Постанова

від 10.12.2024 по справі 160/21955/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/21955/24Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Дивнич Д.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2024р. у справі №160/21955/24за позовом:Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» до: про:1.Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків 2.Головного управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області стягнення пені ВСТАНОВИВ:

13.08.2024р. Приватне акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі ПрАТ «ММК ім. Ілліча» ) за допомогою засобів системи «Електронний суд» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з ВПП), Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (далі ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області) про стягнення пені, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити певні дії, судом

Дніпропетровським окружним адміністративним судом 15.08.2024р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі №160/21955/24 і справу призначено до судового розгляду /а.с. 146 том 1/ .

Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що підприємство має право на стягнення пені за несвоєчасне повернення податковим органом, відповідачем у справі, надміру сплаченого ПрАТ «ММК ім. Ілліча» податку на прибуток підприємств, так Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з ВПП не було виконано вимоги абз. 1 п. 43.5 ст.43 ПК України щодо обов`язку податкового органу стосовно підготовки висновку про повернення належних позивачу сум коштів з відповідного бюджету та не подання такого висновку для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів і рішеннями судів у справі №160/20359/23, які набрали законної сили 23.04.2024р., така бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП визнана протиправною та податковий орган зобов`язано підготувати на надати до ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області висновок про повернення надміру сплачених коштів з податку на прибуток підприємств у розмірі 18469111грн., при цьому у межах цієї справи судом стягнуто з Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП на користь ПрАТ «ММК ім. Ілліча» пеню у розмірі 1202263,23грн. нараховану на суму заборгованості за період з 03.05.2023р. (перший день прострочки) по 31.07.2023р., але станом на серпень 2024р. податковим органом рішення суду у справі не виконано №160/20359/23, відповідачем не вчинено жодних дій щодо повернення підприємству з бюджету належної йому надміру сплаченої суми податку на прибуток підприємств у позивача є право на нарахування пені вже за інший період існування бюджетної заборгованості відмінний від того, який заявлявся у справі №160/20359/23, тому позивач просив суд стягнути з Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП на користь ПрАТ «ММК ім. Ілліча» пеню у розмірі 1523247,5 грн. за період з 13.02.2024р. по 12.08.2024р.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2024р. у справі № 160/21955/24 адміністративний позов задоволено, стягнуто з Державного бюджету через ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області на користь ПрАТ «ММК ім. Ілліча» пеню в розмірі 1523247,50 грн. із зарахуванням коштів на розрахунковий рахунок №UA883348510000000002600321870, код банку 334851 / а.с. 32-36 том 2/.

Відповідач Східне міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, 31.10.2024р. за допомогою засобів системи «Електронний суд» подав апеляційну скаргу до Третього апеляційного адміністративного суду, яка ним зареєстрована 01.11.2024р. / а.с. 63-69,78 том 2/.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.11.2024р. у справі № 160/21955/24 апеляційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2024 у справі №160/21955/24 залишена без руху та заявнику апеляційної скарги надано строк для усунення зазначених судом недоліків апеляційної скарги / а.с. 79 том 2/.

У межах наданого судом строку заявником апеляційної скарги недоліки було усунуто / а.с. 81-83 том 2/ та ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 21.11.2023р. у справі № 160/21955/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2024 у справі №160/21955/24, витребувано з суду першої інстанції матеріали справи №160/21955/24 /а.с. 85 том 2/ та справу призначено до апеляційного розгляду у судовому засіданні о 14-00 годин 10.12.2024р. / а.с. 86 том 2/, про що судом у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та строки було повідомлено учасників справи /а.с. 87-91 том 2/.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.11.2024р. у справі № 160/21955/24 апеляційний розгляд справи за апеляційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2024 у справі №160/21955/24 у судовому засіданні о 14-00 годин 10.12.2024р. призначено в режимі відеоконференції / а.с. 54 том 2/, про що судом у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та строки було повідомлено учасників справи.

Матеріали адміністративної справи №160/21955/24 надійшли до суду апеляційної інстанції 29.11.2024р. / а.с. 56 том 2/.

Відповідач - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з ВПП, посилаючись у апеляційній скарзі, з урахуванням додаткових письмових пояснень / а.с. 106-108 том 2, 70-72 том 3/ на те, що судом першої інстанції не було з`ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення, та зроблено висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у цій справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, судом першої інстанції не було враховано те, що позивачем позов подано із пропуском строку на звернення до суду, а також і те, що частина акцій ПрАТ «ММК ім. Ілліча» належить особам, відносно яких у порядку встановленому Законом України «Про санкції» прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), зокрема щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань, такі санкції введено з 24.06.2024р. терміном на 5 років, і повернення надмірно сплаченого податку на прибуток та нарахування пені суперечить меті спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів оскільки легітимна мета законодавця полягала у недопущенні перерахування коштів з Державного бюджету України на користь підприємств, які прямо чи опосередковано підконтрольні російській федерації, тому просив скасувати рішення суду першої інстанції від 10.10.2024р. у цій справі та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог адміністративного позову у повному обсязі.

Позивач, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу / а.с. 57-65 том 3/, заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було об`єктивно та повно з`ясовано усі обставини справи, які мали значення для її вирішення, у даному випадку порушення права позивача на повернення надміру сплаченого податку на прибуток підприємств у розмірі 18469111грн. є триваючим з 03.05.2023р. і на момент звернення до суду із цим позовом не усунуто виключно через бездіяльність податкового органу, позивачем подано позов про нарахування та стягнення пені не за увесь період такого прострочення відновлення права а лише за останні 6 місяців триваючого порушення, які передували зверненню до суду тобто у межах встановленого ст. 122 КАС України строку і період за який підприємство просить стягнути пеню не дублюється із періодом за який прийнято рішення у справі №160/20359/23, щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), зокрема щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань відповідно до Закону України «Про санкції» то податковий орган а ні під час розгляду справи судом першої інстанції а ні у апеляційній скарзі на зазначав ці обставини у якості доказів, якими він обґрунтовує заперечення на позов та рішення суду, крім цього відповідно до структури власності позивача зазначені відповідачем підсанкційні особи не є прямими засновниками (учасниками) тобто акціонерами ПрАТ «ММК ім. Ілліча» і жодна із зазначених відповідачем підсанкційних фізичних осіб не володіє часткою у розмірі не менш 25% статутного капіталу ПрАТ «ММК ім. Ілліча», єдиним бенефіціарним власником ПрАТ «ММК ім. Ілліча» є ОСОБА_1 , який володіє опосередковано (непрямий вирішальний вплив) 76,24% акціонерного капіталу підприємства і відносно нього санкції не застосовувались, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 10.10.2024р. у цій справі залишити без змін.

Представник відповідача - Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП, у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та додаткових поясненнях, просив суд задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення суду першої інстанції від 10.10.2024р. у цій справі та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог адміністративного позову у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, підтримав доводи викладені у письмовому відзиві на апеляційну скаргу та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 10.10.2024р. у цій справі залишити без змін.

Представник відповідача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, у судове засідання не з`явився. Відповідач про день, годину та місце розгляду справи судом апеляційної інстанції повідомлений належним чином, письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області.

Заслухавши у судовому засіданні в режимі відеоконференції представників позивача та відповідача - Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ПрАТ «ММК ім. Ілліча», позивач у справі, у зв`язку із виникненням за результатами звітного податкового 2021р. переплати з податку на прибуток підприємств на суму 18469111,00 грн. звернувся 19.04.2023р. до відповідача - Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП, з заявою про повернення надміру сплаченого податку на прибуток підприємств у розмірі 18469111грн., але податковий орган листом №2591/6/32-00-51-01-08 від 28.04.2023р. залишив заяву позивача без виконання, що обумовило звернення підприємства до адміністративного суду за захистом порушеного права та рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2023р. у справі №160/20359/23 позовні вимоги ПрАТ «ММК ім. Ілліча» задоволено частково, визнано протиправними дії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП щодо залишення без виконання заяви ПрАТ «ММК ім. Ілліча» про повернення помилково та/або надмірно сплачених грошових зобов`язань та пені №9084864895 від 19.04.2023р.; зобов`язано Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з ВПП повторно розглянути заяву ПрАТ «ММК ім. Ілліча» про повернення помилково та/або надмірно сплачених грошових зобов`язань та пені №9084864895 від 19.04.2023р. та вчинити відповідні дії у порядку, визначеному чинним законодавством України, та з урахуванням висновків суду, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024р. у справі №160/20359/23 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2023р. у справі №160/20359/23 змінено викладенням абзацу третього резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Зобов`язати Східне міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків підготувати та надати до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновок про повернення надміру сплачених коштів з податку на прибуток підприємств у розмірі 18469111 грн.». Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2023р. в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги в цій частині задоволено і стягнуто з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області на користь пеню в розмірі 1202263, 23 грн. нараховану на суму такої заборгованості за період з 03.05.2023р. по 31.07.2023р., в іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2023р. залишено без змін /а.с. 26-30 том 1/.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024р. у справі №160/20359/23 набрала законної сили 23.04.2024р. та відповідно до ст. 129-1 Конституції України та ст. 370 КАС України є обов`язковою для виконання.

Позивач у справі 22.07.2024р. звернувся до Східного управління ДПС по роботі з ВПП із заявою щодо виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024 року у справі №160/20359/23 із наданням доказів на підтвердження направлення до ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області висновку про повернення позивачу надміру сплачених коштів з податку на прибуток в розмірі 18469111,00 грн., але податковий орган листом від 26.07.20204р. повідомив позивача про те, що з метою уникнення подальших суперечок з урахуванням оскарження в касаційному порядку постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024р. у справі №160/20359/23 питання виконання цього рішення суду буде розглянуте після касаційного розгляду справи №160/20359/23 та прийняття Верховним Судом остаточного рішення у справі. / а.с. 20 том 1/.

ПрАТ «ММК ім. Ілліча» повторно (29.07.2024р.) звернулось до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП із запитом на отримання публічної інформації з приводу дати отримання податковим органом повного тексту постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024р. у справі №160/20359/23, а також з приводу складення висновку про повернення надміру сплачених коштів та направлення його до ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, і Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з ВПП листом від 02.08.2024р. зазначило, що ним надано обґрунтовану відповідь щодо виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024р. у справі №160/20359/23 листом від 26.07.2024р., а також повідомило про відсутність можливості визначення правомірності виникнення переплати з податку на прибуток з огляду на відсутність можливості проведення документальної перевірки ПрАТ «ММК ім. Ілліча» / а.с. 25 том 1/.

Отже вищенаведені фактичні обставини свідчать про те, що на момент звернення ПрАТ «ММК ім. Ілліча» до суду першої інстанції 13.08.2024р. з адміністративним позовом про стягнення пені / а.с. 1-9 том 1/ висновок про повернення платнику податків - ПрАТ «ММК ім. Ілліча», надміру сплачених коштів з податку на прибуток підприємств у розмірі 18 469 111 грн. до ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з ВПП не надано навіть за умови наявності постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024р. у справі №160/20359/23, яка набрала законної сили та є обов`язковою для виконання.

Також вищенаведене підтверджується заявою ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області від 28.08.20204р. / а.с. 162 том 1/.

Враховуючи положення ч. 4 ст. 78 КАС України колегія суддів з огляду на зміст рішень судів у справі №160/20359/23, які набрали законної сили 23.04.2024р./ а.с. 26-30 том 1/, вважає що під час розгляду цієї справи не потребує повторного доведення факт наявності переплати позивачем податку на прибуток підприємств у розмірі 18469111грн. та права підприємства на повернення цієї суми податку, а також факт протиправної бездіяльності Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП щодо залишення без виконання заяви ПрАТ «ММК ім. Ілліча» про повернення помилково та/або надмірно сплачених грошових зобов`язань та пені №9084864895 від 19.04.2023р. / а.с. 23,24,25 том 1/.

Приймаючи до уваги наведене та враховуючи, що на момент звернення позивача до суду першої інстанції -13.08.2024р., належна позивачу сума надміру сплаченого податку на прибуток підприємств не повернута, податковим органом після отримання копії постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024р. у справі №160/20359/23, яка ним отримана 30.04.2024р. через електронний кабінет в системі ЕСІТС / а.с. 78 том 3/ , висновок до ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області про повернення ПрАТ «ММК ім. Ілліча» надміру сплаченого податку на прибуток підприємств у розмірі 18469111грн. не направлено, колегія суддів вважає, що порушення прав позивача є триваючим, оскільки податковий орган, відповідач у справі, який у спірних правовідносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, протягом тривалого часу не виконує свої обов`язки щодо вчинення дій спрямованих на повернення ПрАТ «ММК ім. Ілліча» надміру сплаченого податку на прибуток підприємств у розмірі 18469111грн. шляхом надання відповідного висновку до уповноваженого органу обслуговуючого відповідний бюджет, що фактично позбавляє права платника податків (позивача у справі) на вільне володіння грошовими коштами протягом тривалого часу.

Положеннями абз. 4 п. 43.5 ст. 43 ПК України передбачено, що контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно до пп. 129.1.5 п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається у випадку несвоєчасного повернення надміру/помилково сплачених платежів, а також несвоєчасного відшкодування сум податку на додану вартість - починаючи з першого дня, наступного за останнім днем граничного строку повернення таких коштів.

Відповідно до п. 129.4 ст. 129 ПК України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми заниження податкового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.2 та 129.1.4 пункту 129.1 ст. 129 ПК України , нараховується пеня за кожний календарний день заниження податкового зобов`язання, включаючи день настання строку погашення податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми грошового зобов`язання, визначеного пп. 129.1.3 п. 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми несвоєчасно сплачених та/або несплачених (неперерахованих) податковим агентом визначених податкових зобов`язань відповідно до пп. 129.1.4 п. 129.1 цієї статті контролюючим органом нараховується пеня за кожний календарний день такої несплати (неперерахування), включаючи день погашення податкового зобов`язання, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Аналіз наведених вище норм чинного податкового законодавства дає можливість зробити висновок про те, що ПК України передбачено відповідальність контролюючого органу за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету (пункт 43.5. статті 43 ПК України), зокрема, у випадку несвоєчасного повернення надміру/помилково сплачених платежів (підпункт 129.1.5. пункту 129.1. статті 129 ПК України) нараховується пеня, а повернення надміру сплачених платежів є неможливим за відсутності висновку контролюючого органу, суд погоджується з доводами позивача про наявність підстав для нарахування і стягнення з відповідача пені за прострочку в оформленні та наданні такого висновку.

При цьому необхідно враховувати, що з огляду на те, що контролюючі органи наділені правом стягнення з платників податків податкового боргу та пені на нього протягом 1095 днів то, для цілей забезпечення принципів справедливості, рівності і балансу у відносинах між платниками і державою, аналогічне право на стягнення пені протягом 1095 днів повинно бути забезпечено і для платників податків, тому колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно того, що для цілей забезпечення принципів справедливості, рівності і балансу у відносинах між платниками і державою, в спірних правовідносинах слід нараховувати пеню за кожний календарний день прострочення оформлення висновку, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Враховуючи, що розмір пені для випадку визначеному в пункті 43.5. ст. 43 ПК України прямо не встановлений то пеня підлягає нарахуванню в розмірі відповідно до п. 129.4 ст. 129 ПК України, і твердження податкового органу про відсутність нормативного обґрунтування наявності у позивача права на стягнення пені на суму неповернутого у встановлені п.43.5 ст. 43 ПК України строки надміру сплаченого податку на прибуток підприємств не можуть бути прийняті судом до уваги.

Також колегія суддів вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що право позивача на стягнення податкового органу пені протягом 1095 днів з моменту допущення Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з ВПП протиправної бездіяльності в частині непідготовки висновку про повернення коштів надміру сплаченого податку на прибуток підприємств встановлено постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024 у справі №160/20359/23, яка набрала законної сили 23.04.2024р. / а.с. 2-30 том 1/.

Як вбачається з постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024 у справі №160/20359/23, яка набрала законної сили 23.04.2024р. / а.с. 2-30 том 1/, позивачем у межах цієї справи серед іншого було заявлено позовну вимогу про стягнення з контролюючого (податкового) органу пені в розмірі 1202263,23 грн., яка розрахована за період 03.05.2023р. (перший день прострочки) по 31.07.2023р. (дата подання позовної заяви у справі №160/20359/23), і під час розгляду цієї справи судом період нарахування пені у справі №160/20359/23 визначався з урахуванням того, що оскільки заяву №9084864895 від 19.04.2023р. про повернення надміру сплаченого податку на прибуток підприємств відповідач (податковий орган) отримав 19.04.2023р. то відповідно до п. 43.5 ст. 43 ПК України висновок про повернення надміру сплаченого податку на прибуток підприємств в розмірі 18469111 грн. він був зобов`язаним передати органу казначейства до 02.05.2023р. (за 5 робочих днів двадцятиденного строку з дня подання відповідної заяви, який закінчувався 09.05.2023р.).

Приймаючи до уваги наведене та враховуючи зміст заявлених позивачем у справі №160/21955/24 позовних вимог колегія суддів вважає, що заявлені позивачем у цих справах позовні вимоги стосуються різних періодів, що свідчить про відмінність предмету спору у цих справах та спростовує твердження податкового органу під час розгляду цієї справи про тотожність заявлених позивачем у цих справах позовних вимог, і суд першої інстанції обґрунтовано ухвалою від 19.09.2024р., яка внесена до протоколу судового засідання, відмовив Східному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з ВПП у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду.

Щодо визначення періоду стягнення пені та її розміру, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з адміністративного позову / а.с. 1-9 том 1/ позивачем позовні вимоги про стягнення пені заявлено за період з 13.02.2024р. по 12.08.2024р. і цей період з урахуванням дати звернення позивача до суду із цим позовом - 13.08.2024р., становить шестимісячний строк до дати звернення до суду із цим позовом за захистом порушеного права, що відповідає положенням ст. 122 КАС України, також пеня за цей строк заявлена позивачем до стягнення в межах 1095 днів від кінцевої дати, не пізніше якої податковий орган (відповідач у справі) мав підготувати та направити до ГУ ДКС у Дніпропетровській області висновок про повернення коштів надміру сплаченого податку на прибуток підприємств позивачу у справі .

Отже враховуючи, що порушення права позивача на отримання належних йому коштів (надміру сплаченого податку на прибуток підприємств) на момент розгляду цієї справи є триваючим з 03.05.2023р., оскільки пов`язане з тривалим, неперервним невиконанням відповідачем обов`язків, передбачених п. 43.5 ст. 43 ПК України, триваюче порушення права позивача підтверджується відсутністю сформованого та направленого податковим органом до відповідного органу казначейської служби висновку про повернення позивачу належних йому сум коштів з відповідного бюджету, а також відсутність факту надходження грошових коштів на рахунок позивача, тому кожен новий наступний день невчинення податковим органом (відповідачем у справі) законодавчо визначених дій спрямованих на повернення позивачу коштів, є новим днем початку відліку строку для звернення до суду за захистом порушеного права в частині нарахування пені, тому колегія суддів вважає, що позивач у справі обґрунтовано визначив період за який підлягає нарахуванню пеня з 03.05.2023р. та в межах визначеного ч. 2 ст. 122 КАС України строку, при цьому фактичний строк прострочення за який позивач має право на стягнення пені є більшим ніж заявлено і збільшується надалі з огляду на триваючу протиправну бездіяльність податкового органу, яка вже була встановлена рішеннями судів у справі №160/20359/23, але позивач має право на стягнення пені на суму несвоєчасно повернутого податку на прибуток підприємств за весь період такого прострочення (в межах 1095 днів), за виключенням того періоду, який був предметом розгляду у справі №160/20359/23, і визначення кількості днів прострочення для обрахунку пені є правом позивача, яке він реалізовує на власний розсуд.

Приймаючи до уваги вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи зробив правильний висновок щодо обґрунтованості заявлених позивачем у справі позовних вимог, правильності визначення періоду нарахування пені та її розміру позивачем у справі, та постановив обґрунтоване рішення про задоволення заявлених позивачем у справі позовних вимог у повному обсязі.

Щодо посилань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП під час розгляду цієї справи, в обґрунтування заперечень проти позову та обгрунтування апеляційної скарги, на те, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, які виникли внаслідок самостійного уточнення показників у бік зменшення суми грошових зобов`язань, що були раніше задекларовані, можливе лише після здійснення контроль-перевірочних заходів, які зараз неможливо провести через відсутність первинних документів у позивача внаслідок військової агресії російської федерації, то ці доводи не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на наявність набравших законної сили рішень судів у справі №160/20359/23 якими встановлено факти протиправних дій Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП щодо залишення без виконання заяви ПрАТ «ММК ім. Ілліча» про повернення помилково та/або надмірно сплачених грошових зобов`язань та пені №9084864895 від 19.04.2023р., та зобов`язано податковий орган підготувати та надати до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновок про повернення надміру сплачених коштів з податку на прибуток підприємств у розмірі 1846911грн.

Також не можуть бути прийняті до уваги судом апеляційної інстанції посилання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП під час розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції на те, що частина акцій ПрАТ «ММК ім. Ілліча» належать особам, відносно яких у порядку встановленому Законом України «Про санкції» прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), зокрема щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань, такі санкції введено з 24.06.2024р. терміном на 5 років, і повернення надмірно сплаченого податку на прибуток та нарахування пені суперечить меті спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів оскільки легітимна мета законодавця полягала у недопущення перерахування коштів з Державного бюджету України на користь підприємств, які прямо чи опосередковано підконтрольні російській федерації, які наведені в обґрунтування доводів апеляційної скарги з огляду на те, що відповідно до структури власності позивача у справі зазначені відповідачем підсанкційні особи не є прямими засновниками (учасниками) тобто акціонерами ПрАТ «ММК ім. Ілліча» і жодна із зазначених відповідачем підсанкційних фізичних осіб не володіє часткою у розмірі не менш 25% статутного капіталу ПрАТ «ММК ім. Ілліча», тоді як єдиним бенефіціарним власником ПрАТ «ММК ім. Ілліча» є ОСОБА_1 , який володіє опосередковано (непрямий вирішальний вплив) 76,24% акціонерного капіталу підприємства і відповідачем у справі не надано суду будь-яких належних письмових доказів щодо застосування відносно єдиного бенефіціарного власника ПрАТ «ММК ім. Ілліча», який володіє опосередковано (непрямий вирішальний вплив) 76,24% акціонерного капіталу підприємства, спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку встановленому Законом України «Про санкції».

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про часткове задоволення заявлених позивачем вимог у цій справі, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 10.10.2024р. у даній адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, апеляційної скарги, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду цієї адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, і тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2024р. у справі №160/21955/24 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.

Постанову виготовлено та підписано 18.12.2024р.

Головуючий - суддяА.О. Коршун

суддяД.В. Чепурнов

суддяС.В. Сафронова