ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
12 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/7296/24
Головуючий суддя І інстанції Голобутовський Р.З.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 року в адміністративній справі №160/7296/24 за позовом Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просило:
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 23.11.2023 №00/8617/0407 на суму 12970,92 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 року адміністративний позов Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" було задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 23.11.2023 №00/8617/0407.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято відповідачем у відповідності з приписами чинного законодавства, що свідчить про відсутність підставі для його скасування.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено судом першої інстанції, Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» здійснює свою діяльність згідно з вимогами Статуту, затвердженого Наказом Міненерго України від 11.04.2023 №132, та нормами чинного законодавства України. Зареєстроване як юридична особа відповідно до свідоцтва серії А00 № 421603 від 28.10.1993, має код ЄДРПОУ 14309787.
ДП «СхідГЗК» віднесено до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83.
24.10.2023 листом №12-01/6662 (реєстраційний індекс ГУ ДПС у Кіровоградській області №21606/6 від 24.10.2023) ДП «СхідГЗК» на підставі п.п.112-1.1.3 п. 112.1.1 ст. 112-1 ПК України на адресу ГУ ДПС у Кіровоградській області було направлено Повідомлення щодо порушення термінів сплати податків по підрозділам підприємства, що розташовані та території Кіровоградській області та пояснення щодо причин виникнення надважкого фінансового стану підприємства.
02.11.2023 Новоукраїнським відділом податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Кіровоградській області проведено камеральну перевірку відокремленого підрозділу Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» Смолінської шахти Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», код ЄДРПОУ 14314222.
За результатами проведеної перевірки Новоукраїнським відділом податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Кіровоградській області складено Акт камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об`єктів місцевого значення) від 02.11.2023 №7554/11-28-04-07/14314222.
23.11.2023 ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення №00/8617/0407, яким до ДП «СхідГЗК» застосовано штраф у розмірі 12970,92 грн.
19.12.2023 ДП «СхідГЗК» подано до Державної податкової служби України скаргу №12-15/8040 на вказане податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області.
11.01.2024 на адресу ДП «СхідГЗК» від Державної податкової служби України надійшло рішення від 02.01.2024 №11/6/99-00-06-03-02-06, яким продовжено строк розгляду скарги підприємства до 16.02.2024 (включно).
19.02.2024 ДП «СхідГЗК» отримано рішення Державної податкової служби України від 14.02.2024 №3825/6/99-00-06-03-02-06 про результати розгляду скарги, яким скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 23.11.2023 №00/8617/0407 без змін.
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням №00/8617/0407 від 23.11.2023, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позові вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення не діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені Податковим кодексом України, що свідчить про необхідність його скасування.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема: своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання- сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 ПК України).
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Відповідно до пункту 124.2 статті 124 ПК України діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.
Діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання (пункту 124.3 статті 124 ПК України).
Законом України від 16.01.2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», в Податковий кодекс України внесено нову статтю 112-1, яка передбачає обставини, що пом`якшують відповідальність платника за вчинення правопорушень.
Так, статтею 112-1 Податкового кодексу України до обставин, що пом`якшують відповідальність особи за вчинення правопорушень, належать:
- вчинення діяння під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;
- вчинення діяння при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;
- самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення (крім складів правопорушень, передбачених статтями 123 та 125-1).
При цьому контролюючий орган може визнати обставинами, що пом`якшують відповідальність особи, також і інші обставини, не передбачені пунктом 112-1.1 цієї статті.
Відповідно до п.113.6 ст.113 ПК України у разі наявності хоча б однієї обставини, що пом`якшує відповідальність, розмір штрафу становить 50 відсотків від розміру, встановленого відповідною статтею цього Кодексу.
Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення були висновки відповідача щодо порушення позивачем термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання води на суму 129708.88 грн.
В свою чергу, позивачем не заперечується факт порушення термінів сплати задекларованих зобов`язань з рентної плати за спеціальне використання води, перелік яких наведено в акті камеральної перевірки.
Між тим, з матеріалів справи видно, що до проведення камеральної перевірки, а саме 24.10.2023 позивачем, в рамках приписів п.п.112-1.1.3 п. 112.1.1 ст. 112-1 ПК України, було направлено Головному управлінню ДПС у Кіровоградській області повідомлення №12-01/6662 щодо порушення термінів сплати податків по підрозділам підприємства, що розташовані та території Кіровоградській області та пояснення щодо причин виникнення надважкого фінансового стану підприємства.
Отже, оскільки наведене повідомлення було надіслано позивачем до проведення відповідачем камеральної перевірки, на підставі якої було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, то відповідач був зобов`язаний застосувати приписи ст. 112-1 Податкового кодексу України при визначенні розміру штрафу позивача.
Однак, наведене повідомлення фактично не було досліджено відповідачем, також оцінка наведеного повідомлення не була здійснена відповідачем, в Акті камеральної перевірки, що свідчить про неврахування відповідачем наведених обставин під час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що допущена контролюючим органом у цьому конкретному випадку неповнота дослідження обставин фактичної дійсності зумовила за суттю явний та очевидний, а за характером нездоланний і непереборний дефект у реалізації владної функції контролю за дотриманням податкової дисципліни, котрий не може бути усунутий адміністративним судом, з огляду на положення ст.ст. 6, 8, 19, 124 Конституції України, ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 2, абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України (що зумовлює неможливість підміни судом у ході відправлення правосуддя досягнутих органом публічної адміністрації процедурних результатів функції контролю) та на неприпустимість зміни судом юридичних та фактичних мотивів вчинення управлінського волевиявлення органу публічної адміністрації за рахунок іншої кваліфікації/перекваліфікації як складу податкового правопорушення, так і обставин скоєння протиправного діяння.
Таким чином, з огляду на вказані обставини справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято відповідачем з порушенням приписів законодавства, що свідчить про необхідність його скасування.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 року в адміністративній справі №160/7296/24 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддяС.М. Іванов
суддяВ.А. Шальєва
суддяВ.Є. Чередниченко
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2024 |
Оприлюднено | 20.12.2024 |
Номер документу | 123867287 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Іванов С.М.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Голобутовський Роман Зіновійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Голобутовський Роман Зіновійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Голобутовський Роман Зіновійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні