П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/11078/24
Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.
Дата і місце ухвалення: 26.06.2024 р. м. Одеса
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Лук`янчук О.В.
суддів Бітова А.І.
Ступакової І.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОГРАД ОДЕСА» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2024 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОГРАД ОДЕСА» (далі ТОВ «АВТОГРАД ОДЕСА», позивач) до Головного управління ДПС в Одеській області (далі ГУДПС в Одеській області, відповідач), в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 6933/15-32-07-06 від 22.02.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що наказом ГУДПС в Одеській області від 15.01.2024 року № 205-п призначено проведення фактичної перевірки ТОВ «АВТОГРАД ОДЕСА» на підставі пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України у зв`язку з наявною податковою інформацією, отриманою в рамках проведеного аналізу, що свідчить про можливі порушення проведення розрахункових операцій без застосування РРО/ПРРО. Разом з цим, позивач посилається на те, що аналізуючи зміст наказу від 15.01.2024 року № 205-п вбачається, що податковим органом лише зазначено порядковий номер підпункту пункту статті Податкового кодексу України, будь-якої інформації про наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зазначений наказ не містить. Отже, враховуючи вищевикладені обставини та беручи до уваги відсутність в наказі про призначення перевірки будь-якого посилання на отриману відповідачем в установленому порядку інформацію про факти, які б свідчили про можливі порушення позивачем законодавства, позивач вважає, що у відповідача не було законних підстав для проведення фактичної перевірки ТОВ «АВТОГРАД ОДЕСА». З огляду на викладене, позивач вважає, що порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої і прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Щодо виявлених під час фактичної перевірки порушень, які стали підставою для застосування до позивача штрафних санкцій згідно оскаржуваного ППР в частині суми 184449 грн. за порушення п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме щодо отримання передплати за автомобіль у сумі 184449 грн. без використання РРО/ПРРО згідно прибуткового касового ордеру від 20.09.2021 року, позивач зазначає, що із фотокопії наданого представниками відповідача прибуткового касового ордеру вбачається, що 20.09.2021 року особою було нібито надано ТОВ «АВТОГРАД ОДЕСА» суму коштів у розмірі 184449 грн. за автомобіль Kia Sportage 1.6 EX 2WD 5 dr 5 seats 6A/T.U5YPG814BML141485, MPEO. Проте, позивач посилається на те, що станом на день 20.09.2021 року, коли буцімто датований даний сумнівний «документ», подібне за характеристиками та комплектацією авто було відсутнє на складі підприємства, а найближчий період коли таке авто реалізовувалось у листопаді 2021 року. Позивач вказує, що у зазначеному прибутковому касовому ордері відсутній підпис бухгалтера та касира ТОВ «АВТОГРАД ОДЕСА», а печатка ТОВ «АВТОГРАД ОДЕСА», яка відображена на зазначеному прибутковому касовому ордері не передбачена для ведення первинних документів (касової книги, прибуткових та видаткових ордерів). Крім того, позивач зауважує, що з акту проведення фактичної перевірки від 24.01.2024 року вбачається порушення про нібито отриманні ТОВ «АВТОГРАД ОДЕСА» саме передплати за автомобіль у сумі 184449 грн., проте, із самого касового ордеру вбачається здійснення оплати за автомобіль Kia Sportage 1.6 EX 2WD 5 dr 5 seats 6A/T,U5YPG814BML141485, MPEO в цілому. Також, позивач посилається на безпідставність застосування відповідачем штрафної санкції в розмірі 100% та 150% вартості проданих з порушенням товарів, оскільки рішення про застосування до позивача штрафних санкції за порушення п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» прийнято відповідачем 22.02.2024 року за нібито вчинене порушення 20.09.2021 року, в той час, як 10.12.2020 року набув чинності Закон України № 1017-IX від 01.12.2020 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій», яким змінено розміри штрафів за вказане порушення. Позивач вважає, що на день прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства щодо застосування РРО підлягали застосуванню штрафні санкції у розмірах, визначених п. 11 р. ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», тобто, 10% та 50%.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 6933/15-32-07-06 від 22.02.2024 року в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 166004,10 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що на підставі пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України та на виконання наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 15.01.2024 року № 205-п і відповідно направлень від 15.01.2024 року №№ 343, 344, Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено фактичну перевірку ТОВ «АВТОГРАД ОДЕСА» за адресою: Одеська область, м. Одеса, Хаджибейський район, вул. Інглезі, 15-Б, з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, регулювання обігу готівки, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотриманням роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Підставою для прийняття даного наказу слугувало здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством, у зв`язку з наявною податковою інформацією, отриманою в рамках проведеного аналізу, що свідчить про можливі порушення проведення розрахункових операцій без застосування РРО/ПРРО. Зокрема, відділом фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області в ході проведення доперевірочного аналізу встановлено, що суб`єкт господарювання проводить розрахункові операції з продажу автомобільних запчастин, згідно податкових накладних: від 12.02.2023 № 65 платнику по коду «Інші» 100000000000 «не платник» на загальну суму 54702,88 грн.; від 09.11.2023 № 71 платнику по коду «Інші» 100000000000 «не платник» на загальну суму 200000 грн. В результаті проведеного аналізу згідно баз даних ІТС «Податковий блок» та АРМ АІС «Податки» встановлено наступне: основний вид діяльності: 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; суб`єкт господарювання знаходиться на загальній системі оподаткування; платник ПДВ № 200576185 від 13.09.2021 року; загальна сума доходу за 2023 рік згідно податкової декларації складає 3323902 грн.; у суб`єкта господарювання РРО та ПРРО не зареєстровано; не є платником акцизного податку. Відповідна інформація була викладена у доповідній записці Головного управління ДПС в Одеській області від 09.01.2024 року № 76/15-32-07-06-11, складеної у відповідності до вимог п.п. 1.2.2. п. 1.2 розділу І наказу Державної податкової служби України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків» від 4 вересня 2020 року № 470. Відповідач посилається на те, що зі змісту наказу Головного управління ДПС від 15.01.2024 року № 205-п вбачається, що цей наказ відповідає вимогам податкового законодавства та приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, що висуваються до рішень суб`єкта владних повноважень. Відповідач зазначає, що Головним управлінням ДПС в Одеській області не було допущено жодних порушень в ході прийняття наказу від 15.01.2024 року № 205-п щодо призначення фактичної перевірки ТОВ «АВТОГРАД ОДЕСА», адже перевірка відбулась в рамках вимог, визначених законодавством. Відповідач вказує, що посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області здійснено виїзд для проведення фактичної перевірки, пред`явлені службові посвідчення, відповідні направлення на перевірку та вручено копію наказу адвокату Ющенко Олексію Петровичу, після ознайомлення з наказом та направленнями, адвокат Ющенко О.П. розписався у направленнях та було розпочато фактичну перевірку. За результатами фактичної перевірки ТОВ «АВТОГРАД ОДЕСА» складено акт від 25.01.2024 року № 2652/15/52/РРО/42721146, в якому викладені порушення, які зафіксовані під час проведення фактичної перевірки, а саме встановлено наступне: порушення порядку, встановленого законодавством, обліку товарних запасів, здійснення продажу товарів, які не відображені в такому обліку на загальну суму 248 грн.; під час проведення перевірки встановлено нестача товару на суму 63076,28 грн. (відомість ТМЦ), а саме: згідно бухгалтерського обліку (281 рахунку), прибуткових та видаткових накладних, повернення (списання) не має, та з урахуванням банківських виписок, продажу товару не має; отримання передплати за автомобіль у сумі 184449 грн. без використання РРО/ПРРО згідно прибуткового ордеру від 20.09.2021 року. Отже, відповідач зазначає, що ТОВ «АВТОГРАД ОДЕСА» було допущено порушення п.п. 1, 2, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Відповідач посилається на те, що під час перевірки була сфотографована основна частина прибуткового ордеру за номером № 20092021 від 20.09.2021 року із зазначеною сумою 184449 грн. за передплату автомобіля. В ордері є підпис працівника підприємства ОСОБА_1 та печатка підприємства. Відповідно до наказу ТОВ від 07.08.2020 року № 64- к ОСОБА_1 прийнятий з 10.08.2020 року на посаду начальника відділу продажу автомобілів. На момент підписання ордеру зазначений працівник знаходився на робочому місці, про що свідчить відомість нарахування заробітної плати за вересень 2021 року. Зазначена розрахункова операція була проведена без застосування РРО/ПРРО, чим порушено вимоги п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». За результатами розгляду матеріалів перевірки, Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.02.2023 року № 6933/155-32-07-06 на суму штрафних санкцій 279311,42 грн. Таким чином, відповідач вважає, що доводи наведені позивачем не спростовують порушення, встановлене перевіркою, та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 15.01.2024 року Головним управління ДПС в Одеській області прийнято наказ № 205-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «АВТОГРАД ОДЕСА», згідно якого, на підставі пп. 19-1.1.4, 19-1.1.8 п. 19-1.1 ст. 19-1, ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80, пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, у зв`язку з наявною податковою інформацією, отриманою в рамках проведеного аналізу, що свідчить про можливі порушення проведення розрахункових операцій без застосування РРО/ПРРО, наказано провести фактичну перевірку ТОВ «АВТОГРАД ОДЕСА», податкова адреса та адреса господарського об`єкта: м. Одеса, вул. Інглезі 15-б, з 15 січня 2024 року тривалістю 10 діб, за період з 16.01.2021 року по дату закінчення фактичної перевірки з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Копію наказу від 15.01.2024 року № 205-п та направлення на проведення фактичної перевірки від 15.01.2024 року №№ 343, 344 вручено/пред`явлено під розписку адвокату ТОВ «АВТОГРАД ОДЕСА» - Ющенко Олексію Петровичу, який був також присутній при проведенні перевірки, що підтверджується розписками на направленнях та інформацією, яка міститься в акті перевірки.
За результатами фактичної перевірки складено акт від 24.01.2024 року № 2652/15/52/РРО/42721146, згідно якого, в ході перевірки встановлені наступні порушення з боку ТОВ «АВТОГРАД ОДЕСА»:
- порушення порядку, встановленого законодавством, обліку товарних запасів, здійснення продажу товарів, які не відображені в такому обліку на загальну суму 248 грн.;
- під час проведення перевірки встановлено нестача товару на суму 63076,28 грн. (відомість ТМЦ), а саме: згідно бухгалтерського обліку (281 рахунку), прибуткових та видаткових накладних, повернення (списання) не має та з урахуванням банківських виписок продажу товару не має;
- отримання передплати за автомобіль у сумі 184449 грн. згідно прибуткового ордеру від 20.09.2021 року, в якому розписався працівник відділу продажів Маршук О.В., без використання РРО/ПРРО.
На підставі акту фактичної перевірки від 24.01.2024 року № 2652/15/52/РРО/42721146 та відповіді на заперечення на акт перевірки від 15.02.2024 року № 1987/КПР/15-32-07-06-06, ГУДПС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення № 6933/15-32-07-06 від 22.02.2024 року, яким, у зв`язку із встановленням порушень п.п. 1, 2, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на підставі п. 1 ст. 17, ст. 20 вказаного Закону, застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у сумі 279311,42 грн.
Згідно розрахунку штрафної (фінансової) санкції (штрафу) до вказаного ППР:
- за порушення п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на підставі п. 1 ст. 17 цього Закону, застосовано фінансову санкцію: 100% від 184449 грн., тобто, 184449 грн., та 150% від 63076,28 грн., що складає 94614,42 грн.;
- за порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на підставі ст. 20 цього Закону, застосовано фінансову санкцію у сумі 248 грн.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з яких виходив останній вирішуючи справу, з огляду на викладене.
Згідно п. 75.1, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі ПК України, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до вимог п. 80.1, пп. 80.2.2 п. 80.2, п.п. 80.5, 80.7 ст. 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Пунктом 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Згідно ст. 83 ПК України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.
Відповідно до вимог п. 85.2 ст. 85 ПК України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Згідно п.п. 86.1, 86.5, 86.8 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.
Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.
У цій справі правовою підставою проведення фактичної перевірки платника податків відповідачем зазначено підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, відповідно до якого, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Отже, єдиною передумовою та підставою для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків податкової дисципліни, передбаченою підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є наявна та/або отримана в установленому законодавством порядку інформація від визначеного у цій же нормі кола суб`єктів: державних органів або органів місцевого самоврядування. Жодних інших підстав ця норма не встановлює.
Відповідно, саме наявність та/або отримання інформації є тією фактичною підставою для прийняття рішення про призначення фактичної перевірки, яке оформлюється у формі наказу і надає право контролюючому органу на його реалізацію шляхом проведення перевірки, за наслідками якої контролюючий орган має повноваження на прийняття відповідного рішення.
Підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України містить перелік сфер об`єктів податкового контрою, інформація про можливі порушення в яких має бути перевірена на предмет її підтвердження/спростування, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Верховний Суд у постанові від 26 березня 2024 року у справі № 420/9909/23, ухваленої у складі Судової палати, сформулював висновки, за змістом яких податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки. Тобто, якщо відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), покликання у наказі на сам лише підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Відповідно, такий наказ не можна вважати протиправним.
Саме шляхом призначення і проведення фактичної перевірки контролюючий орган має з`ясувати питання дотримання суб`єктом господарювання податкової дисципліни у сфері, про можливі порушення у якій контролюючий орган отримав інформацію. Іншими словами, наявність/отримання інформації ще не свідчить про наявність підстав для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, натомість, є підставою для здійснення податкового контролю задля перевірки отриманої/наявної інформації. Такий податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки.
У випадку оскарження до суду платником наказу про призначення фактичної перевірки та/або прийнятого рішення податковим органом за наслідками такої перевірки, яка здійснена відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України з підстав не зазначення деталізованої інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства, доказів цього, суд, здійснюючи розгляд справи та оцінюючи обставини, підстави позову, не позбавлений можливості встановити та перевірити наявність або відсутність такої інформації про ймовірні порушення, що є законодавчо встановленою передумовою та підставою для призначення такої перевірки.
Тобто, вказана норма дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі за наявної/отриманої інформації про можливі порушення, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Аналогічні висновки наведені в постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2024 року у справі № 280/11618/21.
Зі змісту наказу про проведення фактичної перевірки позивача вбачається, як правова підстава для призначення перевірки (посилання на п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України), так і фактична (у зв`язку з наявною податковою інформацією, отриманою в рамках проведеного аналізу, що свідчить про можливі порушення проведення розрахункових операцій без застосування РРО/ПРРО).
Перевіряючи питання наявності обґрунтованої підстави для проведення перевірки згідно підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, судом встановлено, що інформацією, у зв`язку з якою прийнято спірний наказ, стала підготовлена Управлінням податкового аудиту доповідна записка від 09.01.2024 року № 76/15-32-07-06-11, що є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання.
Копію наказу від 15.01.2024 року № 205-п та направлення на проведення фактичної перевірки від 15.01.2024 року №№ 343, 344 вручено/пред`явлено під розписку адвокату ТОВ «АВТОГРАД ОДЕСА» - Ющенко Олексію Петровичу, який був також присутній при проведенні перевірки, що підтверджується розписками на направленнях та інформацією, яка міститься в акті перевірки.
За наведеного правового регулювання та обставин даної справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у спірному випадку відповідачем дотримані вимоги ст.ст. 80, 81 ПК України, які давали посадовим особам контролюючого органу підстави для проведення фактичної перевірки.
В апеляційному порядку позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржується та позивач жодним чином не спростовує наведені висновки суду першої інстанції.
За результатами фактичної перевірки складено акт від 24.01.2024 року № 2652/15/52/РРО/42721146, згідно якого, в ході перевірки встановлені наступні порушення з боку ТОВ «АВТОГРАД ОДЕСА»:
- порушення порядку, встановленого законодавством, обліку товарних запасів, здійснення продажу товарів, які не відображені в такому обліку на загальну суму 248 грн.;
- під час проведення перевірки встановлено нестача товару на суму 63076,28 грн. (відомість ТМЦ), а саме: згідно бухгалтерського обліку (281 рахунку), прибуткових та видаткових накладних, повернення (списання) не має та з урахуванням банківських виписок продажу товару не має;
- отримання передплати за автомобіль у сумі 184449 грн. згідно прибуткового ордеру від 20.09.2021 року, в якому розписався працівник відділу продажів ОСОБА_1 , без використання РРО/ПРРО.
На підставі акту фактичної перевірки від 24.01.2024 року № 2652/15/52/РРО/42721146 та відповіді на заперечення на акт перевірки від 15.02.2024 року № 1987/КПР/15-32-07-06-06, ГУДПС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення № 6933/15-32-07-06 від 22.02.2024 року, яким, у зв`язку із встановленням порушень п.п. 1, 2, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на підставі п. 1 ст. 17, ст. 20 вказаного Закону, застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у сумі 279311,42 грн.
Згідно розрахунку штрафної (фінансової) санкції (штрафу) до вказаного ППР:
- за порушення п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на підставі п. 1 ст. 17 цього Закону, застосовано фінансову санкцію: 100% від 184449 грн., тобто, 184449 грн., та 150% від 63076,28 грн., що складає 94614,42 грн.;
- за порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на підставі ст. 20 цього Закону, застосовано фінансову санкцію у сумі 248 грн.
Встановленні в ході перевірки порушення підтверджуються матеріалами перевірки, а саме відомістю про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (ТМЦ) ТОВ «АВТОГРАД ОДЕСА» станом на 17.01.2024 року, розрахунковою відомістю, фото прибуткового касового ордеру № 20092021 від 20.09.2021 року на суму 184449 грн. щодо прийняття оплати за автомобіль Kia Sportage 1.6 EX 2WD 5dr 5seats 6A/T,U5YPG814BML141485, який містить печатку товариства та підписаний керівником відділу продажу автомобілів Маршук О.В., та фото наказу ТОВ «АВТОГРАД ОДЕСА» від 07.08.2020 року № 64-к про прийняття цього працівника на роботу.
В ході судового розгляду справи позивачем жодним чином не спростовані допущенні порушення щодо здійснення продажу товарів, які не відображені в обліку, на загальну суму 248 грн. та щодо нестачі товару на суму 63076,28 грн.
Водночас, позивач посилається на те, що фото прибуткового касового ордеру № 20092021 від 20.09.2021 року на суму 184449 грн. не може бути належним доказом щодо отримання передплати за товар та не проведення цієї операції через РРО.
Разом з цим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно відхилив вказані доводи позивача, оскільки фото прибуткового касового ордеру № 20092021 від 20.09.2021 року на суму 184449 грн. щодо прийняття оплати за автомобіль Kia Sportage 1.6 EX 2WD 5dr 5seats 6A/T,U5YPG814BML141485 було здійснено контролюючим органом під час проведення фактичної перевірки та цей ордер містить печатку товариства і підписаний керівником відділу продажу автомобілів Маршук О.В., який згідно наказу ТОВ «АВТОГРАД ОДЕСА» від 07.08.2020 року № 64-к прийнятий на роботу та йому у спірний період нараховувалась заробітна плата, що підтверджується розрахунковою відомістю, яка також додана до матеріалів перевірки.
В апеляційному порядку позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржується та позивач жодним чином не спростовує наведені висновки суду першої інстанції.
Згідно п.п. 1, 2, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 року (далі Закон № 265/95-ВР, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);
- вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).
Таким чином, в ході перевірки встановлено та підтверджено під час судового розгляду справи, що позивачем допущенні порушення вимог п.п. 1, 2, 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, що не оспорюється позивачем під час апеляційного розгляду справи.
Згідно п. 1 ст. 17, ст. 20 Закону № 265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
До суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Відповідно до вимог п. 11 Прикінцевих положень Закону № 265/95-ВР, тимчасово, до 1 січня 2022 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах: 10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Оскільки встановлене відповідачем порушення щодо отримання передплати за автомобіль у сумі 184449 грн. згідно прибуткового ордеру без використання РРО/ПРРО мало місце 20.09.2021 року, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з урахуванням застосування санкції, відповідно до п. 11 Прикінцевих положень Закону № 265/95-ВР, та визнав протиправним і скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 6933/15-32-07-06 від 22.02.2024 року в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 166004,10 грн. (184449х10% =18444,9; 184449-18444,9 = 166004,1).
Рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку оскаржується відповідачем в частині задоволених позовних вимог.
Таким чином, в апеляційному порядку підлягає вирішенню питання щодо розміру штрафних санкцій, які підлягають застосуванню до позивача згідно Закону № 265/95-ВР за порушення, що мало місце у вересні 2021 року.
В іншій частині рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржується.
Згідно п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР (в редакції станом на 01.01.2017 року та по 31.07.2020 року) за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
1) у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту:
- проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
- непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи;
- невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;
- нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:
- вчинене вперше - 1 гривня;
- за кожне наступне вчинене порушення - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).
Пунктом 11 Закону № 128-IX від 20.09.2019 року п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР викладено у наступній редакції:
«За порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
1) у разі встановлення в ході перевірки факту:
- проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
- непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи;
- невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;
- невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:
- 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
- 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.».
Пунктом 16 цього ж Закону № 128-IX від 20.09.2019 року Прикінцеві положення Закону № 265/95-ВР доповнено п. 11, згідно якого, тимчасово, до 1 жовтня 2020 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах:
- 10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
- 50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 128-IX від 20.09.2019 року було передбачено, що цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім:
- підпунктів 6, 7 та абзацу двадцять другого підпункту 11 пункту 2, абзацу другого підпункту 5 пункту 3 (у частині зміни назв контролюючого органу та центральних органів виконавчої влади), абзаців тринадцятого - шістнадцятого пункту 5 (у частині зміни назви центрального органу виконавчої влади), пункту 7 (у частині зміни назви центрального органу виконавчої влади), пункту 9 (у частині зміни назв центральних органів виконавчої влади), пунктів 11-13 (у частині зміни назви контролюючого органу), абзаців одинадцятого та дванадцятого пункту 15 та пункту 16 (у частині зміни назв контролюючого органу та центрального органу виконавчої влади) підрозділу 1 розділу І цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону;
- пункту 10 (щодо доповнення розділом IV-1) та абзаців другого - десятого пункту 15 (щодо викладення в новій редакції статті 25) підрозділу 1 розділу I цього Закону, які набирають чинності з 1 жовтня 2020 року.
Закон № 128-IX від 20.09.2019 року опубліковано в офіційному виданні 19.10.2019 року.
Водночас, Законом № 533-IX від 17.03.2020 року, який набрав чинності 18.03.2020 року, до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 128-IX від 20.09.2019 року внесено зміни та визначено, що цей Закон (тобто, Закон № 128-IX) набирає чинності з 1 серпня 2020 року, крім: підпунктів 6, 7 та абзацу двадцять другого підпункту 11 пункту 2, абзацу другого підпункту 5 пункту 3 (у частині зміни назв контролюючого органу та центральних органів виконавчої влади), абзаців тринадцятого - шістнадцятого пункту 5 (у частині зміни назви центрального органу виконавчої влади), пункту 7 (у частині зміни назви центрального органу виконавчої влади), пункту 9 (у частині зміни назв центральних органів виконавчої влади), пунктів 11-13 (у частині зміни назви контролюючого органу), абзаців одинадцятого та дванадцятого пункту 15 та пункту 16 (у частині зміни назв контролюючого органу та центрального органу виконавчої влади) підрозділу 1 розділу І цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону; пункту 10 (щодо доповнення розділом IV-1) та абзаців другого - десятого пункту 15 (щодо викладення в новій редакції статті 25) підрозділу 1 розділу I цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2021 року.
Також, в абзаці п`ятому пункту 16 розділу I Закону № 128-IX слова і цифри «до 1 жовтня 2020 року» замінено словами і цифрами «до 1 січня 2021 року».
Таким чином, 01.08.2020 року набрав чинності п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР, згідно якого, за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
1) у разі встановлення в ході перевірки факту:
- проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
- непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи;
- невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;
- невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:
- 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
- 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
При цьому, 01.08.2020 року набрали чинності вимоги п. 11 Прикінцевих положень Закону № 265/95-ВР, згідно яких, тимчасово, до 1 січня 2021 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах:
- 10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
- 50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Законом № 1017-IX від 01.12.2020 року, який набрав чинності 10.12.2020 року, в абзаці першому пункту 11 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 265/95-ВР слова і цифри «до 1 січня 2021 року» замінено словами і цифрами «до 1 січня 2022 року», а також у статті 17 Закону № 265/95-ВР в абзаці першому пункту 1 слова і цифри «невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня» виключено.
Таким чином, в період фінансово-господарської діяльності ТОВ «АВТОГРАД ОДЕСА», при здійсненні якої встановлені порушення, за які застосовані штрафні санкції, а саме щодо отримання передплати за автомобіль у сумі 184449 грн. згідно прибуткового ордеру від 20.09.2021 року без використання РРО/ПРРО, розмір фінансової санкції згідно п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР визначався (обчислювався) з кількості разів допущених порушень, встановлених в ході перевірки, та становив 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше, 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
При цьому, з 01.08.2020 року до 01.01.2022 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР, застосовуються в таких розмірах: 10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
На момент проведення спірної перевірки п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР в частині розмірів штрафів за порушення, які допущені ТОВ «АВТОГРАД ОДЕСА», діє в редакції наведених вище змін, які набрали чинності 01.08.2020 року.
Також, на момент проведення спірної перевірки діє п. 11 Прикінцевих положень Закону № 265/95-ВР, згідно якого, тимчасово, до 1 січня 2022 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах: 10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовані штрафні санкції за отримання передплати за автомобіль у сумі 184449 грн. згідно прибуткового ордеру від 20.09.2021 року без використання РРО/ПРРО виходячи із розміру штрафних санкцій згідно п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР, в редакції на момент проведення спірної перевірки, які набрали чинності 01.08.2020 року, - 100%.
При цьому, відповідач не застосував взагалі положення п. 11 Прикінцевих положень Закону № 265/95-ВР щодо зменшеного розміру штрафу.
За наведеного правового регулювання, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що до порушення, вчинене ТОВ «АВТОГРАД ОДЕСА» у вересні 2021 року, підлягає застосуванню положення п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР щодо порядку та умов настання відповідальності, однак, в частині розміру штрафу з урахуванням п. 11 Прикінцевих положень Закону № 265/95-ВР, який набрав чинності 01.08.2020 року та який передбачав зменшений розмір штрафу до 1 січня 2022 року.
Колегія суддів звертає увагу на те, що в апеляційній скарзі відповідач жодним чином не обґрунтовує підстав для незастосування положень п. 11 Прикінцевих положень Закону № 265/95-ВР щодо зменшеного розміру штрафу, які діяли на момент проведення перевірки.
Апеляційна скарга відповідача взагалі не містить посилань, в чому полягає неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.
В апеляційній скарзі відповідач лише наводить фактичні обставини спірної перевірки, які не оспорюються в ході апеляційного розгляду справи.
Колегія суддів повторно звертає увагу на те, що рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку оскаржується відповідачем в частині задоволених позовних вимог, тобто, в частині скасування оскаржуваного ППР на суму штрафу, який розраховувався без урахування п. 11 Прикінцевих положень Закону № 265/95-ВР щодо зменшеного розміру штрафу за порушення, що мало місце у вересні 2021 року, однак, апеляційна скарга відповідача не містить будь-яких доводів щодо неправильного застосування судом першої інстанції наведених положень Закону № 265/95-ВР.
Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено та підписано 17.12.2024 року.
Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук
Суддя: А. І. Бітов
Суддя: І. Г. Ступакова
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2024 |
Оприлюднено | 20.12.2024 |
Номер документу | 123867854 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Лук'янчук О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні