Постанова

від 17.12.2024 по справі 320/10434/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/10434/20 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Ключкович В.Ю.

Кузьмишина О.М.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «СТАРТ» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

УС Т А Н О В И В:

ТОВ «Торгова мережа «СТАРТ» звернулось з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України, у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01 жовтня 2020 року № 1993104/43118353.

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 24 вересня 2020 року № 15 складену ТОВ «Торгова мережа «СТАРТ»» датою направлення її на реєстрацію - 25 вересня 2020 року.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, скаргу Головне управління Державної податкової служби у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що позивачем надано до податкового органу та до суду завідомо неправдиві відомості для здійснення і підтвердження реальності господарських операцій та не доведено фактичне здійснення господарської операції, що позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди з контрагентами. Вказує також про протиправність втручання у дискреційні повноваження контролюючого органу.

При цьому ДПС України (відповідач-2) рішення суду першої інстанції не оскаржує.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року та на підставі ч. 2 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

В апеляційній скарзі заявлено клопотання про розгляд справи за участю представника апелянта у судовому засіданні.

Колегія суддів звертає увагу, що в даному випадку, безпосередня участь сторін у судовому засіданні не є обов`язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з`ясування фактичних обставин.

Частиною 2 ст.311 КАС України визначено, якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, ухвалене в порядку спрощеного провадження, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів не вбачає підстав для здійснення розгляду даної справи у відкритому судовому засіданні за участю сторін, відтак клопотання скаржника задоволенню не підлягає.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 24 вересня 2020 року ТОВ «Торгова мережа «СТАРТ» з елеватору, що знаходиться за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, село Чирське, вулиця Набережна, будинок 1 придбало соняшник у кількості 750,548 тон згідно наступних договорів:

- у ФОП ОСОБА_1 згідно договору поставки від 22 вересня 2020 року № 11С -345,677 тон соняшнику;

- у ФОП ОСОБА_2 згідно договору поставки від 21 вересня 2020 року № 156/2020 - 404, 871 тон соняшнику.

Подальша реалізація соняшнику відбулась у той же день - 24 вересня 2020 року від позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна мережа «КІТ» у кількості 750, 548 тон соняшника відповідно до договору поставки від 22 вересня 2020 року № 2209-01.

Послуги відвантаження та автотранспортної доставки були виконані власними силами за рахунок покупця - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна мережа «КІТ».

ТОВ «Торгова мережа «СТАРТ» за наслідками господарської діяльності по операціях з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна мережа «КІТ», на виконання вимог п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі також - ПК України) складено у тому числі, податкову накладну від 24 вересня 2020 року № 15 на суму 508 690, 62 грн (у тому числі ПДВ - 83 948, 44 грн).

При цьому, відповідно до квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - Квитанція) документ прийнято, але його реєстрація зупинена, оскільки: «…платник податку, яким подано для реєстрації в ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку».

В той же час, позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ «Торгова мережа «СТАРТ» було направлено до контролюючого органу пояснення з копіями відповідних документів на підтвердження господарської операції.

Однак, 01 жовтня 2020 року Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийнято рішення № 1993104/43118353 про відмову в реєстрації податкової накладної від 24 вересня 2020 року № 15 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складський документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити); розрахункових документів та / або банківських виписок з особових рахунків.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем подавались до контролюючого органу пояснення з відповідними первинним документами щодо наявності підстав реєстрації податкової накладної, що підтверджено повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинена, та письмовими поясненнями. Проте, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, незважаючи на зазначене повідомлення позивача та додані до нього документи про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинена, прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 24 вересня 2020 року № 15.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За змістом пункту 201.10 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Пунктом 201.16 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

За приписами Порядку№1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Так, зі змісту квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про те, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Проте, матеріали справи не містять жодних мотивів, підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Колегія суддів зазначає, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на зазначеній підставі, контролюючий орган має запропонувати платнику податків надати документи та пояснення на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях та які саме документи необхідно надати.

Звертаючись до фактів цієї справи колегія суддів зазначає, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не містить ні інформації, яка стала підставою для висновку про ризиковість платника податку, ні переліку документів, необхідних для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

Водночас, ТОВ «Торгова мережа «СТАРТ» направлено відповідачу письмові пояснення та копії документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Наразі, до пояснень позивачем додано копії: договорів поставки, рахунки, видаткові накладні щодо придбання товару, товарно-транспортні накладні з подальшої реалізації, договір оренди складу №11/19 від 11.09.2019 року, договір оренди офісу №16/12 від 16.12.2019 року.

Не містить посилання на відсутність конкретних документів і рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної № 1993104/43118353 від 01 жовтня 2020 року.

В оскаржуваному рішенні Комісії ГУ ДПС у Київській області в якості підстави для відмови в реєстрації податкової накладної від 24.09.2020 року №15 вказано про ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складський документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити); розрахункових документів та / або банківських виписок з особових рахунків.

У рішенні фактично лише процитоване положення пункту 5 Порядку №520, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача 1, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, а також без повідомлення причин, за яких надані позивачем документи не були враховані.

При цьому, контролюючим органом не зазначено, яка саме податкова інформація зумовила висновки про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

Колегія суддів зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. В даному випадку, вживання податковим органом загального посилання на підпункт Критеріїв оцінки призвело до необґрунтованого обмеження права позивача бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкових накладних, а не будь-яких на власний розсуд.

Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Щодо доводів апелянта про безтоварність господарських операцій позивача із ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 , а також доводів про те, що позивачем укладено договірні відносини з ТОВ «Інвестиційна мережа «КІТ» без мети їх фактичного виконання, а з метою необґрунтованого формування податкового кредиту, колегія суддів зазначає наступне.

Так, аналізуючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що при реєстрації податкових накладних здійснюється лише первинний моніторинг, який не передбачає проведення податкової перевірки, що є зовсім іншою процедурою і проводиться в іншому порядку.

Тож, при вирішенні цієї справи судова колегія не встановлює товарність/безтоварність операцій, щодо яких позивачем подано на реєстрацію спірну податкову накладну, а лише перевіряє наявність/відсутність достатньої сукупності визначених законодавством підстав для її реєстрації в ЄРПН.

Втім, у цьому випадку відповідачами не доведено правомірності відмови позивачу в реєстрації відповідної податкової накладної.

Твердження апелянта про те, що позивачем не надано належного пакету документів, які б підтверджували відповідні операції та не доведено їх реальності, колегія суддів відхиляє, оскільки, як було встановлено вище, позивачем на вимогу контролюючого органу надано достатній пакет документів для здійснення первинного моніторингу відповідних операцій і реєстрації поданої за ними податкової накладної.

Також, посилання Головного управління ДПС у Київській області на рішення Верховного Суду, зокрема у справах №№ 824/434/15-а, 826/20258/13-а, 816/5/15-а, 520/12050/18, 816/4409/15, 825/1630/17, 826/10104/16, 480/2675/20, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки обставини, які були предметом судового дослідження у вказаних справах, не є тотожними обставинам цієї справи.

Також посилання апелянтом на рішення судів апеляційної інстанції у справі №320/9509/20, №140/12984/20, але згідно статей 6, 242 Кодексу адміністративного судочинства України, висновки судів апеляційних інстанцій не є джерелом права і їх застосування при вирішенні інших справ, за відсутності підстав, визначених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України (у цьому випадку такі підстави відсутні), Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваного у цій справі рішення комісії ГУ ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації та необхідності їх скасування.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

Тобто, нормами Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Оскільки під час розгляду справи позивачем доведено надання ним документів, які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, колегія суддів вважає, що у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, у зв`язку з чим повний та ефективний захист порушеного права позивача потребує зобов`язання ДПС України здійснити реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну №14 від 24.09.2020 датою направлення її на реєстрацію.

Інша частина доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: В.Ю. Ключкович

О.М. Кузьмишина

(повний текст постанови складено 17.12.2024р.)