Рішення

від 16.12.2024 по справі 522/6930/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/6930/24

Провадження №2/522/4684/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року м.Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

в складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.

за участі секретаря судового засідання Навроцької Є.І.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Платінум Фіненс»</a>, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

До суду 01.05.2024 року надійшов позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Платінум Фіненс»</a>, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги були обґрунтовані з посиланням на те, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. 29.07.2021 року було вчинено виконавчий напис №7524, згідно якого стягнуто з позивачки на користь ТОВ «Платінум Фіненс» як правонаступника ТОВ «Купер Прайс», який в свою чергу є правонаступником ТОВ «Кредитні Ініціативи», який в свою чергу є правонаступником ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за Кредитним договором №500144537 від 16.07.2008 року за період з 18.03.2009 року по 02.03.2021 року включно у загальному розмірі 12305,72 грн. За вчинення виконавчого напису нотаріусом також стягнуто плату згідно ст.31 Закону України «Про нотаріат». Виконавче провадження за вказаним виконавчим написом від 29.07.2021 року було відкрито 11.01.2022 року головним державним виконавцем Першого Приморського ВДВС у місті Одесі ПМУ МЮ Офіцеровою Л.Л. (м.Одеса) (виконавче провадження ВП №68075119).

Позивачка вважає, що вказаний виконавчий напис від 29.07.2021 року має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню оскільки вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, наслідком чого є відкриття третьою особою неправомірного виконавчого провадження щодо виконання вищевказаного виконавчого напису, яке відкрито на підставі заяви ТОВ «Платінум Фіненс». Проте, позивачка не отримувала жодного письмового повідомлення про заміну кредитора, про укладання договорів факторингу та відступлення права вимоги. Крім того, виконавчий напис був вчинений нотаріусом на підставі договору, який не був нотаріально посвідчений, без перевірки безспірності вимог стягувача; надані нотаріусу документи не надавали можливості встановити безспірність заборгованості позивача, крім того, на момент вчинення виконавчого напису позивачка не мала заборгованості за Кредитним договором №500144537 від 16.07.2008 року, оскільки в строк визначений кредитним договором, нею здійснено погашення кредиту та відсотків ПАТ «Альфа-Банк» у повному обсязі. Вважає, що стягувач вимагає неіснуючу заборгованість.

Матеріали позову суддя отримала 02.05.2024 року.

Відповідно до Єдиного державного демографічного реєстру, відповідь №574839 від 02.05.2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована з 06.04.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 02.05.2024 року провадження у справі було відкрито та призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 20.05.2024 року.

Також зазначеною ухвалою витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округуБуждиганчук ЄвдокіїЮріївни належним чином завірені копії документів, на підставі яких нею вчиненовиконавчий написвід 29.07.2021року,зареєстрований вреєстрі за №7524, щодо стягненняз ОСОБА_1 на користьТовариства зобмеженою відповідальністю «Платінум Фіненс»суми заборгованостіу розмірі12305,72грн.,та належним чином завіренукопію виконавчогонапису №7524від 29.07.2021року.

Крім того, зазначеною ухвалою зупинено стягнення на підставі виконавчого напису №7524, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокією Юріївною 29.07.2021 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Платінум Фіненс»</a> суми заборгованості у розмірі 12 305,72 грн., на підставі якого головним державним виконавцем Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Офіцеровою Людмилою Леонідівною 11.01.2022 року відкрито виконавче провадження ВП №68075119.

У підготовче засідання призначене на 20.05.2024 року сторони не з`явилися, представник ОСОБА_1 адвокат Кавацюк О.В. на електронну адресу суду надала клопотання про відкладення.

Розгляд справи відкладено на 17.06.2024 року.

21.05.2024 року на виконання ухвали суду від 02.05.2024 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. на електронну адресу суду надала копію виконавчого напису та копії документів, на підставі яких був вчинений виконавчий напис від 29.07.2021 року за реєстровим №7524.

04.06.2024 року головним державним виконавцем Першого Приморського ВДВС у місті Одесі ПМУ МЮ (м.Одеса) Офіцеровою Л.Л. на електронну адресу суду та 19.06.2024 року поштою було надано лист, в якому зазначено, що на виконанні у Приморському ВДВС у місті Одесі ПМУ МЮ (м.Одеса) перебувало ВП №68075119 по примусовому виконанню виконавчого напису №7524 від 29.07.2021 року, виданого приватним нотаріусом Буждиганчук С.Ю. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ПЛАТІНУМ ФІНЕНС» грошової суми у розмірі 12 305,72 грн. 17.05.2024 року до Відділу надійшла заява ОСОБА_1 про закінчення виконавчого провадження та надані копії квитанцій про сплату боргу за Кредитним договором №500144537 від 16.07.2008 року. 23.05.2024 року виконавче провадження закінчено відповідно до п.9 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».

У підготовче засідання призначене на 17.06.2024 року сторони не з`явилися, про час та дату розгляду справи були сповіщені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 17.06.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до розгляду по суті на 23.07.2024 року.

23.07.2024 року від головного державного виконавця Першого Приморського ВДВС у місті Одесі ПМУ МЮ (м.Одеса) Офіцерової Л.Л. на адресу суду поштою надійшла копія постанови про закінчення виконавчого провадження від 23.05.2024 року та копії квитанцій про сплату боргу за виконавчим написом №7524 від 29.07.2021 року, виданим приватним нотаріусом Буждиганчук Є.Ю.

У судове засідання призначене на 23.07.2024 року сторони не з`явилися, представник ОСОБА_1 адвокат Кавацюк О.В. через канцелярію суду надала заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просила задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала, справу просила розглядати за її відсутністю.

Розгляд справи відкладено на 19.09.2024 року.

У судове засідання призначене на 19.09.2024 року сторони не з`явилися, представник ОСОБА_1 адвокат Кавацюк О.В. на електронну адресу суду надала клопотання, в якому просила розгляд справи відкласти через зайнятість в іншому процесі.

Розгляд справи відкладено на 31.10.2024 року.

У зв`язку із знаходженням судді Дрмусчі Л.В. у відпустці, розгляд справи призначений на 31.10.2024 року було відкладено на 16.12.2024 року.

У судове засідання призначене на 16.12.2024 року сторони не з`явилися, представник ОСОБА_1 адвокат Кавацюк О.В. через канцелярію суду надала заяву, в якій справу просила розглядати за її відсутністю. Також в матеріалах справи міститься заява представника позивачки, в якій остання позов підтримала, просила задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Представник ТОВ «Платінум Фіненс» був завчасно повідомлений належним чином про місце, день та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, свого представника в судове засідання не направив, відзив на позовну заяву не надав.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. та представник Першого Приморського ВДВС у місті Одесі ПМУ МЮ (м.Одеса) у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Заяв, клопотань щодо розгляду справи за їх відсутністю суду не було надано.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.

Верховний Суд у постанові від 1 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 виходив із того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті.

Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Зважаючи на межі розгляду справи, а також належне сповіщення сторін, з урахування клопотання позивачки, у зв`язку з неявкою відповідача і третіх осіб та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності сторін та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ч.4 ст. 223 ЦПК України.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно дост.268ЦПК України,датою складанняповного текстурішення є18.12.2024року.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Предметом позову є визнання виконавчого напису №7524 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бужлиганчук Є.Ю. 29.07.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 12305,72 грн. на користь ТОВ «Платінум Фіненс» на підставі заборгованості згідно укладеного ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-Банк» Кредитного договору №500144537 від 16.07.2008 року, таким, що не підлягає виконанню.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи тавстановлено судом, 16.07.2008 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №500144537 (а.с.14, 90).

На підставі Договору факторингу від 30.09.2009 року АТ «Альфа-Банк» відступило право вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи».

На підставі Договору факторингу №2012-2-1/1 від 18.12.2012 року ТОВ «ФК «Кредитні ініціативи» відступило право вимоги за вказаним Кредитним договором ТОВ «Купер Прайс».

На підставі Договору факторингу №0102/2021 від 01 лютого ТОВ «Купер Прайс» відступило право вимоги за вказаним Кредитним договором ТОВ «Платінум Фіненс».

Таким чином право вимоги за Кредитним договором №500144537 від 16.07.2008 року набуто ТОВ «Платінум Фіненс».

У подальшому, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. 29.07.2021 року було вчинено виконавчий напис №7524, згідно якого з ОСОБА_1 стягнуто на користь ТОВ «Платінум Фіненс» як правонаступника ТОВ «Купер Прайс», який в свою чергу є правонаступником ТОВ «Кредитні Ініціативи», який в свою чергу є правонаступником ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за Кредитним договором №500144537 від 16.07.2008 року за період з 18.03.2009 року по 02.03.2021 року включно у загальному розмірі 12 305,70 грн. За вчинення виконавчого напису нотаріусом також стягнуто плату згідно ст.31 Закону України «Про нотаріат» (а.с.11, 69).

Виконавче провадження за вказаним виконавчим написом від 11.01.2022 року було відкрито головним державним виконавцем Першого Приморського ВДВС у місті Одесі ПМУ МЮ (м.Одеса) Офіцеровою Л.Л. (виконавче провадження №68075119) (а.с.15)

Також судом встановлено, що головним державним виконавцем Першого Приморського ВДВС у місті Одесі ПМУ МЮ (м.Одеса) Офіцеровою Л.Л. 07.11.2023 року та 23.04.2024 року було винесено Постанови про арешт коштів боржника (а.с.16-17, 18-19).

Між тим, із законністю вказаного виконавчого напису позивачка не згодна, тому звернулася до суду з дійсним позовом.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»).

Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат». Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Зміст виконавчого напису повинен відповідати вимогам ст.89 Закону України «Про нотаріат».

Зокрема, згідно з Порядком, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій мають бути зазначені необхідні відомості про стягувача та боржника; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису це - нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами, згідно із Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Згідно підпунктів 3.2. і 3.5. пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Відповідно до підпункту 5.1. пункту 5 глави 16 розділу ІІ Порядку, виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.

При цьому, згідно підпунктів 6.1. і 6.2. пункту 6 глави 16 розділу ІІ Порядку, за заявою кредитора розмір суми, яка підлягає стягненню за виконавчим написом, може бути встановлений з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Відповідно до підпунктів 7.1. і 7.3. пункту 7 глави 16 розділу ІІ Порядку, у справах нотаріуса залишається копія документа, що встановлює заборгованість, чи правочину, за яким здійснюється стягнення, або витяг з особового рахунку боржника і примірник виконавчого напису.

Один примірник витягу з виконавчим написом і оригінал зобов`язання повертаються стягувачу, а другий примірник залишається у нотаріуса.

Згідно із пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором подаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі № 754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Із підпункту 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку слідує, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

За змістом вищевказаних норм права на підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора, тобто нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх.

Зокрема, документом, що підтверджує цей факт, є отримання боржником вимоги стягувача щодо усунення порушень зобов`язання з підписом боржника про його отримання, що свідчить про ознайомлення боржника з поданою вимогою.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постанові від 20 травня 2015 року у справі № 6-158цс15.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17, від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц та у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 201/4198/17 і від 09 вересня 2020 року у справі № 202/2506/17-ц з подібних правовідносин.

Наведена норма спрямована на фактичне повідомлення боржника, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти стягненню на кошти боржника. Тому повідомлення боржника слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення.

Такий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс19) та застосований Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 202/2506/17-ц (провадження № 61-35277св18).

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

Із тексту оспорюваного виконавчого напису №7524 від 29.07.2021 року вбачається, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст.ст.87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 за №1172.

Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі «Перелік»).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 (надалі - Постанова №662) були внесені зміни до Переліку документів, відповідно до яких, серед іншого, Перелік було доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та пунктом 2 такого змісту: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, залишеною ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року без змін, пункти 1 і 2 Постанови №662 були визнані незаконними і нечинними в наведеній частині з моменту прийняття.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.

При прийнятті постанови 22 лютого 2017 року судом застосовано вимоги положення п. 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно якого визнання акта суб`єкта владних повноважень не чинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати нечинноюПостанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення Переліку новим розділом Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», з моменту її прийняття.

Відповідно до статті 124 Конституції України, ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відомості про визнання судом незаконними та нечинними п.1 та п.2 постанови №662 були оприлюднені в Офіційному віснику України 21 березня 2017 року.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №826/20084/14 відмовлено в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, за відсутності підстав для такого перегляду.

Відтак, вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений, є порушенням вимог ст.87 Закону України «Про нотаріат», Постанови КМУ №1172 від 29.06.1999, а тому такий виконавчий напис виконанню не підлягає.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).

Положенням ч.ч.2 і 3 ст.83 ЦПК України встановлено процесуальні обов`язки позивача подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідача, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Крім того, пункт 4 ч.2 ст.43 ЦПК України передбачає обов`язок учасників справи подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Нормою ст.49 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо вчинення такої дії суперечить законодавству України.

В матеріалах справи міститься Кредитний договір №500144537 від 16.07.2008 року, який було укладеного між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , зміст копії даного кредитного договору спростовує його нотаріальне посвідчення, оскільки останній не містить відповідного посвідчувального напису нотаріуса, та не виконаний на спеціальному бланку.

Тобто укладений кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Також, матеріали справи не містять підтвердження того, що ані ПАТ «Альфа-Банк», ані ТОВ «Кредитні Ініціативи», ані ТОВ «Купер Прайс», ані ТОВ «Платінум Фінанс» позивачці поштою направлялися письмові повідомлення про заміну кредитора, про укладання договорів факторингу та відступлення права вимоги.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису), «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

Відповідач ТОВ «Платінум Фінанс» 29.07.2021 року звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. із заявою про вчинення виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості за Кредитним договором №500144537 від 16.07.2008 року з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Платінум Фіненс» як правонаступника ТОВ «Купер Прайс», який в свою чергу є правонаступником ТОВ «Кредттні Ініціативи», який в свою чергу є правонаступником ПАТ «Альфа-Банк».

Установлені судом обставини у цій справі свідчать, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 29.07.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 та без належного отримання боржником повідомлення ТОВ «Платінум Фіненс» щодо погашення заборгованості у відповідний строк.

Таким чином, вчинивши спірний виконавчий напис від 29.07.2021 року, приватний нотаріус Буждиганчук Є.Ю. не дотрималася встановленої процедури, що потягло порушення законних прав позивача.

Аналогічні висновки застосовані Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в своїх постановах від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) і від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19).

У зв`язку з чим суд вважає, що виконавчий напис було вчинено нотаріусом без дотримання вимог, передбачених ст.88 Закону, глави 16 розділу ІІ Порядку та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормою ст.49 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо вчинення такої дії суперечить законодавству України.

Крім того в матеріалах справи містяться копії квитанцій щодо погашення позивачкою кредиту у 2008, 2009 та 2010 роках (а.с.91-101).

Судом встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_1 та вищевказаних квитанцій про погашення боргу головним державним виконавцем Першого Приморського ВДВС у місті Одесі ПМУ МЮ (м.Одеса) Офіцеровою Л.Л. 23.05.2024 року було винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.88).

Відповідно до частини третьої ст.89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивачки щодо порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, недоведеності безспірності вимог стягувача, відтак позов знайшов своє підтвердження під час розгляду справи та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.11, 15, 16, 18, 1054 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», ст.ст.2, 4, 7, 10, 12, 13, 19, 43, 49, 76, 81, 89, 133, 141, 158, 206, 210, ч.4 ст.223, ст.ст.247, 258, 259, 263, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №7524, вчинений 29.07.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокією Юріївною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Платінум Фіненс»</a> заборгованості в розмірі 12305,72 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду виготовлено 18.12.2024 року.

Суддя Л.В. Домусчі