Постанова

від 18.12.2024 по справі 160/18827/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/18827/24Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 р. у справі №160/18827/24за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРТОРГМЕТ» до: про:1.Державної податкової служби України 2.Головного управління ДПС у Дніпропетровській області визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ:

12.07.2024р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРТОРГМЕТ» (далі ТОВ «ІНТЕРТОРГМЕТ») за допомогою засобів системи «Електронний суд» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України (далі ДПС), Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі ГУ ДПС у Дніпропетровській області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, судом першої інстанції позов зареєстровано 15.07.2 024р. / а.с. 1-13/.

18.07.2024р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом, відповідною ухвалою суду, за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у адміністративній справі №160/18827/24 і справу призначено до судового розгляду / а.с. 105/.

Позивач, посилаючись у адміністративному позові, на те, що під час здійснення господарської діяльності, в межах укладеного 29.02.2024р. між ним (постачальник) та Сільськогосподарським кооперативом ім. Щорса (покупець ) договору поставки №151515-290224, по факту зарахування коштів від покупця (перша подія) ним було 29.02.2024р. складено податкову накладну (далі-ПН) №19, яку відправлено у електронному вигляді до податкового органу з метою її реєстрації, але підприємством отримано квитанцію про зупинення реєстрації цієї ПН відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України , у якій зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 3105 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій», та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Після отримання квитанції позивачем було направлено контролюючому органу письмові пояснення та копії первинних документів, які стали підставою для формування спірної ПН, податковим органом було направлено позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових документів на підтвердження відомостей зазначених у вищезазначеній ПН і позивачем було надано додаткові пояснення щодо господарської операції за якою складено спірну ПН та додаткові докази щодо цієї господарської операції, але комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) або відмову в такій реєстрації 04.04.2024р. прийнято рішення №10844069/39531166 про відмову у реєстрації ПН №19 від 29.02.2024р. через надання/ часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівні рішення про реєстрації ПН платником податку. Позивач вважає, що рішення №10844069/39531166 від 04.04.2024р. про відмову у реєстрації в ЄРПН спірної ПН прийнято податковим органом з порушенням норм чинного законодавства, оскільки у квитанції про зупинення реєстрації спірної ПН податковим органом не було конкретизовано які саме документи необхідно надати для реєстрації ПН, тоді як у оскаржуваному рішенні податковий орган зазначає про ненадання підприємством документів ведення яких взагалі не передбачено, та документів складання яких не передбачено виходячи з сутності господарської операції за якої складено спірну ПН, при цьому у поданих позивачем поясненнях зазначено усі обставини виконання ним своїх зобов`язань за укладеним з Сільськогосподарським кооперативом ім. Щорса (покупець ) договором поставки №151515-290224 від 29.02.2024р.. Враховуючи, що після зупинення реєстрації спірної ПН позивачем було надано податковому органу усі первинні документи, які свідчать про проведення господарської операції за якою було сформовано спірну ПН, необхідність та обов`язковість ведення яких визначена чинним законодавством, тому відповідач не мав правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної, і такі дії відповідача порушують права та інтереси підприємства, як платника податків, позивач просив суд визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №10844069/39531166 від 04.04.2024р. та зобов`язати відповідача зареєструвати ПН №19 від 29.02.2024р. у ЄРПН датою її подання на реєстрацію.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 р. у справі №160/18827/24 адміністративний позов задоволено / а.с. 180-184/.

Відповідач ГУ ДПС у Дніпропетровській області, не погодившись із рішенням суду першої інстанції у цій справі, 05.11.2024р. за допомогою засобів системи «Електронний суд» подав до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, яка зареєстрована судом апеляційної інстанції 06.11.2024р. / а.с. 190-197,206/.

18.11.2024р. Третім апеляційним адміністративним судом відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 р. у справі №160/18827/24, витребувано з суду першої інстанції матеріали справи №160/18827/24 і апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження призначено з 17.12.2024р. / а.с. 207,208/, про що судом апеляційної інстанції було повідомлено учасників справи / а.с. 209-212/.

Відповідач - ГУ ДПС у Дніпропетровській області , посилаючись у апеляційній скарзі / а.с. 190-197/ на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було досліджено усі обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 16.10.2024 р. у цій справі та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог адміністративного позову.

Матеріали адміністративної справи №160/18827/24 надійшли до суду апеляційної інстанції 29.11.2024р.

09.12.2024р. судом апеляційної інстанції зареєстровано письмовий відзив позивача на апеляційну скаргу / а.с. 214-218/, у якому позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги, зазначив що судом першої інстанції об`єктивно та повно з`ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення, та прийнято правильне рішення, тому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 16.10.2024р. у цій справі залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а положеннями ч. 5 ст. 250 КАС України передбачено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «ІНТЕРТОРГМЕТ», позивач у справі, зареєстрований як юридична особа, код ЄДРПОУ 39531166, підприємство перебуває на обліку як платник податків, у тому числі податку на додану вартість (далі ПДВ), основним видом господарської діяльності підприємства за КВЕД є 46.75 оптова торгівля хімічними продуктами / а.с. 39-45,57/.

Судом під час розгляду цієї справи встановлено, що позивачем у справі було направлено в електронному вигляді з метою її реєстрації в ЄРПН до податкового органу ПН №19 від 29.02.2024р., яка була складена підприємством під час здійснення господарської діяльності в межах укладеного 29.02.2024р. між ним (постачальник) та Сільськогосподарським кооперативом ім. Щорса (покупець ) договору поставки №151515-290224 (по факту надходження коштів від покупця) / а.с. 15-21,28-29/, але підприємством отримано квитанцію про зупинення реєстрації цієї ПН відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України / а.с. 52/, у якій зазначено, що коди товару/послуг 3105 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій», запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та запропоновано надати пояснення та /або додаткові документи щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації ПН.

Після отримання квитанції позивачем було направлено контролюючому органу письмові пояснення та копії первинних документів, які стали підставою для формування спірної ПН / а.с. 6-69,71/, але комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації 27.03.2024р. надіслано на адресу позивача повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або додаткових документі необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН / а.с. 72-74/, після отримання яких ТОВ «ІНТЕРТОРГМЕТ» було надано додаткові пояснення щодо обставин господарської операції за якою складено спірну ПН та усі первинні документи, які складено за цією господарською операцією / а.с. 76-77/, але відповідачем 04.04.2024р. прийнято рішення №10844069/39531166 про відмову у реєстрації ПН №19 від 29.02.2024р., яке і є предметом оскарження у цій адміністративній справі.

З наданої суду та долученої до матеріалів справи копії рішення відповідача №10844069/39531166 від 04.04.2024р. / а.с. 84-85/ вбачається, що у реєстрації спірної ПН відмовлено через надання/ часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівні рішення про реєстрації ПН платником податку.

Відповідно до положень п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін, і відповідно до п. 201.10 цієї статті підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі ЄРПН, реєстр), який відповідно до пп. 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є реєстром відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами, встановлюється Кабінетом Міністрів України і реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у цьому реєстрі може бути зупинена лише в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі ЄРПН, реєстр), який відповідно до пп. 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є реєстром відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами, встановлюється Кабінетом Міністрів України і реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у цьому реєстрі може бути зупинена лише в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010р. (далі Порядок №1246), та відповідно до п. 12 цього Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

На момент прийняття відповідачем у справі оскаржуваного рішення був чинним ( набрав чинності з 01.02.2020р.) Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок), який затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019р., яким визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних

Так, положеннями п. 2 та 3 Порядку передбачено, що податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності такій ознаці безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі ознаки безумовної реєстрації): обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку.

А відповідно до положень п. 5 та п. 7 цього Порядку податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Сукупний аналіз наведених норм Порядку дає можливість зробити висновок про те, що обов`язковою умовою для зупинення реєстрації ПН це наявність критерію ризикованості здійснення операцій.

Відповідно до Критеріїв ризикованості здійснення операцій, які є додатком №3 до Порядку (далі Критерії), одним з критеріїв ризиковості здійснення операцій (п. 1 Додатку №3 до Порядку №1165) є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Під час розгляду справи встановлено, що реєстрація спірної ПН позивача не відбулась та була зупинена через те, що обсяг постачання товару/послуг 3150 перевищує величину залишку визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що на думку податкового органу надало можливість зробити висновок про відповідність спірної ПН позивача критеріям ризиковості здійснення операції визначених п.1 Критеріїв, що ним зазначено у відповідній квитанції / а.с. 52/, у якій також запропоновано надати документи та пояснення щодо підтвердження інформації зазначеної у ПН.

Колегія суддів, з огляду на зміст квитанцій про зупинення реєстрації спірної ПН /а.с. 52/ вважає за необхідне зазначити, що в ній контролюючим органом не вказано які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація ПН стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам, що визначені пунктом 11 Порядку № 1165, оскільки контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу, оскільки висування контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу, оскільки неконкретизація переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН створює для платника податків стан правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації певної ПН.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 22.07.2019р. у справі №815/2985/18.

Наведене вище дає можливість зробити висновок про те, що невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності, а недотримання контролюючим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі (тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної) теж не є правомірним.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 520 передбачено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку № 520).

Відповідно до вимог п. 9, 10 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Щодо посилань ГУ ДПС у Дніпропетровській області під час розгляду цієї справи як судом першої інстанції так і апеляційним судом на направлення на адресу позивача у справі повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у якому запропоновано позивачу надати додатково письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено / а.с. 72-74/, зокрема, первинних документів щодо постачання/придбання товарів, зберігання та транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, актів приймання-передачі товарів, розрахункових документів та /або банківських виписок, сертифікатів відповідності, інших документів що підтверджують інформацію зазначену у ПН реєстрацію якої зупинено, то колегія не може прийняти ці посилання до уваги з огляду на те, що позивачем разом із письмовими поясненнями, які ним були надані після отримання квитанції про зупинення реєстрації спірної ПН / а.с. 66-69/ та разом із додатковими поясненнями було надано податковому органу письмові пояснення щодо обставин складання спірної ПН та копії первинних документів, які стали підставою для складання позивачем цієї ПН/ а.с. 76-83/, які у свою чергу підтверджують реальність здійснення господарської операції за якою вони видані і яка вчинена позивачем під час виконання своїх зобов`язань у межах укладеного 29.02.2024р. між ним (постачальник) та Сільськогосподарським кооперативом ім. Щорса (покупець ) договору поставки №151515-290224, і ці обставини не були спростовані відповідачем під час розгляду справи, тому обґрунтування відповідачем, який у спірних обставинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, правомірності прийнятого ним рішення №10844069/39531166 від 04.04.2020р., яке є предметом оскарження у цій справі, не наданням позивачем документів, суперечить фактичним обставинам справи, які були встановлені судом та підтвердженні належними доказами.

З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що відповідач у справі, під час прийняття рішення №10844069/39531166 від 04.04.2024р, діяв не у спосіб, який визначено чинним законодавством, та під час розгляду цієї справи судом, в порушення ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів правомірності прийняття ним цього рішення, тому суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для скасування таких рішень суб`єкта владних повноважень.

Також колегія суддів , враховуючи вищенаведений висновок суду про наявність підстав для скасування спірних рішень відповідача про відмову в реєстрації поданих позивачем ПН №19 від 29.02.2024р. з огляду на положення пп. 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано з метою здійснення повного захисту прав та інтересів позивача у справі, як платника податків, зобов`язав відповідача здійснити реєстрацію в ЄРПН спірної ПН.

Щодо посилань заявника у апеляційній скарзі на втручання суду в дискреційні повноваження податкового органу в частині зобов`язання зареєструвати спірну ПН, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Враховуючи що дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень, і у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Тому враховуючи, що дискреційні функції ДПС України, як суб`єкта владних повноважень під час прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних чітко визначені законом, оскільки чинним законодавством України визначений вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, і приймаючи до уваги, що під час розгляду справи судом позивачем доведено надання ним документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №19 від 29.02.2024р. в ЄРПН, колегія суддів вважає, що у даному випадку, у ДПС відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, саме тому повний та ефективний захист порушеного права позивача може бути забезпечений шляхом зобов`язання ДПС здійснити реєстрацію спірної ПН, і такий спосіб захисту порушеного права не може визначатись як втручання в дискрецію суб`єкта владних повноважень.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом під час розгляду цієї справи у їх сукупності, та враховуючи вищенаведені норма чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, що виникли між сторонами у цій справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи зробив правильний висновок щодо обґрунтованості заявлених позивачем у справі позовних вимог та постановив у цій справі правильне рішення, яким задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про задоволення заявлених позивачем вимог, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 16.10.2024 р. у цій адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, і міркування відповідача про неправильне застосування судом першої інстанції норм чинного матеріального та процесуального права не можна визнати спроможними і достатніми підставами для скасування оскаржуваного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311,315,316, 321,322 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 р. у справі №160/18827/24- залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття , та може бути оскаржена у строки та в порядку встановлені ст. ст. 329,331 КАС України.

Постанову виготовлено та підписано 18.12.2024р.

Головуючий - суддяА.О. Коршун

суддяД.В. Чепурнов

суддяС.В. Сафронова