Постанова

від 09.12.2024 по справі 520/26466/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 р.Справа № 520/26466/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду та в режимі відеоконференції адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2023, головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі №520/26466/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Форкаст Груп»

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Форкаст Груп" (надалі позивач, ТОВ «Форкаст Груп») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі ГУ ДПС у Харківській області, податковий орган, апелянт), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 15.06.2023 №0/16716/0416 про накладення штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в розмірі 18874,12 грн на ТОВ "Форкаст Груп".

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року позов ТОВ «Форкаст Груп» задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 15.06.2023 №0/16716/0416 про застосування до ТОВ "Форкаст Груп" штрафних санкцій у сумі 18874,12 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області на користь ТОВ "Форкаст Груп" судовий збір у розмірі 2684 грн 00 коп.

Не погодившись з цим судовим рішенням, ГУ ДПС у Харківській області подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просило скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року та ухвалити постанову про задоволення позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що перевіркою встановлено факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних, який підтверджується базою даних податкового органу щодо часу реєстрації спірних податкових накладних. Посилаючись на постанову Верховного Суду у справі № 711/9146/16 стверджує, що квитанції про відправку позивачем спірних податкових накладних є неналежним доказом, оскільки вони не відповідають поняттю електронні докази.

ТОВ "Форкаст Груп" не погодилося з доводами апеляційної скарги та подало відзив на неї, у якому просило у задоволенні скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Вказало на безпідставність доводів апеляційної скарги з огляду на своєчасне направлення податкових накладних на реєстрацію.

Згідно з положеннями ч. 1, 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Форкаст Груп" зареєстроване у передбаченому законом порядку як суб`єкт господарювання, знаходиться на податковому обліку в ГУ ДПС у Харківській області (Індустріальна ДПІ), що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ГУ ДПС у Харківській області на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І, пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 та в порядку ст. 76 розділу II ПК України проведено камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за період виписки: липень 2022 року ТОВ "Форкаст Груп".

За результатами проведеної перевірки складено акт від 18.05.2023 №14951/20-40-04-16-03/43436850, відповідно до якого перевіркою встановлено несвоєчасна реєстрація податкових накладних, чим порушено п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Зокрема, вказано про порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №72, №73, №74, №75, №76, №78, №79, виписаних ТОВ "Форкаст Груп" 28.07.2022, 29.07.2022, 30.07.2022 (дата реєстрації 16.08.2022, кількість днів затримки - 1).

15.06.2023 ГУ ДПС у Харківській області на підставі акту перевірки від 18.05.2023 №14951/20-40-04-16-03/43436850 винесено податкове повідомлення-рішення №0/16716/0416, яким до позивача відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України застосовано штраф у загальному розмірі 18874,12 грн.

ТОВ "Форкаст Груп", не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням звернулось до ДПС України зі скаргою від 29.06.2023, за результатами розгляду якої податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 15.06.2023 №0/16716/0416 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 15.06.2023 №0/16716/0416 про застосування до ТОВ "Форкаст Груп" штрафних санкцій у сумі 18874,12 грн протиправним, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконав свій обов`язок щодо своєчасного направлення в електронну систему документообігу податкових накладних, однак до завершення операційного дня йому ДПС не було надіслано квитанції про прийняття податкових накладних або відмову в їх прийнятті. Причини, з яких податкові накладні не були доставлені та зареєстровані у ЄРПН саме 15.08.2022 знаходяться поза волею та можливістю впливу платника податку, оскільки належне ведення та функціонування автоматизованої системи належить до повноважень саме ДПС.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (надалі - ПК України).

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи а зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних (абз. 13 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Аналіз наведених приписів дає підстави для висновку, що продавець товарів/послуг зобов`язаний зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Згідно з п. 120-1.1 ст. 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Отже, на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк, встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.

Позивач зазначає, що податкові накладні подані 15.08.2022 в межах операційного дня, проте ГУ ДПС у Харківській області не направило квитанцій про прийняття або не прийняття податкових накладних, тому позивач 16.08.2023 повторно направив податкові накладні, після чого вже отримав від відповідача відповідні квитанції.

Згідно з п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246) у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

- податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації;

- операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Пунктом 3 Порядку №1246 визначено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Відповідно до п. 11 Порядку №1246 після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Приписами п. 12 Порядку №1246 визначено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

- чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

- наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

- наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

- факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

- наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

- дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з п. 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (п. 14 Порядку №1246).

Відповідно до п.15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у будь-якому випадку контролюючий орган протягом операційного дня зобов`язаний надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Висновок аналогічного змісту викладено Верховним Судом у постанові від 17.04.2018 в справі № 820/6330/16.

Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.

Крім того, строки, визначені для реєстрації податкових накладних, встановлені у календарних днях, при цьому право платника податку для реєстрації податкових накладних пов`язане виключно з операційним днем, який відповідно до Порядку №1246 триває з 8-ї до 20-ї години. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Таким чином, в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДПС, та/або безпосередніх дій працівників ДПС, на яку (які) платник податку не має впливу.

У цьому контексті встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДПС у строк, встановлений цією статтею.

Висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постановах від 03.04.2020 у справі №160/5380/19, від 10.06.2019 у справі №802/1825/16-а та від 12.07.2019 у справі №0940/1600/18.

Як свідчать матеріали справи, штрафні санкції оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням були застосовані контролюючим органом на підставі пункту 120-1.1 статті 120 ПК України, тобто за порушення граничного строку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

Матеріалами справи підтверджено, що 15.08.2022 в інтервал часу з 10:47 год до 10:49 год ТОВ "Форкаст Груп" направило для реєстрації в ЄРПН податкові накладні: №72 від 28.07.2022, №73 від 28.07.2022, №74 від 29.07.2022, №75 від 29.07.2022, №76 від 29.07.2022, №78 від 30.07.2022, №79 від 30.07.2022, що підтверджується квитанціями про направлення податкових накладних з програмного забезпечення «M.E.Doc»(а.с. 20, 25, 30, 35, 40, 45, 50).

Відтак, наведені податкові накладні подано платником на реєстрацію в межах граничного терміну та операційного часу, визначеного пунктом 201.10 статті 201 ПК України.

Проте квитанції про прийняття або неприйняття податкових накладних не були направлені позивачу протягом операційного дня. Такі зареєстровані податковим органом поза межами граничного строку реєстрації.

З огляду на приписи Порядку № 1246, позивач не має нести відповідальність за дату надходження на технічному рівні податкових накладних до контролюючого органу, оскільки принциповим є не дата фактичного надходження податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних, а дата їх відправлення виходячи з технічного способу реєстрації податкових накладних, що в спірному випадку, підтверджується квитанціями з програми «М.Е. Doс».

Колегія суддів наголошує, що обов`язком позивача є своєчасне, в операційний день, відправлення податкових накладних до ЄРПН. Платник податку не несе відповідальності за роботу телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем та програм. Несвоєчасна доставка відправлення адресату з будь-яких причин виключає відповідальність платника податків, який свій обов`язок виконав своєчасно.

Відтак, у суду наявні підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 15.06.2023 №0/16716/0416 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форкаст Груп" штрафних санкцій у сумі 18 874,12 грн.

Стосовно посилання апелянта на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 10.12.2021 по справі № 711/9146/16, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналіз вказаної норми свідчить, що врахуванню підлягають висновки виключно Верховного Суду та лише щодо застосування конкретних норм права.

Відповідно до правового висновку, висловленого у пункті 68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц: висновки суду, у тому числі касаційної інстанції, формуються виходячи із конкретних обставин справи. Тобто, на відміну від повноважень законодавчої гілки влади, до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права. При цьому під судовим рішенням в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, у яких є аналогічними предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Так, наведені позивачем висновки Верховного Суду ухвалені у цивільній справі щодо захисту честі, гідності та ділової репутації у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, у редакції чинній до 15.12.2017. Натомість, ця справа є адміністративною справою, врегульованої нормами КАС України, і до якої відсутні підстави для застосування приписів Цивільного процесуального кодексу України у будь-якій редакції.

Доводи апелянта про відсутність у наданих позивачем квитанціях необхідної інформації є хибними, оскільки спростовуються змістом цих квитанцій.

Колегія суддів вказує апелянтові на хибність його твердження про неналежність доказів,а саме квитанції з "M.E.Doc" та зазначає, що роздруковані квитанції файлів з програмного забезпечення для подання звітності до контролюючих органів та обміну юридично значущими первинними документами між контрагентами в електронному вигляді "M.E.Doc" є належними та допустимим доказами, з яких ідентифікується номер, зміст операцій, точна дата та час відправлення спірних податкових накладних, що узгоджується з неодноразово висловленою правовою позицією Верховного Суду, зокрема, у постановах від 28.04.2020 у справі №810/198/16, від 20.10.2020 у справі №620/817/19, від 24.11.2021 у справі №200/12604/19-а.

Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи зазначені вище положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року по справі №520/26466/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. ЛюбчичСудді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 18.12.2024.