Рішення

від 17.12.2024 по справі 522/16585/24-е

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/16585/24-Е

Провадження №2/522/7354/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Єрганінової К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп.Комсервіс» про зобов`язання здійснити перерахунок за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі представника Яківець М.В. 25.09.2024 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп.Комсервіс» про зобов`язання здійснити перерахунок за житлово-комунальні послуги.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Позивачка кожного місяця отримує рахунку на оплату комунальних послуг. Відповідно до оголошення про зміну тарифу стало відомо, що за період з 2017 року по листопад 2021 діяли тарифи на теплову енергію для будинку відповідно до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №376 від 24.11.2016, однак відповідач з 2019 року по листопад 2021 року нараховував значено завищені суми до сплати, які не відповідають рішенню органу місцевого самоврядування.

Ухвалою від 27.09.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 31.10.2024.

До суду 11.10.2024 надійшов відзив ТОВ «Олімп.Комсервіс» в особі представника Тащі Л.Ю., згідно якого просить застосувати строк позовної давності, відмовити у задоволенні позову.

На обґрунтування відзиву зазначено, що починаючи з 2016 року у позивача було достатньо часу для звернення до суду, однак позивачка звернулася до суду з порушенням строків позовної давності та без надання доказів поважності пропуску строку. Зважаючи, що позивачка просить провести перерахунок з 01.01.2019 по 31.12.2021, то строк позовної давності сплив. . Факт введення воєнного стану сам по собі не є підставою для поновлення процесуального строку. Тому, відповідач просить закрити провадження у справі за вимогами щодо перерахування заборгованості, у зв`язку з пропуском строку позовної давності. Надані позивачем докази жодним чином не підтверджують порушення прав та інтересів позивача з боку відповідача, адже рахунок на оплату не є первинним документом та носить інформаційний характер. Відповідач мав право для нарахування плати за послуги опалення та приєднане теплове навантаження за цінам встановленими рішенням Виконкому та у розмірі з урахуванням фактичних витрат позивача на надання послуги, тобто більшим чим тарифи встановлені рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ади №376 від 24.11.2016. Тарифи, затверджені рішення від 24.11.2016 є орієнтованими без урахування можливих змін у вартості складових тарифу, які можуть змінюватися з підстав, які не залежать від постачальника послуги.

У зв`язку з неявкою учасників справи у судове засідання 31.10.2024 розгляд справи було відкладено на 12.12.2024.

У судове засідання 12.12.2024 учасники справи не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялися у встановленому законом порядку.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлене 17 грудня 2024 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (тут і на далі у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) постачання теплової енергії відноситься до житлово-комунальних послуг, зокрема є комунальною послугою.

Згідно з вимогами статті 1 Закону України «Про теплопостачання» постачання теплової енергії (теплопостачання) це господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Згідно із частиною третьою статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Частинами першою та другою статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , про що свідчить свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 17.09.2007 та свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 , згідно якого ОСОБА_2 16.07.2010 змінила прізвище на ОСОБА_3 (а.с.9, 20).

Обставини надання відповідачем послуг з теплопостачання позивачу сторонами не заперечуються.

Позивач в обґрунтування позову посилається на те, що відповідачем щомісячно на адресу позивача надсилаються рахунки-фактури для оплати комунальних послуг. Позивач не погоджується з розміром тарифів, за якими відповідачем здійснюються вказані нарахування, та вважає, що останні повинні відповідати розміру встановленому рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради Одеської міської ради № 376 від 24.11.2016 року.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 120 Конституції України встановлено, що організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади визначаються Конституцією і законами України.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, в тому числі, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Згідно статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з у тримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відході тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Верховний Суд у постанові від 17.02.2021 року у справі № 760/16111/15-ц зазначив, що «залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: 1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади; 2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/ тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; 3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/ тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін). Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються та затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом».

Відповідно до статті 13 Закону України "Про теплопостачання" до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать: встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що розглянувши подання ТОВ «Олімп.Комсервіс» щодо зміни тарифів на теплову енергію та послуги з опалення й гарячого водопостачання, Виконавчий комітет рішенням від 26.11.2015 року № 364 «Про встановлення тарифів на теплову енергію тa послуги опалення гарячого водопостачання ТОВ «Олімп.Комсервіс» для населення та інших споживачів. Тарифи відображені у додатках 1, 2 до вищевказаного рішення.

Зазначене рішення оприлюднено в газеті «Думська площа» (додаток до газети «Одеський вестник») № 49 від 04.12.2015 року.

Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради № 376 від 24.11.2016 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 26 листопада 2015 року № 364 «Про встановлення тарифів на теплову енергію та послуги опалення й гарячого водопостачання ТОВ «Олімп.Комсервіс» для населення та інших споживачів» внесено зміни до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.11.2015 року № 364 «Про встановлення тарифів на теплову енергію та послуги опалення й гарячого водопостачання ТОВ «Олімп.Комсервіс» для населення та інших споживачів».

Рішення Виконавчого комітету Одеської міської № 376 від 24.11.2016 оприлюднено в газеті «Одеський вестник» № 47 від 26.11.2016 року.

Додатком до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 24.11.2016 № 376 встановлені тарифи на теплову енергію та послуги опалення і гарячого водопостачання, які надаються ТОВ «Олімп.Комсервіс» для населення (дахова котельня по Фонтанській дорозі 49/1), відповідно до яких вартість теплової енергії - 1232,39 грн за 1 Гкал; абонентська плата за одиницю приєднаного теплового навантаження щомісячно протягом року - 1,78 грн за 1 кв.м опалювальної площі; плата за спожиту теплову енергію, щомісячно протягом опалювального періоду - 20,35 грн за 1 кв.м опалювальної площі (а.с.9 на звороті).

Відповідач зазначає, що у своїй діяльності керується положеннями Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та рішеннями органів місцевого самоврядування, якими затверджено тарифи на послуги. При нарахуванні плати за опалення та теплове навантаження відповідач керувався рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 24.11.2016 № 376.

На підтвердження обставин нарахування відповідачем плати за опалення за тарифами, які не відповідають рішенню Виконавчого комітету Одеської міської № 376 від 24.11.2016, ОСОБА_1 надано рахунки-фактури за період з 01.01.2019 по 01.12.2021 (а.с.10 на звороті-19).

З рахунків вбачається, що відповідач у вказаний період дійсно завищив суми до сплати за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Так, рішенням Приморського районного суду м. Одеси у справі № 522/9479/22 встановлено, що «тарифи на теплову енергію та послуги опалення й гарячого водопостачання, які надаються ТОВ «Олімп.Комсервіс» для населення (дахова котельня по Фонтанській дорозі, 49/1), не переглядались до 25.05.2022, коли були затверджені нові тарифи Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради № 75 від 25.05.2022.

Таким чином, ТОВ «Олімп.Комсервіс» у період з 01.01.2019 по 31.12.2021 були відсутні підстави для нарахування плати за послуги опалення та приєднане теплове навантаження за цінами більшими, чим тарифи встановлені Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради № 376 від 24.11.2016».

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, вказане рішення ТОВ «Олімп.Комсервіс» не оскаржувалось.

Доводи представника відповідача про те, що встановлений рішенням Виконавчого комітету Одеської міської № 376 від 24.11.2016 тариф є орієнтовним суперечить зазначеним вище положення законодавства, відповідно до яких саме до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні послуги.

Необґрунтованим є посилання відповідача на положення п. 8 ч. 5 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги», як на підставу урахування фактичних витрат під час нарахування оплати за послуги теплопостачання.

Положеннями п. 8 ч. 5 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води визначено, що коригування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води - перерахунок тарифів у зв`язку із зміною протягом строку їх дії обсягу окремих складових, вартість яких змінилася з причин, які не залежать від ліцензіата (суб`єкта господарювання).

Абзацами другим та третім пункту 11 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води (тут і в подальшому у редакції на час виникнення спірних правовідносин) у разі зміни протягом строку дії тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, обсягу окремих витрат, пов`язаних із провадженням ліцензованої діяльності та наданням комунальних послуг, з причин, що не залежать від ліцензіата (суб`єкта господарювання), зокрема збільшення або зменшення податків і зборів (обов`язкових платежів), мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму, орендної плати та амортизації, підвищення або зниження цін і тарифів на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, зміни обсягу фінансових витрат, складової частини планованого прибутку, у тому числі внаслідок зміни курсу валют за наявності в ліцензіата кредитних зобов`язань перед міжнародними фінансовими організаціями, може проводитися коригування тарифів.

Механізм коригування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води застосовується уповноваженим органом виключно протягом строку дії таких тарифів.

Положеннями п.96 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для встановлення одноставкових тарифів на послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води суб`єкт господарювання щороку до 1 червня (крім суб`єктів господарювання, що вперше встановлюють тарифи) подає уповноваженому органові заяву і розрахунки таких тарифів на планований період за встановленими такими органами формами з відповідними розрахунками, підтвердними матеріалами і документами, що використовувалися під час проведення таких розрахунків. Порядок розгляду уповноваженими органами розрахунків тарифів на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, поданих суб`єктом господарювання, встановлюється Мінрегіоном.

Механізм коригування тарифів застосовується уповноваженим органом виключно протягом строку дії тарифів. Під час коригування тарифів кількісні показники, враховані у структурі діючих тарифів, не переглядаються. Якщо протягом строку дії тарифів обсяг витрат, пов`язаних з наданням послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, не змінився, то відповідні тарифи застосовуються суб`єктом господарювання на підставі рішення уповноваженого органу, яким встановлено такі тарифи на новий строк (абз. 4, 5, 6 п. 98 Порядку).

З викладеного вбачається, що механізм коригування тарифів застосовується лише уповноваженим органом, разом з тим, відповідачем не доведені та в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин коригування встановлених рішенням Виконавчого комітету Одеської міської № 376 від 24.11.2016 тарифів на теплопостачання у визначеному законодавством порядку у спірний період, а саме з 01.01.2019 по 31.12.2021, тому посилання відповідача на положення п. 8 ч. 5 Порядку та можливість відповідача нарахувати оплату за теплопостачання з урахуванням фактичних витрат без відповідного рішення уповноваженого органу, суд вважає необґрунтованим.

Тож, суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими.

Стосовно строків позовної давності, які відповідач просить суд застосувати з 01.01.2019 по 31.12.2021, слід зазначити наступне.

У Цивільному кодексі України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Згідно частини четвертої статті 267 наведеного Кодексу, сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У цій справі позивач звернувся до суду з позовом 24.09.2024 (дата формування позову в системі «Електронний суд») та просить зобов`язати відповідача здійснити перерахунок вартості послуг починаючи з 01.01.2019 по 31.12.2021.

Разом з тим, відповідач помилково вказує, що позивач мав час з 2016 року для звернення до суду, адже з рахунків-фактур наданих до суду підтверджується підвищення тарифів 01.01.2019, тобто строк позовної давності починається з моменту порушення прав позивача.

Разом з тим, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин. В подальшому постановами Кабінету Міністрів України карантин продовжувався та був відмінений з 24 год. 00 хв. 30 червня 2023 року на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Відповідно до ч. 12 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Тобто, на час спливу позовної давності за найдавнішою вимогою (01.01.2019) на території України діяв карантин, тому строк позовної давності продовжився до 30.06.2023.

Крім того, згідно з ч. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Отже, 30.06.2023, коли було відмінено карантин, вже діяв воєнний стан, на період дії якого також зупиняються строки позовної давності.

Враховуючи зазначене, позивачем не пропущено строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом.

Представник відповідача помиляється в тому, що строки позовної давності є процесуальними строками, тому помилково вказує, що саме по собі запровадження в Україні воєнного стану не є підставою для поновлення процесуального строку, адже як запровадження карантину так і запровадження воєнного стану призвело до зупинення перебігу строку позовної давності.

Крім того, наслідком подання позову з пропуском строку позовної давності є відмова у задоволенні позову, у разі якщо позовні вимоги є обґрунтованими, а ніяк не закриття провадження у справі, про що просить представник відповідача.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать у тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач при зверненні до суду з позовом не сплатила судовий збір, адже пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3 підтверджується встановлення ОСОБА_1 . ІІ групи інвалідності, що є підставою звільнення від сплати судового збору.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки, позивач звільнена від сплати судового збору, слід покласти на відповідача оплату судового збору у розмірі 968,96 грн (коефіцієнт 0,8 у зв`язку з поданням позову через Електронний суд).

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.6, 7, 10-13, 18, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 352-353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 дотовариства зобмеженою відповідальністю«Олімп.Комсервіс»про зобов`язанняздійснити перерахунокза житлово-комунальніпослуги задовольнити.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛІМП.КОМСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 34872816, м.Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 49/1), здійснити по квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , помісячний перерахунок за період часу з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2021 року за послуги з опалення житлової площі квартири, а саме з абонентської плати за одиницю приєднаного теплового навантаження, плату за спожиту теплову енергію, вартість теплової енергії у відповідності до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №376 від 24 листопада 2016 року.

Стягнути з Товариство зобмеженою відповідальністю«ОЛІМП.КОМСЕРВІС»(кодЄДРПОУ 34872816,м.Одеса,вул.Фонтанська дорога,буд.49/1) на користь держави витрати по оплаті судового збору у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Одеського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 17 грудня 2024 року.

Суддя: В.Я. Бондар