Постанова

від 18.12.2024 по справі 380/3985/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 380/3985/24

адміністративне провадження № К/990/37083/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Гімона М.М., Васильєвої І.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу №380/3985/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ РЕНТ ГРУП» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Державної податкової служби України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року (головуючий суддя Довга О.І., судді: Глушко І.В., Запотічний І.І.),

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ РЕНТ ГРУП" (далі також - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі також - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі також - відповідач 2), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС України у Львівській області від 21.09.2023 № 9572294/44966486, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ РЕНТ ГРУП» відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 04.07.2023 року на суму ПДВ 85 674,67 грн по контрагенту - ТзОВ «ТОЛІМАН ПЛЮС»;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1 від 04.07.2023 на суму ПДВ 85 674,67 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання даної податкової накладної, а саме 05.08.2023.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 позов задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач 2 оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2024 апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишено без руху, оскільки до неї не додано документ про сплату судового збору.

Скаржником було скеровано на адресу суду апеляційної інстанції заяву про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, мотивовану недостатністю коштів для сплати судового збору.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2024 у задоволенні заяви Державної податкової служби України про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено; апеляційну скаргу відповідача 2 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 повернуто скаржнику.

Суд вказав, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в них коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є підставами для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати чи продовження (надання нового) строку, встановленого судом для усунення недоліку апеляційної скарги в частині надання документа про сплату такого.

Відтак, суд прийшов до висновку, що правові підстави для задоволення поданої заяви відсутні, оскільки достатніх і належних доказів неможливості сплати судового збору за подання апеляційної скарги апеляційному суду не представлено, достатньо не обґрунтована необхідність надання додаткового строку для сплати судового збору.

Державна податкова служба України з такою ухвалою суду апеляційної інстанції не погодилася та подала касаційну скаргу в якій просить її скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що ухвала від 02.09.2024 постановлена судом апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права, без належного вивчення матеріалів справи та наданих відповідачем 2 до суду апеляційної інстанції документів. Суд апеляційної інстанції, як стверджує Державна податкова служба України, безпідставно повернув апеляційну скаргу у цій справі відповідачу 2, оскільки на час постановлення оскаржуваної ухвали судовий збір за подання апеляційної скарги останнім був сплачений у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи, проте не враховано судом апеляційної інстанції.

Верховний Суд ухвалою від 24.10.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2024 у цій справі.

Товариство правом подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористалося, що не перешкоджає касаційному перегляду оскарженої ухвали.

Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги та оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції, Верховний Суд, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, виходить з наступного.

Відповідно до статей 13, 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку судові рішення суду першої інстанції.

Вимоги до апеляційної скарги визначені статтею 296 КАС України, згідно з пунктом 1 частини п`ятої якої до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Приписами частини другої статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху та скаржнику надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.

Водночас за правилами частини другої статті 298 та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо він не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений судом строк.

З матеріалів справи вбачається, що Державна податкова служба України, не погодившись з рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 у цій справі, подала до Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на вказане рішення.

Восьмий апеляційний адміністративний суд, установивши, що відповідач 2 подав апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам статті 296 КАС України, а саме не додано документ, який підтверджує сплату судового збору, ухвалою від 13.08.2024 апеляційну скаргу залишив без руху та надав скаржнику строк для усунення недоліків (надання оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 3633,60 грн) протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали.

Копію ухвали від 13.08.2024 доставлено до електронного кабінету Державної податкової служби України 13.08.2024 (19:19), що підтверджується довідкою відповідального працівника Восьмого апеляційного адміністративного суду.

23.08.2024 відповідач 2 звернулася до суду апеляційної інстанції через підсистему «Електронний суд» із заявою, в якій просив продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги на строк не менше 30 днів.

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02.09.2024 у задоволенні заяви Державної податкової служби України про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовив; апеляційну скаргу відповідача 2 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 повернув скаржнику.

Постановляючи вищевказану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив із відсутності підстав для продовження строку на усунення недоліків та констатував, що станом на 02.09.2024 апелянтом не виконано вимоги ухвали суду від 13.08.2024 про залишення апеляційної скарги без руху, а саме не додано документ про сплату судового збору, а відтак апеляційна скарга у силу положень статей 169, 298 КАС України підлягає поверненню скаржнику.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою службою України до апеляційної скарги було додано платіжну інструкцію №1723 від 17.06.2024 про сплату судового збору у розмірі 3220,80 грн.

Натомість, залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції вказав, що розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 3633,60 грн, який і необхідно сплати скаржнику та подати до суду оригінал документа про його сплату.

Таким чином, постановляючи ухвали як про залишення апеляційної скарги без руху, так і про повернення апеляційної скарги скаржнику, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що на час звернення до суду з апеляційною скаргою Державною податковою службою України було сплачено судовий збір у розмірі 3220,80 грн.

Окрім того, як стверджує відповідач 2 у касаційній скарзі, 26.08.2024 ним через підсистему «Електронний суд» було подано до суду апеляційної інстанції клопотання про долучення до матеріалів справи платіжних інструкцій від 17.06.2024 №1723 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3220,80 грн (яка була також додана до апеляційної скарги) та від 22.08.2024 №2313 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 412,80 грн.

Контролюючий орган наголошує, що зазначене клопотання було зареєстровано в суді апеляційної інстанції 26.08.2024 (16:32), однак протиправно не було враховано апеляційним судом під час постановлення ухвали від 02.09.2024 про повернення апеляційної скарги.

Таким чином, як стверджує відповідач 2, станом на 02.09.2024 ним було виконано усі вимоги ухвали суду від 13.08.2024 про залишення апеляційної скарги без руху, а відтак суд апеляційної інстанції помилково дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги у зв`язку з неподанням документа про сплату судового збору. Крім того, контролюючий орган наголошує на обов`язку суду перевіряти зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Колегія суддів звертає увагу, що матеріали цієї справи (№380/3985/24) не містять клопотання Державної податкової служби України про долучення платіжних інструкцій №1723 та №2313. Окрім того, із прохальної частини вказаного клопотання вбачається, що відповідач 2 просить долучити платіжні інструкції та відкрити провадження у іншій справі, а саме №380/5783/24.

Отже, колегія суддів вважає слушними доводи скаржника щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, неналежного вивчення матеріалів справи та наданих скаржником до суду апеляційної інстанції документів.

За таких обставин, Верховний Суд, з огляду на приписи частин першої статті 353 КАС України, дійшов висновку, що касаційна скарга Державної податкової служби України підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2024 скасуванню із направленням справи №380/3985/24 до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової служби України задовольнити.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року у справі №380/3985/24 скасувати.

Справу №380/3985/24 направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко М.М. Гімон І.А. Васильєва