Постанова

від 12.12.2024 по справі 340/1/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 340/1/24

Головуючий суддя І інстанції Кравчук О.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Кропивницької митниці на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 року в адміністративній справі №340/1/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринославські меблеві майстерні" до Кропивницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Катеринославські меблеві майстерні" звернулось до суду з адміністративним позовом до Кропивницької митниці, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Кропивницької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA901050/2023/000014/2 від 13.11.2023.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринославські меблеві майстерні" було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Кропивницької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA901050/2023/000014/2 від 13.11.2023 року.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Кропивницька митниця звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що спірне рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені чинним законодавством, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю КАТЕРИНОСЛАВСЬКІ МЕБЛЕВІ МАЙСТЕРНІ зареєстроване як юридична особа, основним видом його економічної діяльності є виробництво матраців.

Між ТОВ " КАТЕРИНОСЛАВСЬКІ МЕБЛЕВІ МАЙСТЕРНІ " (Покупець) та DAVIS FABRICS SPOLKA z o.o., Польща (Продавець) укладено контракт № 1 від 24.05.2022 на поставку тканини та інших виробничих матеріалів.

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 вказаного Контракту визначено, що Продавець поставляє, а Покупець отримує тканину та інші виробничі матеріали та зобов`язується прийняти товари зазначені в Інвойсі на відповідну товарну партію. Номенклатура, ціна товару зазначаються відповідно до Прайсів, які є невід`ємною частиною даного контракту.

Згідно пп.4.5 пункту 4 Контракту визначено, що поставка товару здійснюється відповідно до умов Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів у редакції 2010 року (INCOTERMS-2010). Поставка здійснюється на умовах EXW Bielsko-Biala. Умови постави можуть бути змінені за взаємною згодою сторін.

З метою митного оформлення товару декларант 13.11.2023 подав до Кропивницької митниці електронну митну декларацію , яка була зареєстрована за №23UA901050004246U3, у графі 31 якої вказано товари:

№1 "Текстильна тканина з 100% поліефірних текстурованих ниток різних кольорів: SAWANA80LN , ширина 145 см, 7574, 40 метрів погонних, 10982, 88 м2, поверхнева щільність 245г/м2 +/-5%; SAWANA11LN , ширина 145 см, 1535, 60 метрів погонних, 226, 62 м2, поверхнева щільність 245г/м2 +/-5%; SORO90 , ширина робочої поверхні 145 см, (ширина з кромкою 150 см), 95, 50 метрів MALMO72NEW- 50,10 метрів погонних (72,645 кв. м.), ширина 145 см, поверхнева щільність 220г/кв.м. +/- 10%, MALMO 83 NEW- 205,00 метрів погонних (297,25 кв. м.), ширина 145 см, поверхнева щільність 220г/кв.м. +/- 10%; MALMO96NEW- 704,40 метрів погонних (1021,38 кв. м.), ширина 145 см, поверхнева щільність 220г/кв.м. +/- 10%; MALMO95NEW- 61,40 метрів погонних (89,03 кв. м.), ширина 145 см, поверхнева щільність 220г/кв.м. +/- 10%;Тканина в рулонах на картонних гільзах, вміст 100% РЕS (полієстер). Застосовується в меблевій промисловості.

Товар 2: Полотно трикотажне ворсове, з не петельним ворсом, не махрове, виготовлене з 100% синтетичного волокна полієстер, без покриття та дублювання: CLOUD91- 2506,00 погонних метрів поверхнева щільність 390г/кв.м. +/-10%, CLOUD03 - 76,20 погонних метрів поверхнева щільність 390г/кв.м. +/-10%, CLOUD60 - 107,40 погонних метрів поверхнева щільність 390г/кв.м. +/-10%, CLOUD71 - 110,20 погонних метрів поверхнева щільність 390г/кв.м. +/-10%.

На підтвердження заявленої у митній декларації №23UA901050004246U3 митної вартості товарів, позивачем до митного органу були надані наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №1 від 24.05.2022; інвойс № 10/00405/23 ех від 06.11.2023; специфікація № 11 від 13.11.2023; сертифікат походження № PL/MF/AT312613; експортна декларація № 23PL335010E1050481 від 06.11.2023; копія СМR б/н від 06.11.2023.

Відповідачем було направлено декларанту Повідомлення №1 до МД №23UA901050004246U3, в якому зазначено, що подані до митного оформлення документи мстять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Для підтвердження заявленої митної вартості у відповідності до частин 2, 3 статті 53 Митного кодексу України, декларанту було повідомлено, що протягом 10 календарних днів необхідно надати (за наявності) такі додаткові документи, а у відповідності до частини 4 статті 57 МКУ в рамках процедури консультування митниця та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності: за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; договір (угоду) із третіми особами, пов`язані з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару.

У відповідь агент з митного оформлення ПП "АФ "Олександріяконссервіс" надіслав до митного органу бухгалтерську документацію за період з 01.12.2023 по 13.11.2023 (обороти по контрагенту DAVIS FABRICS SPOLKA z o.o.). Повідомлено, що інших документів щодо визначення митної вартості надати немає можливості.

11.10.2023 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA901050/2023/000014/2, яким митну вартість придбаних позивачем товарів визначено за другорядним методом (статті 59 МКУ за ціною договору щодо ідентичних товарів).

Не погодившись з правомірністю прийняття наведеного рішення, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесеного рішення про коригування митної вартості.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч. 4 ст. 53 Митного кодексу).

Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Як встановлено ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вказана правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 року (справа № 814/1996/15), від 19.06.2018 року (справа № 826/6346/16), що враховується судом апеляційної інстанції, у відповідності до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості були висновки відповідача про те, що:

- у пункті 1 зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 24.05.2022 № 1 зазначено: «номенклатура, ціна Товару зазначається відповідно до Прайсів, які є невід`ємною частиною даного контракту». Прайс-лист від 15.09.2023 б/н, наданий продавцем «DAVIS FABRICS Spolka. z o. o.» Польща та зазначений у графі 44 ЕМД, проте згідно ч. 3 ст. 53 МКУ документом, що підтверджує заявлену митну вартість є прейскурант (прайс-лист) від виробника товару (виробник зазначений у ЕМД DAVIS Китай). Окрім того, наданий прайс-лист є адресним (ТОВ «КММ»), не містить диференційованої інформації щодо вартості товарів в залежності від обсягів поставки, умов та строків здійснення оплати вартості товару, історії закупівель та інших можливих знижок;

- у графі 44 ЕМД зазначено банківський платіжний документ на попередню оплату за товар від 01.11.2023 № 453 згідно проформи від 19.09.2023 №37274/23 на суму 16058,22 Євро та банківський платіжний документ від 01.11.2023 № 454 згідно проформи від 28.09.2023 №38738/23 на суму 7392,01 Євро. У пункті 4.3 зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 24.05.2022 № 1 зазначено: «факт оплати Проформи Інвойсу Покупцем є його згодою із ціною, строками оплати, умовами та строками поставки, викладеними у Проформі інвойсі. У випадку не оплати Проформи Інвойсу Покупцем впродовж 3 (трьох) днів з дати його отримання, умови поставки вважаються непогодженими». Враховуючи вищевикладене, основна частина попередньої оплати здійснена з порушенням трьох денного строку, а фактично через 1,5 місяці після виставлення проформи інвойсу, що відповідно до договору вважається непогодженням умов поставки, тобто ціни, строків оплати, умов та строків поставки, викладеними у проформі інвойсі від 19.09.2023 №37274/23;

- оцінюваний товар поставляється на умовах поставки EXW Bielsko-Biala. Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс) на умовах поставки EXW (франко-завод) покупець зобов`язаний понести витрати, пов`язані з навантаженням товару на транспортний засіб, за власний рахунок укласти договір перевезення товару, понести витрати, пов`язані з доставкою товару до місця призначення та митного оформлення в країні експорту, і, відповідно, дані витрати є невід`ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється. Пунктом 4.5 зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 24.05.2022 № 1 передбачено, що у випадку коли поставка здійснюється на умовах EXW Bielsko-Biala, за згодою сторін вартість пакування, завантаження та митного оформлення для експорту включена у вартість товару, проте в наданих документах для підтвердження митної вартості такі відомості в числовому вираженні відсутні, і, як наслідок, не можуть бути перевірені для обчислення митної вартості товару.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з вказаними висновками, з огляду на наступне.

В силу приписів ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару подаються декларантом у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В даному випадку, відповідачем не було обґрунтовано на підставі належних та допустимих доказів, наявність розбіжностей або невідповідностей у поданих позивачем документах на підтвердження митної вартості товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а відтак надання позивачем документів від виробника, що містять відомості про якісні характеристики товару, що мають вплив на його вартість, в межах спірних правовідносин, не свідчить про не підтвердження заявленої позивачем митної вартості заявленого товару.

Щодо доводів відповідача про те, що оскільки основна частина попередньої оплати за товар здійснена з порушенням трьох денного строку, зазначеного у контракті, фактично сплачена через 1,5 місяці після виставлення проформи інвойсу, то вважається непогодженими умови поставки, тобто ціни, строків оплати, умов та строків поставки, викладеним у проформі інвойсі від 19.09.2023 №37274/23, то колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо їх безпідставності, оскільки останнє не впливає на правильність визначення митної вартості товарів. До того ж грошові кошти оплачені продавцю у повному обсязі, отже останнім була здійснена поставка товарів та виконано умови контракту.

Відносно доводів митного органу про відсутність даних щодо складових митної вартості товару, а саме вартості пакування, навантаження, митного оформлення в країні експорту, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що за умовами контракту №1 від 24.05.2022, поставка товару здійснюється відповідно до умов Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів у редакції 2010 року (INCOTERMS-2010). Поставка товару здійснюється на умовах EXW Bielsko-Biala за згодою сторін вартість пакування, завантаження та митного оформлення для експорту включено у вартість товару.

Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "Інкотермс" в редакції 2010 року, що регулюють питання, яка зі сторін договору купівлі - продажу повинна здійснити необхідні для перевезення і страхування дії, коли продавець передає товар покупцю, і які витрати несе кожна із сторін, умова EXW (Ex Works), або Франко завод (… назва місця), означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він передав товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі тощо).

За умовами EXW на продавця покладено обов`язок перевірки якості, кількості, ваги, розміру; пакування, маркування товару; навантаження товару на транспортний засіб у місці поставки, якщо це окремо прописано в договорі купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний повідомити покупця про поставку та подати документи: комерційний інвойс для оплати, накладну.

Отже, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності тверджень відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості щодо вартості пакування, навантаження, оскільки такі витрати відповідно до умов контракту №1 від 24.05.2022 були закладені продавцем при формуванні ціни на товар та не можуть бути відокремлені, як окремі складові митної вартості.

З урахуванням викладеного, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та необхідності його скасування.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кропивницької митниці залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 року в адміністративній справі №340/1/24 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяС.М. Іванов

суддяВ.А. Шальєва

суддяВ.Є. Чередниченко