарською комісією, а також призову на підставі висновку ВЛК та направлення до військової частини для проходження служби є правомірними, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Суд також зазначає, що решта доводів позовної заяви не мають визначального впливу на правильне вирішення судом позовних вимог у спірних правовідносинах.

Зважаючи на встановлені обставини справи та надані матеріали до позовної заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правові підстави для стягнення з відповідача судових витрат відсутні, оскільки в позові відмовлено повністю.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ).

Відповідач: Військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі Позаштатної чергової постійно діючої військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська обласна лікарня» (вул. Волковича, буд. 25, м. Чернігів, 14029, код ЄДРПОУ - 02006113).

Суддя В.В. Падій