Постанова

від 18.12.2024 по справі 753/10139/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 753/10139/24

номер провадження 22-ц/824/18382/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду

цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Української військово-медичної академії - ОСОБА_17 та ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 01 жовтня 2024 року /суддя Шаповалова К.В./

у справі за позовом Української військово-медичної академії, ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», третя особа: Міністерство оборони України про визнання відсутності авторського права, визнання недійсним та скасування свідоцтва про реєстрацію авторського права, -

В С Т А Н О В И В:

22 травня 2024 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява Української військово-медичної академії, ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ДП «Український інститут інтелектуальної власності» про визнання твору офіційним документом МОУ, визнання відсутності авторського права, визнання недійсним та скасування свідоцтва про реєстрацію авторського права.

ОСОБА_2 30 вересня 2024 року подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 759/3784/20, яка знаходиться у провадженні Київського апеляційного суду.

Вказував, що у справі № 759/3784/20 за позовом ОСОБА_2 до, зокрема ОСОБА_1 та інших про захист авторських прав, де предметом спору були «ІНФОРМАЦІЯ_2» та підручник «ІНФОРМАЦІЯ_1», вже було ухвалено рішення по суті позовних вимог, встановлені певні обставини, в тому числі щодо наявності/відсутності у підручнику «ІНФОРМАЦІЯ_1» (за редакцією ОСОБА_1 та інші) співпадінь фрагментів з книги «ІНФОРМАЦІЯ_2», а також наявності/відсутності на момент видавництва ОСОБА_1 та інших підручника «ІНФОРМАЦІЯ_1» доказів наявного, охоронюваного законом авторського права ОСОБА_2 на книгу «ІНФОРМАЦІЯ_2», з якої взято окремі фрагменти. Постановою Верховного Суду від 7 грудня 2022 року було скасовано постанову апеляційної інстанції, яка залишила без змін рішення першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог та надіслано справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд. А тому, на його думку, обставини, які за вказівками Верховного Суду будуть встановлені судом апеляційної інстанції матимуть важливе зазначення для розгляду заявлених у цій справі позовних вимог, зокрема щодо свідоцтва про реєстрацію авторського права.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 01 жовтня 2024 року клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у цивільній справі № 753/10139/24 - задоволено. Провадження у даній цивільній справі №753/10139/24 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №759/3784/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 про захист авторських прав. /т. 8 а.с. 200-205/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник Української військово-медичної академії - ОСОБА_18 та ОСОБА_1 звернулись зі спільною апеляційною скаргою, в якій просили ухвалу суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянти посилались на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважають, що суд першої інстанції, посилаючись на об`єктивну неможливість розгляду цієї справи, не обґрунтував неможливості самостійного надання оцінки обставинам справи. Не вказано яких саме доказів не вистачає суду, оскільки обсяг доказів є достатнім для її об`єктивного вирішення. Наголошували, що ключовою позовною вимогою у даній справі є визнання «ІНФОРМАЦІЯ_2», 2015 року видання, офіційним документом Міністерства оборони України як органу державної влади. Усі інші вимоги можуть розглядатися як похідні. Перед апеляційним судом у справі №759/3784/20 не поставлене завдання встановити, чи є спірне «ІНФОРМАЦІЯ_2», 2015 року видання, актом органу влади. судова експертиза з питань інтелектуальної власності № 238/18 стосується порівняння «ІНФОРМАЦІЯ_2» і Підручника «ІНФОРМАЦІЯ_1», що взагалі не є предметом розгляду у нашій справі № 753/10139/24. Позивачі оспорюють видачу свідоцтва № НОМЕР_1 не з підстав подачі не релевантних творів, а з питань, по-перше, неправомірності отримання свідоцтва на акт органу влади, а по-друге, неправомірності отримання свідоцтва одноособово. Отже, суд повинен був лише встановити, чи видане спірне видання від імені органу державної влади. Для доведення чи спростування цього твердження сторони надали достатньо аргументів, які судом цілком можуть бути оцінені самостійно. Наголошували справа №759/3784/20 не буде мати преюдиціального значення для даної справи №753/10139/24, оскілки у справі №759/3784/20 не беруть участь особи з боку військового командування: Українська військово-медична академія та Міністерство оборони України.

ОСОБА_2 звернувся з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність її вимог. Наголошував, що даний позов є зловживанням правом на позов, має на меті створити перешкоди в розгляду справи №759/3784/20 та встановити поза межами цієї справи обставини. Фактично, в обхід судових процедур, поданням нового позову, позивачі намагаються подати нові докази, що не були предметом розгляду справи №759/3784/20. Розгляд даної справи безпосередньо пов`язаний з вирішенням питань у справі №759/3784/20, зокрема предметом є авторство на твір. У поясненнях до апеляційної скарги додатково вказував на те, що провадження у справі №759/3784/20 поновлене ухвалою від 12.12.2024 р., справу призначено до розгляду на 10.02.2025 р.

Інші відповідачі та третя особа про розгляд справи в порядку письмового провадження поінформовані належним чином, з відзивом на апеляційну скаргу до суду не звертались.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з поверненням справи для продовження розгляду, на підставі наступного.

Судом встановлено, що у лютому 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 про захист авторських прав (справа № 759/3784/20).

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що у 2015 році ним створено та видано книгу «ІНФОРМАЦІЯ_2». У 2017 році видавництвом СПД ОСОБА_15 було видано підручник «ІНФОРМАЦІЯ_1» (К.: СПД ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_3) за редакцією ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , авторським колективом якої зазначено ОСОБА_1 , ОСОБА_16 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 . Позивач зазначав, що у вказаному підручнику, а саме у розділах 2, 3, 7, у повному обсязі використано його книгу «ІНФОРМАЦІЯ_2», яка видана у 2015 році. Стверджував, що використання тексту здійснено частково дослівно, а частково з незначними близькими до тексту змінами, проте у підручнику відсутнє посилання на нього як автора, згоду або дозвіл на використання у підручнику належного твору він не надавав. Позивач вважав, що авторство зазначеного підручника вказано неправомірно, дії відповідачів з опублікування у вказаному підручнику під своїм іменем матеріалів із вищезазначеної книги позивача є порушенням авторського права. Крім того, посилався на те, що відповідачі своїми діями порушили його майнові та авторські права на зазначений твір, завдавши моральної шкоди, розмір якої він оцінив у розмірі 130 000 грн. Наголошував на тому, що відповідно до вимог підпункту «г» частини другої статті 52 Закону України «Про авторські та суміжні права» з відповідачів на його користь підлягає стягненню компенсація в розмірі 37 440 грн, а тому просив заборонити відповідачам вчиняти дії, що порушують його авторське право, а саме:

- заборонити видавати (опубліковувати) та в будь-якій іншій формі використовувати підручник « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за редакцією ОСОБА_1 та ОСОБА_3 : СПД ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_3;

- припинити розповсюдження підручника « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за редакцією ОСОБА_1 та ОСОБА_3 : СПД ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_3;

- вилучити з цивільного обігу та знищити всі контрафактні примірники підручника «ІНФОРМАЦІЯ_1» за редакцією ОСОБА_1 та ОСОБА_3 :

СПД ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_3;

- вилучити обладнання, матеріали та інші предмети, призначені для виготовлення і відтворення примірників підручника «ІНФОРМАЦІЯ_1» за редакцією ОСОБА_1 та ОСОБА_3 : СПД ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_3;

- стягнути з відповідачів солідарно на його користь компенсацію за завдану моральну шкоду у розмірі 130 000 грн; згідно з підпунктом «г» частини другої статті 52 Закону України «Про авторські та суміжні права» стягнути з відповідачів солідарно на його користь компенсацію у розмірі потроєної мінімальної авторської винагороди у розмірі 37 440 грн;

- зобов`язати відповідачів не пізніше 30-денного строку з дня набрання чинності рішення суду, за власний рахунок опублікувати в офіційних друкованих виданнях повідомлення про допущене порушення авторського права та зміст судового рішення (рішень) щодо цього порушення.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва (справа № 759/3784/20) від 27 травня 2021 року, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 7 грудня 2022 року постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При цьому, у своїй постанові Верховний Суд вказав, що при новому розгляді справи суду апеляційної інстанції необхідно надати оцінку доводам та поданим сторонами доказам в обґрунтування своїх вимог і заперечень, як у цілому, так і кожному доказу окремо, надати мотивовану відповідь на всі основні аргументи сторін, зокрема:

- перевірити чи книга «ІНФОРМАЦІЯ_2» за авторства ОСОБА_2 та книга «ІНФОРМАЦІЯ_2», на яку 11 червня 2018 року ОСОБА_2 видано свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 , є одним і тим же об`єктом авторського права;

- встановити, які правовідносини виникли між ОСОБА_2 та Військово-медичним департаментом Міністерства оборони України, з урахуванням того, що останнє позначене знаком охорони авторського права © на момент видання у книзі «ІНФОРМАЦІЯ_2» та чи стосується це прав та інтересів Командування Медичних Сил Збройних Сил України, виходячи з того, що за інформацією вказаного Командування авторські права та передача авторських майнових прав автором книги «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_2 до Військово-медичного департаменту Міністерства оборони України не оформлювались;

- надати належну правову оцінку висновку експертів науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності № 238/18 за результатами проведення експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності від 16 жовтня 2018 року, а за необхідності - призначити відповідну експертизу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 грудня 2022 року закінчено підготовчі дії та призначено судове засідання у справі на 23 січня 2023 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 січня 2023 року зупинено провадження у справі № 759/3784/20 до припинення перебування ОСОБА_16 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

На цей час рішення у справі № 759/3784/20 не ухвалено.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції керувався вимогами пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, про те, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що у справі №759/3784/20 судом першої інстанції ще у 2021 році ухвалювалось відповідне рішення, встановлювались певні обставини та надавалась оцінка доказам, це рішення було переглянуто судом апеляційної та касаційної інстанції, Верховний Суд надіслав цю справу на новий розгляд апеляційної інстанції чітко виклавши в своїй постанові ті ді, які мають бути вчинені судом апеляційної інстанції (надання оцінки доводам та поданим сторонами доказам) для ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення, зважаючи на предмет та підстави позову у цій справі, а також на доводи та докази долучені до позову та інших заяв по суті спору, враховуючи те, що обставини, що будуть встановлені під час розгляду справи №759/3784/20 прямо впливають на наслідки розгляду цивільної справи № 753/10139/24, з метою недопущення можливого існування протилежних судових рішень при оцінці одних і тих самих обставин та доказів, суд дійшов висновку, що розгляд цивільної справи № 753/10139/24 є неможливим до набрання законної сили судовими рішеннями у справі № 759/3784/20, суд першої інстанції дійшов висновків, що провадження у справі підлягає зупиненню.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Згідно з імперативними вимогами ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції не навів жодних буквальних аргументів для підстав такого зупинення і неможливості самостійно вирішити дану справі на підставі аргументів сторін і поданих доказів.

Так, у Постанові від 10 липня 2024 року у справі № 344/6387/22, провадження № 61- 4532св24, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду наголошено на наступному: «Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі».

У Постанові від 19 червня 2024 року у справі №757/60692/19, провадження №61- 3221св24 Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначається, що «підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та обґрунтоване припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме, об`єктивна неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи».

Отже, пославшись на норми пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд першої інстанції не вказав, у чому полягає об`єктивна неможливість розгляду даної справи №753/10139/24 до завершення розгляду справи № 759/3784/20, не навів мотивів, з яких він дійшов висновку про об`єктивну неможливість розгляду даної справи, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення даного спору, не зазначив, у чому полягає неможливість здійснення ним перевірки законності і обґрунтованості доводів позову.

Не звернув уваги суд першої інстанції і на те, що справа, до розгляду якої зупиняється провадження, також зупинена, що було встановлено судом першої інстанції при вирішенні даного питання. Отже, на момент вирішення питання про зупинення провадження, суд першої інстанції повинен був навести аргументи наскільки доцільно зупиняти провадження чи не призведе це до затягування розгляду даної справи.

Те, що на момент розгляду даної апеляційної скарги провадження у справі 759/3784/20 поновлено, не має правового значення, оскільки суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах розгляду судом першої інстанції.

Крім того, справа № 759/3784/20 не буде мати преюдиціального значення для даної справи №753/10139/24, оскільки у справі № 759/3784/20 не беруть участь особи з боку військового командування: Українська військово-медична академія та Міністерство оборони України.

Згідно ч. 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про скасування ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі і направлення її для продовження розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, розподілу підлягають судові витрати.

Стягненню з ОСОБА_2 на користь Української військово-медичної академії підлягає 3028 грн.

Керуючись ст.ст. 379, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника Української військово-медичної академії - ОСОБА_17 та ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 01 жовтня 2024 року - задовольнити.

Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 01 жовтня 2024 року - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції розподілити наступним чином:

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Української військово-медичної академії 3028 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: