УХВАЛА
17 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 520/14432/24
адміністративне провадження № К/990/47110/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2024 у справі №520/14432/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТАС - АГРО» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТАС-АГРО» звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної Головного управління ДПС у Харківській області №10922780/41147309 від 18 квітня 2024 року про реєстрацію/відмову від реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 6 від 24 листопада 2023 року, що складена Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТАС-АГРО»;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 24 листопада 2023 року, складену та подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТАС-АГРО» (код ЄДРПОУ: 41147309) датою її фактичного подання на реєстрацію, а саме 01 грудня 2023 року
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року позов задоволено.
На зазначене рішення контролюючим органом подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху; надано скаржнику строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом сплати судового збору протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху.
08 вересня 2024 року на адресу Другого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги; апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року повернуто скаржнику.
17 жовтня 2024 року відповідач вдруге подав апеляційну скаргу, разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження; апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статей 295, 296 КАС України.
На виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року заявник подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та продовження та / або відстрочення сплати судового збору.
Обґрунтовуючи причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення заявник апеляційної скарги покликався на те, що Головним управлінням ДПС у Харківській області було своєчасно подано апеляційну скаргу в межах строків на апеляційне оскарження, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, але повернуто у зв`язку із невиконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, а саме, через несплату судового збору.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та/або відстрочення сплати судового збору; відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження; відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що саме по собі невідкладне звернення до суду із апеляційною скаргою повторно не є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. При такому зверненні мають бути усунуті недоліки попередньої апеляційної скарги, які стали підставою для її повернення, що у сукупності з обставинами повторного подання скарги у стислі строки свідчитиме про добросовісність заявника при реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду і, відповідно, наявність підстав для поновлення такого процесуального строку. Водночас вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом.
Щодо посилання скаржника на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року, суд зазначив, що питання поновлення строку на оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Не погодившись з ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник посилається на те, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з вищенаведеним висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.
Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.
За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 КАС України).
Крім того, згідно з частиною другою статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, то заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про визнання зазначених відповідачем підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження неповажними.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява № 26737/95).
Ураховуючи те, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2024 у справі №520/14432/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТАС - АГРО» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді І. В. Дашутін
М. М. Яковенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2024 |
Оприлюднено | 19.12.2024 |
Номер документу | 123869279 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Шишов О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні